Проте цього тижня це все-таки відбулось – Палата представників підтримала цей документ 20-го квітня, а сьогодні, 23-го квітня, Сенат США проголосував за пакет військової допомоги, який включає понад 60 мільярдів доларів.

Тепер документ для вступу в дію має підписати президент США. Джо Байден заявив, що підпише законопроєкт, як тільки він надійде.

Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що через внутрішні суперечки в Конгресі ми згаяли пів року. Він підкреслив, що ЗСУ можуть проводити обмежені наступальні операції, але, щоб витіснити росіян, потрібно більше зброї.

То чи зміниться картина на полі бою з ухваленням пакету допомоги та чи варто звинувачувати в усьому Захід? Про це в ексклюзивному інтервʼю для “FM Галичина” розповів спецпризначенець, офіцер ЗСУ та народний депутат восьмого скликання Ігор Лапін. 

Через зволікання Сполучених Штатів Америки ми стали заручниками ситуації, втратили багато часу і поступово фронт просувається на захід. Коли і де доведеться використовувати другу лінію оборони і чи погоджуєтесь ви з цією думкою?

Не варто звинувачувати США у розширені фронту, якщо у прифронтовому місті висувають тендер на озеленення 

Давайте говорити відверто. Не можна так виключно говорити, що все це через зволікання Сполучених Штатів. Я вважаю, що, наприклад, початок будівництва оборонних споруд на Запоріжжі лише в лютому призвів до таких наслідків. Розмови про цю лінію оборони були ще за часів Залужного з літа. То до чого тут Сполучені Штати? Нещодавно я побачив тендер на підтримку зелених насаджень в місті Краматорськ на три мільйони гривень. Як назвати таких людей? У них лінія фронту — 20 кілометрів, а вони хочуть виділити три мільйони на зелені насадження, на догляд за цими насадженнями. Тому в цій ситуації не можна звинувачувати лише Сполучені Штати і затримку допомоги. Є проблеми в голові наших чиновників, які ніяк не можуть заспокоїтись. 

Щодо просування фронту на Захід. Так, дійсно таке є, тому що росіяни тиснуть, у них є колосальна перевага в людському ресурсі, і найголовніше – у них нікуди не дівається перевага в техніці, артилерії, танках, броньованих автомобілях і так далі. Росіяни вже давно налагодили виробництво "шахедів". Ми ж маємо набагато гіршу ситуацію із тими ж безпілотниками. 

І всі ці надходження відбуваються виключно через волонтерів. 

Так, зараз це все лежить на плечах волонтерів. На щастя, хоч перестали розмитнювати волонтерів за "товари подвійного призначення". У всьому світі "мавіки" — не товари подвійного призначення, а в Україні, в якій війна, — подвійного. А потім дивуємося, звідки в митників і прикордонників будинки, яхти в Іспанії чи в Італії і так далі. 

Фронт йде на захід, росіяни дійсно тиснуть і вони мають таку можливість. А все це тому що у них тотальна перевага в повітрі – це використання керованих авіаційних бомб, які рівняють з землею будь-які оборонні укріплення наших військових. І росіяни безкарно себе поводять у повітрі. Ми могли б вирішити цю проблему, якби у нас були Patriot з нормальним радіусом дії. Вони фактично відбили б російську авіацію на 100 кілометрів. Я наголошую, що КАБи росіяни використовують на 30-40 кілометрів. Зараз у росіян є й розробки до 90 кілометрів. Ми памʼятаємо, як Patriot, що “заблукав”, допоміг за два тижні знищити 14 чи 15 російських літаків. Якби вони у нас були, була б зовсім інша історія. Але, знову ж таки, а де ж тих Patriot набрати? Це все, звичайно, прикрі історії, але давайте говорити відверто. 

Ми воюємо проти другої армії світу, а не “чмобіків”

Ми воюємо проти другої армій світу. Можливо, хтось хотів знецінити подвиг моїх побратимів, розповідаючи, що ми воюємо з якимись там "чмобіками", але ні, це не так. Вони вміють воювати, вони можуть воювати, вони мають чим воювати. За ними стоїть потужна економіка, яка до сьогоднішнього дня заробляє на торгівлі з західними країнами. Росіяни заробили за 2022-2023 роки понад 550 мільярдів євро. А ми з вами сьогодні говоримо про американську допомогу на 60. Ось, в чому парадокс. Тому не дивно, що фронт справді рухається на захід. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: “Туман війни”, обмеження свободи слова та “безуглість” політиків: чому влада провалює комунікацію із суспільством