Таким чином, у Раді пропонують встановити щомісячний фіксований платіж, після сплати якого підприємство зможе забронювати працівника незалежно від його посади, однак така компанія повинна працювати в «білу» та сплачувати податки до бюджету.

У тексті законопроєкту йдеться, що наразі в Україні заброньовано 538 тисяч чоловіків, включно із державними службовцями та працівниками військових адміністрацій.

Раніше повідомлялося, що в Офісі Президента України відмовилися від ідеї бронювання від мобілізації працівників із високими зарплатами.

Голова профільного комітету Олександр Завітневич казав, що остаточне рішення щодо законопроєкту ухвалять 9-го січня.

То що ще відомо про цей вже скандальний законопроєкт і які ще військові ініціативи пропонує влада в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів народний депутат України Ярослав Железняк.

Законопроєкт про мобілізацію зібрав рекордну кількість обговорень навколо себе. "Корисні ідіоти" розробили дуже серйозну інформаційно-психологічну кампанію на суспільство. Багато інформації шириться мережами, яка обурює не лише суспільство, а й військових. Заплатив воєнний збір – зберіг працівника від мобілізації. Це відповідає дійсності чи це частина цього "білого шуму", який поширюється ще з грудня? 

Шурма не реалізував жодну зі своїх “геніальних” ідей

Я не чув про таку ініціативу від жодного із колег, проте я чув про таку ідею на рівні Офісу Президента. І, наскільки я розумію, цим займається пан Шурма. Я не пам'ятаю жодної реалізованої ідеї пана Шурми, починаючи від "єБабусі" і закінчуючи іншими креативними ідеями про "малий ядерний реактор" і "трильйон БВП". Я не вірю, що це колись пройде в український парламент. Я думаю, що це неможливо. Я ліберальна людина і я розумію, напевно, навіть якусь логіку в цьому. Але, пробачте, це є майновим цензом. І я ніколи просто по-людськи не зможу пояснити матері молодого хлопця, якого мобілізують в якомусь там селі, де немає таких зарплат, чому він має служити, а людина, яка живе в місті і має більшу зарплату – ні. Це не популізм, але це справді про справедливість, про рівність перед законом і про відсутність майнового цензу. Я знаю, що багато колег так як і я думають про цю ініціативу. 

Нещодавно на "Цензорі" з'явилася роздруківка тексту оновлених змін до закону про мобілізацію. Всі почали її читати і з'явилася офіційна заява про те, що ці зміни – фейк і брехня. Ми вже звикли до таких інформаційних гойдалок. Це розіграна сценка чи це навмисне Бутусова підставляють зливом фейків? 

Я не знаю, звідки у "Цензора" така інформація. Я переконаний, що "Цензор" точно не співпрацює з владою. У цьому я переконаний на 100%. Ще до спростування я знав, що це фейк. Станом на зараз ані в мене, ані в будь-якого іншого колеги немає чіткої відповіді, навіть в Офісі Президента немає чіткої відповіді, коли буде зареєстрований фінальний текст по мобілізації і чи буде він взагалі зареєстрований. Зараз відбувається багато дискусій, і на одній з них я чув дату, що до 25-го січня мають зареєструвати текст. Сьогодні вже 26-те січня, а цього тексту досі немає. Постійно проводять якісь обговорення на різних рівнях, які, на мою суб'єктивну думку, не виглядають як такі, що будуть мати фінальне рішення. Після того Кабінет Міністрів має зібратися, погодити закон про мобілізацію, зареєструвати, 14 днів надається на подачу альтернативи, тоді перше і друге читання із усіма вправками. І тільки після цього, після фінального голосування, буде якийсь фінальний текст. Я не відчуваю, що поки хтось сильно збирає голоси, проте це може змінитися. Але поки що я не вбачав того, що хтось над цим працював. 

Все, що стосується Збройних сил і оборони завжди викликає дискусії, але в результаті за це голосують. Об'єднується всі, навіть "ОПЗЖ" робить вигляд, що вони зацікавленні в обороні України. Ще одна тема, яка викликала спочатку обурення, а потім сміх, це тема про "армію дронів", які ми вдома можемо збирати самостійно. Проте є й частина, яка не зовсім позитивна і весела. Станом на сьогодні уряд так і не законтрактував усі дрони, які виготовляються приватно. Є величезна кількість приватних виробників, більших і менших, які кажуть, що немає держзамовлення. Обіцяний "мільйон дронів" звучав у “стендапі” Федорова, але конкретних дій у цій сфері ніхто не робить. Чому це відбувається так і коли парламент буде якось на це реагувати?

Я не можу відповідати за уряд, бо, як мінімум, я їх не призначав. І багато з них я б із задоволенням звільнив. Що стосується парламенту. Хочу пояснити як працює парламент на прикладі нашого комітету. Ми на прямому зв'язку з волонтерами, які займаються дрономи. Коли вони надсилають нам повідомлення, що їм потрібно зняти ПДВ на конкретні деталі, бо вони розпочинають виробництво дронів, ми все відкладаємо, всі питання, і робимо їхнє звернення пріоритетом. Всі колеги погоджуються голосувати, виносимо в зал, голосуємо, і підписуємо, як це робив парламент п'ять разів на початку повномасштабної війни. Я – автор чотирьох законів стосовно дронів. Я знаю, як цей процес відбувався. Все, що військове, автоматично стає питанням номер один. Там пріоритет значно вищий, ніж будь-яке інше питання. Чому уряд не вирішує багато проблем, починаючи з того, що ви зазначили, я не знаю. Мені здається, що це недопустимо. Тому я б дуже хотів теж отримати від них відповідь. 

Ви вже згадали деякі прізвища, які хочеться обговорити. Зокрема ви згадували Шурму, як заступника Офісу Президента з усіма його сумнівними схемами. Татарова з його "БЕБом" і багатьма іншими силовими структурами. І про всі ці речі і прізвища добре знають наші партнери. Пріцкер приїздила і також мала можливість на це все подивитись. Ми вже частково зневірились, і сумніваємось, що цих "пʼять чи шість менеджерів", як сказав президент, він змінить хоча б навіть з принципу нацбезпеки або інстинкту самозбереження. Чи ставлять наші зовнішні партнери конкретні прізвища, зокрема такі як Татаров, Єрмак чи Шурма в пакет продовження фінансування і підтримки, чи конкретні прізвища ще не лунають?

Нікому не вигідно, аби корупційні апетити представників ОП стали причиною крадіжки грошей, які нам надсилає Захід від платників податків країн-партнерів 

Ну давайте так. Я дуже дипломатично відповім, а ви читайте поміж речень. Звичайно, міжнародні партнери не можуть нам диктувати внутрішню політику. Це прерогатива влади, особливо кадрова. Так чи інакше, вони демократично обрані і легітимні досі. Але мені здається, що, звичайно, ніхто б не хотів, щоб чиїсь надзвичайно великі корупційні апетити призвели до міжнародного скандалу або крадіжки грошей, в тому числі платників податків в Сполучених Штатах, Японії, Австралії, Великобританії. І тому, якщо відбудеться певна кореляція між все ж таки проголосованим пакетом допомоги у Сполучених Штатах, і потім два із трьох згаданих вами прізвищ ми більше не будемо бачити на переліку заступників Офісу Президента, я б не здивувався цьому і вважав би це дуже приємним співпадінням.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: В Орбана амбіцій значно більше, ніж у Фіцо, проте їх обох не варто недооцінювати, – Клімкін