Про розсекречену операцію президента РФ повідомляє The Washington Post з посиланням на Європейську розвідслужбу.

Згідно з цими документами, вказівка Кремля призвела до появи «тисяч постів у соціальних мережах і сотень сфабрикованих статей», які створювали цілі ферми тролів. Ці матеріали мали посилити напругу в стосунках між президентом Володимиром Зеленським і колишнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.

За даними видання, на початку 2023-го року Кремль ставив чотири головні цілі для пропагандистської кампанії проти України – це дискредитація військового та політичного керівництва Києва, розкол української еліти, деморалізація військ і дезорієнтація населення.

Такі завдання російським політтехнологам дав перший заступник голови адміністрації Кремля Сєргєй Кірієнка. 

За яким сценарієм працювали політтехнологи та боти Кремля, якою була головна ціль та що досягли вороги у результаті? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів військовий експерт Іван Ступак.

Як Росія намагається вторгнутись в український інформаційний кіберпростір та що відомо про прояви цієї дезінформації? 

Насправді це не вперше, коли росіяни таке роблять, та й, на жаль, не востаннє. Вони тривалий час працюють не тільки проти України, а й проти Сполучених Штатів, країн Західної Європи тощо. До речі, що цікаво, проти США вони використовують ті ж інструменти, які розробили для спілкування, як Facebook, Twitter, Instagram та багато інших соцмереж. Проти України це теж працює, бо, на жаль, у нас є колаборанти, які допомагають росіянам використовувати слабкі місця українців. А ще є й “корисні ідіоти”, які також працюють проти мирного українського населення. 

З невеликої тріщини у вигляді дезінформації може зруйнуватись уся стіна – ціла держава

Загалом ця концепція виглядає приблизно так: росіяни не намагаються переконати українців у чомусь чи навʼязати свої думки стосовно окремої теми чи події. Вони намагаються посіяти сумніви, зруйнувати чи похитнути віру в окремих людей, в окремих великих посадовців, в напрямок руху України або якісь внутрішні процеси, і тоді їм стане набагато простіше “розхитувати” загальну ситуацію в країні. Починати з малого завжди простіше. Тобто є монолітна стіна, в ній потрібно зробити тріщину, і з часом ця тріщина зруйнує усю стіну, усю сталу конструкцію. Якщо казати так метафорично, то саме таким чином Росія працює зараз. 

Це все супроводжується певним просуванням росіян на окремих ділянках фронту. Спершу була Авдіївка, де ворог продовжує просуватися далі. Зараз ворог з Вербового суне на Роботине. Наскільки у росіян присутній запас сил і чого вони зможуть досягти? Скільки українському війську доведеться терпіти без допомоги наших західних партнерів?  

Моє особисте внутрішнє очікування, що до кінця березня росіяни будуть пробувати максимально користатися "вікном можливостей", поки в України не буде боєприпасів, поки Сполучені Штати Америки нічого остаточно не вирішать і ні за що не проголосують. На запитання, скільки там людей, техніки й боєзапасів, може відповісти тільки наша військова розвідка. Бо багато людей і техніки росіяни заховали десь в тилу, і тільки за допомогою розвідників за окремими ключовими маркерами ми можемо про це дізнатися. 

На жаль, зараз ми не знаємо, чи це “останні потуги”, чи це навпаки, тільки початок і у них ще є багато резерву. Зараз про це все сказати складно, але The New York Times визначає пʼять активних напрямків в Україні, серед яких Куп'янськ, Бахмут, Авдіївка, Роботино. Великі зусилля йдуть саме на Роботино і на Запорізький напрямок. Саме там росіяни намагаються повернути те, що вони втратили в червні-серпні 2023-го року. 

Росіяни кажуть про те, що вони готові до перемовин, щоправда, на своїх умовах. На жаль, зараз вони мають чимало “козирів” на руках, і не лише на лінії фронту. Це блеф чи дійсно Путін хотів би зараз на хвилі своїх успіхів на певний час затвердити статус-кво? 

Росіяни використовують “вікно можливостей”, яке утворилось через нестачу боєприпасів в Україні

Мені здається, що час, коли вони хотіли цей статут затвердити, був раніше. Зараз, на мою думку, їм цікаво просуватися далі, наскільки це можливо. Коли Україна отримає ті боєприпаси від Сполучених Штатів і за них проголосують, то “епопея” про перемовини знову з'явиться на порядку денному. Саме тоді ця тема набуде на Росії “нового дихання”. Зараз перемовини для росіян – не вихід, бо вони то Авдіївку "віджали", то в Роботино рухаються. І це все лише тому, що в України немає боєприпасів. Вони намагаються скористатися цим "вікном можливостей" і, на жаль, зараз у них це виходить. 

І наостанок хочу обговорити ще одну “тригерну” для росіян тему – смерть Олексія Навального. Камери зафіксували момент, коли вночі його тіло вивозили з тюрми, де потім мама намагалася знайти тіло. Це прибирання конкурента в часи можливого міжвладдя на Росії, скажімо, групою Патрушева, чи дійсно нарешті Путін дістав людину, яку він ненавидів? 

У мене склалося враження, що його максимально пресували, бо він 27 разів був у ШІЗО. Він і так перебував в колонії суворого режиму, просто надзвичайно суворого, а до того ж ще й у ШІЗО побував 27 розів. Я думаю, що це підірвало здоров'я Олексія і тому закінчилося його життя, хоча достеменно цього ніхто не знає. Враховуючи те, що не ховають його тіло, можна не виключати той варіант, що він був побитий і зараз вони не знають, що з цим робити. Або, все ж таки, Навального отруїли, але хто дав команду – особисто Путін чи Патрушев – не відомо. 

У Росії з'являються плітки про те, що начебто Олексія Навального хотіли обміняти на росіян, які сидять в американській в'язниці. Начебто вже й перемовини такі йшли, та на фінальному етапі його смерть цьому завадила. 

Чи вірите ви в якісь народні рухи на Росії, окрім покладання квітів до умовних меморіалів, які розганяються поліцією? 

Якщо 400 тисяч мертвих військових не змусили вийти росіян на протести, то й смерть Навального нічого не змінить 

На жаль, ні. Якщо 400 тисяч мертвих військових ні на що не підштовхнули росіян і ніхто ні на які протести не виходив, то смерть одного також не змінить нічого. Так, вони намагаються покласти квіти, але російські спецслужби затримують всіх і кладуть обличчям в сніг, в пісок або в землю. Всі ми бачили, як від одного поліцейського тікають 15-20 росіян. Рівно 10 років тому в Україні це було навпаки, коли на одного мітингувальника 10 міліціонерів бігло. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Кого Путін прибере наступним та хто заробить на смерті Навального