Слава Ісу! Будьмо уважні! Бо "Наскоком" сьогодні вітає людину, в якій дискурс такий широкий, як то кажуть, від Pornhub і до фундаментальної фізики. Ласкаво просимо і вітаємо! Сашко Буль.Це людина, яка займається тим, що називається, вільною музикою. Це вам український кантрі. Часами дарк кантрі. Часами це фольк. Це людина-мандрівка. Це Сашко Буль. Житомирянівський чернівчанин. Привіт!Слухай, дуже класне, власне, визначення. Привіт! Я беру одразу, з ходу, на озброєння.Знаєш, чому я заплив так далеко? Бо люди, які залізуть у "Вікіпедію", бо це таке джерело імітації знань, та, вони залазять і кажуть: "А Саша Буль — це його псевдонім. Житомирський хлопець, який з батьками-військовими переїхав в Чернівці. Взяв собі, коли він почав музикою займатися псевдонім Сашко Буль. Саша — це на честь п0рно-звєзди "глибока глотка". Пам'ятаєте, Саша Грей. А другий Буль — це все таки британський такий нормальний науковець, то все таки серйозно. І от я в тебе питаюся: Сашко Буль, на честь п0рно-звєзди Саши Грей, який взяв собі псевдонім, а ти знаєш, на честь кого Саша Грей взяла свій псевдонім перед тим, як піти весело, трaх*тиcь за великі гроші?Слухай, це цікаве запитання, бо я насправді ніколи ним не задавався. Ну, це, однозначно, я думаю, якась жінка, напевно, тому що в тих широтах, в яких вона перебуває...Чуєш, я, "кх-кх", хочу тебе врятувати від помилки.А добре я тобі помагаю. Сашко, дивись, тобто Саша Грей, на честь якої ти собі так вирішив, що одну частину свого псевдоніму візьмеш, Саша Грей взяла свій псевдонім перед тим, як піти на п0рно-стезю, на честь Саші Кунецко. Це соліст індастріал-групи з Німеччини, яку я страшенно люблю, KMFDM. Її фани ще розшифровують "Kill Motherfucking Depeche Mode". KMFDM, Сашко Кунецко, потім з Німеччини емігрував в Америку, зробив Wax Trax Industrial Records, тобто в Чикаго в них. І там вони просто мега звьозди. Тобто...Це реальна інформація, так. Саша Грей між оргазмами встигла розказати це журналістам, поділитися інформацією. Це для того, щоб ти був тепер обізнаний.Тепер я ше... Тепер легенда мого псевдоніму, вона ще на рівень глибша.Ще на рівень глибше. Сашко Кунецко, яким я зацікавився як художником, який раптом став рокером-індастріал, ну, виявилось, що в нього прізвище не випадково на -о закінчується. Там якісь емігрантсько-українські кола є...Видеш?! Ти бачиш, яка крута штука. Але оскільки ти, будучи ще... Я не знаю, ти в Житомирі вже став Сашею Булем чи вже в Чернівцях?Ні, я насправді в Житомирі тільки народився і все. Я там навіть ніколи не жив. Мене виключно туди привезли, як то кажуть, в лоні матері, звідти видобули і успішно забрали звідти і все. А потім я туди уже повернувся, в Житомир, наступного разу, будучи артистом в 2013 році, приїхавши туди на гастролі.Одним словом, made in Житомир, але далі всьо може бути написано made in Чернівці, Буковина. Співоча Буковина від Саші... Але дивись, перш ніж ми перейдемо до музики і інших речей. Поясни мені, тобто ти шукав собі псевдо... Я так розумію, що у пубертатному періоді ти дивився Pornhub і купував Playboy, і ховав його під матрацом чи що?Ні, у пубертатному періоді насправді доступу до Pornhub не було, бо тоді ще був цей, по дозвону Інтернет...І ми могли тільки мріяти про те, щоб відкрити собі і поринути в цей світ розпусти. А насправді це ж просто така собі легенда. Коли мене просто в сотий раз запитали, чому я так називаюся, я вирішив вигадати таку вимовку, і вона, скажемо так, зажила уже своїм життям. Тому що, ну, Саша — це моє справжнє ім'я.