Коломойський, ОП і схеми в Міноборони: як побороти корупцію в Україні

Коломойський, ОП і схеми в Міноборони: як побороти корупцію в Україні
Посилання скопійовано
Учора, 28-го лютого, Шевченківський районний суд столиці залишив Ігоря Коломойського під вартою ще на два місяці, тобто до 25-го квітня.
Коломойський, ОП і схеми в Міноборони: як побороти корупцію в Україні

До того ж, суд зменшив розмір застави на 150 мільйонів гривень – до 2,4 мільярда гривень. Про це повідомило “Суспільне”

Адвокат Ігоря Коломойського, Олександр Лисак, повідомив, що його підзахисний не вноситиме заставу. Окрім того, адвокати Коломойського просять про негайне медичне обстеження для свого підзахисного.

Нагадаємо, що 28-го листопада Шевченківський райсуд Києва продовжив запобіжний захід для олігарха Ігоря Коломойського у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави 3,7 млрд грн до 26-го січня. Йому інкримінували шахрайство та легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Згодом Коломойський отримав ще 2 підозри: про виведення з Приватбанку загалом 15 млрд грн.

На жаль, подібні корупційні схеми продовжуються і під час війни, зокрема сприятливим середовищем для такого стало Міністерство оборони. 

Наразі детективами НАБУ здійснюється розслідування у більш ніж 60-ти провадженнях, які стосуються зловживань у сфері оборони. Найбільш пріоритетні з них стосуються закупівлі озброєння, бронетехніки, харчування та одягу. 

То який сценарій розігрують з арештом Коломойського та як війна грає на руку корупціонерам? На всі ці запитання в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” відповіла керівниця юридичного відділу ГО “Центр протидії корупції” Олена Щербан

Зникнення цих грошей відбулося майже 10 років тому, а слідчі дії щодо Коломойського розпочали проводити лише в серпні. Чому, на вашу думку, так довго тягнули? 

Коломойського бояться в Офісі Президента, тому що він знає про корупцію і махінації, до яких причетні наближені до влади люди

Почали проводити не просто слідчі дії в серпні, а саму справу порушили, власне, тільки минулого року. І дуже швидко після порушення справи йому вручили підозру. Чому так відбулось? Власне, це абсолютно не секрет. Правоохоронцям з Бюро економічної безпеки та служби безпеки стало відомо, що у справі щодо махінацій ПриватБанку підозри Коломойському готують НАБУ і САП. І оскільки останні органи вважаються потенційно незалежними від Офісу Президента, а Коломойський є людиною, яку, я думаю, бояться навіть в Офісі Президента з огляду на обсяг інформації, яку він знає про корупцію, махінації в Україні, в українській владі та наближених до влади причетних осіб. 

Зрозуміло, що єдиним виходом, аби сховати цю особу під своїм контролем, було дати йому підозру в якійсь іншій справі. І, як наслідок, він перебуває в спеціальному слідчому ізоляторі під контролем Служби безпеки. Тому що Служба безпеки – це взагалі єдиний правоохоронний орган в нашій країні, який має власний слідчий ізолятор. І таким чином, всі контакти й комунікація Коломойського з слідчими НАБУ, САП, з прокурорами, які також готували йому і зверталися з клопотанням про арешт, відбуваються під контролем СБУ. Коломойський там під заставою, а це – такий собі спосіб сховати його від інших правоохоронців, аби він не давав показів на людей, які є наближеними до влади і, власне, до Офісу Президента й до самого президента. 

Ми розуміємо, що Коломойський – не один такий в Україні. Чи на всіх чекає така доля? Чи усіх, прямо кажучи, посадять?

Я думаю, що не всіх. Ну, принаймні, Коломойський поки що єдиний, хто сидить в СІЗО. І виглядає так, що багато інших олігархів перебувають зараз за межами України, або якоюсь мірою втратили свої активи через повномасштабне вторгнення. І знову ж таки, якщо говорити про те, чи отримають багато олігархів певні провадження, якщо не отримали підозру безпосередньо, то мабуть не всі, але деякі мають інші справи. Я маю на увазі того ж пана Ахметова, який також відомий як олігарх. Щодо нього безпосередньо немає справи, але є справа щодо махінацій з формулою "Роттердам+" з постачанням вугілля і з тим, як українці фактично сплачували кошти на те, аби пан Ахметов зміг погасити свої кредити. 

