Це "Зброя Перемоги". І нагадаємо, що ми з вами в цій програмі розбираємо всі ці інструменти, які є в руках Сил оборони, чим воює російська федерація, що нам надають партнери. І цього разу ми вирішили підняти, як на мене, незаслужено не зауважену раніше тему. Мова піде про, знаєте, те, що я би особисто назвала такими безпілотниками. Ми багато знаємо про безпілотники, які працюють в небі, в повітрі, ми знаємо про те, що у нас є морські дрони, і навіть робили про це програму. Але також є такі безпілотні штуки, які фактично не потребують фізичної присутності людини на полі бою, при цьому людина може керувати дистанційно. І, звичайно, це сильно зберігає життя нашим захисникам. Зберігає вже, бо подібні розробки, за деякими свідченнями, у нас уже в експериментальному порядку зараз використовуються на фронті. Але, безумовно, ми будемо говорити про роботизовані платформи, про те, як світ крокує в цьому напрямку, про те, які напрацювання вже є в Україні, і чому російська федерація тут дещо нас обігнала, мусимо визнати. Іван Киричевський. Іване, я тебе вітаю!Не знаю, чи чув ти моє інтро, чи ніде я не помилилася, власне. Але я просто, чесно кажучи, як цивільна людина так собі приблизно це і уявляю. Тобто найцінніше для нас, ми постійно про це говоримо, і так воно є в нашій суті — це людське життя. І якщо ми можемо десь зробити так, щоб людина не була безпосередньо фізично задіяна в бойових діях, то ми маємо це робити. І роботизовані платформи нам сильно в цьому можуть допомогти. Є новина, буквально від кінця липня, останні дні липня. Міністерство оборони України провело зустрічі із виробниками різних роботизованих платфор і також із силовими структурами, якщо не помиляюся, щодо того, що взагалі нам потрібно, що ми можемо зробити, що може запропонувати цей ринок. Була названа шалена просто цифра в 10 тисяч екземплярів. Напевно, абсолютно різних. Я трошки покопалися, і до 2022 року в інформаційному полі у нас з'являлися такі штуки, як "Мисливець" від Укроборонпрому (ред. — від "Роботікс"), "Роботікс" (ред. — Укроборонпром) презентували свій "Фантом", щось презентували Global Dynamics, роботизована платформа "Ласка" (навіть така назва була), ну і від "Кузні на Рибальському", по-моєму, щось, що називалося "Піранья". Не дуже розбираюся, чим воно все одне від одного відрізняється. Але, вочевидь, ми вже думали про щось до великої війни. Чи достатньо думали?Ну скажу, що недостатньо думали. Тому що, якщо, знаєш, розбирати цей цікавий неймінг: там "Ласка", "Піранья", "Мисливець"... Причому, що ми говоримо про, скажімо так, або самохідні ноші для перевозки поранених, або самохідну турель на колесах, яка могла б вести якісь оборонні дії, ну або, як у випадку з цією "Піраньєю", тобто така гусенична танкетка роботизована із автоматичним гранатометом. От схоже, що розробники, що наші військові, вони розуміли в чомусь перспективність цієї теми, але, можливо, розуміли не до кінця. Тому це все виглядало, скажімо так, максимально смутно. Тобто дати виробу якийсь максимально агресивний нейміг... Але, розумієш, одна справа агресивний неймінг, а з іншої сторони була історія, що ДОЗ-2021 передбачалась закупівля роботизованих платформ. А чим це закінчилось? Ну, скажімо так, з відкритих джерел невідомо. А пригадую, що тоді ми обговорювали ступінь виконання ДОЗу (з того, що публічно заявлялося) по снарядах. Якщо говорити більш зрозуміло... Ну людям може бути незрозуміла фраза "роботизовані платформи". Можна так і сказати: роботизована платформа — це, за великим рахунком, така невелика штука на колесах, яку можна озброїти кулеметом, гранатометом, протитанковим комплексом, який там в буквальному сенсі може десь сидіти в засідці замість нашого бійця або на полі бою діяти замість нашого бійця. Ну і, звісно, може бути ще варіант робота для евакуації поранених, що теж відпрацьовують. Бійці "Азову" відпрацьовували таку штуку як дрон-камікадзе на колесах, щоб підривати росіян. Грубо кажучи, всі ці якісь дистанційно керовані речі на колесах чи на гусеницях, які можуть кудись виїжджати воювати замість наших бійців, це все можна назвати роботизованими платформами. І давай ще зауважимо, що Міноборони дуже часто критикують за недостатнє розуміння безпілотних технологій, але якщо навіть таке відомство зі старту говорить про цифру в 10 тисяч, можна лише уявити, наскільки багато цих платформ треба на фронті зараз. Можливо, мова буде про сотні тисяч.