Ворог почав масований штурм на ділянці відразу в кількох місцях. Враховуючи кількість залученої техніки та особового складу, Росія мала серйозні плани на Авдіївку. Першу навалу росіян вдалося відбити. Про це пише український канал DeepState.

Як ворог готувався до цього наступу та якими можуть бути його наслідки для української сторони в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. 

Що це за такий раптовий порив?

Ворог використовує ресурс, який в нього з'явився за невелику таку паузу після літнього провального наступу в районі Лиману-Куп'янська. Вони частково відтягнули деякі підрозділи 90-ї танкової дивізії, а також 41-ї загальновійськової армії ближче до Авдіївки. Це вже говорить про те, що росіяни намагаються реалізувати на якійсь більш-менш великій локації більш успішні дії. Якщо говорити про Лимано-Куп'янську вісь, там для них будь-який сценарій буде провальним. Їм не вистачає ресурсу саме в форматі наступу на такій великій площі. У Москви був план – як мінімум вихід на адміністративні межі Луганської області. І вони б це проголосили відновленням історичних меж кордонів так званої “ЛНР”. Це для них було б великою пропагандистською перемогою. А максимумом – був би вихід на лівий берег річки Оскіл. Але вони отримали фіаско влітку цього року, так і отримують його зараз. Тому що угруповання якісно в них не змінилось. Навіть коли з'явилась 25-та загальновійськова армія, як російські офіцери її називають, не змінився функціонал. Вони як були оборонного функціоналу, так і залишаються. 

Авдіївка НЕ в “котлі”

Але є ще один негатив саме на цьому плацдармі – це погодні умови, які ми зараз спостерігаємо на Лимано-Куп'янській осі. Вони ніяк не сприяють успішним наступальним діям. А щодо Авдіївки, то там ворог поспішає з якимись висновками. Росіяни починають розповсюджувати інформацію про те, що Авдіївка в оточенні та якомусь там "котлі". А "катьол" – це російською оригінальна назва саме тактичного оточення, коли у супротивника, який перебуває в оточенні, немає можливості маневрувати. Там і близько цього немає, але росіяни намагаються розповсюджувати цю інформацію. Так, в районі Авдіївки зараз справді досить потужний наступ з боку росіян. Вони накопичили ресурс для того, щоб це зробити. Навіть накопичили ресурс підрозділів фармацевтики. Але не в тих масштабах, які подають російські медіа.

Вчора на нашивках “двохсотих” наші бачили не так зеків-штурмовиків, як нашивки російської десантури. 

Ну так, я вже говорив, що це підрозділи, які вони перекидали з 41-ї загальновійськової армії та 90-ї танкової дивізії. Саме їх вони використали. Але на деяких напрямках вони ж виконують функції живого м'яса ДРВ –  це територіальні війська, "Барси", і, безумовно, це перші та другі армійські корпуси так званих “ЛНР” та “ДНР”. 

На деяких ділянках зараз дуже гаряче. Це зрозуміло по “двохсотих” і “трьохсотих”. Як ви можете оцінити наш ресурс на цих позиціях? Коли нам доведеться підтягувати туди стратегічні резерви? 

Я не скажу коли це треба буде зробити. Я скажу тільки одне, що на сьогодні ресурси, які там перебувають, і ті лінії оборони, які були сформовані навколо Авдіївки, не дозволяють росіянам перерізати основні логістичні артерії, а також не дозволять взяти Авдіївку в оточення. На будь-якій тій локації, це не тільки Авдіївки стосується. 

Чи достатньо їх за вашими оцінками? 

Те, що ворог зараз розпочав, може бути імітацією великого наступу

Все залежить від того, який ресурс будуть використовувати російські окупанти. Справа в тому, що те, що вони зараз розпочали, може бути імітацією великого епічного наступу, як свого часу це було з Куп'янськом. "От ми зараз розпочинаємо велику битву за Куп'янськ. Це буде другий Бахмут…" і таке інше. У результаті, вони навіть маленьке селище Сеньківка не змогли захопити. Маленьке селище, яке розташоване майже біля "сірої" зони. Що найцікавіше, ця "сіра" зона навіть збільшилась трохи, коли вони влітку намагалися захопити Сеньківку. Тобто вони змушені були навіть відступити. Так само може бути біля Авдіївки. Ми зараз можемо спостерігати за черговою масштабною імітацією великого епічного наступу, щоб відволікти увагу від інших моментів. Ну, наприклад, це може бути як Запорізька область, так і лівобережна Херсонщина, де також збільшується "сіра" зона. 

Вороги оперативно підтягують резерви і готуються до класичного контрнаступу, і забувають, як важко дається кожен метр. У цьому випадку їхня "тєлікартінка" і реальність не зовсім сходяться. Проте на південній лінії фронту ще буде декілька тижнів погоди, тому все ще є можливість росіянам досягти певних успіхів. Що ви думаєте стосовно цього? 

Про те, що вони не можуть йти на якийсь масштабний наступ, було зрозуміло у другій половині 2022-го року. Ще тоді Росія втратила цей свій потенціал. Вона не проводила великих наступальних кампаній з 2022-го року взагалі. Більше того, за цей період ворог навіть втратив деякі території, які контролював. І з цього можна зробити відповідні висновки. Зараз на ситуацію, з одного боку, мають вплив погодні умови, бо, наприклад, та сама Лимано-Куп'янська вісь буде впливати на їхні можливості, на наступ і не тільки. З іншого боку, якщо ми говоримо про південь, то там вони нічого не можуть зробити більше, аніж висадити якісь диверсійні групи. Але їх ЗСУ зможуть ліквідувати. 

А а що ми можемо зробити? І чи вдасться нам це зробити саме перед осінньо-зимовим періодом? 

Майже кожну прогалину Росія намагається “заткнути” людським ресурсом

Я думаю, що в нас є така можливість. Все ж таки, я більш оптимістично розглядаю цю ситуацію, тому що "зробити" Токмак – це мета 2023-го року. Я не буду ніяк заперечувати свої минулі прогнози. Я говорив, що в жовтні ми можемо вийти на Токмак і зараз, з огляду на ситуацію, треба коригувати ці прогнози. Я визнаю це, тому що росіяни почали використовувати не тільки той ресурс, який в них був безпосередньо в Запорізькій області, тобто це група військ "Схід", вони почали використовувати ресурс з інших плацдармів, що не зовсім розумно, але вони це роблять. Це та ж сама 76-та десантно-штурмова дивізія. Вони почали тягнути 234-тий та 237-мий десантно-штурмові полки для прикриття трикутника Новопрокопівка-Вербове-Очеретувате. І росіяни їх там розміщували, але в результаті не змогли зробити оточення наших підрозділів в цьому трикутнику і втратили боєздатність. Зараз вони сидять в обороні. Ось, що залишилось від цих десантно-штурмових полків. Але окрім цього, вони тягнуть туди інший ресурс і намагаються затикати майже кожну прогалину людським ресурсом, а це нас гальмує. Тому, можливо, навіть і не жовтень.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.

Читайте також: “Росія, на відміну від нас, підготувалася до тривалої війни”, – Длігач