Це "Зброя Перемоги", програма, в якій ми говоримо про те, чим воюють Сили оборони, що є у наших ворогів, і що нам надають наші партнери. Цей випуск ми присвятимо танкам. Ну, здавалося би, все, що можна було сказати, вже сказано. Але ні, все не так просто. І Іван Кричевський, мій співведучий сьогодні розбере для нас із вами найосновніші моменти і деякі деталі, які, можливо, ще не зовсім були підкреслені в інформаційному полі. Іване, привіт тобі!Давай, напевно, почнемо із базового. Що являв собою наш танковий кулак в переддень широкомасштабного вторгнення? Ясна річ, що базою були радянські танки різних модифікацій — варіант Т-64, Т-72. Що ще нагадай нам, будь ласка. І далі поговоримо про перспективи і про деякі офіційні заяви від офіційних наших військових керівників і менеджерів зокрема про те, що ми можемо вже зовсім скоро отримати.Ну от, якщо брати західні джерела, які є в відкритому доступі і які не заперечувались нами, то на початок повномасштабного вторгнення Збройні сили України мали загалом 800 танків різних типів. Це переважно Т-60 порядка 400 одиниць, але й також Т-72 різних модифікацій. Ну й що насправді важливо, були навіть Т-80БВ (ті, котрі з газотурбінним двигуном) кілька десятків одиниць у бригадах морської піхоти і десантно-штурмових військ. І ще, скажімо так, 10 танків типу Т-84 теж були на балансі однієї з механізованих бригад. Ну й тут, до речі, варто відзначити два моменти, які були важливі в якісному плані. Перше. Якщо згадувати цифри у відкритому доступі за 2021 рік, наша оборонна промисловість встигла модифікувати орієнтовно 40 танків, що насправді немало. Тому що ну, наприклад, для сусідньої Польщі модернізувати 10 танків Т-72 за рік виявилось викликом. Момент другий. Коли ЗСУ ще наприкінці 2022 (ред. — 2021) року почали активно готуватися саме до повномасштабної війни, наше військове командування розуміло відставання наше якісне танкового парку від росіян, тому що, об'єктивно кажучи, все-таки ці рашистські Т-72Б3, Т-80БВМ, не кажучи вже про Т-90 усіх модифікацій, включно з тим Т-90М "Прорив", ну вони були якісно кращі. Тому тут наше військове командування робило ставку на кращу підготовку танкістів. І це насправді себе виправдало, тому що коли, наприклад, справа пішла в боях у лісах Чернігівщини, виявилось, що кілька наших мотивованих танкістів можуть цілком розгромити цілий російський танковий підрозділ на Т-72Б3. Ну й насправді навіть оці жертви-трофеї для тракторних військ вони пхали саме після того, коли рашисти не витримували тиску наших танкістів.Ти сказав про Т-84М. Це те, що називають "Оплотом", правильно?Скоріше так. Хтось називає "Оплотом", але точніше називати просто Т-84.Ага, цікаво. Просто якщо ми говоримо про танки "Оплот", то я не можу не пригадати заяву міністра оборони України Олексія Резнікова буквально від середини травня поточного року про те, що він затестдрайвив (і дуже цьому тішиться) український танк "Оплот". І, власне, Міністерство оборони буде замовляти в Укроборонпрому танки саме українського виробництва. Які характеристики цієї штуки, в якій кількості ми можемо її виготовляти і які наші потреби це може покрити?Ну якщо пригадувати мирний час, умовно кажучи, 2015-2019 рік, за таїландським контрактом ми встигали виготовити максимум 10 машин на рік. Це тобто те, що треба було виконувати буквально на вчора. Тому історія з "Оплотом" вона виглядає дещо як мінімум дивно, як мінімум, тому що вона потім не знайшла підтвердження у вигляді контрактів. Але цілком можливо, що "Оплот" (ну проект нашого танка) він буде втілений не самостійно, а потім у співпраці все-таки з Rheinmetall, ну тому що там є свої нюанси — німцям треба шасі, а в нас шасі є. Можна навіть не виключати, що в підсумку, можливо, ми побачимо щось типу гібрида нашого "Оплота" і німецької "Пантери".