Відбудеться воно вже у наступну середу, 10 січня. Очільник українського МЗС зауважив, що однією з ключових тем стане посилення протиповітряної оборони України. Водночас Кулеба додав, що це "важливий сигнал євроатлантичної єдності" на тлі ескалації російського терору.

То які ще питання будуть обговорювати на засіданні та чого очікувати Україні за його результатами? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів голова Громадської ліги "Україна-НАТО" Сергій Джердж.

Яких реальних рішень і кроків можна очікувати українцям від засідання Ради Україна-НАТО?

Посилення захисту України дорівнює захисту Європейського Союзу

Нам потрібна асиметрична відповідь на спалах обстрілів росіян України балістичними та крилатими ракетами і дронами, які летять з різних сторін. Одномоментне застосування всіх цих повітряних цілей робить значне навантаження на протиповітряну оборону України і створює проблеми і труднощі з відбиттям цієї атаки. Ми з перших днів повномасштабного вторгнення в Україну звертались до НАТО та Євросоюзу з проханням закрити небо над Україною, вберегти наших цивільних, об'єкти цивільної та критичної інфраструктури, проте тоді нас не почули. Можливо, через два роки війни в Європі дозріють, що закрити небо – це нормальне рішення, адже статут НАТО і Європейського Союзу ставить в основі саме людину і її безпеку. І якщо відбудеться спільне посилення захисту України, то під захистом будемо не лише ми, а й Європейський Союз. 

Ми ж бачимо і знаємо, що енергосистема України обʼєднана з енергосистемою Європейського Союзу. То чому не об'єднати європейську систему протиповітряної та протиракетної оборони з українською? В Європі нарешті усім стає зрозуміло, що захист України – це в перспективі захист і Європи. Чим краще тримається Україна, тим краще це в перспективі або унеможливить війну Росії з європейськими країнами, або відкладе її на більш тривалий період.

Чи можуть ухвалити якісь рішення не лише про захист України від ворожих атак, а також про завдання ударів у відповідь? Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський говорив, що Путіну треба відповідати тією мовою, яку він добре розуміє. А це – мова сили, вибухів і пожеж. Що ви думаєте стосовно цього?

Це вже друге таке повноцінне скликання Ради. Тобто можна вважати, що це лише початок. Нещодавно теж відбулось засідання Ради Україна-НАТО. І варто зазначити, що ми зацікавлені скликати ці засідання якомога частіше, тому що завжди є перелік питань, які варто обговорювати. На порядку денному – постачання Україні боєприпасів. Ми знаємо, що минулого року Євросоюз планував виділити Україні майже мільйон снарядів, але передали лише 300 тисяч. Є певні помилки в самих підходах до надання допомоги. Мені здається, можна було б посилатись на європейських експертів, які говорять про те, що якщо завдання Євросоюзу надати Україні снаряди, проте немає власних можливостей і потенціалу виготовляти необхідну кількість боєприпасів, то можна піти шляхом закупки цих боєприпасів в інших країнах. А це може діяти, якщо Євросоюз дозволить використовувати ці кошти за межами ЄС. Проте Євросоюз поки дозволяє використовувати ресурси, які виділив, лише для підприємств, які розташовані на території ЄС. Якщо ж завдання посилити свій військово-промисловий комплекс, то лише робота з артилерійськими снарядами не є перспективною. Потрібно вкладати кошти в нові системи, в ракети дальньої дії, які мають американці, для того, аби на полі бою було більше ефекту. 

Якщо при владі були російські агенти, то не потрібно дивуватись, чому у нас досі немає власних літаків чи балістичних ракет

В Україні була "пʼята колона", ми всі це чудово розуміємо. Думаю, всі добре знають і усвідомлюють, що Україні потрібно бути в європейських системах – і безпекових, і економічних, і політичних. Це шлях в Європейський Союз і в НАТО. А скільки в нас тут було борців з НАТО і з Європейським Союзом, які тягнули Україну в Росію і розвалювали наш військово-промисловий комплекс? Та дуже і дуже багато. Тому тут питання до тих, хто цим опікувався, хто виконував ці завдання. Якщо у нас при владі були такі російські агенти як Богуслаєв, то чому ми дивуємось, що у нас немає власного літака чи балістичних ракет? 

Нам кажуть: "Ви повинні самі орієнтуватись на своє виробництво. Ви повинні мати план "Б", і повинні, повинні, повинні...". Росія сама не може орієнтувати на своє виробництво. Їй допомагає Іран і Північна Корея. Це просто смішні слова, про які треба забути і продовжувати працювати з Україною. Але варто тоді ставити запитання нашому доброму партнеру Олафу Шольцу, тому що Бундестаг виступає за надання Україні крилатих ракет TAURUS. Росія одержує балістичні ракети дальністю в 600 кілометрів, які мегаскладно збивати, а ми не одержуємо. Тоді про яке питання перемоги і питання прогресу в цій війні можна говорити, якщо наше партнерство – гальмує, а Росія – безперебійно має те, що хоче? Потрібно нарешті перестати говорити: "Ой, цього ми не дамо, бо Росія образиться".

Ви праві, нам абсолютно зв'язали руки. Навіть ті далекобійні ракети, які нам дають, ми не можемо використовувати на території ворога, лише на своїй, тобто максимум в Криму, знищуючи ворога там. А росіяни прострілюють всю територію України, від Дніпра до Львова. Іранські "шахеди" вибухають всюди. То як ми можемо захищатись, якщо ми не можемо наносити удари? Тоді, можливо, напрямок розвитку своєї зброї трохи розвʼязав би нам руки, бо як і куди ми могли б її застосовувати, вирішували б тільки ми. Ми просимо допомогти нам налагодити виробництво зброї саме в Україні. Нам потрібно створити спільне виробництво разом з європейцями та американцями. 

Як можна пояснити певну пасивність із сторони наших союзників? Ми вже рік чуємо про "надання F-16" до кінця року. Час іде, а ми їх так і не бачимо в українському небі. Чому так відбувається і скільки ще нас будуть "годувати" обіцянками? 

Ці питання до наших партнерів дійсно справедливі. Виросло ціле покоління, яке не знає жахів війни, і все, що вони бачать, – кадри по телевізору. Вони не відчувають від цього справжню загрозу. У них можна піти у відпустку й не думати про війну. Можна мати різдвяні свята без обстрілів, і відкладати допомогу на потім. А в нас – щоденна війна, на якій щоденно гинуть люди. Для українців ця кожна година, кожна хвилина має значення. Тому недооцінка цих загроз, може призвести до справжньої біди.

Україна прагне в ту Європу, де існує демократія, захищають права людей та принципи справедливості 

Значний період часу вважали, що домовитись з Росією – важливо, бо без цього не буде торгівлі і енергоресурсів. І, на жаль, цей товар ставили вище, аніж людське життя і права людини. Вони були другорядними питаннями. Проте не на цьому об'єднувалась Європа. Україна прагне в ту Європу, де захищають права людей, де є демократія, де захищають життя і принципи справедливості. Проте не слід забувати про впливи Російської Федерації, коли вони підкуповували багатьох політиків, і в "сірій зоні" робили те, про що ми можемо тільки здогадуватись. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Якщо Москві доведеться вбити мільйон росіян, вона це зробить, – військовий експерт