У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.Сьогодні ми з вами будемо відкривати чергову українську історичну особистість. Це Євген Коновалець — український державний, військовий та політичний діяч, полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, засновник та перший голова Організації Українських Націоналістів та один із ідеологів українського націоналізму. Мрією усього його життя була вільна соборна Українська держава, ну він і сам був уособленням цієї соборності. Народжений на Галичині, він став однією з найяскравіших постатей української революції на Наддніпрянщині. Сьогодні ми поговоримо про Євгена Коновальця. І в гостях у нас Іван Хома — історик, завідувач кафедри історії у Львівській політехніці, автор біографії та численних статей про Євгена Коновальця. Вітання, Іване!Мене цікавить особисто таке питання. Це бій на горі Маківка. Для українців бій на горі Маківка — це символ бойової звитяги легіону Українських Січових Стрільців. І це їхнє фактично бойове хрещення. І одна зі сторінок біографії Євгена Коновальця це, власне, те, що він потрапив у полон під час бою на горі Маківка. Але мало хто знає, що він тоді воював не у складі легіону Українських Січових Стрільців, а у складі просто там звичайної регулярної військової частини австро-угорської армії. І тут у мене таке запитання, бо, якщо я не помиляюся, Євген Коновалець, він намагався потрапити до легіону Українських Січових Стрільців, але не пройшов відбір. При тому, що в нього доволі потужний був вже такий за спиною послужний список того, що він робив як студент, зокрема, і брав участь у громадському житті Галичини. Чому його не взяли в легіон Січових Стрільців?Отже, Євген Коновалець завершив у червні 1914 року Львівський університет (факультет права і політичних знань). І в принципі, в майбутньому планував, напевно, займатися політикою, а можливо, ще й писати докторську дисертацію, стати доктором права, але почалася Перша світова війна. Євген Коновалець змушений був після завершення навчання в університеті пройти службу в армії Австро-Угорщини. І тому... А тут ще й війна почалася, та. І його мобілізовують, він є мобілізований, ми маємо розуміти, в 19-ий піхотний полк армії Австро-Угорщини. Він розташувався якраз у місті Львові. Чому не легіон? (те, що він в дійсності хотів). Ми маємо розуміти, що легіон Українських січових стрільців — це нерегулярна частина армії Австро-Угорщини, це добровільна частина. Добровольці! І тому, відповідно, хто йшов в легіон і кого брали (там навіть мова не йде про якісь там своєрідний такий відбір), власне, йшли ті, хто не попав під мобілізацію в серпні 1914 року, але мав бажання прислужитися імперії, а відповідно, ще й підкреслити, що він є українець, і в майбутньому українці після Першої світової війни хотітимуть більше прав в Галичині, то пішли в Січові Стрільці, УСС. А Коновалець, він був мобілізований, тобто в нього варіанту як такого не було. Якби його не мобілізували,то, можливо, би він, сумніву нема, що він би був лідером в усусах. А далі Маківка. Маківка — це дуже важливий момент є. Це важливий бій. Своєрідною мовою сьогодення це такий Бахмут. Та, можна сказати, Маківка — це важливий переломний бій Першої світової війни, де Коновалець взяв перший раз (ред. — участь) в серйозному бою. І після цього він навіть міг стати офіцером, якби, звісно, не потрапив у полон. Але це оборонні позиції. Росіяни пробували їх прорвати. Їм деколи дещо вдавалося. І Коновалець після травня 19-го року до червня 17-го перебуває в російському полоні.