Тобто реально в тебе не було колекції касет зі всіма п0рно-фільмами Саші Грей.Звісно, ні. Та які тоді?! Ми жили бідно. Це були 90-і. Тоді навіть не знали про існування Саші Грей. Це все відкрилося потім, коли в Україну вже прийшов, скажімо так, розвинений капіталізм і нам стали доступні всі його блага, у тому числі і Pornhub теж. А Саша Грей...Зверніть увагу, друзі, підписуйтесь на наш канал. Ставте лайки. Репост. Тому що щойно ви дізналися, що до категорії благ належить Pornhub. Kац*пи належать до іншої категорії.Абсолютно! Я дуже тішився насправді, коли у них там почались пертурбації з... По-перше, задоволення цих потреб — це взагалі база піраміди Маслоу, по-моєму. Воно ж прям в основі стоїть. І коли у когось це відбирають і тобі це категорія людей, я б не сказав, істот неприємна, то ну це тебе тішить, що у них забрали таку от цацку. Потім у них ще з OnlyFans почались проблеми.Слухай, але в тебе с*ксу і п0рнухи мало в текстах. Тобто чим інспіруєшся?Як би це банально не звучало, але, напевно, найбільше я інспіруюся природою. Я такий юний натураліст і з дитинства таким був. Тобто мені дуже подобається проводити час десь за містом, за цим всім спостерігати. І це, напевно, для мене таке основне джерело якоїсь перезарядки. Також кіно, література...Тобто ти олдскільний? Ти читаєш, дивишся.Нє, щоб підписатись на TikTok і сидіти...Нє, нє, нє, TikTok взагалі не катірую. Я робив спроби його зрозуміти і, на жаль... На жаль, у мене не вийшло або на щастя.Ні, не переміг. Я переміг і я не відкриваю цю аплікашку (застосунок — ред.)Так, чекай, та хтось зараз скаже: "Ну, нє, може, прикольний мужичок, ну, але раз він на наш TikTok таке гонить, значить, він вже старий пердін".Це вже... Це вже цей, міленіал.Ага, та. Або ще старіший.Ой, у класифікації, я тут слабенький. Але дивись, давай повернемося все таки до моменту. Тобто навколишній світ... Ти такий сковородинець...Хіпоблудний сковородинець. Тобто ти йдеш по життю, по географії, і от цю всю навколишню красу пробуєш інтегрувати в тексти чи як? Як це відбувається?Не лише красу. Не лише красу. І потворність теж! Власне, скажімо так, оцей от мій творчий резонанс, мені здається, він зароджується десь між усім тим потворним, що продукує своїм життям людина, починаючи від якогось там індустріального впливу, закінчуючи війною і насильством один на одним...До речі, це дуже важлива категорія. Скажи мені, потворне в твоєму авторсько-музичному вимірі, крім Наташі Мусейчук, що ще є потворним?Пардон, я не зміг стриматись. Потворне? Ну, ми прекрасно спостерігаємо потворне, це держава-терорист, з якою нам довелося, доводиться сусідствувати. Це от всі ці чинуші, безпринципні...Так, так. І наші в тому числі, на жаль, на жаль. Ну, зрозуміло, що в р*шці їх теж вистачає, але у нас теж...Слухай, а що робити з цими виродками, які з одної сторони якісь там зрадники і стукачі, а з інші — просто мародерять на війні. От я розумію, що ми демократична країна, у нас європейські цінності, в нас заборонена смертна кара, але й що би ти з тими виродками робив?Розправи, розправи, кругом одні розправи?!Так, але, ну, ми мусимо діяти в юридичному полі. Тому саджати у в'язницю, ну як інакше. Просто...А вони тікають. Їх потім доганяти чи ні?