Чого очікувати від санкцій і як росіяни навчились їх обходити
Про це повідомляє BBC з посиланням на британське міністерство бізнесу та торгівлі. Новостворене Бюро застосування торгових санкцій (OTSI) розпочне роботу з початку наступного року.
6-го грудня уряд Великобританії оголосив про нові санкції, спрямовані проти 46-ти фізичних, юридичних осіб та груп, які постачають компоненти і зброю для російської військової машини та фінансують її. Вони стосуються бізнесу в Білорусі, Китаї, Сербії, Туреччині, ОАЕ та Узбекистані, який продовжує підтримувати незаконне вторгнення Росії до України.
Чи справді ефект від санкцій незначний та який механізм Росія виробила, аби їх обходити в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповіла керівниця санкційного напрямку KSE Institute Юлія Павицька.
В якому стані перебуває російська економіка зараз?
Санкції повільно, але впевнено “розхитують” російську економіку
Економіка Росії є хиткою і виглядає так, що її "підперли" з усіх боків та намагаються утримувати. І зараз її справді трохи легше втримати, бо змінилася ситуація з енергетичними санкціями, виросла ціна на нафту, і, власне, росіяни останні кілька місяців отримували більше енергетичних доходів, ніж планувалося. Росії зараз стало трохи легше, але загалом в їхній економіці вже накопичилися значні структурні дисбаланси, які за собою можуть мати значно масштабніші наслідки.
Росії стало легше, бо вони навчились обходити санкції?
Тут треба розглядати ситуацію з декількох боків. По-перше, Росія націлена на обхід санкцій, і вони, на жаль, дуже креативні стосовно цього. У них працює ціла машина, яка створює нові лазівки і можливості для того, щоб обходити санкції. Санкції відверто заважають їм, вони на них тиснуть, і за рахунок цього Росія менше і не так активно може виробляти ту ж саму зброю або фінансувати її виробництво. Тому, власне, перший пріоритет для Росії – знайти обхід санкцій.
Основна проблема у тому, що вони навчились обходити санкції швидше, ніж наші партнери можуть реагувати і переглядати механізми таким чином, аби унеможливлювати цей обхід. Саме тому в усіх наступних пакетах, які будуть ухвалювати як Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, так й інші партнери, ми будемо бачити більше кейсів, коли не будуть накладати нові санкції, але будуть покращувати ті, які вже є. Нам важливо не накласти нові, а те, аби ці санкції приносили ефект. Тому, власне, зараз такий дисбаланс, і ми постійно в переговорах з партнерами, особливо щодо 12-го пакету санкцій. Ми прагнемо відновити силу і тиск саме на енергетичні санкції, оскільки вони вже нанесли найбільш відчутний вплив російській економіці.
Ви анонсували 12-тий пакет санкцій. Привідкрийте таємницю вмісту цього пакету. Чого від нього чекати, і чи справді складніше буде їх обійти?
Як на мене, найбільш цікавим нововведенням буде повернення механізму дії цінового обмеження, оскільки ми опинимося в ситуації, коли ціна на російську нафту "перестрибнула" загальне цінове обмеження. Проте коли вона зробила цей стрибок, росіяни вже навчилися маніпулювати, викидаючи дані щодо вартості, яку вони безпосередньо дали перевізникам, накопичивши танкерний флот. Саме тому нам дуже потрібно, аби наші партнери ухвалили додаткові вимоги щодо того, аби від росіян вимагали адекватну страховку для танкерів, які проходять через територіальні води партнерів. Таким чином ми зможемо повернути Росію в залежність від адекватного танкерного флоту, який не становить екологічних ризиків.
З української сторони почали креативити щодо мотивації, тому що основна мотивація українців – позбавити Росію грошей, що в принципі збігається з мотивацією наших партнерів. Але якщо ми говоримо про енергетичні санкції, все одно залишається занепокоєння, що ми не можемо просто взяти і прибрати повністю російську нафту з ринку, оскільки тоді відбудеться значний стрибок ціни. І ми навпаки нашкодимо, тому що при значно менших об'ємах Росія зможе отримувати значно більші гроші. Тому, власне, ми піднімаємо "екологічну мотивацію", оскільки при розливі танкера в територіальних водах будь-де в світі, Росія в жодному випадку не буде нести за це відповідальність, бо вони не зрозуміло як застраховані, а 75% цих танкерів мають більше, ніж 15 років. Це значний ризик, і цей ризик є дієвим аргументом для наших партнерів як якісний аргумент мотивації на посилення вимог. Також ми нарешті побачимо заборону на російські алмази.