Де взяти, якщо немає у нас? Чи достатньо досвіду вже втіленого в якісь практичні рішення в наших партнерів? Чи надавалося нам в якихось пакетах допомоги щось, що нагадувало б ті роботизовані платформи?Пригадую, хіба що от волонтери купували в естонців роботизовані платформи THeMIS, які там мають... Ну, назвемо так, роботизована танкетка гусенична з кулеметами. Естонці просто її обкатали в Африці, в Малі, і це була дуже потужна штука, яка могла б тягати бронетранспортери. Якщо говорити загалом, ну якісь концепції в західних партнерів ми можемо запозичити, але роботи нам доводиться робити самим. Тому що навіть на Заході розуміли, що це зброя майбутнього, але не поспішали цю зброю майбутнього серійно виготовляти.Ну і буквально на хвильку пропоную нам всім зупинитися для того, щоб наші глядачі змогли натиснути вподобайку і підписатися на канал. Якщо є якісь рефлексії по ходу нашої розмови, будь ласка, пишіть у коментарях. У мене логічне запитання: чому, розуміючи, що за цим майбутнє, наші зокрема партнери не дуже то робили ставку на подібні штуки, а все-таки залишали в основному концепті людину, коли в принципі можна було би її винести за дужки десь в управління цими роботами? Іване, це запитання до тебе. Воно таке більш, напевно, концептуальне. Небагато хто із наших друзів це робив, а якщо робив, то не дуже масово. Чому?Знаєш, тут буквально так парадокс і виглядає, що з однієї сторони наші партнери дуже багато цікавих концептуальних розробок роблять, а з іншої сторони буквально розраховують на майбутнє, тобто що це знадобиться десь через 5 чи через 10 років, а не те, що це треба на вчора. Це просто ми задаємося цим питанням, бо нам таке треба на вчора, й думаємо, де таке треба взяти. А там досі в стані "за 5 років". Тому що, якщо навіть брати американців, у них же ж не тільки є цікаві ці роботи-собаки (Dynamics робить цих роботів). У них же ж навіть є такий цікавий проект як розробка... Безпілотна версія цього інженерного танка "Абрамс" (про яку ми з тобою говорили в одній із програм) для розмінування. В них навіть є ще цікавіші роботизовані штуки. Для морської піхоти. В них там зараз розробляється береговий протикорабельний комплекс NMESIS, ну буквально Немезіда. От уяви красоту: роботизований "Нептун". Або ще краще: роботизована пускова установка під наземний "Томагавк". Тобто американці мало того, що повертають в стрій наземний "Томагавк", вони ще й роблять під нього роботизовану пускову установку. Але це все в них теж на майбутнє розраховане. Тобто, щоб буквально там післязавтра попросити бомбити росіян, на жаль, не вийде, тому що в них ще в самих цього не буде. Про Південну Корею тут, до речі, варто буде згадати, тому що така високотехнологічна країна, і вони там теж працюють над такими цікавими речами, як зробити безпілотну версію їхнього танка К1 (ліцензійна версія "Абрамса") і такої ходової самохідної установки К9, яка дуже популярна в Європі. Але це теж у них на дуже таку велику дистанцію розраховано. Можливо, щось ми могли б попросити скоріше в австралійців, тому що у них ще в 2021 році була історія, як зробити безпілотну версію бронетранспортера М113. Навіть встигли зробити, пригадую, в тому ж 2021 році 20 одиниць. Але тут питання, чи захочуть австралійці зараз цим ділитися. Ну тому що вони свої дослідні роботи по цьому не завершили. От, знаєш, дуже багато таких прикладів, коли виходить, що якби західні партнери починали працювати, але в підсумку якоїсь серійної розробки, що б сходила з конвеєра і можна було просити, теж нема. Та навіть чимось якщо може хтось похвалитись, то хіба що Китай. От, пригадую, минулого року у нас було дуже багато приводів для жартів, що росіяни вирішили переробити собаку з Аліекспреса під гранатомет. Ну а Китай зараз вирішив, що цілком робоча тема. Він таких собак в буквальному сенсі переробляє під гранатомет і ставить на озброєння щось типу місцевої тероборони.