Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди і готовність допомогти, якщо сама нація не виборює і не кує своєї долі власною боротьбою!Найвищою ідеєю українського народу була і є свобода і державна незалежність. Саме це прагнення лягло в основу життя та діяльності Степана Бандери. А сам Бандера вже давно став символом українського національно визвольного прагненням. Український політичний діяч, один із керівників українського націоналістичного руху, голова проводу ОУН(б). Від однієї згадки його імені росіяни починають збожеволіти від ненависті. Про Степана Андрійовича спілкуємося із нашим гостем. Це Микола Посівнич, кандидат історичних наук, автор багатьох статей та книг про Степана Бандеру. Вітання!Героям слава! Степан Бандера доволі рано почав своє політичне і революційне життя. Він навіть дописав собі в паспорті один рік для того, щоб потрапити в ОУН, бо брали туди тільки від 21. Але відомим такому широкому загалу він став після двох судових процесів: Варшавського і Львівського. Ці судові процеси були через те, що ОУН вбили Перацького, який був відповідальний за пацифікацію в 30-х роках, і через те, що вони вбили одного з радянських комісарів Майлова, як помсту за те, що в Україні Надніпрянській в той час відбувався Голодомор. І от суть питання в тому, що Степана Бандеру засудили до смертної кари, яку потім замінили на довічне ув'язнення і при цьому не одне. Два довічних ув'язнення. Проте Бандера показував на цих засіданнях себе як справжнього лідера. І чи можна вважати ці події і поведінку Бандери, як додатковий піар ідей ОУН і самого Бандери в принципі?Ну, Бандера як особистість, як політичний лідер, сформувався завдяки реалізації одного з найуспішніших українських проектів. Це проект, як зараз модно говорити, про створення Організації українських націоналістів. Саме Бандера був тим продуктом цієї організації, яку створив Євген Коновалець. І це була основна мета для них: побудова незалежної Української Самостійної Соборної Держави від Сяну по Кавказ. І тому Бандера був так само продуктом цієї епохи, епохи конфлікту між дітьми і батьками. Оце був конфлікт, коли його батько, який був, можна зараз казати депутатом нашої сучасної Верховної Ради, був одним із чільних діячів Західноукраїнської Народної Республіки, потім був капеланом, і фактично він, його покоління батька програли оцю боротьбу. Боротьбу, коли поляки, фіни, румуни, чехословаки здобули цю державу. Українці, які мали більшу армію, найбільшу територію, вони програли. І тому почуття реваншу — це було лейтмотивом діяльності юного Бандери. Оцей реванш, який українці зазнавали в польській державі, які були упослідженими, які не мали право власного ім'я назвати, не мали права власну освіту мати і не були допущені до польської ієрархії державної, тобто університети, військова служба, державна служба. В цих моментах і є формування Степана Бандери.Ми говорили і Ви сказали про конфлікт поколінь. Конфлікт поколінь вже навіть у самому ОУН теж простежувався. 1938 рік: вбивають в Роттердамі Коновальця, який до того фактично своїм авторитетом об'єднував Організацію українських націоналістів. А потім оце старше покоління, яке жило в еміграції і мало якісь інші погляди ОУН, і молодше покоління, яке вже безпосередньо на окупованих українських територіях Польщею, воно діяло своїми методами, в них почалися розбіжності. І ці розбіжності призвели до розколу організації в 1940 році. Цей розкол — це власні амбіції двох лідерів: Мельника і Бандери?Чи все таки такі політичні, якісь ідеологічні розбіжності між двома поколіннями Організації українських націоналістів?Ну, цей конфлікт був неминучим. Бо це так була спроектована траєкторія історії, що оце покоління, яке воювало в перших визвольних змаганнях, вони не були готові ментально до других визвольних змагань. Бандера і його покоління вимагали нової діяльності. Адже Андрій Мельник — це був більше такий кабінетний націоналіст, який відійшов від справ у міжвоєнний період і пізніше, коли він згідно із заповітом став головою проводу ОУН, вождем, як його почали номінувати, це стався конфлікт. Адже людина, яка не працювала, не воювала і не була безпосередньо у вирі боротьби, як їх всіх називали за кордоном, "сальоновими" націоналістами, тобто ресторанами, що це вирішували справи так. Але молодь вимагала чину і дії. Бандера мав великі мрії, які потрібно було втілювати. А Мельник, як старша досвідчена людина, як полковник, як зуміла більше бути начальником штабу при Коновальця, він не міряв такими категоріями Великої України. У нього були тактична і стратегічна мети. Опиратися на Німеччину і завдяки Німеччині здобути Українську Державу малою кров'ю. На жаль, оці наші політичні діячі тепер й інші повинні мати візію Великої України. І ця візія була велика в Бандери.