Його все таки Січові Стрільці не оминули. Не ті Січові Стрільці, не український легіон, який в складі австро-угорської армії, але як український курінь, Галицько-буковинський курінь Січових Стрільців, який фактично він створив. Це одна з найбільш боєздатних військових частин Армії УНР, Української Народної Республіки. І ця дійсно боєздатна частина, вона придушила більшовицьке повстання на заводі "Арсенал" у 18-му році. Потім бій під Мотовилівкою, коли війська Коновальця все таки змогли порушити оту рівновагу, і Скоропадський потім через це капітулює (гетьман). Далі в нас є також, коли ми говоримо про переворот Оскілка, він теж підтримує Петлюру і робить стабільність в Українській Народній Республіці. Адже Січові Стрільці Коновальця — це така опора Петлюри. І ми бачимо, що він є соратником, підтримкою, опорою Петлюри в дуже різні моменти їхнього співіснування, але 1920 рік... Варшавська угода. Петлюра віддає Галичину, Волинь — весь захід України Польщі. Віддає рідну Львівщину, рідне село Зашків, віддає рідні села, рідні території Коновальця. Як він на це реагує і чи далі підтримує контакти з Петлюрою?Насправді він розумів, що стоїть питання Української держави хоч на м². Так, без Волині, без Галичини, але Україна. Є шанс, можливо, треба ним скористатися. Тому я б не сказав, що Коновалець там категорично проти Петлюри. Він розуміє, ну бо він пройшов це все, та. Тобто він тут швидше... Він розуміє, що більше буде користі, якщо він буде підтримувати чим, якщо він буде насправді бунтуватись і бунтувати солдатів, вояків Армії УНР. І Коновалець навіть запропонував дуже серйозну підтримку і Петлюрі це підійшло. Він сказав, що він може мобілізувати, зорганізувати в еміграції до 40 тисяч українців. Але, на жаль, йому це не вдалося зробити, тому що коли він опинився вже у Відні, в Празі, це квітень-травень, і він пробує це все робити, він зрозумів, що він є заручником. Він навіть собі не міг уявити, наскільки складні відносини між двома державними центрами: УНР і ЗУНР.Іване, запитання полягає в тому, що на Коновальця вплинули під час його формування як особистості, як національно такого патріотичного лідера. Це вплинули Грушевський, бо він пройшов його курс історії, Донцов, Боберський. Тобто багато людей, з якими він там спілкувався або яких він читав. Але він, в свою чергу, вплинув на Бандеру і, напевно, в більшій мірі вплинув на Романа Шухевича. Адже будучи у Львові, він жив саме в сім'ї Шухевичів. Чи це така львівська легенда, чи це насправді, що молодий Роман Шухевич наслухувався розповідей і брав собі за такого авторитета Євгена Коновальця і саме завдяки тому, що Коновалець жив у Шухевича, Шухевич став тим, ким ми його знаємо?Ну насправді так. В дійсності там декілька місяців Євген Коновалець жив у бабці Романа Шухевича. Ну і в тому ж будинку також жив і Роман Шухевич, бо бабця здавала там вільні кімнати. Коновалець вернувся після революції до Львова вже так на певний час в липні 1921 року і відповідно, він шукав житло і йому порекомендували звернутися до бабці Романа Шухевича. І ось цей період, коли він є у Львові, це серпень 21-го року і приблизно це десь до січня 1922 року він там проживає. Ну і, звісно, що цей час — це є, так би мовити, період, коли Коновалець пробує... Іде у Львові підготовка до Другого зимового походу, та. Тобто йде процес там реорганізації військової організації, бо після атентату на Юзефа Пілсудського у Львові 25 вересня 1921 року УВО майже розлетілася, та. І тому не виключено, звісно, що Роман Шухевич бачив всі ці... Ну був свідком тих подій, бачив, які люди приходили. І маємо розуміти, що станом на цей час Коновалець — це вже така культова постать. Це такий, ну, я навіть думаю, що він є відомий так, як Петлюра. Ну так, як ми сьогодні Залужний говоримо, там Шаптала говоримо, тобто там такий момент, такі люди. Тобто Коновалець десь, в принципі, така вже легендарна постать. Тут навіть, я думаю, навіть не буду перебільшувати. Я собі уявляю, коли Шухевич, ну, це так само, як би я десь там Залужного побачив там сьогодні і коли Шухевич побачив Коновальця, тут ще й він разом в одному будинку, я думаю, що він сам був, звісно, що вражений і намагався взяти за цей період часу щось для себе дуже добре, таке корисне і те, що в майбутньому його перетворить в ту людину, ким він стане, не менш легендарною постаттю та засновником, фундатором Української повстанської армії.