Ну, просто дуже смішно, що в нас зазвичай за цих людей беруться... Умовно він там провадить якусь антиукраїнську діяльність, явно там терористичну діяльність, і всі про це знають, і всі про це говорять. Ну, я не вірю в те, що неможливо знайти доказової бази, щоб не взятись за цю людину, її не закрити у в'язницю. Потім він кудись успішно тікає: там в Ізраїль, в Швейцарію, в Сполучені Штати, в росію і так далі. І тільки після цього "а от оголосили підозру і виявляється, що він такий-сякий і стільки всього нехорошого наробив".Добре, виходимо з реальності, от дивися, є такий підсанкційний проросійський агент, виродок під санкціями, він називається "мама любіт скорость" Дубінський. Ти читаєш в Інтернеті, шо ціле МОЗ, Міністерство охорони здоров'я...Мучиться для того, щоб дати дозвіл йому втекти від відповідальності. Кому бити морду? Дубінському чи всьому МОЗу?Обом — правильно. Бачите, оце є підхід, щоб ви зрозуміли, чим Сашко Буль відрізняється від всякої попси і "поющіх трусов". Оце якраз важливий момент. Давай тоді вернемося до твоїх текстів. Перша пісня, яка залізла в мене от сюди, по Bluetooth, в машині, коли їдеш, собі включаєш своє найулюбленіше. Це було "Пилю обріз". Слухаючи уважно, про що закликає свого слухача Сашко Буль, це інструкція, задовго до РНБО, вторгнення війни і всього іншого. Як це? Це просто був стьоб і ти потрапив раптом у петлю часу і все? Чи ти щось відчував, передбачав, щоб таку, отаку саме пісню написати?Передбачав, тому що це не просто там слова, що я там зараз намагаюсь із себе там якогось ліпити пророка. Якщо послухати комплексно взагалі весь альбом "Survival Folk", до якого вона увійшла. Ні, вона увійшла, по-моєму, до"Golden Tooth", пардон. А перед тим ще у мене був альбом "Survival Folk", він вийшов у 2014 році. Написаний він був ще у 2013 році.Для тих, хто не знає французької мови, це в перекладі з німецької означає "народ, який вижив".Навіть не так. От, скеажімо так, "фольклор виживання". Ну тобто там гра слів — можна і так, і так трактувати. І це все були пісні про війну, про якийсь громадський спротив, про партизанщину, про виживання...Ну, звідки? Звідки це в тебе було?Я думаю, що це просто повязано з тим, що я завжди малював у своїй уяві якісь такі апокаліптичні картини. Тобто з народження це було в мені і з народження мені подобались, от, власне, те, про що я говорив, оця от межа краси і потворності.Ти апокаліптичний автор. Автор Апокаліпсису?Так, так. Ну, я й роман написав теж Апокаліпсис, постапокаліптичний.От бачиш, я ж до того якраз веду. Бо Сашко, він не просто автор, виконавець, композитор. Він письменник. І всі кажуть: "Боже, який письменник, ми ж нічого ніхто не читає тепер довкола. Так от...".Ну та. Нє, ну такі довгі тексти не всі освоюють, звичайно. Тому в основному на TikTok все таки вернемось. От але все таки як письменник, ти хочеш донести, що от, власне, через отакі апокаліптичні настрої? Це для чого?Ну це, напевно, в першу чергу якесь... Хоча, можливо, навіть... Я от так, якщо щиру скажу, ні для чого. Це дуже егоїстично. Просто мені подобається...Тобто це не інструкція виживання?Це й інструкція виживання, але лише, скажемо так, вже не першочергова, уже потім. А в першу чергу, це просто моє загравання з цією естетикою, яке приносить особисто мені задоволення. Мені приємно працювати як митцю з цими формами, з цими образами. Це те, що викликає всередині мене якесь там зрушення, та, те, що мене зворушує особисто. А лише потім, оскільки я люблю вдаватися в деталі і висвітлювати речі якось максимально наближено до реальності, виходить, що воно слугує певною інструкцією до дій. Тобто так само в романі теж, я якщо описую там на постапокаліптичну Україну і війну, то мене там, наприклад, люди запитували: "О, ти ж тоді ще не воював, як ти от знав, як воно все виглядає?" Ну, тому що я читав літературу про війну. Я спілкувався з військовослужбовцями, вже які мали досвід бойових дій багато. Я дивився кіно...