Нещодавно на радіо чув рекламу, де один із відпочинкових комплексів гордо заявляв, що серед іншого на території можна знайти “кенді шоп”. Раніше бачив зовнішню рекламу, де зазначалось, що на якомусь семінарі будуть “найкращі тічери з усієї України”. І це я вже мовчу про “мафіни” замість тістечок, “чізкейки”, які нічим не відрізняються від сирників, і багато іншого.

Відразу скажу, що це не стосується усіх англіцизмів, які є у нашій мові, адже існують слова і вислови, аналоги яким важко знайти. Наприклад, є суто геймерське слово “лутати” від англійського loot – грабувати, забирати здобич і таке інше. В іграх – це коли ти вбив ворогів і збираєш різні речі, які їм належали. Зрозуміло, що замість “збирати корисні речі у трупів” простіше сказати “лутати”. Але це більше вузькоспеціалізована лексика. Також важко перекласти слово “треш” в найширшому його розумінні.

Тартак про це співав:

Яке практичне слово – слово “треш”.

Варіантів вживання просто без меж.

І от уже навіть не розбереш –

Викидаєш сміття чи платівки треш.

Але ми про інше. Ми про “тічерів з усієї України”. Невже “вчитель” чи “викладач” є апріорі гіршим, ніж “тічер”? Бо він що? Бо він – англійською? Оце з “тічером” – дуже смішно, бо це просто переклад слова. Тобто, якщо “коуч” – це і тренер, і частково менеджер, і вчитель в одній особі, то “тічер” – це просто чуже слово в українській мові. Це як “смотря, какой fabric, но он очень very affordable”.

Чому на території відпочинкового комплексу є “кенді шоп”, а не “крамниця солодощів”? Мені тут взагалі згадався 50 Cent, але та пісня взагалі про секс, якщо вже заглиблюватись у терміни і переносне сленгове значення слів.

А причиною тут, на мою думку, є банальна меншовартість українців. Ми чомусь думаємо, що бути клінінг-менеджером – це престижніше, ніж бути прибиральником, хоч суть роботи від цього не змінюється. Так само цукерки не стають смачнішими, якщо продаються в “кенді шопі”, а “тічер” не навчить вас краще, ніж вчитель або викладач. Ми так викорінюємо російські слова з нашої мови (і правильно робимо), але все ще не позбулись відчуття, що наше – це відразу погано, а чуже – відразу добре. І якщо росіянізми нас поріднюють із ворогом (бо ж спільна мова і т.д.), то отакі недолугі англіцизми вбивають у нас українськість.

Ще раз: я знаю, що фразу We will rock you складно перекласти українською через любов англійців робити дієслова з іменників та навпаки, але аналог у “тічера” в нас, все-таки, є.

І завершу теж віршем Олександр Положинський:

… Бо ми не безрідні, бо ми українці,

Тож досить плювати в дідівські криниці,

Досить боятися вірити в краще,

А своє на чуже не міняти нізащо…

…Лиш уявіть, якою стане країна,

В якій кожна людина живе як людина.

В якій все, що хороше — значить, і наше

Але поки, на жаль, все зовсім інакше…

Джерело. 

Про автора. Роман Гурський – журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Ми полюбляємо придумувати собі етичні плацебо, - Казарін