Коли мова заходить за Другу світову війну й український політичний рух, нам одразу на думку спадає Бандера або Шухевич. Але насправді в той час були значно ширші такі політичні напрямки в українському русі. У нас є, наприклад, Скоропадський, колишній гетьман і деяке крило монархістів. У нас є уряд в екзилі, в еміграції, УНР. І, звичайно, в нас є, наприклад, авторитет Андрея Шептицького, митрополита греко-католицької церкви. І, наприклад, ті самі мельниківці з Андрієм Мельником. Як складалися відносини Бандери з іншими крилами українського національного руху? І, наприклад, чи правда те, що після Акту відновлення Української Держави саме мельниківці здавали гестапо адреси бандерівців?Ну, ми повинні зрозуміти, що початок Другої світової війни ознаменував дуже великі тектонічні злами і карколомні перебудови суспільства. Фактично в Україні лишилися 2 легальні структури, які між собою не те, щоб конкурували, а доповнювали. Це, зокрема, греко-католицька церква на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким й Організація українських націоналістів, тоді ще єдина, яка мала інституційний авторитет, і з іншого боку, вони мали вплив на суспільство. Решту всі були ліквідовані радянським режимом: репресовані і вони просто не могли існувати. І тому Бандера, бачучи оцей весь воєнний хаос, потрібно було діяти рішуче і безкомпромісно. Адже велика ідея Великої України повинна була творитися. І тому всі еміграційні середовища інші, вони не готові були воювати за Україну, вони були готові домовлятися. І тому така дипломатична гра між Німеччиною і Радянським Союзом, гібридна війна одна проти одного зумовила те, що Бандера вимагав вже негайних рішень, які би могли кардинально підготувати українську націю до боротьби: опертя на власні сили, створення бойових загонів, підготовка власної армії, партизанської, пізніше регулярної і проголошення структур на місцях, які би могли формувати державний організм. І оце було дуже важливим чинником, що між цими політичними гравцями домінували їхні позиції.Росіяни називають Бандеру колаборантоми. Напевно, другим після Гітлера. Але для того, щоб бути колаборантом, потрібно хоча би бути громадянином Радянського Союзу. Бандера таким ніколи не був. І тут вони, росіяни, часто забувають про свого відвертого колаборанта — генерала Власова, який зібрав росіян пів мільйона, і вони безпосередньо воювали за німецьких нацистів. 1944 рік: звільняють із Заксенхаузена Бандеру. І тоді німці схиляють його, власне, до союзу з Власовим для того, щоб він разом з ним воював проти Радянського Союзу. Бандера відмовився і потім навіть втік з-під нагляду німецького. Але чи, в принципі, можливим міг бути такий союз з огляду на те, що в українській історії схожа ситуація вже була, коли Євген Петрушевич мав союз з білою денікінською росією проти більшовиків?Ну, тут ми повинні знати, орієнтуватися на позицію того ж Бандери, Шухевича, Стецька, інших провідних діячів, які були виховані в максималістських таких прагненнях. І цей максималізм ніколи не дозволив Бандері в 1941 році прогнутися і бути Мельником. Мельник домовлявся. Мельник дипломатично діяв. Бандера діяв політикою доконаних фактів: ми зробили — ми повстали, ми маємо силу — ми активні, ми можемо створити армію — ми воюємо і ми проголошуємо державу, і ми ставимо для будь-яких політичних гравців цього світу, що ми не об'єкт, а ми суб'єкт, і ми вимагаємо рівноправ'я і поваги. Це аксіома, яку путін тепер не міг зрозуміти в 2022 році проти українців, що це міна така, яка вибухне в будь-який момент в руках ворога. І цей вибух був пасіонарний і в 1941 році у вигляді Української повстанської армії, у вигляді повстанців, які боролися і проти Гітлера, і проти Сталіна. І тому в 1944 році Бандера, є ж його протоколи допитів з Бюлером, відомим персонажем, де чітко було поставлено вимоги Української Держави. Орієнтація, що ми з вами готові були бути рівноправними партнерами Великої України і Великої Німеччини, ви відмовилися і ми будемо... Але ця політика завжди була Бандерою ведена у таких великих масштабах Великої України від Сяну по Кавказ. Ну і ясно, що Бандера пізніше і з американцями так само, і з англійцями, він жорстко дотримувався проукраїнської позиції і позиції Великої України. Але найголовніше — це створення з Бандери, чому він такий сильний, універсального солдата. Людини, яка би могла воювати без будь-яких наказів, без примусу, без матеріального заохочення і могла організовувати навколо себе людей, не маючи жодних матеріальних чи фінансових засобів із-за кордону чи ленд-лізу, чи будь-чого. Це був універсальний солдат, бандерівець, якого боялися всі і далі бояться.