Та в тебе і батько військовослужбовець?У мене батько — військовий. Тому я, якби у цьому середовищі, хоча не мав прямого безпосереднього відношення до війни, але я в ньому існував, перебував і, власне, мав про що сказати, що сказати.Лайк поставили? Та? Можете написати будь-який комент. Навіть з матюками. Головне, це із Сашком Булем ми зараз з'ясуємо ось такий момент. Це загадка така, бліц-загадка для нього, розминка. У твоїй візії Апокаліпсису і життя після нього, окрім тараканів й українців, хто ще виживе?Ну мусять залишитись якісь недобитки м0ск*лів, щоб нам не було так сумно.Щоб було чим займатися у вільний від роботи час.Так, так, так. Щоб ми могли якісь полювання там влаштовувати, не знаю. Якісь такі забави масові.От бачите, він не тільки любить писати музику і книжки, він ще й любить сафарі. Так що це таке рибалка і мисливство. Заходьте! Я знаю, що в тебе в кишені лежить те, що менше, ніж гітара — гармоніка, так?Так, діатонічна. 10-діркова діатонічна.Це, знаєте, є така приказка: "Якщо тобі здається, що ти щось добре вмієш, на YouTube завжди є китайська дитина, яка вміє це ліпше".Ну, це є ще інша приказка: "Ніж записуватися безкоштовно в "кульок", Інститут культури імені Поплавського, на TikTok-факультет, краще включити YouTube, наші університети і навчитися грати на гармоніці".А блюзака трошки, кусочок, просто для нас?Так, але в цьому випадку завжди знайдеться якийсь такий старий старпьор "Ну ета нє наше. Це не наше. Це ж все оце таке американське". І що ти їм кажеш?Ну, в мене насправді дуже багато аргументів з приводу "це не наше" і "американське". Я завжди в першу чергу задаю питання: "Окей, а що таке американське?" От 200-300 років тому що таке було американське?Ну, бачиш, за 200-300 років і афро-американський соул-блюз став фактично фольклором.Та, тобто це така насправді мішанина.І кантрі, дельта, саус — це теж фольклор.Але тобі все одно скажуть: "Чого ти не граєш "Горіла сосна, палала"? Тебе тягне до американського кантрі-фольклору". Ну є ж таке. Ти ж точно таке чув!Так, так. Я неодноразово чув ці закиди.Якщо в мене є можливість це продемонструвати. Умовно якщо це там під час якогось концерту, або коли я з гітарою, в мене є адаптації українських пісень, народних...І вони лягають, як діти в школу.Абсолютно! Я беру, граю типові для блюзу-дельта "Міссісіпі" акорди і граю типові ходи блюзовий, і співаю на це українські тексти і всі кажуть: "А ну та, дуже органічно звучить".А знаєш, як я відбивався завжди у такому випадку. "А ви послухайте, — кажу, — лемківські народні пісні. Вони із синкопами — це такий джас...Саме так! Ти ж прекрасно знаєш "Lemko Bluegrass Band". Вони в тебе були в гостях. І, будь ласка, слухаємо, є там щось неорганічне. Тому що інколи можна закинути, коли якісь народні мотиви натягнуті, ну, там через силу. Але це не той випадок. Тому, більш того, я навіть готовий розповісти низку історій, коли виявляється, культові американські пісні мають українське коріння. От, наприклад, от така-от прямо от з ходу. Вона скоро буде на слуху, я думаю, ця тема. Тому що має вийти фільм про Вуді Гатрі, такого... Ну, це стовп американської культури. Це людина, яка була до Боба Ділана. На музиці якої виріс Боб Ділан...