Стрічка розповідає про роль РПЦ в українському православ'ї та її участь в розв'язанні Росією війни проти України. Зйомки фільму відбувалися у деокупованій Бородянці, Києві, Полтаві, Чернівцях, Львові та  на Івано-Франківщині.

У стрічці автори зібрали докази того, що Російська православна церква діє в нашій країні як інструмент загарбницької політики Москви. Автор фільму, народний депутат України Микола Княжицький, наводить факти, які підтверджують, що так звана “УПЦ МП” не відмежувалася від кремлівської церкви. А відтак і докази, що РПЦ має розгалужену мережу в Україні, яка діє за завданнями і під кураторством спецслужб РФ. У стрічці також показали випадки прямої колаборації священиків московського патріархату з ворогом, як це було, зокрема, під час окупації Бородянки. 

“Те, що я показую у фільмі - лише ілюстрація набагато більшої та небезпечної історії про те, як російська церква пройшла еволюцію від агітаторів «русского міра» до терористів”, - говорить Микола Княжицький. На прикладах автор фільму показує, як влада протидіє прагненням вірян перейти до ПЦУ. А також він пропонує спосіб, як заборонити Російську церкву в нашій держав. Княжицький розробив Законопроєкт №8221. Водночас влада, за переконанням народного депутата, всіляко блокує прийняття цього закону. 
“Це фільм політичний, але він захищає не ту чи іншу партію, а мій Законопроєкт №8221, який підписали представники різних політичних сил: і “Європейської солідарності”, і “Слуг Народу”, і “За майбутнє”, і “Довіри”, і “Батьківщини”. Та, на жаль, документ не виносять до залу Верховної Ради. Щоб підштовхнути депутатів ухвалити цей закон, ми і створили фільм. Стрічка розповідає про те, чому необхідно цей закон прийняти”, - сказав Княжицький на презентації кінофільму. 

Микола Княжицький також зауважив, що Законопроєкт №8221 підтримали представники усіх пратріотичних політичних сил. Документ підписали депутати фракцій “Європейська солідарність”, “Слуга Народу”, “За майбутнє”, “Довіра”, “Батьківщина”. Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики та представник фракції «Слуга народу» Микита Потураєв теж взяв участь у показі фільму та дискусії: “Ми надто довго йшли до того, щоб зʼявилися законопроєкти. Вони зʼявилися. Ще надто довго йшли до того, щоб вони змогли отримати шанс зʼявитися в залі (ВРУ, - ред.). Цей фільм точно не втратить актуальності. Він актуальний сьогодні. Він буде актуальний тоді, коли Верховна Рада проголосує за Законопроєкт. І  навіть тоді він не втратить актуальності. Це буде частина історії про те, як довго і непросто ми прийшли до того, щоб врешті решт поставити крапку в залежності українського православ’я від Москви”.  

Володимир Вʼятрович, історик та народний депутат від “Європейської солідарності” зауважив, що діяльність російської церкви в Україні є тим, що тримає нас в робіті російського впливу: “Сотні років цей імперіалістичний павук спокутував нас своїми нитками. З 2014-го року ми починаємо ці нитки розривати: декомунізація, деколонізація, зміна календаря. Зараз найміцніша з ниточок, що тримає нас в орбіті впливу Росії - це російська церква. Я впевнений, і це ж показують соцопитування, що зараз є всі підстави, щоб розірвати цю нитку і говорити про зміцнення незалежності України. Це питання безпеки”. 

Кандидатка політичних наук, народна депутатка України від “ЄС” Софія Федина зауважила, що з точки зору міжнародного права Законопроєкт відповідає всім міжнародним нормам і конвенціям: “Як міжнародник, я знаю, що таке європейські конвенції з прав людини, міжнародні конвенції. Європейці, бувало, доказували: «це ж свобода релігії, це ж права». Але в усіх цих конвенціях є один важливий пункт: будь-яку структуру можна заборонити, якщо вона шкодить національній безпеці. А в даному випадку є всі передумови вважати, що російська церква створює небезпеку не тільки для держави, а для існування Української  держави. Московська церква так затуманила мізки українцям, що до сих пір є купа народу, яка вважає, що то є «канонічєская церковь». Сподіваюся, буде великий громадський тиск, в нас вдасться переконати тих, хто сумнівається”. 

Оксана Савчук, народна депутатка України (ВО «Свобода»), яка є автором найпершого законопроєкту про припинення діяльності російської церкви (а їх загалом є 11, з яких 2 основні: Парламентський Законопроєкт №8221 та урядовий), підтримує радикальну заборону РПЦ: “Я переконана, що люди, які є представниками цих церков, не можуть принести нічого доброго Україні. Так, є проблема із заміною на інших священиків. Але це вирішиться. Колись казали: як це можна знищити комуністичну партію, заборонити її офіційно, це ж неможливо. А це можливо. І навіть наші діти вже не знають, що така партія існувала. Так само не знатимуть, що існувала така церква, і на цьому крапка”. 
Отець Іван Рибарук з Криворівні також взяв участь в обговоренні. Він згадав, як Всеправославному соборі ще у 2016 році РПЦ була звинувачена в єресі етнофілетизму: “В мові депутатській - це рашизм. А російська церква - це секта. Для мене, як священика, ось що важливо. Священик звершує літургію на парафії не своєю волею, а благословенням єпископа, якого він згадує у Великому Вході. Тому якщо священик згадує Онуфрія, а вони всі його згадують, він автоматично стає членом цієї секти. Онуфрій - громадянин держави-агресора, плюс має пряме підпорядкування сектантові Кирилові. А ще він згадує патріарха Кирила. А отже той, хто згадує в богослужінні Онуфрія, теж згадує Кирила”. 

Документальний фільм "Церква без Христа" доступний для перегляду на YouTube.

Читайте також: “З вологими очима, але мужнім серцем”: монументальна прем'єра “Псальми війни”