Тож міністр оборони України Олексій Резніков абсолютно впевнений, що в танковій коаліції в перших рядах повинен бути саме український танк як-от БМ "Оплот". Цікаво, що думають наші глядачі: ставити на українське, чи все-таки заручатися підтримкою тих варіантів, які вже зараз надаються нашими партнерами? Будь ласка, коментуйте це відео, обов'язково ставте лайк, і особлива вдячність за підписку на канал. Сталося нарешті те, чого ми всі очікували — танки, які надаються принагідно нашими партнерами, активно використовуються зараз в українському наступі. Російська федерація навіть уже звітує про те, що вони щось там знищують. Ну ми маємо розуміти передусім, що будь-який наступ, причому у війні такої інтенсивності, це так чи інакше означатиме втрати. І жодної мегадрами з цього, як мені здається, робити не варто. Давайте згадаємо, які саме танки нам вже надали, і які дуже хотілося би отримати. Чи будуть вони результативними, враховуючи їхній попередній досвід і враховуючи виклики сучасної російсько-української війни? Іван Кричевський, всі ці Challenger (1 і 2), Leopard (1 і 2) і так далі, наскільки ця штука зараз класно себе проявляє? Що ми можемо сказати по кількості, яку ми маємо, і які перспективи таких безперебійних поставок, поповнень нашого танкового кулака на найближчу перспективу?Знаєш, я думаю, тут буде доцільніше почати у зворотному хронологічному порядку і пригадати, що все-таки, перш ніж була створена танкова коаліція на західних танках, наші східноєвропейські сусіди (Чехія, Польща у чомусь негласно Болгарія) вони надали, скажімо так, кілька сотень танків типу Т-72, які, знаєш, були дуже помічні в мобілізаційному розгортанні нашого війська. Ну тому що, якщо пригадати ті офіційні дані, які розкривало наше Міноборони в спілкуванні з західними партнерами, це проявлялося і у ЗМІ, ну втрати нашої бронетехніки в перші кілька місяців були на рівні 400 одиниць машин (без деталізації). Тим не менше, можна навіть на такому тлі оцінити, наскільки були важливими оті там 200 танків Т-72, які дуже оперативно продала Польща, ці 100 танків Т-72, які Чехія вигребла зі свої сховищ. Ну і, скажімо так, те, що Болгарія ще не розкриває, але ну деякі танки із деяких приватних болгарських запасників явно в нашому розпорядженні були. Якщо говорити про західні танки, які ми по факту отримали. Все-таки по факту поки що отримано лише 14 танків Challenger 2, до яких давали снаряди зі збідненим ураном. Але що важливо, в бою вони ще помічені не були. І це одна з таких непрямих ознак, яка дозволяє припускати, що головний ввід резервів ЗСУ при контрнаступі ще попереду. Фактично передана кількість Leopard 2 всіх модифікацій (А4, А5, А6), вона коливається до 80 одиниць, і там ще деякі поставки можуть бути. Ну тому що от Іспанія вона трошки застрягла на своїй сієсті і обіцяла, що в серпні ще 4 танки передасть. Те, що з такого бажано насправді — Abrams 30 машин зараз заявлено, але американці зараз взагалі-то готують наших танкістів так, що вони мали би бути інструкторами. Тобто хто зна, можливо, ці 30 танків десь за рік виростуть у дивізію на 180 машин. Ну й те, що, скажімо так, найбільш дискутабельне — те, що зараз нам постачають союзники танки Leopard 1А5. А5 — це важливо, тому що саме ця модифікація відповідає нашому Т-64БВ модернізованому. Те, що, скажімо так, старіше, із рубрики "Дякую, але не треба", бо там дуже слабкий бронезахист. Ну такі танки типу Leopard 1А5, вони нам треба за принципом "їздять і стріляють", ну тому що підтримувати піхоту вогнем треба (ну хоча б для стрільби з закритих позицій). Ну й раз росіяни знімають з консервації Т-62 і посилають проти нас в бій. Ну ось оця ситуація, як там, "ані сашлісь". От вони зійдуться, старі танки з собою в бою. І добре, коли в нас будуть масові старі танки для протидії таким старим російським масовим танкам.Про Abrams все-таки це із бажаного на майбутнє. В якому форматі нам їх можуть передати американці? Чи будуть це ті Abrams... Я особисто тільки на відео бачила Abrams. Чи будуть це самі такі Abrams, із такими характеристиками, з такою конструкцією? Чи все-таки буде переглядатися ця вся історія?