Киричевський: Можна багато говорити про “бавовну” в Криму, але без “Нептуна” її не буде

Киричевський: Можна багато говорити про “бавовну” в Криму, але без “Нептуна” її не буде
Посилання скопійовано
16-та зустріч у форматі “Рамштайн” стартує десятого жовтня.
Киричевський: Можна багато говорити про “бавовну” в Криму, але без “Нептуна” її не буде

Раніше Міністерство оборони США анонсувало зібрання Контактної групи в онлайн-форматі. 

Відомо, що у 16-му “Рамштайні” візьмуть участь Міністр оборони США Ллойд Остін, Міністр оборони України Рустем Умеров та новопризначений голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Чарльз Браун. 

Напередодні Рустем Умеров вже провів телефонну розмову з міністеркою оборони Нідерландів Кайсою Оллонгрен. В її межах порушили пріоритетні питання — посилення ППО та постачання боєприпасів та артилерії.

Якими є нагальні потреби ЗСУ та чого слід чекати від “Рамштайну” в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів військовий експерт Defense Express Іван Киричевський

По що Україна в особі Рустема Умерова поїхала на цей раз в Брюссель і яка номенклатура озброєнь буде запропонована нашими партнерами?

Війна в Ізраїлі може позначитись на наданні зброї Україні

Я думаю, що ні що принципово нове і нам не знайоме не приїде. Нам треба те ж саме, починаючи від патронів стрілецької зброї, закінчуючи радянськими і натівськими снарядами різних калібрів. Нам потрібно пересадити наших пілотів на F-16, згодом накопичити певні матеріально-технічні ресурси, створити логістичну базу – це всі потреби, які нікуди не ділися. Це процес, який вимагає скоординованих зусиль кількох країн впродовж певного часу. Відповідно провести таку зустріч для "звірки годинників", як мінімум, необхідно. Що нам союзники на цьому "Рамштайні" зможуть дати або нового запропонувати? В нас, насправді, є такий "чорний лебідь" або "ефект метелика", хоча можна сказати "чорний метелик", який виник після того, як в Ізраїлі почалась війна. Учасниками формату "Рамштайн" є не тільки сам Ізраїль, а й деякі арабські країни, які так чи інакше мають відносини з Ізраїлем. Можемо назвати Марокко, яке нам давало танки Т-72, і має дуже гарні оборонні відносини з Ізраїлем. Або Йорданія, яка поки що тримається нейтральною, але вона вписана в історію з передачею нам чергової партії зенітних танків "Гепард", ну і була помічена (за неофіційними даними) на передачі зенітних ракет до деяких радянських ЗРК на рівні армійської протиповітряної оборони. Тому там дуже багато може бути "чорних метеликів", про які ми дізнаємось постфактум. 

Вчора представники королівської родини Данії заявили, що коаліція F-16 буде розширена. Це лише чергове розширення чи ми можемо сподіватися на те, що це дасть нам можливість швидко одержати літаки? 

Ні, це скоріш просто розширення, тому що в ході справи могли виявити, що ресурсів треба ще більше, тобто грошей. Можемо пригадати історію, коли Канада в межах недавнього пакету військової допомоги, проголошення якого супроводжувалось певним скандалом, заявила про півмільярда доларів, зокрема на навчання пілотів на F-16. Там парадокс в тому, що повітряні сили Канади не мають F-16 , але F-16 має канадська приватна військова компанія, яка свого часу викупила ці літаки в Ізраїлю. Там списано було, здається, 30 одиниць, які потрібно обслуговувати, оплачувати певні послуги, купувати запчастини. Якщо є лояльні країни, які готові нам пожертвувати ці гроші, то ми були б дуже вдячні. Щоб мати можливість встояти на місці, треба бігти якомога швидше і відповідно, на цей біг зараз можуть піти ресурси країн-учасників, які приєднуються до авіаційно коаліції. Навіть Швеція, щодо якої йдуть розмови про Gripen, заявила, що вона наче теж готова дати щось для авіаційної коаліції по F-16. Це насправді дуже показово. 

