Проте у нього є документи, що підтверджують законність його повноважень щодо оборони аеропорту та його зарахування на військову службу.

Кривонос вважає, що це –  спроба чинної влади дискредитувати генералів Збройних сил. 

До того ж, 20-го листопада Київський апеляційний суд мав розглянути три апеляційні скарги у справі розвідника та полковника Сил спецоперацій Романа Червінського, якого СБУ звинувачує в обстрілі аеродрому “Канатове”. Захист військового оскаржував два запобіжні заходи, обрані у вересні та жовтні, проте жодної з апеляцій судді не розглянули.

То чи справді влада прагне дискредитувати вище військове керівництво та кому це вигідно? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів генерал-майор запасу ЗСУ, політичний та військовий діяч, перший заступник Командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016-2019 рр.), заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони Сергій Кривонос.

Що вам хотіли інкримінувати, як це було і в чому зміст тяганини навколо добре здійсненої воєнної роботи, а саме організації оборони аеропорту Жуляни? Хто грає в цю гру і яка вигода?

Вже два роки минуло, але досі є бажання "прибрати" мене від підняття рівня обороноздатності України. І ця "брудна" вигадка стосовно аеропорту Жуляни – один з прикладів того, як влада достатньо нахабно фабрикує певні речі. Коли ми здавали аеропорт київській бригаді територіальної оборони, це було 5-го квітня, і прийом здійснювався декілька днів, то ніяких запитань до нас не було, і це мене смішить. Я вже не кажу про те, що керівництво аеропорта просто не з'явилося. Чомусь усі проблеми виникли аж за 4 місяці. І найголовніше, завдяки чому я себе спокійно відчуваю і вдячний своїм побратимам, які разом зі мною захищали цей аеропорт, це недопущення висадки десанту російських військ. Ніхто нам не ставив завдання по охороні приміщення аеродрому та інших місць. 

І найважливіше, на той момент, коли ми були в аеропорті, жодної людини із служби безпеки аеропорта, а їх там понад 400 людей, не було. Що стосується їхніх обвинувачень, то вони декілька разів змінювали статті. Спочатку говорили про незаконне керівництво, потім про нанесення шкоди майну аеропорта. Вони мали на увазі злітно-посадкову смугу, яка тоді була єдиним швидким і достатньо ефективним кроком стосовно недопущення висадки десанту і посадки великих військово-транспортних літаків Російської Федерації. 

Влада звинувачує у шкоді злітно-посадкової смуги, яка вже потребувала реконструкції

Після цього, абсолютно спокійно, з паяльними лампами та хімічними реактивами можна було б впродовж тижня-двох привести цю посадкову смугу до ладу. Відповідно, за офіційними заявами керівництва аеропорта, які вони зробили ще влітку 2022-го року, вони планували потужну реконструкцію злітно-посадкової смуги, де в планах було розібрати її і побудувати практично з нуля. То яку шкоду ми нанесли тому, що вони мали ремонтувати? Це настільки "брудна" справа, що абсолютно не хочеться про це говорити. Смішно дивитися на цю ситуацію і на цих "вундеркіндів в коротких зелених штанцях", які намагаються мене "кусьнути за сраку". Та "вкусіть” себе і заспокойтеся. 

Станом на зараз все це припинилося чи вони вже приписали вам нову статтю? 

Процес заморожений. Кримінальні справи нікуди не поділися, вони просто призупинені і чекають свого часу. 

Хто ж тоді стоїть за цим всі і яка мета? 

Замовники – це ті хлопчики і дівчатка, які сидять на Банковій. А зміст, як сказав Зеленський, прибрати майбутнього можливого конкурента на майбутні вибори, чи президентські, чи парламентські. 

Тобто подивившись на попередні вибори, в яких ви також брали участь, вони вирішили нівелювати конкурента? Варто згадати про те, що в медіапросторі писали, що вам пропонували місце в "зеленому” уряді, але ви відмовились і саме за це вам мстять. 

Може і мстять, проте мені це не цікаво. Жити минулим – крок в нікуди. В нас достатньо багато завдань і проблем, які потрібно вирішувати зараз, аби забезпечити нашу незалежність. Тому давайте краще поговоримо про сьогодення. 

Справа полковника Червінського була абсурдною з самого початку. Але коли приєднались міжнародні чинники і з Червінського почали робити координатора терористичних атак, це вже було схожим на багатоповерхову спецоперацію. Чому його справу утримують і не хочуть розглядати? До чого всі ці засекреченні засідання? 

Все це, мабуть, політичне керівництво. Воєнне керівництво знає Червінського як справжнього професіонала. І довгий час він виконував накази військового керівництва країни. Ця справа – зведення рахунків за те, що Роман відкрив правду на ситуацію з "Вагнергейтом". Ситуація склалась так, що можна було сфабрикувати справу, прив'язавши туди ракетний удар по аеродрому Канатове в Кіровоградській області, де в той час був Роман. Там він опрацьовував операцію з переманювання російського літака на цей аеродром. 

“Справа Червінського” – помста полковнику за “Вагнергейт”

Я здогадуюсь, звідки ростуть ці "довгі ноги", які сфабрикували цю операцію. Дивлячись на ті матеріали, до яких я маю доступ, розумію, що ця справа "шита білими нитками". І ті обвинувачення, які здійснюють, вони смішні і абсолютно юридично не життєздатні. І найголовніший фактор, яким вони маніпулюють, це фактор таємної інформації. Коли суддя виставляє людей з зали кажучи, що це – запит військової прокуратури, то тут вже "пахне" фальсифікацією. Це все настільки банально безтолково зліплена історія, мета якої – помста Червінському за "Вагнергейт". 

