Про це повідомляє видання RMF24 з посиланням на слова прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.

Туск також заявив, що 29-го лютого тимчасове закриття кордону та припинення обміну товарами будуть обговорювати з польськими фермерами.

Він також підкреслив, що це буде тимчасовим рішенням і болісним для обох сторін.

Однак згодом заступник міністра економіки заявив, що Україна не вела таких перемовин.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Польща може запровадити заборону на імпорт нових українських товарів у разі, якщо Європейський Союз не запропонує ефективного способу захистити польський та європейський ринки. Під загрозою – яйця, фрукти та м'ясо.

До того ж, у пʼятницю, 1-го березня, польські фермери планують заблокувати контрольно-пропускний пункт на кордоні з Литвою. Вони зупинятимуть і перевірятимуть усі транспортні засоби, які можуть перевозити українське зерно.

То як інтерпретувати такі заяви та хто може вирішити цю проблему? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів народний депутат України Михайло Цимбалюк. 

Як виходити із ситуації, яка склалася на кордоні та як ви її загалом інтерпретуєте? 

Агенти впливу РФ є як в США, де затримують допомогу Україні, так і в Польщі, де блокують кордон і висипають на землю українське зерно

Хочу сказати, що це насправді є проблемою, але проблемою, яка народилась далеко не сьогодні. І український уряд мав би працювати на випередження. Чому так не зробили – питання до влади. 

Проте особисто я виділив би два аспекти. Перший – ми всі маємо розуміти, що Російська Федерація, яка веде свою війну проти України вже 10 років, використовує не тільки Збройні сили РФ, а й різні гібридні методи боротьби проти України. Один із таких методів – це зовнішній чинник, тобто війна за допомогою агентів впливу Російської Федерації, які є, на жаль, і в Сполучених Штатах Америки, і в Польщі. Усі ми бачимо, як в США не голосують за допомогу Україні і вкотре відтягують це рішення. 

Також агенти РФ є в багатьох європейських державах. І ми вже є свідками позиції Словаччини, ми бачимо позицію Угорщини і тепер до цього всього долучилася Польща. Для когось це зненацька, для мене – ні. Тому, по-перше, потрібно було випереджувати події і діяти з допомогою Європейської комісії. Потрібно було діяти і розглядати різні варіанти, а не затягувати цей процес самостійно. Цей "гордіїв вузол" сам по собі не розв’яжеться ані сьогодні, ані в майбутньому. Нам ніхто нічого не винен. Це також наша історія. 

Другий аспект є важливим. Це для тих скептиків, які думають, що нас із простягнутими руками чекають у Європейському Союзі. Ні, нас, на жаль, там не чекають, тому що ми є дуже сильним конкурентом на ринку Європейського Союзу, насамперед з аграрною продукцією. І тут сигнал, знову ж таки, українській владі. А що ж ми зробили за останні роки такого, щоб експортувати не тільки сировину, а, як це роблять в Європейському Союзі, продукцію глибокої переробки? І це завдання, які ще можна виконувати тут, в Україні і це потрібно робити негайно. Не експортувати зерно, наприклад, пшеницю, а експортувати переробку з пшениці так, як це робить, наприклад, Італія. Макарони й інші речі, які вони вже готовими доставляють і додають вартість переробки сільськогосподарської продукції, яка сягає до 25%. Уявіть собі, до 25% всього доданого продукту залишалось би в Україні. Тобто це – чверть бюджету і створення робочих місць, а це, в свою чергу, інфраструктура. Тож треба цим займатися. 

Яких помилок у вирішенні цього конфлікту припустилась українська влада?

Не потрібно зараз обмежуватися тільки візитами уряду на кордон з Польщею. Я вважаю, що це була помилка. Це такий "фейсбучний" метод протидії, бо ніхто з польської влади цього не чекав. Є урядова комісія. Поляки чітко заявили, що це – позиція і треба домовитись про зустріч урядової комісії наприкінці березня. Через те, з однієї сторони, нам треба заспокоїтися і зрозуміти, що Польща, відстоюючи свої національні інтереси, проявила себе не зовсім дружньо щодо України.

Все те, що відбувається на польсько-українському кордоні – недопрацювання української влади

Польща має розбиратись всередині країни про те, а хто ж з агентів впливу Російської Федерації сьогодні є в громадянському секторі чи при владі у Польщі. Це удар – не зненацька, але все-таки сильний удар по Україні. А українська влада мала б чітко розуміти, що треба працювати з Європейською комісією щодо того, як створити умови для фермерства в Польщі і як створити умови для того, щоб український виробник сільськогосподарської продукції міг би її продати.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Пендзин: у Європі "законсервована" величезна аграрна проблема, яка рано чи пізно вибухне