Так, вся взагалі хвиля американського фольк-рівайвлу 50–60-их років. І Вуді Гатрі товаришував з Пітом Сіґером. Піт Сіґер — знаний такий американський комуніст. Це єдина його нехороша риса...Загугліть! Це дуже смішні і цікаві персонажі.Та, але Піт Сіґер — такий стейбеківський комуніст. Тобто він не казліна. Ну просто трошки наївний, скажемо так, такий добряк.Ну, багато ліваків у ваших Голлівудах затисалось.Так, так. І у Піт Сіґер грає пісня, яка прямо є таким антивоєнним гімном Сполучених Штатів "Where Have All the Flowers Gone?" І в одному з інтерв'ю Піт Сіґер розповідає, що він, виявляється, він цю пісню вивчив, коли він їздив там до комуняк подивитися на процвітаючий соціалізм і був на територіях колишньої України. Отам, де, власне, скоро буде Ростовська Народна Республіка. І він там цю пісню записав від колишніх мігрантів з України, точніше не мігрантів, людей, яких туди силою відселили.Я тобі алаверди таку подарую штучку. Дуже стара британська група "Rare Bird". У них є пісня найвідоміша, напевно, їхня... (фрагмент пісні). Це пісня, яку вони відслухали від українських емігрантів Другої світової війни і наклали англійський текст. Моя бабця як політичний зек Совєцького Союзу із Сибіру, коли приїхала, вона цю пісню співала. На жаль, я не пам'ятаю українського тексту. Хто може, допоможіть нам, послухайте в YouTube Rare Bird "Sympathy" і підкажіть, яка це була українська пісня. Може, ми її відновимо, а Сашко Буль потім її заспіває, і буде просто кайф.Сашко, повернемося до одного моменту. Тобто твої молоді роки дозрівання — це Чернівці?Ну така юність, скажемо так. До того я навіть на Львівщині встиг пожити. Я жив колись тут.Так склалось, що ти ж університет, той славний, Чернівецький...Чернівецький. Гоґвортс той, та. Я ще й вчився якраз в цьому історичному корпусі.Ну, але він вчився вже після Гаррі Поттера. Так що не шукайте його. Вони не одногрупники.Так, не було в нас з ним жодних там зустрічей. Ніхто його не ображав, не чмирив. Цей гріх на мене не вдасться повісити.Хоча такий ботан був в круглих окулярах, ще той... Ну добре, вернемося до Чернівці. Знаєш, в мене просто з цим містом дуже багато пов'язано. По-перше, страшенно люблю, бо Буковина народила мегазірок і народила мегадискурс в українській музиці, який досі триває. При цьому, коли я потрапив і прожив фактично більше року в Чернівцях, так по роботі в нас склалося, я тобі скажу чесно, якби не покійний Василь Кожелянко, геніальний письменник... Він працював тоді в "Молодому буковинці"...Це, до речі, перша людина, у якої я взагалі взяв інтерв'ю в житті.О, бачиш! По-перше, друзі, хто знає букви, можна читати. Там є книжки, якшо ви почитайте хоча би роман "Московіада", ви прибалдієте і станете фаном Василя Кожелянка, на жаль, посмертно. Але ми з Василем наживо ходили завжди в "Колесо". Там, знаєш, нормально під гуцульську кухню і крафтову було хоч з кимось поговорити. А знаєш, чому? Тому що довколо ходило... Ой, як це можна правильно сказати: рагульське бидло чи бидляче рагульство... Як правильно казати?Мені рагульське бидло з фонетичної точки зору більше подобається...Гарніше звучить, та. Отаке із сємками, знаєш, з таким півасом 2-літровим..."Сіська" це називається в народі.