Зовнішня політика далеко не завжди корелює з принципами й цінностями, частіше - з інтересами

Зовнішня політика далеко не завжди корелює з принципами й цінностями, частіше - з інтересами
Карл Волох

Карл Волох

політичний аналітик, блогер, бізнесмен, активіст Громадського люстраційного комітету

Посилання скопійовано
«Для чого нашій країні знаходитися в організації, котра відмовляє Ізраїлю в праві на самозахист навіть після того страшного нападу?» - прокоментувала керівниця чеської дипломатії останнє голосування в ООН.

Україна ж традиційно утрималася. При повному мовчанні соцмереж, таких чутливих до будь-яких проявів несправедливості, коли вони стосуються України.

Я, на відміну від стаціонарно ерегованих інфантилів, із засудженнями в таких питаннях не поспішаю: зовнішня політика далеко не завжди корелює з принципами й цінностями, частіше - з інтересами. Удача - це коли вони поєднуються.

Але хочу принагідно нагадати деякі факти тим, хто так любить звинувачувати Ізраїль у надміру егоїстичній політиці щодо України.

1. Ізраїль жодного разу не голосував по українському питанню проти нас (хоча інколи й утримувався). Україна проти Ізраїля - понад сотню разів, у тому числі, в часи незалежності.

2. Україна ніколи не голосувала за Ізраїль. Ізраїль за Україну - неодноразово (попри всю чутливість стосунків із московитами, що є дуже впливовими на Близькому Сході).

Ще раз: це не про засудження й не про право на відстоювання власних інтересів, а про подвійні стандарти й інфантилізм. І не лише в питанні голосувань, звичайно.

П.С. Єдине, що ламає мою струнку й логічну конструкцію - це сучасна українська влада. Бо з нею ніколи не знаєш, чи позиція в ООН - результат добре прорахованого аналізу українського інтересу - чи «абідка» за те, що йому не підтвердили візит після 07.10

Джерело. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.