Дивись, тут варто зафіксувати таку штуку. Abrams сам по собі дуже захищений танк. У нього лобова броня товщиною в 1 метр, по боках теж дуже захищений. І те, скажімо так, який саме матеріал там може використовуватись для бронювання (кераміка чи зі збідненого урану), це насправді значення не має. Кераміка, можливо, навіть вона буде легшою і кращою для нашої нерозвиненої інфраструктури. У плані збідненого урану американці вчепилися, тому що в них інструкції такі застарілі, ще 80-х років, в Пентагоні, що свою танкову броню зі збідненого урану експортувати не можна нікому. Тому що, скажімо так, танки Abrams з відмінною від уранової броні отримаємо не тільки ми, але й Польща, отримають і інші союзники США. Тобто суть там не в матеріалі, суть в тому, що це буде дуже захищений танк, на якому росіяни точно не знімуть відео, як вони там щось епічно знищують. Ну тому що якраз американці й створювали Abrams теж із розрахунку, що танкова армада Радянського Союзу буде потужна, і треба створити суперзахищений і дуже високотехнологічний танк. До речі, саме тому Abrams нам і бажаний, тому що він оптимальний в плані протистояння росіянам.Ну а ще кажуть про Abrams... Коротенько на останок. Що доволі ненажерлива машина. Це якось теж будуть намагатися оптимізувати, так?Ну не те, щоб оптимізувати. Ну, очевидно, якусь ще частину паливозаправників у черговому пакеті військової допомоги нам докинуть, будуть докидати дуже багато.Буквально за середину літа, за ці кілька середніх літніх тижнів, ми спостерігаємо тенденцію, коли російські танки доволі часто працюють як підтримка російської артилерії. Ще місяцями раніше, приблизно в травні і в червні, ми слідкували за тенденцією викошування російської протиповітряної оборони, фактично відкривання арти і викошування вже потім арти. Можливо, як я розумію, тої артилерії уже не вистачало, тому танкова підтримка артилерії зараз виявляється чимось абсолютно необхідним з боку російської федерації. Іване, тобі запитання: чим найчастіше вони стріляють, в якій кількості у них є ці машини, скільки на рік вони можуть їх виготовляти? Комплексно. Прошу.Ну дивись, з того, що стріляє. Тут варто почати із чого. Т-62 за російськими та й в принципі мірками вважається ну дещо менш потужнішим, аніж САУ "Гвоздика", але при цьому він більш захищений, аніж САУ "Гвоздика". Власне, ця історія, коли росіяни почали все частіше використовувати свої танки як імпровізовані САУ, якраз пов'язана з тим, що з однієї сторони танковий ствол менш живучий, ніж артилерійський, дає меншу точність стрільби на великих дистанціях (тобто 10 кілометрів), але він більш захищений, аніж класична САУ. Тому для росіян доктринально виявилось прийнятним, щоб от використовувати саме в такій ролі танки. Якщо ми говоримо загалом про російський танковий парк, то ми спостерігаємо такий парадокс. З однієї сторони, кількість наявних фактично машин в строю скоротилась до 2 тисяч загалом в армії рф. Це, до речі, заодно демонструє, чому, наприклад, Прігожин з кількома танками ледь не дійшов до Москви. Ну бо в нього єдиного на території російської федерації були танки, виходить, на той момент. А всі, скажімо так, майже усі танки кадрових російських військ були зосереджені поблизу лінії фронту біля України. З іншої сторони, на складах зберігання у росіян обчислюється 5 тисяч, назвемо так, корпусів танків усіх типів, починаючи від Т-55 і закінчуючи Т-90А ранніх модифікацій. Чому тут доречно говорити корпуси? Ну тому що не всі ці танки можуть бути боєздатними, що от буквально є команда, заправили масло, пустили в бій. Все-таки ця штука, коли із трьох танків на зберіганні складається один робочий, в росіян є. Але ще один парадокс, який відзначити варто далі, що попри те, що росіяни роблять на місяць 15 нових танків Т-90М "Прорив", в них все-таки кількість радянських розконсервованих машин з баз зберігання вже перевалює за 50%. Тому отака специфічна у них ситуація виходить. З однієї сторони, вони дуже старим воюють, з іншої сторони, дуже новим.