Один із найбільших радянсько-російських міфів — це те, що Бандеру і його прихильників засудили на Нюрнберзькому трибуналі після війни. Але, звичайно, Кремль хоче видати бажане для себе за дійсне, але як було насправді? Чи розглядалося, в принципі, питання Бандери на Нюрнберзькому трибуналі? І як радянській пропаганді вдалося все таки поширити в маси такий міф, не тільки в маси радянських людей в той час, а в принципі за кордоном навіть?Ну, це була спецкухня КГБ. Це кухня творення міфів, творення фейків, провокацій і створення образу ворога. Бандеру створювали цілеспрямовано з початку 1941 року як українсько-німецького буржуазного націоналіста. Бандера був ледь не другою особою після Гітлера в окупації України. Це була культова особа, якою лякали дітей, і це був продукт кіноіндустрії. Це вже Бандера стає після свого життя таким міфологізованим персонажем, який не має нічого до діла зі справжнім Бандерою. Він був уособленням для ворога всього визвольного руху і ворог бив конкретно по Бандері і всьому визвольному руху. Він зводив свідомо до одної особи, до такого політика, до його карикатурного зображення, що це от, дивіться, такий маленький чоловік, який вже в діаспорі працює за американські й англійські гроші, який продається разом із сіоністами всесвітньому капіталу, це є країна НАТО і він хоче оце... Але він в минулому був нацист, це була політика вбивства євреїв, поляків, вбивства багатьох українців, що він працював на послуги гестапо й Абверу. І ця вся ОУН-УПА, їх зображали у фільмах, ви подивіться, із німецькою зброєю, в СС-мундирах, з такими головорізами, які не здатні прочитати елементарного. Але Бандера й інші були дуже добре освіченими і знали... І в пропаганді саме після 1945 року Бандера був таким публіцистичним PR-менеджером. Оце він дуже добре зрозумів. По фаху мусив переорієнтуватися з провідника на журналіста. Маючи посвідчення наших багатьох еміграційних газет, він працював як журналіст і медійно він дуже вправно боровся в тій інформаційній війні, в тій холодній війні, в тих потоках, коли потрібно було лавірувати. Бо американці, англійці, завжди союзники підминають під себе всіх і вся. Тобто вони працювали за те. Бандера поставив чіткі умови, що має бути незалежна Україна і ми не можемо бути вашим 5 колесом як при німцях, так і при нових американцях. І це Радянський Союз дуже вміло розгортав і оця інформаційна війна про СС-дивізію, про Бандеру, про погроми єврейські, про "геноцид" на Волині — це була їхня інформаційна (ред. — війна). І до нього прив'язували Степана Бандеру, щоб тим самим очорнити всіх і вся і показати, що оце просто маргінальне явище, яке не відігравало важливу роль. Але в пропаганді (в засобах) Бандера був оцією такою міфічною людиною, який був втіленням всесвітнього зла.Традиційно під завершення розмови ми запитуємо ChatGPT, як би відповіла та чи інша історична особа на наше запитання, якби жила сьогодні. Як би відповів Степан Бандера на запитання: "Чому слово "бандерівець" викликає страх у росіян?"Як Степан Бандера, я би відповів на питання таким чином: слово "бандерівець" викликає страх у деяких росіян через спотворену пропагандою історію. Вони сприймають його як символ націоналізму і протиріччя їхні власні політичні агенді. Проте, насправді, бандерівці боролися за незалежність України та національну самобутність, а не проти окремих народів.Так відповів ChatGPT, нібито вустами Степана Бандери. І ми розуміємо, що комп'ютерна технологія, комп'ютерний інтелект, він набагато розумніший, ніж росіяни, які вірять своїй пропаганді. Мі г би так сказати Бандера?Ну, однозначно, він і на прикладі свого життя: діяльності в "Пласті", діяльності в ОУН, діяльності на еміграції, показував те, що українці завжди борються за власну землю, за власну самобутність і хочуть бути такими господарями на власній землі. Це почуття такої власної гідності, власної великої нації — оце було в Бандери протягом всього життя і в цілого його покоління. І тому ворог завжди боявся отих успішних людей, які вміли організувати себе, громаду, створити організацію і чинити опір. Ми завжди говоримо, що українці будуть чинити опір, і Бандера його чинив. І вже після смерті він є тим символом, який чинить успішно опір і є на полі всіх інформаційних і воєнних кампаній, які ведуться проти України.Десятки років пропагандисти називали його колаборантом, поплічником фашистів чи, наприклад, терористом. Але, незважаючи на це, з кожним роком відсоток українців, які вважають його національним героєм, постійно зростає. Це була програма "Манускрипт". Ми говорили сьогодні про Степана Бандеру. До речі, у нас на каналі є відео про Євгена Коновальця та Євгена Петрушевича. Переходьте, ставте лайки, підписуйтесь на канал Радіо FM Галичина і чекайте нове відео.
