Полковник ЗСУ та військовий експерт Петро Черник у студії FM Галичина розповів про військову тактику росіян, які напрямки фронту є небезпечними і як ми можемо прорвати оборону ворога.

У кого ще просити допомогу? Адже останні штурми агресора стали дуже потужними,  а для України – небезпечними. Чи зможе агресор протиснути першу лінію оборони?

Це справді небезпечно. Є в росіян така теорія: скільки життів треба, стільки потратять, аби лише не програти війну. Путін зрозумів, що ліквідувати нашу державу історично не зможе. А отже йому треба опанувати хоч якісь завдання і вийти хоча б на адміністративні кордони Донеччини і Луганщини. Ще сьомого жовтня Путін віддав відповідний наказ. Атака ХАМАСу по Ізраїлю – маневр для відволікання. Немає ні найменшого сумніву, що вони планували цю операцію, але до 14 грудня. Це була перша часова планка – брати Авдіївку, а Авдіївка – це ворота до Донеччини. Не впоралися. Друга часова планка – самоперепризначення Путіна на посаді президента Російської Федерації. І заради цієї мети вони готові зробити все можливе і неможливе.  

Перенесли “планку” з грудня на весну 2024 року. Чи зможуть росіяни так довго протриматися таким міцним штурмом, чи вистачить їм техніки і людського ресурсу?

Чому ні? Мобілізаційний потенціал у них від півтора до трьох мільйонів людей, а деякі фахівці вважають, що і всіх сім. Це неймовірно багато. Росія завжди мала таку призовну “компоненту” – користуватися автоматом Калашникова, кинути дві-три гранати чи ручний протитанковий гранатомет, багаторазовий РПГ – понад дев'ять мільйонів одиниць виготовлено, чи РПГ-18 “Муха” одноразовий  – понад півтора мільйона одиниць виготовлено, автоматів Калашникова – понад сто мільйонів одиниць виготовлено. Підтверджено, що рушниці Мосіна уже працюють на лінії розмежування, а їх понад 37 млн. А самозарядних карабінів Сімонова понад 15 мільйонів.

Але це стрілецька зброя, її можна спинити, коли вона підходить на певну відстань.

Росіяни хочуть, щоб ми не встигали наші гармати перезаряджати

Та хай спиняють, але вони візьмуть “м’ясом”. Бахмут взяла піхота. Їх було так багато, що ми не встигали їх вибивати фізично. Бувало один до двадцяти. Вдумайтеся в цю цифру! Вони хочуть, щоб ми не встигали наші гармати перезаряджати. Згадайте німців: вони мали зброю – і кулемети, і гармати, але не мали людей, не встигали фізично. Росіяни мають цей клятий люд.

Здача таких міст, як Бахмут і Лисичанськ відбулася через те, що не було створено системи оборони в декілька ліній. Так зараз можемо втратити Авдіївку. Але лінії оборони, правильно вибудувані довкола інших прифронтових міст, можуть спинити агресора?

Нам треба будувати свою лінію оборони. Контрнаступ у тому вигляді, котрий  був напрацьований у травні місяці в частині, що стосується звільнених територій, себе не виправдав. Але в стратегічному сенсі він був успішний. У чому полягає успіх? У першу чергу у феноменальному знищенні артилерії до вересня включно. Особливо вересень. 947 гармат знищено, понад 3600 одиниць ствольної артилерії знищено, понад 50 бригад. Лінія Суровікіна більш, як на 10 кілометрів, прорубана. Не маємо інформації, що, за винятком укріплених Токмака і Мелітополя, будується щось інше або буде будуватися. Зуміємо прорубати, піде легше. Противник це прекрасно усвідомлює. А людей вони не шкодували, не шкодують і не будуть шкодувати, вони їх багато мають. В окопах якраз з їхнього боку і працює стрілецька зброя.

Крім того, все засіяно мінами. Шойгу сказав, що сім тисяч квадратних кілометрів засіяли мінами. І повірте, це ще не об'єктивно, може бути набагато більше, бо росіяни мають властивість не документувати те, що роблять. Вони і техніку не всю облікують на складах.

Є така інформаційна кампанія: з одного боку The New York Times, а з другого – військовий з позивним Мадяр. Дискусія довкола оцього плацдарму на лівому березі, а саме села Кринки. The New York Times описував, що це не ефективно, неправильно, навіть злочинно – спалювати ресурс крутих українських військових заради утримання цього плацдарму. Мадяр записав відповідь, навіть матюкався. Казав, це маніпуляція і брехня. Бачимо логістика зараз ускладнена. Як втримати оцей плацдарм і чи правильно це робити ?