Питання у тому, що коли це справи, які стосуються олігархів, то включаються дуже багато різних механізмів, як судові процеси, тиск на експертів, які залучаються в ці справи, справи закривають, включається корупція і так далі. Тобто жодна з цих справ легко і просто не просувається навіть в тих випадках, коли вони з'являються. І тому тут дуже важливо, аби і система правосуддя, і антикорупційні органи працювали максимально незалежно і все-таки якось рухалися з цими розслідуваннями. 

Зараз найважливіше розслідувати саме корупцію в сфері оборони і безпеки, бо він неї гинуть наші хлопці на фронті

Проте, я думаю, що сьогодні важливо розслідувати не так олігархів, які якоюсь мірою пішли у минуле, як будь-які спроби корупції у сфері оборони і безпеки нашої держави. Тому що якраз сфера оборони та безпеки – це та галузь, куди ми витрачаємо понад 70% нашого бюджету. З однієї сторони, потрібно, аби все ефективно і швидко працювало, щоб були поставки, аби Збройні сили забезпечувалися. Але будь-яка корупція в цій сфері нівелює і відлякує від нас як іноземних постачальників, так і інвесторів від нашої країни. Вона забирає в наших Збройних сил життєво важливі зброю, боєприпаси і так далі. Тому, на мій погляд, найактуальнішою сьогодні має бути концентрація саме в цьому секторі, аби зробити його максимально продуктивним, ефективним і позбавленим корупції.

Які, на вашу думку, потрібно запровадити механізми, щоб в майбутньому не йшлося про розкрадання в Міноборони в такий складний час? 

Механізмів, які можна і треба запроваджувати, є дуже багато. І вони лежать в полі наших реформ, в полі нашого наближення до найкращих практик країн НАТО. І дуже прикро, що ми робимо це все тільки тоді, коли опинилися в стані війни, і не робили це системно і правильно раніше. Я сподіваюся, це стане уроком, що це потрібно робити, бо всіх процеси в армії потребують діджиталізації. Тому що те, що відбувається сьогодні, це таке "паперове пекло", і воно стосується як закупівель, так і логістичних систем. 

Важливо налагоджувати процеси, аби історія з тим, хто формує політику і визначає правила, і з тим, хто проводить закупівлі і реалізовує їх, врешті-решт була розділеною. Добре, що зараз в Міністерстві є вже агенції, які займаються і зброєю, і типовими закупівлями. Але зараз важливо налагодити їхню роботу, створити в них незалежні наглядові ради, взяти людей, яким можна було б довіряти, тому що сфера оборони і ці закупівлі завжди трохи закриті. Вони не є такими відкритими і прозорими, а збройні закупівлі узагалі таємні. На них витрачають мільярди гривень. Ці процеси потребують часу, але важливо, щоб вони працювали, були наглядові ради, щоб налагодили правила і ми могли ефективно забезпечувати нашу армію. 

Схема “базару”, яка була на початку повномасштабного вторгнення, створила підґрунтя для корупції через відсутність будь-яких правил

На початку повномасштабної війни великою проблемою в нас було те, що якоюсь мірою там через той хаос, який відбувався, були скасовані взагалі всі правила. Тобто, коли щось купували, це відбувалось за схемою базару – прийшов, сподобалось, купив. Ні системи, ні якості, ні аналізу цін не було. І там зрозуміло, що якщо перший-другий місяць ще якось себе виправдовували, то далі стало зрозуміло, що це буде породжувати корупцію, що і сталось. Це вилилося в численні скандали з закупівлями, завищенням цін, з неякісними товарами, починаючи від бронежилетів та одягу, закінчуючи білизною. До усього є величезні питання і це – наслідок відсутності правил. Правила повинні бути, вони повинні бути якісними і повинні бути чесними люди, які ці правила виконують.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Як українські блогери просувають російські ІПСО