Справа стосовно "Вагнергейту" наразі заморожена. Проте рано чи пізно війна закінчиться. Що тоді буде з цією справою? Бо в цій ситуації ми пам'ятаємо слова Єрмака, який назвав все це брехнею від першого до останнього слова. А потім його слова заперечили і українські, і міжнародні докази спеціальних органів. То що буде з полковником Червінським? 

Час розставить крапки над "і". Допитають тих, хто сидить в Офісі Президента, тоді ми і дізнаємось все. Саме тоді вже безпосередньо можна буде порівнювати показники, мати доступ до інших документів, і на основі цього суспільство самостійно зробить висновки. Можливо, колись у нас з'явиться безпосередньо правдивий і юридичний суд, який поставить крапку стосовно законності. 

Який зміст "бити" по бойових генералах чи офіцерах? Це ж має працювати як мінімум інстинкт самозбереження. 

Інстинкту самозбереження немає. Вони передивилися фільми про Дункана Мак-Лауда і думають, що вони з цього клану. По-перше, вони вважають, що будуть при владі ще мінімум два-три терміни. По-друге, якби вони були професіоналами, то використовували б професіоналів за призначенням. Багатьом генералам, зокрема генералу Муженку і мені, не дають можливостей служити в армії і забороняють призиватись. У мене є ще багато прикладів ідей, які мали б принести реальну користь для держави в підготовці особового складу, тренування офіцерів, сержантів і солдатів. Але цього немає. Влада настільки недолуга і настільки злопам’ятна, що вже смішно. 

А за провокаціями від "народних обранців", зокрема від Безуглої, хтось стоїть. Я вже не кажу про списки "неблагонадійних", які подає Офіс Президента, вимагаючи, щоб ці люди з підрозділів, де вони служать і воюють довгий час, були переведені в інші підрозділи. Це таке політичне переслідування, яке доходить до маразмів, бо вони навіть переслідують тих , хто є членами партії "Слуга народу". Багато всього "зелена" влада копіює з діяльності радянських спецслужб 30-тих років. Вони будуть судити керівництво Збройних сил. Але між тим, “трафарети”, які використовує влада, чітко вказують, що куратор є не в Україні.

Як західні партнери, які надають нам зброю, оцінюють всі ці переслідування бойових офіцерів і генералів? 

Вони завжди офіційно підкреслюють, що вони ніколи не втручаються у внутрішні справи країни. І це неодноразово було видно на багатьох прикладах. Але між тим, м'яко кажучи, я спілкуюсь з ними і вони вкрай здивовані. 

У нас є три основних джерела, від яких ми очікуємо новин. Це Служба безпеки України, Управління розвідки і Сили спеціальних операцій. Чи можуть вони змінити хід війни чи ці зміни принесе виключно технологічно-військова допомога? 

По-перше, Служба безпеки України мусить боротися з шпигунами. Це її основне завдання. А також не дозволяти певним народним обранцям "ляпати язиком", дискредитуючи військове керівництво України. Що стосується Головного управління розвідки і Сил спеціальних операцій, це ті органи, які можуть впливати, але точно не змінять процес війни. Бо процес війни залежить від інших факторів. 

Перший фактор – спроможність Збройних сил. Економіка України мусить бути переведена на військові рейки. Поки що цього питання немає, і наше політичне керівництво цим питанням не займається. Інколи про це розповідають, але на виході цього немає. Друге – це потужна економія ресурсів, які Україна має. Вони достатньо обмежені в багатьох напрямках. Третє – якісне використання грошей за призначенням. Якщо подивитися, скільки грошей було витрачено на сцени, стадіони, барабани, то це не один мільярд українських гривень. Четверте – корупція, бо завдяки їй також зникають мільярди з бюджету. А всі гроші зараз – це зброя, це життя наших військових. І таких факторів більш ніж достатньо. Це та проблема, яку треба вирішувати. Влада тільки почала говорити про підготовку населення, але цим процесом в державі ніхто не керує і не займається. 

Якщо порівняти російську і українську підготовку до наступу й оборони, то вони – їздять на “Мерседесі”, а ми – на “Запорожці”

Якщо подивитись, яким потужним шляхом йдуть росіяни, готуючись до наступу й оборони, я розумію, що вони їздять на “Мерседесі”, а ми їздимо на “Запорожці”. На жаль, ситуація така. Це не реклама ворога, це проста констатація факту. Знов таки, неодноразово я казав, що треба покращити інформаційне супроводження російсько-української війни. У нас на телемарафон витрачаються мільярди, а досі немає навіть 15 хвилин якогось "віконечка" на одному з потужних американських каналів, щоб розповідати англійською про ситуацію на фронті. Якщо подивитися на проросійські канали всередині Америки, то їх там не один десяток, і вони говорять все те, що нам не потрібно. Всі ці речі могли б достатньо сильно змінити хід війни. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Довідка: Державне бюро розслідувань веде кримінальні справи, відкриті проти Романа Червінського та Сергія Кривоноса. Проте на запит редакції “FM Галичина” пресслужба ДБР у коментарі відмовила. 

Читайте також: Чи може російська розвідка вбити наших високопосадовців?