Та, "Сіськи". І ото на мобілках х*р0вим звуком слухали якусь там Зємфіру і разгаварівала х*р0вим русскім — і оце Чернівці того часу. Які вони зараз? І куди поділись ці люди?На жаль, мені зараз, звісно, я там на себе накличу чергову хвилю від. чернівчан...Та то ж не всі чернівчани були. Я кажу оця категорія куди поділась?Скажемо так, від чернівчан, які бажають закривати очі на проблему і далі розповідати там про це целанівські Чернівці і так далі. Ця проблема нікуди не поділася, на жаль. Тобто вона разом з усієї Україною, так, бо ми все таки позбавляємося поступово цієї категорії населення. Як не крути, їх стає менше і менше. Звісно нам би хотілось швидше, але їх все ж стає менше, тому що або вони просто бояться демонструвати це тепер так відкрито, бо можна отримати...А, може, вони "перефарбувались" зараз? Найкращі вишиванки у них?Частково "перефарбувалися" теж. Але ці люди нікуди не зникли, на жаль. На жаль, з Чернівців відбувся навпаки відтік прогресивної і змінотворчої категорії населення. Це правда. Це пов'язано з тим, що а.) близько кордон, в якийсь час було дуже легко зробити собі громадянство у сусідній країні, Румунії.Ну так, поїхати на Калинівку і ще собі паспорт румінський прикупити...І з ним поїхати умовно в Польщу, в Італію, в Португалію або навіть у Велику Британію. Це пов'язано з тим, що люди просто мігрували до Львова, до Києва, тому що більше роботи, є критична маса певних змінотворців, не отримаєш в дюндєль за те, що ти просто вдягнув якийсь там епатажний капелюх і так далі. Тому, ну, я не скажу, що в Чернівцях щось особливо змінилося на краще, так фундаментально якщо копнути, навіть в деяких питаннях, мені здається, навпаки.А от це дивно. Дивися, це місто, яке особисто любив Франц Йосиф. "Де той вуйко Йосип, що горілку носить". Це Франц Йосип на...Під рушниками, під рушниками. Він любив страшенно. Він показував Буковину і Чернівці, зокрема, як гармонійну мультикультурну, мультинаціональну територію, на якій не жруються, а навпаки, творяться і співживуть. Чернівці в спогадах багатьох чернівчан, які там, хто вернувся там в Австрію, хто ще... Я ці всі книжки читав. Це таке було гармонійне середовище. Воно підсилювало. Там була синергія, як у Львові синергія культур, синергія громад. І от цього всього не стало, а навпаки, совок задомінував був свого часу. Ну, знаєш, в Чернівцях все таки війна факультативно відбувається, так. Тобто...Ну от і в цьому випадку отакі середовища: там Ужгород, ти розумієш, наприклад, Чернівці, та навіть, в принципі, з рештою Франківськ, Тернопіль, Львів, це теж достатньо факультативно, попри деякі прильоти трагічні. Воно наскільки змінить ці громади? Бо в ці громади вклинулись, в тому числі і реальні біженці з прифронтових територій. Отакий відбувся коктейль. От як ти бачиш це? Бо ти ж, раз ти автор постапокаліптичних книжок, то мусиш бачити візію.Так, у мене до цього, ти правий, антропологічний інтерес. Це правда. Мені складно судити про Чернівці, тому що я покинув це місто, коли я пішов до війська. Це було ну майже 1,5 року скоро буде тому і лише приїздив туди подеколи. От з лютого 2022 року я там був, може, від сили 5 разів. Тобто мені складно оцінити.Кинь око ширше, ніж Чернівці.Загалом, так, як це повпливає, скажемо так, на от на глибокий тил український. Мені здається, що тут теж буде залежати від того, куди поверне ці зміни місцеве населення. Ще раз...Тобто, чи дозволить місцеве населення диктувати собі якісь умови.