Війна в Ізраїлі породила ще одну не дуже приємну історію для України. Були заяви ворожих для нас сторін і українського головного управління розвідки про те, що нібито зброя, яку ворог у нас забрав, була передана представникам ХАМАСу. Чи не вплине ця історія на перегляд надання зброї Україні? І чи буде з цього приводу розмова між Україною і нашими партнерами? 

Та хай знайдуть цю зброю для початку, яка теоретично могла потрапити росіянам чи іранцям в руки. Навіть сам ХАМАС у цьому конфлікті демонструє занадто багато або власної імпровізованої зброї або дрони-камікадзе одразу двох типів іранського виробництва, які, як виявляється, там опинились ще у 2021-2022-х роках. Тобто щоб щось такого палестинські бойовики використовували високотехнологічного, що могло б потрапити до них з України, – такого немає. Але з іншої сторони, розмови розвідок про якісь окремі зразки могли потрапити могла б бути. І ця заява Головного управління розвідки виглядає скоріше профілактичною.

Ми почули унікальну історію, що за дуже короткий проміжок часу наша 66-та протитанкова рота знищила 25 ворожих танків. При тому, використовували не західну зброю, а нашу власну. Ці історії, та й інші історії знищення ворожої техніки, свідчать про те, що українська сторона намагається якомога сильніше послабити збройну потужність ворога. Це зараз головна установка на цей період війни? На що зараз робиться акцент? Яка нам зброя буде потрібна саме на період зими? Які цілі буде ставити керівництво Збройних сил саме на пізньоосінній і зимовий період? 

Говорити про цілі на полі бою поки зарано, треба дочекатися як мінімум листопада, і подивитись який буде контекст і там далі можна буде чітко обрати, чи це продовження контрнаступальних дій, чи перехід до оборони. Говорити про те, що нам на зиму знадобиться якась принципово інша зброя, на жаль чи на щастя, не доводиться. Зимові види мастил, палива і відповідно зимова форма для наших військових, що завжди, на жаль, є дуже гострим питанням. 

Щодо того, які головні завдання на полі бою, тут якраз йде справа про те, що ліквідація російського потенціалу має бути в межах оборонних дій. Давайте не забувати, які контексти стоять за гарною історією про знищення 66-ю бригадою 25-ти танків. Це все-таки протитанкова рота на "Стугнах". Насправді зараз йде російський наступ на Куп’янському та Лиманському напрямках. А на Бахмутському напрямку росіяни навпаки розширили складову танкової підтримки своїх штурмових загонів, тобто не просто гарматне м'ясо йде в бій, а гарматне м'ясо за підтримки танків. 

Взагалі не було ж такого, щоб російські танкісти знахабніли до того, щоб іти в зону дії наших протитанкових засобів, які б'ють в радіусі 5 кілометрів. На жаль, росіяни теж навчилися тероризувати і кошмарити наших військових, що до них навіть не може дійти допомога чи щоб вони могли піти на ротацію.

Була заява від оперативного командування "Південь" щодо того, що зараз ми не можемо протистояти ворожій авіації на Херсонщині. Ворог кидає керовані авіаційні бомби, використовує свої винищувачі. Ми не маємо достатньої кількості винищувачів та засобів ППО, які били б на належну відстань для того, щоб нищити ворожі літаки. Чи може питання стосовно винищувачів і засобів ППО бути на "Рамштайні"? 

F-16 без ракет – не працюють

Варто не забувати, що у союзників обмежена ресурсна база. Але якщо говорити про те, що могло б обговорюватись на форматі "Рамштайн", варто нагадати одну таку нудну технічну деталь, яку ніхто не любить, але і на неї варто акцентувати. Коли говорять про F-16, то одразу по замовчуванню акцентують, що винищувач цей може вести повітряний бій на дистанції 180 кілометрів. І таким чином можна висловити сподівання, що так можна буде збивати російські літаки, які метати авіабомби. Але для того, аби забезпечити таку дальність повітряного бою, треба попросити в американців ракети, тому що це ракети, які наводяться за принципом "вистрелив і забув". І саме ракети такої нової модифікації дозволять“обривати пір'я” росіянам або “зламати крила”. Щоб забезпечити необхідну кількість ракет і щоб взимку-навесні у нас почали з'являтися засоби, які б дозволили росіянам не метати авіабомби по всій лінії фронту, треба домовлятися окремо і говорити прямо. Я підозрюю, що значна частина зусиль по "Рамштайну" може бути виділена саме на ці, на перший погляд, непомітні ракети для F-16, бо в нас чомусь вважають, що ці літаки самі по собі, без ракет працюють. 