Треба тримати плацдарм. Але почну з The New York Times. 90% усіх світових медійних майданчиків, навіть з дуже поважними історичними іменами, суттєво “полівіли”. Не забуваємо, це капіталістичний світ, це банальне заробляння грошей. Наш противник «за доларом в кишеню не лізе».Він продає нафту, газ, а тепер ще й золото почав продавати. Для нас це дуже погано. За найскромнішими підрахунками, вони продали золота більше, ніж на п'ять мільярдів доларів. То вони будуть купувати “всіх і вся”. А “корисні ідіоти” завжди знайдуться. Треба дуже спокійно дивитися на те, що кажуть деякі західні майданчики. Коли ХАМАС вдарив по Ізраїлю, то розрепетувалися ледь не всі, що на 30 відсотків впаде забезпечення країни снарядами. Офіційні представники Пентагону кажуть: «Люди добрі. Ізраїль на сто відсотків снарядами забезпечує себе сам. Їм найперше потрібні ракети до залізного купола і дрони. Ніщо не впаде.” Але медіапростір пише різні маніпуляції. Нема медійної гігієни. 

Плацдарм обов'язково треба тримати і розширювати 

Тепер щодо плацдарму. Обов'язково його треба тримати і розширювати. Дивимося на карту, бачимо лівий бік. Звідти можна дійти до Перекопського перешийку. Як вдасться посунути його на 20-30 кілометрів уперед, саме на таку відстань, не менше, почнуть працювати хаймарси. Штатний боєприпас М31-А1, М31-А2 – це 84км. Касетні боєприпаси – це ще з десять кілометрів, а є вже і далекобійні. Суттєвих ушкоджень буде зазнавати логістика ворога саме через Перекоп. А медіа, що несуть недостовірну інформацію, посилаємо під три чорти.

Довелося переглянути певні бойові операції, бо у нас виник ще один снарядний голод. Недостатньо нам і не швидко постачається в необхідній кількості, не виконують свої зобов’язання навіть європейці щодо натівських 155 мм. А тут виник ще й дефіцит, бо у нас частина ще стріляє “совєтським” калібром. Довелося переформатувати цілі військові ділянки та операції, кажуть наші генерали. У нас є шанс знайти ці “совєтські”, як мінімум, боєприпаси на зимову кампанію? Бо московити беруть в корейців, а в них того “добра” – дай Боже. А ми де це маємо взяти?

Буде понижуватися рівень забезпечення калібру 122 мм і 152 мм. Найпоширеніша установка, яку всі знають, 122 мм – це так звана "лягушка", або “Гвоздика”. А 152-ий міліметр, то там ціле сімейство найрізноманітніших гармат. Тверезо дивимось на реальність. Це все буде рухатися до нуля. Рано чи пізно повне заміщення артилерії 155 калібру відбудеться. І я палкий прихильник того, щоб саме так і відбувалося.

А на складах країн, які були колись Варшавським договором ще щось є?

Небагато. Ми ж розуміємо, що усе абсолютно вони не віддадуть. Ціла низка країн НАТО колишнього Варшавського договору має в себе на озброєнні ще дуже цікаві зразки. І допоки вони не замістять їх собі, то мусять тримати це в себе. Бо, як московити здуріють, і, наприклад, вдарять по країнах Балтії?

Не був готовий блок НАТО до артилерійської війни зразків часів Другої світової. І не міг бути. Блок НАТО, особливо США, а це ведуча країна 90%, пішли в ракети усіх класів, починаючи від морського базування, також мали добротні базування на гелікоптерах. Артилерія розглядалася виключно як допоміжний ресурс. І, якщо московити мали запаси снарядів у 15-16 млн, якщо вони й досі перша країна у світі, котра виробляє в місяць 120-125 тисяч снарядів і піднімають цей коефіцієнт, то американці вийшли тільки на 50 тисяч зараз восени. А прийняли війну із запасом два з половиною мільйона снарядів, виробництво тринадцять тисяч. Розуміємо, що це ланцюжки технологічні. Це треба навчити людей, відкалібрувати верстати і на десятки років уперед порахувати, як усе буде працювати. Так не буде, як у нас. Танковий завод у Львові у 2018 році отримав замовлення, рік попрацював, замовлення нема – став на простій. Робітники раз на тиждень приходять на роботу. Ну це неможливо ні в США, ні в Європі.

Але процеси запущені, все рухається до зростання, але не так швидко.

Є ще один важливий момент, Путін почав погрожувати фактично вторгненням і війною Фінляндії. Ну, це не Балтія, це не те, що було раніше щодо Латвії і Литви. Це просто частина інформаційної кампанії. Чи є реальна загроза, що московит знов пограє у "зимову" війну?

Цицерон казав так : “Що ближче крах імперії, то божевільніші їхні дії”. Від них можна чекати чого завгодно. Якщо ядерну зброю виносити за дужки, у них немає жодних шансів. Зараз вони займаються пропагандою. Бо, якщо тирана бидло перестає любити і поважати, тоді тиран гине.

Цього тижня в Британії була інформація, що нібито розглядали варіант британського солдата у цій російсько-українській війні. Може бути такий сценарій?

Не буде натівський солдат воювати в Україні до моменту прильоту ракети в умовний Лондон

Не можу собі уявити, як цей сценарій може розвиватися. Не буде натівський солдат воювати в Україні до моменту очевидності удару. Що таке очевидність удару? Ракета має прилетіти в Лондон. Це має бути підтверджено, що це російська ракети. Або має впасти Бундестаг. Тільки тоді буде реакція.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Справедливий суд над росіянами можливий не в Гаазі, а в Україні, – Лапін