А є якийсь варіант "місцеві-понаєхавші"?Звісно. Я розумію, що це непопулярна тема.Так, це дуже така гостра.І це хтось там може почати ображатися, але є. Ну, я просто вважаю, що ну ми не можемо замовчувати ці неприємні теми для розмов, тому що рано чи пізно вони переростуть у певні такі соціальні пухлини. І нам потрібно говорити про те, що зростає соціальне напруження і прірва між тими, хто пройшов війну, і тими, хто не пройшов війну. Хочемо ми цього чи не хочемо. Це не говорить про те, що люди погані. Просто люди — люди і все. І той, хто був на війні, або той, хто був причетний до війни, йому з часом стає все менше і менше тем для розмов з тим, для кого війна — це лише незручності через неможливість поїхати за кордон відпочити або через комендантську годину і тривоги, та. І так само з внутрішньо переміщеними особами. Тобто ми розуміємо, що певний конфлікт він є, правда? І навіть це простежується у Львові. Там ті ж, не знаю, скандал через російську музику в центрі Львова. Я розумію, що це могли бути і львів'яни, слухати умовного Лєпса. Але так склалося, що це були не львів'яни. Це були хлопці там, які приїхали сюди з Дніпра.Ой, та у нас було веселіше тут, коли харківська "вата" бикувала, то там навіть з бійками було!От, я розумію, що звідти приїздять і досить, скажемо так, люди, які, навпаки, доповнять те чи інше місто, але, на жаль, приїздять і ті, хто, ну хто просто позорно втік...Окей, Сашко, тоді що робить? Чуєш, як я із східним колоритом тобі закінчив дієслово. Що робить?Я навіть можу сказати з полтавським, що його робить?Я не знаю. Розмовляти. Напевно, тільки розмовляти, едукувати, шукати якісь спільні, якісь, власне, точки дотику, робити акцент на них. І знову ж таки проговорювати всі ці моменти. Тобто для мене, я вважаю, що реально замовчування цих тем — це просто бомба сповільненої дії. І вона рано чи пізно, вона так шарахне, що у вухах задзвенить!Ну та, є такий стереотип. Це називається страусина політика. Хоча насправді страуси ніколи не пхають голову в пісок. Але вже є візія. Тобто це такий є "синдром страуса"...Страус, до речі, дуже насправді небезпечна птаха.Колись був на страусиній фермі, то це просто жах. Ну це, типу прямий нащадок динозавра. Розповідає мені там їхній цей наглядач, фермер, який цих страусів розводить, що у них, виявляється, в крилах є рудиментні, як у тиранозавра кігті. І він коли дуже розгніваний, він тебе цими крилами може полоснути по груддям і кишки повивалюються...Одним словом, друзі, перед тим, як підписатись на наш канал і поставити лайк, пам'ятайте, що страус, може, навіть страшніше. Птеродактиль літав, а це такий, уявіть собі, птеродактиль, який швидко бігає і копає...Клепки немає в голові. Може копнути сильніше, ніж 2 Кличка вдарили вас в одне місце. Добре, маємо останні хвилини. Знаєш, я хотів про, шо з тобою поговорити. На закуску... По-перше, бажаю тобі гарних виступів. По-друге, страшенно тішуся, хто ще не заклав собі в плейлист, скачайте і будете кайфувати, Сашка Буля. А я от хотів спитати, знаєш, ну, це зрозуміло, коли м0ск*льське гівно, "поющіє труси" і вся ця попса зникла з нашого простору, то закон вакууму не існує. Порожнє місце має заповнюватися. І ми спочатку тішилися темпом заповнення, а пізніше зрозуміли, що кількість лайна made in Ukraine у вигляді байрактарщини і псевдофольклорного просто ставить нас перед філософським питанням: яка різниця, якого кольору лайно, якщо воно лайно? Що з цим робити?