Думаю, треба трохи детальніше про те, що сталося з допомогою Україні від Сполучених Штатів


Володимир Ар’єв
політик, журналіст, автор проекту «Закрита зона», народний депутат України, почесний член ПАРЄ
Зараз, щоб уникнути паралічу управління, Конгрес США розглядає тимчасовий бюджет на 45 днів. Зовнішня допомога будь-якій країні є частиною держвитрат. І саме питання виділення коштів Україні стало каменем спотикання: коли цю допомогу з тимчасового бюджету прибрали, його вдалося проголосувати.
Чому так? Частина республіканців розігрує українську карту у внутрішньому порядку денному. В цьому немає нічого нового. Таке стається з будь-якою країною, що є в центрі уваги і медіа, і уряду, і яка при цьому фінансується американським бюджетом. Вчора (умовно вчора, звісно) це був Афганістан, сьогодні ми. І нашим дипломатам-неофітам з Банкової варто було вивчити досвід інших країн, які були в топі порядку денного Вашингтону.
Що треба було робити? Будь-хто має від США великі фінанси, також має бути готовим до гри. Для цього країна, що в центрі уваги, повинна постійно працювати над двопартійною підтримкою і помʼякшенням наслідків розіграшу її карти. Постійна і системна робота. Проте, цього не сталося.
Команда Зеленського перебувала в ейфорії від світової підтримки лідера і пропустила момент, коли емоційне сприйняття і Зеленського, і України закінчилось і почався період цілком прагматичних питань. З республіканцями майже не працювали, мало того ігнорували праве крило, яке не раз подавало сигнали про необхідність діалогу. Іншим, крім визначених, Банкова весь цей часмаксимально перекривала кисень для будь-якої діяльності на зовнішніх майданчиках. Розраховували витягнути самі і ні в якому разі не дати іншим зробити щось корисне. Бажання ексклюзиву коштувало дорого. Результат на табло для голосування Палати представників. І далі може бути тільки гірше.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.