Раніше журналіст Юрій Бутусов повідомив, що росіяни просунулись у зону забудови Авдіївки, тож у місті розпочалися вуличні бої. Ситуацію, що склалася у місті, він назвав критичною.

До того ж через складну ситуацію з допомогою від партнерів Україна зіштовхнулась із дефіцитом боєприпасів та снарядним голодом, а окупанти на цьому тлі стають зухвалішими. Про це написав військовий оглядач Девід Акс у статті Forbes.

Як цей снарядний голод позначається на полі бою та чи відповідає інформація про ситуацію в Авдіївці та навколо неї дійсності? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Чи можна казати, що ситуація в Авдіївці і навколо неї станом на зараз критична? 

Говорити про критичність ситуації на Авдіївському напрямку може лише військове командування 

Напередодні було кілька повідомлень, зокрема і від журналістів, які спеціалізуються на висвітлення обстановки на фронті, про те, що ситуація там справді критична. Це пов'язано з тим, що росіяни прорвалися в районі Авдіївського кар'єру, а це за кілька сотень метрів від головної дороги, яка є логістичною артерією для гарнізону, який обороняє Авдіївку. Тому справді, з огляду на це, ситуація загострилася. Але говорити, вона критична чи ні, можна буде після того, як на цю ситуацію відреагує наше командування. Очевидно, що командування чітко розуміє все, що відбувається, розуміє, в чому є критичність і в чому полягає проблема. Тому, в принципі, резерви у нас є, можливість локалізації цієї загрози також є. Тому не можна казати, що Авдіївка вже перед “радикальною зміною ситуації”. 

Два тижні тому був прорив зі сходу в районі "Царської охоти", і також було дуже багато заяв про критичну ситуацію. Але там якраз за рахунок залучення резервів вдалося нейтралізувати цю ситуацію, і цей тиск ворога було зупинено. Насправді те, що відбувається, це елементи загального задуму противника. Він намагається зі сходу, з півночі і півдня прорвати українську оборону і оточити або виштовхати український гарнізон з Авдіївки, а тоді вже фактично почати займати саме місто. Українські військові міцно тримають оборону, хоча, звісно, ситуація постійно загострюється. Так звані вибори Путіна "на носі", тому росіянам треба продемонструвати успіхи саме на цьому напрямку. На інших напрямках таких яскравих ситуацій, які можна подати як перемогу, на щастя, немає. 

Чи вважаєте ви, що ключовою проблемою для оборонців Авдіївки є брак боєприпасів? Якщо так, то яких саме і наскільки швидко цю нестачу можна буде закрити? 

Західні партнери не змогли виконати свої зобовʼязання, тому ЗСУ бракує боєприпасів

Загалом у Збройних сил України зараз є проблема стосовно браку боєприпасів. Її причина проста – наші друзі і партнери не змогли виконати свої обіцянки і зобов'язання, які вони брали на себе ще на початку і в середині 2023-го року, коли говорили про два мільйони боєприпасів 155-го калібру та інших номенклатур, які б забезпечили стійкий рівень використання української артилерії. Зараз, на жаль, складається ситуація, коли в нас спостерігається дефіцит боєприпасів, бо ані європейці, ані американці не змогли наростити достатнє виробництво для того, аби виконати обіцянку у цих два мільйони боєприпасів. Насправді два мільйони боєприпасів – це приблизно 5-7 тисяч на день. Це рівень, який достатній для того, щоб ефективно протидіяти росіянам, бо росіяни застосовують також 7-10 тисяч боєприпасів на день. Тому якраз витримування цього рівня дозволяє бути в паритеті. 

Зараз паритету немає, в росіян у кілька разів більше боєприпасів, можливо, низької якості, бо вони з Північної Кореї, але, тим не менш, вони є. Очевидно, що по артилерії зараз росіяни нас переважають. Проте українські війська використовують все більше дронів. Ми знаємо про те, що треба все більше і більше їх виробляти. Є плани суттєво наростити їхнє виробництво, зокрема за рахунок державних зусиль. Тобто є бюджетування, є менеджування цього процесу зі сторони держави, Міністерства цифрової трансформації та Міноборони. Тому, в принципі, росіяни намагаються використати саме цей “пробіл”, який співставився саме із передвиборчим періодом, коли росіянам це дуже вигідно. Але я думаю, що і європейці, і американці, все ж таки, наростять виробництво і через декілька місяців ми вийдемо в паритет з росіянами. Ну і чекаємо того часу, коли виробництво дронів буде постійно зростати. 

Я читав допис Андрія Садового, який не називаючи локації, показував, де у Львові виготовляють дрони. І там доволі непогано розгорнули роботу. Міська Рада також виділяє кошти на цю роботу. Як ви вважаєте, чи може ініціатива “знизу” бути ефективною? І чи дійсно громади, які збираються, можуть в достатній кількості виробляти дрони, які так потрібні на лінії фронту? 

Я вважаю, що це абсолютно дієвий метод. Тому що у всьому світі держави мають потужні інструменти, інституції і так далі, але інколи держава – це дуже неповоротка структура. Часто присутня велика бюрократія і держава не завжди найкращий менеджер. Україна, особливо в новітній історії, кілька разів продемонструвала, що ініціатива знизу набагато оперативніша, набагато ефективніша, особливо якщо говорити про реакцію на виклики. Але минуло вже два роки, і держава нарешті відреагувала належним чином. Тобто два роки ми просто чогось очікували. Якраз за рахунок ініціативи “знизу” ми нарешті нарощуємо виробництво різноманітних дронів.

Дрони замінюють артилерію на полі бою, тому масштабуванням їхнього виробництва має займатися і держава та ініціативи “знизу”

Два роки тому у нас взагалі не було дронів у військах, тому якщо порівнювати те, що було, і те, що є зараз, це “небо і земля”. Держава включилася у все це в кінці 2023-го року. Але ініціатива “знизу” завжди є корисною. Тобто масштабування виробництва може бути здійснене і за рахунок залучення будь-якого виробництва. Це не означає, що якщо держава включилася, то потрібно всім іншим ініціативам припиняти свою роботу. Величезні заводи з виробництва дронів були б привабливою ціллю для російських атак. Я думаю, що треба продовжувати нарощувати зусилля, і на місцевому рівні також. Будь-яка приватна ініціатива вітається, а держава – продовжить нарощувати питання бюджетування і залучення централізованих фінансів. Тому нам треба якомога більше цих дронів. Повторюсь, у нас є дефіцит артилерії, але якраз за рахунок дронів, які замінюють артилерію на сучасному полі бою, ми можемо тримати оборону, а ці удари можуть бути навіть більш точними. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Високоточні бомби, РЕБ і масштабна мобілізація у РФ: експерт розповів, як розвиватиметься війна