Те, що я почув і відчув за останні пів місяця в різних селах і містечках, від різних людей з різним статусом та різним досвідом - хіба лише домальовує яскравішими фарбами написану нижче рамку. 

Але навіть не хочу переповідати ці історії - точно не тут, від цього всього дуже сумно. Такі речі говорити вголос взагалі не можна: вони не толеруються тими, хто загнав себе в таку самоцензуру, шо Орвел плаче.

Станом на нині, з того що побачив "на споді" - війну ми дійсно програли. В цій точці. Не на фронті, а якраз всередині. 

Як буде завтра - побачимо, але на зараз стратегія Путіна на затягування війни виявилася правильною та ефективною. 

Поки це ще не відображається в соціології - як і союзники, так і українці чекають на результати контрнаступу. 

Сподіваються на диво. Тримають емоції та лише шепочуться в найбільш довірливих колах (як і союзники, втім).

Але десь на зиму, а особливо після зими - ми побачимо страшні цифри. Якщо нічого не зміниться, то вже не влада, а люди хотітимуть миру будь-якою ціною. 

Суспільство в апатії та зневірі, змучене та виснажене - країна вже не стогне, а реве. І причина навіть не в страшних людських втратах. 

Суспільний договір який склався 24.02 зруйновано вщент. 

Існує кілька Україн всередині України, а ще кілька Україн з'ї*алося з України. І в них все менше спільних інтересів, бо за півтора роки так і не з'явилося нової об'єднавчої рамки замість "аби не впасти, аби встояти". 

Тотальна несправедливість та бєзпрєдєл, який вже десь як в ранні кучмівські часи - майже знищили імунітет нації. Корупційні скандали вбивають не стільки тіло, як душу. Але це ж лише один пункт - і навіть не найважливіший. Головне ж - нерівність і несправедливість. Саме те, що провокувало Майдани. Просто Третій буде не на площі, а всередину себе. 

Ми котимося в жахливу психологічну яму. 

І ніхто нічого робити не буде - немає ані еліт, ані контреліт. 

Шоу з "покаранням" нардепів та воєнкомів, насправді, тільки добили країну. Практичного сенсу - ніякого, а відкладені наслідки - руйнівні. 

Ми - програємо. Можливо в цьому слові ще можна гратися наголосами.

Або ж взагалі не відволікатися на дзижання мух - ше пару тижнів і Буданов звільнить Крим.

Джерело

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.