Я, чесно кажучи, навіть не знаю, як це коментувати, бо дуже футуристично звучить, надзвичайно. Ну слухай, тобто є людина, яка десь на безпечній відстані знаходиться і через пульт керує цією роботизованою платформою, по суті роботом. Це означає, що в хід іде така висока електроніка і так далі. Це означає, що і засоби протидії так само тут працюють. Що може завадити ефективній роботі роботизованих платформ? Радіоелектронна боротьба і засоби саме її. Що ще?Ну або засоби РЕБ, або, скажімо так, якась вразливість роботизованих платформ на полі бою. Тут, до речі, теж заодно варто проговорити. Як із безпілотниками розрахунок, що вони мають бути масовими і простими, тому що вони втрачатимуться, але натомість буде берегтися життя наших льотчиків і бійців. Так і у випадку з роботизованими платформами, там теж має бути розраховано, що вони мають бути максимально простими у виготовленні (ну як це можна зробити з роботизованими платформами) і максимально масовими. І якраз з розрахунку на те, що краще росіяни знищують там десятками чи сотнями на полі бою роботів, чим будуть нести поранення наші бійці. Але тут, до речі, показова штука. Якщо "Азов" доволі часто може собі записати в актив, що він використовує дрони-камікадзе на колесах проти росіян (тобто це в буквальному сенсі робот, який під'їжджає до росіян і підриває їх протипіхотною міною), то, можливо, здатності росіян в радіоелектронній боротьбі (начебто тотальні) вони перебільшені. І тут певна ніша застосовувати ці роботи на полі бою, не боячись там російської РЕБ, все-таки є. Та й навіть якби росіяни насправді мали таку дуже потужну РЕБ... От що важливіше: те, що в росіян якась там технологічна перевага, чи зберегти все-таки життя наших бійців? Усе-таки краще берегти життя наших бійців. Ну а на будь-яку, скажімо так, російську РЕБ знайдеться свій снаряд від "Хаймарса". Що в принципі, до речі, демонструють активно наші бійці на фронті.Це я так тебе постійно в кожній програмі підходжу до теми засобів радіоелектронної боротьби. Напевно, це навіяно тим, що по суті у волонтерській діяльності дуже часто до мене звертаються бійці і просять безпілотники. Один ми нещодавно поставили, і фактично його одразу ж там росіяни вкрали! Вони просто вкрали його! Тому що РЕБ працює. Тому, напевно, це щось особисте, і я тебе підводжу до цієї теми. Ми обов'язково зробимо програму на тему РЕБ. Я обіцяю нашим слухачам і глядачам. Ми говоримо, нагадаю, про роботизовані платформи. Це багатоцільові штуки, які можна використовувати в абсолютно різних аспектах, від допомоги в евакуації наших поранених з поля бою... До речі, нещодавно "Львівська політехніка" університет з приватними компаніями анонсували такий проект, навіть сказали, що експериментально це вже використовується на фронті. Нещодавно Олександр Ябчанка із групи "Гонор" збирав на турелі теж для евакуації наших поранених. Ну тобто ми бачимо, що в принципі десь в реальному втіленні це з'являється у нас. Але дещо раніше, вочевидь, роботизовані платформи різного змісту і різного призначення з'явилися саме у росіян. Іван Кричевський зараз трішки нам розкаже. Ми вже з тобою згадали в попередньому блоці про естонську THeMIS. Розкажи, будь ласка, чим так бажана була ця штука, якщо навіть росіяни так хотіли її отримати і хотіли купити ледь не за будь-які гроші. Чим це їх так цікавило?Про всяк випадок поясню про яку ж історію тут мається на увазі. В росіян є так званий Центр аналізу стратегій і технологій, глава якого Руслан Пухов якось відзначився просто на російському телебаченні фразою "ж*па есть, а слова нет", коментуючи появу іранських "Шахедів". Насправді це ще така злочинна організація, яка заслужила собі місце на шибениці, тому що вона консультує Шойгу. І от ця організація оголосила, що якщо там якийсь російський боєць затрофеїть цей робот в розпорядженні ЗСУ, то особисто той боєць від тої організації отримає один мільйон рублів. Що важливо? Оця естонська THeMIS вона демонструвала дуже високу надійність управління системою, яка недоступна, на превелике щастя, зараз російським розробникам роботизованих платформ. Тому що, забігаючи трошки наперед, у росіян є дуже багато цікавих концептуальних розробок, але, на щастя цивілізованого світу, ці всі розробки підводить одна спільна риса — у росіян дуже часто ламається система управління цими штуками. Тому от ми зараз будемо говорити, виходить, в чомусь про неочікувану тему, тому що, думаю, будь-хто із наших слухачів не очікував почути, що в росіян є роботизовані платформи і вони нас тут концептуально обганяють.