2_Банери разом_ПРАВИЙ АНІМОВАНИЙ.jpg
animation.gif

“У Росії є авіація, але немає льотчиків”, – Віктор Ягун

“У Росії є авіація, але немає льотчиків”, – Віктор Ягун
Посилання скопійовано
За останній місяць українська розвідка здійснила щонайменше 4 успішні операції. ГУР провело операцію під кодовою назвою “Синиця”, під час якої перегнали бойовий гелікоптер Мі-8 та низку секретних даних з територій Росії.
“У Росії є авіація, але немає льотчиків”, – Віктор Ягун

Під час проведення спецоперації «Бариня» вдалось завербувати російського лейтенанта Данила Алфьорова, який разом із ще 11 військовими поповнив наш обмінних фонд. 

А ще нещодавно українським розвідникам вдалось повернути 2-х десантників, які вимушено переховувались на окупованій території. “Однією з найкращих операцій” ГУР називають операцію з відновленням контролю над “вишками Бойка”.

Що стоїть за успішними операціями ГУР та як українській розвідці вдається так результативно вербувати російських військових в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів генерал-майор та ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун. 

Чи можуть бути причетні українські спецслужби до здачі посольству Сполучених Штатів Америки російського пілота на позивний "Гавр" в Об'єднаних Арабських Еміратах?

Я не думаю, що там напряму можуть бути присутні українські спецслужби. Вони можуть бути опосередковано присутні, тому що та спецоперація, яка була проведена Головним управлінням розвідки, – в тому самому руслі. Це виведення російських військових льотчиків з території Російської Федерації на нейтральну територію або на територію України. Основний тренд, на який спирається Україна, – це виведення разом з технікою. Але якщо вони здалися в полон навіть без техніки, це вже плюс, тому що підготовка льотчиків – це досить витратні моменти. 

Я хочу пояснити ситуацію, чому зараз так багато уваги саме на льотчиків. Ситуація в Російській Федерації була такою: вони мають багато військових училищ, де готували льотчиків, і ті льотчики, як правило, випускались і йшли у військові частини. У військовій частині служили певний період, який дозволяв їм написати рапорт на звільнення за власним бажанням. Це, здається, після десяти років вислуги. Після цього йшли на курси цивільної авіації і відповідно намагалися потрапити на закордонні авіалінії. Чому так склалося? Тому що льотчики досить швидко йшли на пенсію, в досить молодому віці. І їхнє майбутнє з армією або з перспективами військової пенсії вони не пов'язували. А мати пристойну зарплату на рівні п'яти тисяч доларів на місяць на якихось арабських авіалініях, то чому б це не зробити? 

З початком активної фази війни, та навіть після 2014-го року, таких можливостей було все менше. Льотчикам не давали виїжджати за кордон, аби вони там не залишились назавжди. І ці хлопці опинилися в такій ситуації, коли воювати вони не дуже хотіли, а реалізувати себе в інших сферах в них не було можливості, як і звільнитися. І тому зараз там така патова ситуація. Їм там підняли зарплати, їх намагаються втримати, тому що літальні апарати в Росії є, а кому літати на них – немає. В нас все навпаки. В нас льотчики є, але немає на чому літати. Тому ця тенденція, думаю, буде розвиватися, тому що це не поодинокі випадки. Були випадки переходу льотчиків через кордон в країни Балтії. Ми знаємо про цей випадок, який був у нас. Є нібито інформація про те, що хтось з льотчиків, які були збиті і перебували в полоні в Україні, відмовився повертатися з власних міркувань. 

Якщо говорити про операцію "Синиця", коли російський пілот разом з гелікоптером та ще кілька людей були виведені з території Росії. Фактично і літальний апарат, і сам пілот потрапив до рук українських спецслужб. Цікаво, що у Росії заявили про те, що цього Кузьмінова, який, власне, втік з російського війська, – хочуть убити. Це показова помста Путіна і єдине, на що він спроможний. Це бажання зробити показову страту, щоб більше ні у кого не з'являлися думки зробити так само. Чи може Україна гарантувати йому безпеку?

Кузьмінов не типовий льотчик, це людина з родини пілота, який був досить відомим в Радянському Союзі. Там він мав нагороди та відзнаки. Тобто ситуація була досить цікава. Якщо наші спецслужби готові до тих моментів, які пов'язані з можливістю зміни прізвища, місця дислокації, незаконного вивезення за кордон, то безпеку йому забезпечимо. А я думаю, що наші спецслужби готові до таких речей. 