Ми знаємо, що Євген Петрушевич, який жив тоді за кордоном, у Відні, який керував урядом в еміграції Західноукраїнської Народної Республіки, Євген Петрушевич в той час починає дивитися в деяку іншу сторону. Кожного року в нього все більше і більше оці такі радянофільські погляди з'являються. Тоді як Євген Коновалець, він чітко проукраїнський. І між ними настільки великі розбіжності, що є така-от історія про те, що уряд ЗУНР, він відсилає вбити Юліана Головінського до Львова для того, щоб Євгена Коновальця вже більше не стало. Але цього не сталося, тому що оцей Юліан, він все таки сказав: "Ні, я не буду цього робити", в кінцевому результаті. Тобто це насправді було настільки глибоке протистояння українського руху, що готові були вбивати один одного?Ну я Вам скажу так. Ну, Євген Петрушевич знав, розумів, хто такий Коновалець, і в нього, звісно, що була на нього така образа ще з листопада 1918 року. Потім навіть значна частина невдач Євгена Петрушевича і ЗУНР, вони були зіпхані на Коновальця, що це він винен, хоча ну... Нема часу насправді уточнити, але. І тут Коновалець, 1921 рік, ну якщо так об'єктивно, його люди у Львові, вони реально "вставляють" соратників Петрушевича. Тобто ці хлопці, які тут творять політику, та. Я б не сказав,що Коновалець не поважає. Він поважає, але він вимагає теж не ображати його. Тому що інформаційно Євген Петрушевич і його газети знищували Коновальця і Січових Стрільців. У буквальному розумінні слова, знищували, дискредитували там і так далі, що їм не вдалося. Коновалець дуже вдало на це... Навіть така відповідь у нього є в листі. "Я взагалі, - каже, - в принципі, насолоджуюся цим. Мені прикро, що мене дискредитують, але вони мені роблять рекламу". Тобто від їхніх негативних статей в мене імідж зростає, тому я їм за це дякую. І тому навіть в дійсності такий десь є випадок, але він... Ну важливо його так документально. Він не простежується, вні десь там в спогадах. Я думаю, що навіть Євген Петрушевич, коли таке приймав рішення або, швидше за все, це його оточення приймало рішення, вони насправді, ну, я думаю, об'єктивно не розуміли до кінця, хто такий Коновалець і той, хто навіть захотів би це виконати рішення, він точно це рішення не буде виконувати, там вбивство. Ну, це потім стане соратником Коновальця, та людина, яка мала його вбити.Смерть Євгена Коновальця — це фактично якась іронія долі. Тому що ми знаємо, що з міста Мелітополь є Дмитро Донцов. Дмитро Донцов, який є основоположником інтегрального націоналізму. Людина, яка придумала ту ідею, якою потім користувалася Організація українських націоналістів. І з того ж міста Мелітополь є вбивця Євгена Коновальця — це Павло Судоплатов, який, до речі, має причетність до вбивства Троцького і потім навіть до вбивства Шухевича. І два роки, від 1936 до 1938 рр. він втирається в довіру до Євгена Коновальця. Тобто Євген не бачив, яка людина з ним працює? Тобто він не відчував того, що це засланий агент радянських спецслужб?Я над цим теж задумувався. Так, знаючи ці моменти, відчуваючи Коновальця, я думаю, він вже давно... Він в Україні був останній раз в грудні 1919 року. Тобто він давно втратив...На Наддніпрянській Україні?На Наддніпрянській, та, Україні. А в Галичині там в листопаді 1922 року. І він, напевно, втратив розуміння такту, що там насправді відбувається, які люди, та, щоб можна було гарно відфільтрувати, хто насправді з тобою грається, а хто з тобою говорить щиро. І думаю, коли, власне, ця агентура так зайшла, вона розуміла про це. Тобто ті емоційні речі, які йому говорили, він як би їх, на жаль, сприймав і ближче підпускав до себе майбутнього свого вбивця. Інше питання, звісно, що питання безпеки. Теж яке не відфільтрували і не вказали, що це насправді радянська агентура.