Які саме штуки у них є і якого призначення?Ну от якщо говорити... От, наприклад, в них є система "Прорив-1". Це, грубо кажучи, безпілотний танк, перероблений для розмінування. Тобто от нам би безпілотні танки зараз на півдні дуже б знадобились для розмінування. На жаль, у нас такого нема.Тобто отой інженерний "Абрамс", який ми би хотіли отримати, у них є аналог по суті "Прорив"?На жаль, так. Під назвою "Прорив-1". Якраз, скажімо так, тачанки для того, щоб воювати замість бійців. От у них якраз такий сегмент був розвинутий. От можемо пригадати, було дотепне відео, як росіяни на УАЗ "Буханка" транспортували якийсь робот, явно побитий в бою. У них це називалось "Платформа-М". Але що важливо, у них ця "Платформа-М" була ще у 2021 році, її застосування вони відпрацьовували ще на маневрах "Запад-2021" (підготовка до агресії проти України, за великим рахунком). І тут теж, на велике щастя усіх, у цього робота ненадійна система управління, дальність управління всього 1,5 км. Ну але з іншої сторони, коли іноді росіяни спалюють РЕБами наші безпілотники на дистанції там ледь не пів метра від місця запуску, то якби на цьому тлі 1,5 км виглядають доволі пристойним показником. Ще от ця їхня хвалена система розмінування роботи "Уран-9"... Добре, що у нас є кращі зараз зразки техніки від західних партнерів. Але той факт, що в росіян ця роботизована штука була ще в 2021 році, ну це теж треба зафіксувати. Навіть якщо пригадати теж такі трохи курйозні випадки, коли там такий собі Рогозін збирався застосувати проти "Леопардів" роботизовану платформу типу "Маркер", яка нікуди в підсумку не виїхала. Не я так розумію, що в росіян це не вийшло, по-перше, не тільки тому, що надійність систем управління храмає, але й, по-друге, що така річ, як там безпілотна самохідна протитанкова тачанка в них не спрацювала. Але це не означає, що ми не маємо такого робити. Ми маємо зробити краще, ніж Рогозін.От знаєш, у мене трошки дисонанс в голові. З одного боку ми, які реально цінуємо життя своїх військових. І з іншого боку росіяни, ми бачимо всі ці м'ясні штурми, і вони взагалі не бояться втрачати людей. Але на тему роботизованих платформ вони подумали більше і інтенсивніше, ніж ми. Станом на зараз. Трошки от якийсь такий є момент, який тут варто проговорити? От чому у них купа людей, їм не шкода, але про роботів вони думають більше?Ну росіяни історично розвивають свій ВПК так, щоби ну те, що у них потім впирається в цю історію "аналоговнєт". Тобто робити максимально складніші вироби, які там створювали би додану вартість в системі їхньої економіки. Тобто чим складніші комплектуючі, тим вищі зарплати і тому подібне, і тому подібне. Роботи — це якраз ті штуки. Інакше росіяни навіть не намагалися би зліпити таку річ, як безпілотна версія БМП-3. От та сама БМП-3, тільки замість екіпажа там блоки дистанційного управління. Річ ще друга, все-таки ми в чомусь перебільшуємо безмежність демографічного ресурсу росіян. Тому що давай виділимо. З однієї сторони, в них є справді те, що називається "шойгісти" зараз для м'ясних штурмів. А з іншої сторони, є досі, умовно кажучи, елітні війська, які дуже так добре готують (десантники, снайпери, гранатометники,...). Грубо кажучи, ця вся, пардон, наволоч, яка там в Білорусі на полігонах сиділа, це ж вони там якраз їх тренували, не витрачаючи жодних ресурсів. Тому така-от історія. Не варто недооцінювати росіян в їхньому прагненні і умінні робити технологічні речі, але й не варто перевищувати показники росіян по їхньому демографічному потенціалу. Саме тому в них оці роботи теж, скажімо так, виросли концептуально.Слухай, дякую тобі за цю розмову! Як ніби справді про майбутнє поговорили, але насправді майбутнє вже тут. Що ж, дякую, що додивилися програму "Зброя Перемоги" до цього моменту. З вас палець догори і підписка на канал. З вами були Христина Яцків та Іван Кричевський. Побачимося і почуємося!
