По нашій державі окупанти випустили 43 ракети, 36 з яких збила ППО. А в "Укренерго" заявили, що Росія атакувала енергетичні об'єкти після тривалої перерви.

Такі обставини неабияк сколихнули українське суспільство, адже ми всі пам’ятаємо зимові блекаути, які нам довелось пережити. До речі, минулого року обстріл нашої енергетики окупанти розпочали ще раніше – у першій половині вересня.

То наскільки ефективними є ці удари російських ракет, чи готова до нових обстрілів українська енергетична інфраструктура та чи варто українцям очікувати нових блекаутів? Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Як такі обстріли взагалі впливають саме на енергосистему? 

Російські атаки можна сміливо вважати невдалими

Почну з того, що я би не казав, що пів року нічого не було, адже атаки проводились. Інша справа, що вони не носили такий масовий характер. Проте так, з 20-го вересня ракетні атаки знов набувають ознак сфокусованості саме на об'єктах енергетичної інфраструктури. Високовольтні підстанції в Кременчуці та Києві були під прицілом першими і, дякувати Богові, ці удари не вдалися. А що стосується наслідків, то ці перші удари великої шкоди, по суті, не принесли. Їх вдалося значною мірою відбити або попередити. Заходи, які доволі довгий час готувалися, захисні споруди, які були збудовані, дії та інструменти координації з протиповітряної оборони, які за цей час були розроблені і впроваджені, – все це це дало результати. Тому ці російські атаки можна сміливо вважати невдалими. 

Як ви оціните готовність України до опалювального сезону? 

Україна зараз готова настільки, наскільки це можливо. Жодна країна світу не має досвіду підготовки до опалювального сезону після масованих ракетно-дронових атак на критичну енергетичну інфраструктуру. На жаль, Україна перша в світі опинилася в такій ситуації. Чи зроблено багато? Так, це об’єктивно. Чи зроблено достатньо для того, щоб назвати нашу енергосистему готовою? Ні. Але зробити це було неможливо. Скажімо, значна частина обладнання виробляється довше, ніж триває міжсезонний інтервал. Тому вже навіть прижився такий жарт, що раніше в нас  міжопалювальний ремонтний період тривав 6-7 місяців, а тепер 3-4 роки. І всі ці 3-4 роки ми будемо постійно працювати, відновлюючи енергосистему. 

Чи слід українцям очікувати блекаутів?

Я не вірю, що нас чекає загальнонаціональний чи навіть мультирегіональний блекаут 

По-перше, блекаут – це такий крах, коли енергетична система вимикається. В українському випадку це може бути або загальнонаціональний, або приблизно 50% країни. Тому що в нас лівобережна і правобережна частина України існують окремо в плані енергетики, і відповідно може статися відключення якоїсь із половинок. Але насправді я не вірю, що це буде. Себто, я не вірю, що нас чекає загальнонаціональний чи навіть мультирегіональний блекаут в принципі. Ті заходи, які вже здійснені, той досвід, який отримали диспетчери Укренерго та технічні спеціалісти, вже працюють.

Які регіони можуть постраждати найбільше?

Найбільш вразливі регіони сьогодні це Одеса і Київ. Звісно, якщо не враховувати прифронтові території. Там – важко описувати, адже знищено буквально все. Але саме на Київщині та Одещині окупанти зосередять найбільше зусиль для того, щоби знищити електричну інфраструктуру. Тому ми вже шукаємо способи “підстелити соломку” саме тут. Я не вдаватимусь до розмов про технічну сторону, але повірте, що робота йде і йде дуже інтенсивно. А що стосується інших регіонів, то, безумовно, під ударами буде Харків Суми, Херсон, Миколаїв та Запоріжжя. 

Повне інтерв’ю з Олександром Харченком дивіться за посиланням.

Читайте також:

Нові методи рекету чи для чого владі перевіряти бізнес?

Самусь: перший спосіб захистити критичну інфраструктуру України – вбити Путіна