Військові експерти, політологи, військовослужбовці та журналісти намагаються оцінити ризики та з'ясувати, що стало причиною такого рішення з боку президента Володимира Зеленського.

Зеленський зазначив, що запропонував Залужному й надалі бути в команді. У свою чергу Валерій Залужний написав у Telegram, що "завдання 2022 року відрізняються від завдань 2024 року". 

Згодом президент заявив, що призначив новим головнокомандувачем генерал-полковника Олександра Сирського, який до цього командував Сухопутними військами.

У Пентагоні також прокоментували відставку головнокомандувача ЗСУ. Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі зазначив, що Зеленський – «також верховний головнокомандувач і він може вирішувати, хто керуватиме армією».

Крім того, як повідомляє Reuters, помічниця міністра оборони з питань міжнародної безпеки в Пентагоні Селеста Валландер також заявила, що США ефективно працюватимуть з новим командувачем українського війська, а новопризначеного головкома ЗСУ Олександра Сирського назвала «досвідченим та успішним полководцем».

То якими є підстави відставки Валерія Залужного, що відомо про нового Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та чи залишиться Залужний у команді президента? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів політичний експерт Олексій Кошель.

Про що свідчить відставка Залужного, якими були підстави для цього і якими є перспективи нового Головнокомандувача ЗСУ Сирського?

Перспективи коментувати достатньо складно, тому що ми можемо коментувати політичні події та інформацію, яка з'являється публічно, але армія – це закрите середовище. І власне, оцінювати Сирського чи Залужного як фахівця – надзвичайно складно. Це можуть робити лише одиниці, які мають доступ до інформації і не озвучують її публічно. Але перші результати ми вже отримали. 

У військовослужбовців до Сирського є певна недовіра, і тому старт роботи нового головнокомандувача буде достатньо складним

Я проаналізував кілька десятків публікацій у Західних медіа, і всі вони писали про те, що Сирський має доволі неоднозначну репутацію. У військовослужбовців до Сирського є певна недовіра, і тому, очевидно, старт роботи нового головнокомандувача буде достатньо складним. Тобто йому потрібно буде заслужити довіру. Але йдеться про те, що цю довіру найважливіше заслужити саме від середовища військовослужбовців, а також в середовищі наших західних партнерів. Тому що переговорний процес щодо зброї та підтримки йде не лише по лінії цивільного керівництва. Сирський також має бути задіяний. 

Проблема друга – практично усі сприйняли цю відставку виключно як політичне рішення президента із політичних мотивів. Я думаю, що всі бачили останні результати соціологічних опитувань, принаймні за останні місяці. Я не знаю, чому ці політичні ігри зайшли так далеко, що практично вся країна обговорювала соціологію. Але за цими опитуваннями ми бачили надзвичайно високий рівень довіри до генерала Залужного. Умовна партія “За Залужного” має всі перспективи стати політичною силою номер один в парламенті, а генерал Залужний, очевидно, зараз перетворився на головного політичного опонента президента. Він вже став політиком, але чи захоче Залужний і надалі ним залишатись – питання. Але людина, яка асоціюється із репутацією Збройних сил і з довірою до Збройних сил, очевидно, буде відігравати перші ролі в українській політиці.

Влада мала б зробити висновки. Інформація про звільнення за Залужного зʼявилась ще три місяці тому, починаючи з перших заяв Мар'яни Безуглої. Три місяці ця тема “розгойдувалась” у суспільстві в період війни. Такі експерименти над суспільством і над армією проводити не потрібно. Ми граємо собі "в мінус", ми виглядаємо дикунами в очах наших західних партнерів. Тобто має бути логіка кадрової політики і кадрових призначень. Те, що робилось навколо теми головнокомандувача, це просто неприпустимо. Це суперечить будь-якій управлінській логіці і будь-якій здорові позиції. 

Залужному запропонували залишатися в команді Української влади. Але чи буде він в команді президента, поки не зрозуміло. Як Залужний прийняв цю відставку і яка його подальша доля? Що про це можна судити з поведінки, з емоційного стану генерала? 

Перш за все, у Великій Британії потрібно призначати посла якомога швидше, тому що піврічна пауза в умовах війни – це не просто багато, це надзвичайно багато. Це один з наших стратегічних союзників. У Велику Британію потрібно призначати фахового дипломата. І, як на мене, це був дуже поганий сигнал, що ми готові дипломатичні посади роздавати в обмін на те, щоб людина залишалася в команді президента. Ці посади не роздаються. Нам потрібно призначити посла Великої Британії, нам потрібно призначити посла в Чехії, Грузії, в Нідерландах. І, чесно кажучи, це ознаки такої достатньо серйозної управлінської кризи. 

Після головнокомандувача, обійняти посаду радника президента – не для Залужного

Щодо Залужного, я думаю, що багато посад для нього здавались неприйнятними. Після Головнокомандувача, обійняти посаду радника президента – не для Залужного. За всіх українських президентів посада радника – це була така собі "почесна пенсія", аби не просто знімати в радянському компартійному стилі з доганою, а такий “лайтовий” формат, щоб сподобалося суспільству. Інститут радників повинен працювати, а роздавати посади “направо і наліво”, гратись з Інститутом радників – це дуже погана тенденція. І, власне, в нас вже є проблема, коли у керівника Офісу Президента пана Єрмака вп'ятеро чи вшестеро більше радників, аніж в глави держави. Це така хвора управлінська система, яку збудували. 

Ви сказали про кримінальні справи, які можуть завести на Валерія Залужного. На нього зараз можуть “списати” Південь, Бучу, Гостомель… Чи може Зеленський зробити із Залужного "громовідвід", на який спихнуть усе? 

Перш за все, в генерала Залужного просто бездоганна репутація як для майбутнього політика. Тобто ні статків, ні маєтків, ні дорогих автомобілів, ні жодних ознак корупції. Показовим є приклад, коли він отримав спадок від одного з американців в мільйон доларів і перерахував ці гроші на армію. Такі факти люди пам'ятають. Тому я сподіваюсь, що таких примітивних “наїздів” на нього не буде. Але спроби “розкрутити” справи і Півдня, і Бучі можуть бути. 

А щодо політичних перспектив, тут дуже цікаво. Я думаю, що після війни в нас буде зовсім інший формат політичного життя, коли політика стане насправді набагато дешевшою, тобто залежність від олігархів, від олігархічної “фінансової голки” достатньо різко спаде. І, можливо, ваги і репутації Залужного буде достатньо для того, щоб провести виборчі кампанії без партій, без формування структур, осередків на місцях. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Новий головнокомандувач ЗСУ Сирський: що про нього відомо