Наскільки, на вашу думку, є важливими особисті контакти, які налагодив екс Міністр оборони Олексій Резніков і чи зможе новий Міністр продовжити їх? 

Особиста комунікація міністрів впливає на допомогу

Питання особистої комунікації впливає. В Резнікова була харизма, вміння зачаровувати людей. Чи вміє таке Умеров – побачимо за підсумками наступного "Рамштайну". Тому що говорити про харизму Рєзнікова у контексті "Рамштайну" – не знаю чи там в повній мірі вона проявилася, бо першу допомогу ми отримали не дуже швидко. Рєзніков у цьому контексті цінним став десь влітку-восени, коли всі засоби, які добули, стали в пригоді на полі бою. Тому нема сенсу говорити, наскільки зараз якісь особистісні якості Умерова можуть впливати. Але завжди треба тримати у голові, що на форматі "Рамштайну" обговорюють одразу дві іпостасі: і держава Україна, і ті особисті контакти, які наші урядовці можуть налагодити з західними партнерами. За щось домовились, щось випросили, переконали, задіяли якісь особисті якості. Не тільки в нас люди сидять, держав-партнерів також представляють такі ж люди, як ми. На них треба м'яко впливати, а не просто розраховувати, що все дадуть нам просто так. 

Щодо цього нового нападу на КБ "Луч" з боку Держаудитслужби. Є рішення Верховної Ради України, рішення Кабміну. Попри це, Держаудитслужба продовжує вимагати покрити вигадані збитки. В КБ "Луч" заявляють, що це може зірвати виготовлення українських ракет. Зі свого боку, ДАСУ каже про те, що це ніяким чином ні на що не вплине, не зірве. Диверсія, ворожа діяльність проти українського ракетобудування чи що це? Хто тут має поставити крапку, аби ця історія закінчилась? 

Без “Нептуна” не буде “бавовни” в Криму і його повернення до складу України

Ну все-таки там має працювати вертикаль – Президент і Кабмін. Тому що вони по суті зараз відповідають за всю виконавчу владу. Зважаючи на те, наскільки зараз інформаційно замкнуті контури в державному секторі оборонної промисловості, здивувало те, що флагман нашого оборонпрому двічі вийшов з настільки публічною і гострою заявою. Тобто це означає, що ситуація справді складна. Можна скільки завгодно розповідати про "бавовну" в Криму, але не буде цієї "бавовни", якщо заборонити виготовлення "Нептуна", який і виготовляє КБ "Луч". Висновки: треба доносити те, що якщо виконавча влада не схаменеться, то про "бавовну" в Криму можна забути, як і про повернення Криму. Не говорю вже про те, аби втримати лінію фронту. 

Володимир Зеленський вів в дію рішення РНБО, що на оборону держави має бути використано 21% валового внутрішнього продукту. Верховна Рада України не з першого разу додатково виділила гроші на оборону, але у нас, я нагадаю, величезні гроші зараз знову виділяють на ремонт доріг. 

Треба стежити, щоб ці гроші витрачалися ефективно. Тому з однієї сторони добре, що це рішення ввели, з іншого – потрібно стежити, щоб ці гроші справді використовували за призначенням. Зараз, щоб нам перезапустити ВПК, доведеться витрачати гроші такими шаленими темпами, наче хтось валізи з доларовим кешем палить в тубці паровоза і сподівається, що він нарешті поїде. Він поїде, але великою ціною.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.

Читайте також: Лапін: крейсер “Москва” – доказ потужності “Нептуна”