Я пригадую публікацію The Washington Post квітня 2022 року. Вони там (журналісти тобто) посилалися на високопоставленого представника оборони Сполучених Штатів, який твердив, що українські війська на момент квітня 2022 року мали більше танків на ходу (тобто готових до бою, як я розумію), ніж російська федерація. Росіяни дууже багато втратили в перші тижні широкомасштабного вторгнення. Чому вони втрачали, про це ми теж можемо говорити. Більшість із цих машин була не в дуже класному стані, і іноді їх не те, щоб знищували Сили оборони, вони просто з різних причин могли відмовлятися працювати на ходу. Але чи могло таке бути? Мені собі це трошки складно уявити. Чи справді у нас в квітні 2022 року могло бути більше готових до роботи цих машин, ніж у росіян?Ну це все-таки перебільшення вийшло зі сторони американців. Ну тому що одна справа рахувати танки, які є на папері, а інша справа рахувати потім танки, які є на ходу. Можемо пригадати парадокс часів харківського контрнаступу, коли якби було дуже багато жартів про російський ленд-ліз, про сотні кинутих машин росіянами при втечі. А потім командувач Сухопутними військами Сирський офіційно фіксував, що тої техніки боєздатної виявилося... Вдалось зібрати буквально на два танкових батальйони і два механізованих. Ну давай зробимо навскидку. Ну гаразд, 200 машин (щоб оптимістично для нас). Деякі з цієї трофейної техніки можуть, можливо, досі ремонтуватися на якихось запасниках бригад, які їх десь там взяли. Ну тому що ремонт трофейної техніки і відновлення — це дуже складна справа, яка... Знаєш, щось на волонтерських засадах вирішується, щось на кустарних засадах, щось в принципі шляхом взаємообміну запчастинами між бригадами. Танк на папері існуючий він не означає, що танк боєздатний. Давай ще ж ще таку штуку зафіксуємо. Спецпідрозділ ГУР МО "Кракен" показав, що в нього з'явилася танкова рота на трофейних танках. Всього 10 машин. І це, знаєш, з однієї сторони, спецпідрозділи завжди комплектуються найкращим, а з іншої сторони, це заодно демонструє: якщо на такий важливий спецпідрозділ дали всього 10 танків трофейних, ну це показує, наскільки їх насправді мало було у нас. І є.Короче є над чим працювати. І повертаючись до, напевно, головної тези, головного такого ключового питання, відповідь на яке ми намагаємося дати в нашій, зокрема, програмі: чи варто нам зараз як країні, яка набуває колосального просто досвіду в нинішній війні, концентруватися суто на своїх машинах? І як нам зациклити, в тому числі на собі, інші країни, які захочуть мати танки? Якими комплектуючими, можливо, окрім шасі, про яке ти згадав, ми можемо підтримати таку от спільну ініціативу цивілізованих країн, не знаю, в якій кількості?Я думаю, що все-таки треба опиратися на ті моделі, які загальноприйняті, не намагатися, скажімо так, рухати свій велосипед. Ну тому що, гаразд, навіть якщо старі радянські танки вони ще підуть десь на країни Африки, але краще розвивати якісь там спільні європейські проекти. Умовно кажучи, якщо в нас вийде гібрид "Оплота" і "Пантери", краще виходити із цього. Ну тому що час, коли там країни Заходу могли собі дозволити автономне танкове будування, він минув. А у нас не настільки велика ресурсна база, щоб далі кружляти лише навколо "Оплота". Ідеальною буде ситуація, коли ми самі зможемо виготовляти "Леопарди". Ну тому що навіть якщо Туреччина вже навчилася модернізовувати самостійно такі танки без німців, то ми можемо якби і самі їх виготовляти теоретично.Ти про базу згадав, і я згадала наше з тобою тезу. Готуючись до програми, ми говорили про те, що у росіян насправді не так багато підприємств залишилося на їхній території, які би могли похвалитися можливістю ремонтувати і випускати танки. В той час, як цих підприємств вистачає в принципі в Україні, так?На цьому ми завершуємо нашу танкову тему у "Зброї Перемоги". Напишіть, будь ласка, все, що думаєте про програму і про тему програми, в коментарях. А якщо підпишетеся на канал і поставите лайк на відео, буде взагалі просто супер!