Якщо подивитися на вшанування пам'яті Євгена Коновальця, то другою країною, яка його вшановує після України, є Литва. Адже у міжвоєнний період, можливо, хтось не знає, Євген Коновалець, він був громадянином Литви. І чому саме Литва? Що давало громадянство Литви на той час Євгену Коновальцю?Ну, в Литві була схожа доля, як і в України. Правда, Литва тоді виграла свої державницькі змагання і вона мала свою державу. Правда, в них поляки відірвали кусок території з містом Вільнюс. І столиця це було місто Каунас. Маленька держава, але вона знайшла в Коновальцеві і в тій структурі, яку він очолював, УВО, ОУН... Власне, це стала така їхня закордонна служба розвідки, яка їм допомагала. Звісно, основна ціль — це Польша, щоб десь там передбачити, не допустити нападу, окупації Польщею Литви. І тому вони надали Коновальцю паспорт приблизно десь 1925 року. Він мав два: одне — на своє прізвище, а інший мав на прізвище Новак, ну не справжнє його прізвище. Так само мали паспорт і його дружина, литовський, і його син. І більше того, Євген Коновалець мав в них, крім того, що громадянство литовське, він мав також і таку легальну основу. От він займався, він був офіційно в тогочасному світі політиком і тим, ким Ви є, журналістом. У нього є журналістське ще й литовське посвідчення. І це давало йому можливість бути, він жив у Женеві довший час, власне, відвідувати Лігу Націй. Я маю такі його, збереглися в його фонді те, що ми кажемо, акредитаційні якісь документи, та. Тобто право відвідувати як журналіст засідання Ліги Націй і, відповідно, там репрезентувати Україну і відстоювати ті чи інші інтереси. Тому насправді це дуже була цінна постать для Литви, Євген Коновалець, військова організація, потім й Організація Українських Націоналістів.Кожного разу у нашій програмі ми запитуємо GatGPT, щоб він відповів вустами того чи іншого історичного персонажа. Сьогодні ми поставили запитання GatGPT і він відповідає вустами Євгена Коновальця. Уяви, що ти Євген Коновалець, дай кількома реченнями відповідь на запитання, як потрібно діяти, якщо незалежність України опинилась під загрозою. І GatGPT відповідає:Як Євген Коновалець, я би сказав, що в такій ситуації нам необхідно об'єднатися як нація і виявити максимальну міцність і рішучість. Спершу важливо мобілізувати нашу армію та зміцнити обороноздатність країни, залучивши населення до воєнних зусиль. Потім дипломатичні зусилля мають бути зосереджені на залученні підтримки від міжнародних партнерів та організацій, щоб утримати загрозу із зовнішнього світу. Важливо також підтримувати дух нації, розповідаючи про нашу історію, культуру та цінності, що зміцнить патріотичні почуття та збереже єдність українського народу.Так відповів ChatGPT і якщо накласти це на сучасний світ, фактично так українська влада, можна сказати, і почала діяти під час широкомасштабного вторгнення. Так би відповів Євген Коновалець, якби був з нами?Та я Вам скажу, що заперечень до ChatGPT немає. В принципі, це правильно є, те, я думаю, так само, якби діяв Коновалець. Це те, що, знаєте, ще можна одним словом, така карність, та. Тобто ми повинні бути єдині в цьому питанні, в найскладніший період часу і це є основна запорука нашої перемоги. А далі виграємо державу, боротьбу, переможемо ворога і будемо розбиратися зі своїм сміттям.Говорили сьогодні про Євгена Коновальця, про керівника Організації українських націоналістів. Про українського патріота, який все своє життя присвятив боротьбі за незалежність нашої держави. Його справа і далі живе в кожному українцю! Підписуйтеся на YouTube-канал радіо "FM Галичина", ставте лайки, натискайте на дзвіночок і підтримуйте україномовний контент.
