Будь ласка, утримайтеся від зрадой*бства


Сергій Марченко
рекрутер, експерт ринку праці, ексдиректор з розвитку ресурсу Work.ua, блогер
Будь ласка, утримайтеся від зрадой*бства. Всі ці репости вигаданих історій про "м'ясні бригади", як погано на фронті, які погані люди в тилу – вони не допомагають.
Вірніше, допомагають, але тільки самому зрадой*бу – вихлюпнув із себе зраду і, ніби ти вже не просто диванний воїн, а викривач, борець, народний трибун.
Насправді, ті, хто плодить відчай – паразити. Щоб стало легше їм самим, вони вганяють у відчай і висмоктують емоції тих, хто їхні зрадой*бські висери читає.
Якщо ви думаєте, що російська іпсоха про "м'ясні бригади" з'явилася восени випадково, то ніт. Не випадково. Вони хотіли вкинути це саме восени, коли тяжко, коли навіть в мирний час всі в депресії.
Не допомагайте окупантам. Не поширюйте пости, від яких опускаються руки. Ви ж розумієте, що як тільки боєць опускає руки, йому зразу прилітає в табло? Хіба в цьому наша ціль? Хіба ми хочемо отримати в табло, а не перемогти? То чому зневірюємося і вганяємо в зневіру інших? В чому сенс?
Хочеш підтримки? То піди обніми чоловіка чи дружину, дітей, друзів, батьків. Зроби щось корисне, щоб люди похвалили. Але не зрадой*б!
Вчора говорив з другом з фронту. Він каже: не знаю, як так виходить, бо їх більше, зброї в них більше, боєприпасів більше, але ми їх їб#мо!!! І сміється.
Збираємо себе докупи, люди. Ми пройшли найтяжче. Вистояли в найстрашніші часи. Зараз йдемо до перемоги. Вона не буде легкою, буде багато втрат, але ми переможемо! Ми будемо жити в своїй, вільній, сильній, щасливій країні. Ми маємо пишатися собою за те, що вже зробили і за те, що ще зробимо.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.