Ця принизлива зернова угода

Ця принизлива зернова угода
Посилання скопійовано
Зернова угода - це болісна тема для України. З початку повномасштабного вторгнення росії, окупанти не лише банально вкрали мільйони тонн нашого зерна, а й заблокували наші порти, через які ми здійснювали торгівлю продовольством з усім світом.
Ця принизлива зернова угода

Це одразу ж позначилось на країнах Африки, Азії та Південної Америки, які були головними споживачами, - перед ними постала реальна загроза голоду. Ясна річ, кремль вирішив це використати для шантажу, але йому це не вдалось. Тому ми уклали “зернову угоду” за посередництва Туреччини. Проте і вона перестала працювати, а точніше, її просто не продовжили. Незважаючи на це, після того з Одеського порту вже вийшло два судна з українським зерном.

Нещодавно стало відомо про майбутню зустріч президента Ердогана та диктатора путіна на території рф. 4-го вересня вони мають зустрітись у Сочі. Крім того, вже навіть відбулась зустріч міністрів закордонних справ Туреччини та рф - Хакана Фідана та лаврова. Темою номер один на цих зустрічах фігурує саме зернова угода. 

То чого нам очікувати від таких перемовин, як нам продавати своє зерно і які є альтернативи зернової угоди? Про це “ФМ Галичина” розповів заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.

Що ми можемо очікувати від цієї зустрічі?

Нам не варто очікувати відновлення зернової угоди

Судячи з попередньої інформації, нам не варто очікувати відновлення зернової угоди. Ми бачили візит міністра закордонних справ Туреччини в Київ. І от днями він приїхав до лаврова, мав зустріч із ним та шойгу. І судячи з заключної пресконференції, прогресу на цих переговорах не досягнуто.

До речі, про зустріч міністрів рф та Туреччини. Хакан Фідан підтримав відновлення зернової угоди, а раніше заявляв, що не бачить цьому альтернатив. То може, все ж, є шанс відновити угоду?

Станом на зараз шансів небагато. Справа у тому, що росія не зацікавлена у цій угоді та її поновленні. Держава-терорист виставляє якісь абсурдні умови, які суперечать здоровому глузду. Фідан, будучи представником Анкари, хоче продовження угоди, але не на тих умовах, які пропонує росія. 

Після зупинки зернової ініціативи, з порту Одеси вийшло вже два судна. То Україні вже й не потрібне відновлення зернової угоди?

Зернова угода є принизливою для нас

Сама по собі зернова угода є принизливою для нас. Це був такий собі баланс між економічною вигодою і політичними втратами. Сьогодні ж ми маємо альтернативу: це проходження суден через територіальні води Румунії, Болгарії та Туреччини без виходу в міжнародні води. Ну і, звісно, військове патрулювання. І от мені здається, що українська сторона схилялася до першого варіанту, тобто щоб судна йшли по територіальних водах. Туреччина, до речі, виступає проти цього варіанту, оскільки намагається знайти компроміс з росією. А для росії це, звичайно буде дуже образливою ситуацією, яку вони вважають неприйнятною. Ну і питання в тому, які страхові гарантії може надати Україна для тих суден, які будуть йти через територію води Румунії та Болгарії. Наскільки Росія буде готова ескалувати ситуацію, застосовуючи силу навіть щодо суден, які перебувають в територіальних водах трьох країн-членів НАТО? Ну і, очевидно, є сумніви стосовно цього: ми ж не бачимо там поновлення повноцінного судноплавства, наразі це лише два пробних судна.

А як ви вважаєте, Україна має можливості убезпечити ці судна? 

Ми можемо відганяти російські кораблі від власного берега завдяки ракетам і артилерії. Загроза висадки десанту на наш берег, яка була минулого року, звелась майже до нуля. Але у нас немає спроможностей для того, щоб завадити російським суднам здійснювати незаконні зупинки цивільних кораблів у південно-західній частині Чорного моря.

Який тоді альтернативний шлях може обрати Україна для транспортування зерна?

Як я вже казав, найбільш прийнятним варіантом для нас є рух територіальними водами інших країн, які входять у НАТО. Я вважаю, що ми мусимо працювати над його реалізацію. Мова йде про води Румунії, Туреччини та Болгарії. 

Раніше з'явилася інформація, що росія, Туреччина і Катар готують зернову угоду без України. Організатором має бути Туреччина, Катар - спонсором, і так хочуть постачати російське зерно, зокрема до Африки. Чи можливий такий сценарій? 

Туреччина не піде на цю ініціативу в тому вигляді, в якому хоче росія

Туреччина не піде на цю ініціативу в тому вигляді, в якому хоче росія. Москва намагається затягнути Туреччину і Катар в такий собі союз. Але, по-перше, без поновлення українського експорту Ердоган взагалі ніколи не погодиться на таке. А по-друге, навіть якщо він піде на такий крок, то Туреччина дуже сильно втратить у своєму образі країни, яка зараз намагається відновити повноцінні відносини з  Європою та Сполученими Штатами Америки. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.