Загалом до чотирьох мільярдів експортних надходжень Росія отримує саме від алмазів. Але тут теж ця гра в те, що ж буде швидше. Оскільки це рішення блокувала Бельгія, то Росія вже переналаштувалася на Індію та Арабські Емірати. Але важливо, що в даному випадку Європейський Союз буде ухвалювати рішення комплексом, це буде пряма заборона, а також мають представити механізм, який не допустить потрапляння російських алмазів через треті країни. У 12-му пакеті санкцій ми також будемо бачити розширення індивідуальних списків як на фізичних осіб, так і притягнення до відповідальності компаній за обхід санкцій.
Нафта, безумовно, є основною стосовно фінансових надходжень для Росії. Як санкції впливають саме на нафту і дохід від неї?
Я не хочу, щоб ми знецінювали той результат, який вже досягнули за допомогою санкцій. Зараз запускають певні обговорення наративи про те, що санкції нібито не працюють. Я рада, що немає ще наративу, що санкції потрібно скасовувати, бо цим ми можемо сильно підіграти Путіну. Це дуже небезпечна історія. І ми, і партнери розуміємо, де і що не працює. Зараз відбувається дуже кропітка робота, аби це виправити. Якщо ми говоримо про енергетичні санкції, то насправді російська економіка дуже залежна від експортних надходжень від нафти. І коли вводили ці санкції, ми очікували, що експортні надходження впадуть до критичного рівня у 150 мільярдів доларів на рік, за яких у них історично була велика криза.
Росія вже втратила 140 мільярдів доларів, з них 100 мільярдів – через нафту
Російський бюджет повністю “зав'язаний” на цих доходах. Відповідно, це російська "Ахіллесова п'ята", якою вони всіх шантажували. І, за нашою оцінкою, Росія вже недоотримала 100 мільярдів доларів через нафту. І ще 40 мільярдів вони втратили від того, що самостійно пішли з європейського ринку і скоротили туди поставки. Тобто в сумі – мінус 140 мільярдів недоотриманих Росією доходів. А ще вони мали сміливість закласти на наступний рік видатки бюджету на військо у розмірі 100 мільярдів доларів. Тому нам треба “спускатись на землю” і розуміти, що якби не було тих санкцій, які вже наклали, в Росії був би практично безкінечний фінансовий ресурс.
Ви акцентували увагу на тому, що вони дуже вміло і креативно обходять санкції. Хочу поговорити саме про цей механізм, бо на нього росіяни виділяють великі кошти. На початку повномасштабного вторгнення зафіксували відключення російських банків від SWIFT. Чи дало це результат в банківській системі? Якою зараз є комунікація простих мешканців з банками і як вони у цьому напрямку обходять санкції?
Треба розуміти, що SWIFT – це система обміну інформацією між банками. У них все одно є внутрішня система, за допомогою якої банки спілкуються і роблять транзакції. Тому на “простого русского" це ніяк не впливає. Ці дії були націлені на те, щоб обмежити і спровокувати кризу в банківській системі загалом. Але ми будемо дивитися на те, як сприймали ці санкції. У нас насправді значна частина банківської системи, якщо дивитися у розрізі активів, відключені від SWIFT, і вони не можуть робити транзакції із усім зовнішнім світом, тобто із Заходом і Європейським Союзом. Тоді не вистачило чи то політичної волі, чи то ризику Заходу, бо ми бачимо, що Захід залишається дуже обережним щодо Росії.
Коли ми починали просувати енергетичні санкції, на нас всі дивилися, як на навіжених. Ніколи Європа не могла собі уявити, що можна заборонити російські ресурси і знизити свою залежність від російського газу. Вони боялись і хвилювались за ризики, як же на це відреагує Росія. Ми, на жаль, маємо визнати, що Центральний банк Росії на чолі з Набіулліною є професіоналами своєї справи, тому коли будуть притягати усіх до відповідальності, вони перші, хто має відповідати як військовий злочинець. У них був повний карт-бланш – робіть все, що завгодно, аби втримати систему. Вони це зробили "драконівськими" методами. Але кризи не сталося, і вони дуже сильно збили цей ефект від фінансових санкцій на початку війни. Всі “ставили” на фінансові санкції, а через те, що Центральний банк Росії дуже оперативно і сильно затиснув ринок, це “збило” всю цю історію. І потім вони поступово і покроково знімали ці обмеження.
На жаль, дійсно, нам хотілося би, аби це працювало в більших масштабах. Проте я хочу підкреслити, що не треба знецінювати те, що ми вже отримали внаслідок санкцій. Не варто зупинятися, тому що справді є дуже багато роботи стосовно того, аби посилити цей тиск і продовжувати відбирати у Росії усі можливі ресурси.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.
Читайте також: Поблизу Авдіївки значно більше росіян, ніж було біля Бахмуту, – Коваленко