Чи може це бути пов'язано з тим, що зайшла мова про передачу Україні F-16? Саме після цього Путін анонсував активну підготовку льотчиків. Чи може бути активізація роботи спецслужб пов'язана з тим, аби мінімізувати загрозу від подібних "соколів Путіна"? І як ви вважаєте, чи дійсно Путін здатен зараз створити якісь надпотужні повітряні ескадрильї, які могли б протидіяти F-16, коли ми їх одержимо? 

В Росії немає льотчиків, які можуть літати з авіаносців. Останній інструктор, який мав можливість здійснювати свою роботу, загинув в складі екіпажу пожежного літака в Туреччині, коли гасили пожежу декілька років тому. Тобто ситуація там критична, і вони можуть готувати таких хороших "підмайстрів", але ніяк не повноцінних “майстрів”. Це питання порушували ще раз у 2022-му році, коли з'явилися пенсіонери за штурвалом літаків. Так куди льотчики ділися? А льотчиків у них немає. Є або дуже молоді, які тільки випустились з училищ, або пенсіонери, які не знайшли себе в цивільному, і залишилися в армії. А цей середній прошарок або був знищений в ході боїв з Україною, або ще раніше втік в цивільну авіацію. От і все. Зараз вони там намагаються мобілізувати тих льотчиків, які були колись військовими, а зараз літають в Росії в цивільній авіації. Подивимось, чи це їм вдасться, бо далеко не кожен зараз хоче мобілізовуватись під час війни і ризикувати своїм життям. 

Ну і ще одна операція, про яку хотілося б поговорити, це операція "Бариня", в результаті якої було виведено 11 російських військових на територію України. Наскільки це важливо і чому це важливо? Ми ж розуміємо, що їх там сотні тисяч. 

Це сигнал для тих людей, які хочуть залишитися живими і пережити цей військовий конфлікт

Я думаю, що це сигнал для тих людей, які хочуть залишитися живими і пережити цей військовий конфлікт. Цей лейтенант не просто перейшов на нашу сторону, він свідомий стосовно того, що він робив, і він про це заявляв на конференції. І, я так розумію, він не буде сидіти десь разом з полоненими, а приєднається до наших союзників, які воюють на нашій стороні в складі легіону "Свобода Росії". Тому це показово, що є певна категорія кадрових військових, яка готова перейти на сторону України, в їхньому розумінні – на сторону ворога, аби тільки не брати участь в злі, яке здійснює російська армія на нашій території.

Одне з партизанських угруповань взяло на себе відповідальність за підпал складу з формою для російських військових. А форма – це важливо, бо свого часу, росіяни намагалися взяти форму в Північній Кореї та в Китаї через брак власної. Тобто в Росії існує проблема не лише через брак льотчиків, але й через брак форми, амуніції. Те, що українці змогли дістати завод з виготовлення ракет, теж свідчить про те, що хтось всередині Росії нам допомагає. Цей партизанський рух, як своєрідне павутиння, поширюється в різних містах країни-агресорки. Що ви знаєте про цю співпрацю з російським партизанським рухом? 

Насправді треба розуміти, що будь-які перемоги і успіхи Збройних сил на території України проти Росії позначаються на суспільстві. Не все суспільство там, на щастя, хворе, і є частина людей, які розуміють, що відбувається. А частина з них готова активно включитися в боротьбу. Деякі намагаються перейти кордон і приєднатися до військових формувань, які в складі Збройних сил України воюють проти агресора. Деякі виходять на контакт і пропонують свої послуги. Ми знаємо про тих людей, яких перехопили або затримали на кордоні. Тобто є тенденція, що люди хочуть контактувати, а якщо хочуть контактувати, відповідно і починається процес допомоги Збройним Силам України, силам опору на територіях Російської Федерації. Ми розуміємо, що знайти чітку інформацію, де розташовується той чи інший цех із виробництва ракет, куди скорегувати ракети і отримати інформацію про наслідки польоту, це, в першу чергу, розвідувальна інформація, а вже потім бойова. Тому чим більше "бавовни" на території Росії, чим більше вона досягає своєї мети, тим зрозуміліше стає те, що агентура наших спецслужб працює.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами. 

Читайте також: Вимоги США: порятунок в обмін на реформи