Знову ж таки, все, мені здається, до болю просто. Підтримувати гривнею те, що те, що не, власне, лайно. Це працює. Тому що якщо в артиса є дохід, він може цей дохід вкладати у свою творчість.І далі продукувати, як асенізатор, багато-багато...Так, тобто поки ви вкладаєте гроші в лайно, поки ви даєте їм перегляди, даєте їм, власне, те, щоб лайно залишалося на плаву, це лайно використовують в рекламних цілях, це лайно грає концерти і так далі і тому подібне. Я навіть більше скажу, мені здається, що маятник оцей він все ж не зупинився. Те, що вийшло з ринку російське лайно, на його місце зайшло українське лайно. Маятник зараз полетить назад і буде своєрідний реванш. До цього треба бути готовим...Реванш, власне, тих, хто втік, трошки посидів за кордоном, зараз повернеться і буде нам розповідати...Тобто ти хочеш сказати, що в найближчому майбутньому всі ці Кароліни Х*як, ой, перепрошую, Ані Лорак, всі ці Лабади, які вже приїхали, всі ці Анни-Марії...Саме так. Ротари і прочі, прочі. Все оце, що потікало...Вони вернуться і скажуть: "Молодняк, падвіньтєсь! Ми тут, звьозди шоу-бізнесу!"Так, звісно, звісно. І я більш ніж впевнений, що будуть розповідати, що ми насправді десь там не за те до кінця воювали не так воювали, як треба. Тому я підтримую як, скажемо так, такі низові ініціативи. Тобто я вважаю, що тут повинен кожний включатись, фільтруючи той матеріал, які він споживає, які споживають його діти. Тому що діти, на жаль, от вони найбільш незахищені.Так, бо вони сидять в мережах.Так, і це триндець! У мене племінниця просто, яка вихована так, що вона не знає російської мови і музики. Для неї це, ну, це чужа мова. Але в той же час вона йде в садочок, повертається і у неї вже там на смартфоні, вона бере там або планшет, і вона вмикає собі якусь там російську попсу. Ну її неможливо від цього ізолювати, бо вона спілкується там з іншими дітьми. Тобто, починаючи від от такою, інформаційної, культурної гігієни в низах, закінчуючи тим, що реально на законодавчому рівні забороняти ці речі. Я, коли був у війську, у війську, на жаль, теж частина людей, слухають російську музику, відверто.Я більше скажу, от реально група їде на задачу. Люди, які їдуть в даний момент для того, щоб ум*pтвляти ворогів, які прийшли на нашу землю, і командир цієї групи слухає Гуфа.А в той час їде м0скальський 0купант і слухає Гуфа з другої сторони, та? Ну брєд!Так, і я йому кажу: "Нормально тобі слухати Гуфа? Ти розумієш, що це максимально "ватний" російський репер, який підтримує все, що вони роблять з нами і тішиться?"Він каже: "Товаришу лейтинанте, ну не начинайте! Ну, це ж другоє!. Ну що, ви, починаєте?" І добре, що був час в дорозі і я йому пояснюю, що, ну, це не другоє. Ну це ж насправді те, що ви робите зі зброєю в руках і те, що Гуф робить з мікрофоном в руках, це не другоє. Це просто різні складники одного й того самого.Так, війни проти нашого народу.Так ти лейтенантом на дембель пішов?Я ще не пішов на дембель. Я ще до тепер служу. Я старший лейтенант Збройних сил України. Уже старший.А правильно звертатись "пане старший лейтенанте", так?Так, так. Відходимо від товаришів, так.Пане старший лейтенанте, дико дякую за розмову!Гарного виступу на фестивалях! І ви ж підписались. Ви ж подивитеся. Сашко Буль. Скачуйте, все, що в нього є! От такі-от тексти. От такі пісні. Побачите. Переконаєтеся. Зуб даю! А другий зремонтую у стоматолога. Дякую! Дякую, Сашко. Це було "Наскоком".
