Раніше видання New York Times повідомило про нібито початок розколу між військовим і цивільним керівництвом України. І все це на тлі резонансних матеріалів в західних медіа про Залужного і Зеленського. 

Хто і для чого порушує тему виборів в наш інформаційний простір та чи справді між військовими і політиками загострюється напруга? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів політичний експерт Олег Саакян. 

Зараз в Україні з'являється велика кількість інформаційних вкидів і, що дивно, вони не з російських сайтів. Пишуть про те, що керівництво збирається робити "чистки" генералів і повісити на них “всіх собак світу”. І всі ці “гойдалки” при тому, що є серйозні проблеми й загострення на фронті. Хто грає у цю інформаційно-політичну гру? 

Дійсно, враження таке, що хтось увімкнув генератор маячні і забув його вимкнути в певний момент. Легко сказати, що влада – негідники, яка маніпулює опозицією. Але хочеться розібратись у тому, де ж все-таки правда. Причини, на мою думку, прості.

Літньо-осіння кампанія пройшла не за тими роздутими лекалами очікувань, які були. Це не означає, що наступ пройшов погано. Я, наприклад, навпаки, певен в тому, що він пройшов добре і в деяких моментах навіть краще, ніж можна було б очікувати. Тому що завдання для наступу – воєнно-політичне. Першочергово нам потрібно було утримати воєнну наступальну ініціативу до холодів і не віддати її росіянам. Для чого? Для того, щоб продемонструвати, що Україна здатна наступати весь цей час і вона не дасть Росії можливостей наполягати на столі перемовин. 

Петр Павел казав, що більше зброї набрати не вдасться, більше так ніхто не підготується і не змобілізує західну коаліцію. Для цього потрібно було дотягнути до холодів, розуміючи, що кожен раз нам "прапорець" з написом, коли будуть F-16, переставляли. А паралельно з цим ми мали працювати з тим, щоб і танки, і літаки були. А хто вам сказав, що цим наступом вирішиться війна? Ні, буде ще зимова і весняна кампанія, а там і літаки, які нам необхідні, будуть. Друге завдання – це зберегти такий потенціал, як людське життя і мати можливість далі проводити воєнні операції. Нагадаю, ми цю можливість зберегли. І третє завдання – нанести серйозні політичні та ідеологічні поразки Росії. І міст був, і десант в Криму, і навіть удари по Москві – а це все серйозно вплинуло на настрої в РФ і створило абсолютно інший баланс сил, з якими ми входимо в зимовий період. 

“Диванні експерти” не мають оцінювати український контрнаступ

Завершуючи це все Кримом і портами, ми розуміємо, що цей наступ мав позитивні результати, але оскільки вони воєнно-політичні, то і оцінки цього контрнаступу мають бути політичні і воєнні. А слухати стосовно наступу коментарі “диванних експертів” – не зовсім доречно. 

Але хтось же запускає всі ці вкиди про військовослужбовців і генералів у наш медійний простір. То хто є головним генератором цих повідомлень в інформаційних сайтах? 

Ключове, що було покладено, як лінійка вимірювання результатів, це квадратні кілометри. Нам розповідали про те, що ми дійдемо до моря, звільнимо Токмак і так далі, що є докорінно неправдивою інформацією. Бо інформація з телевізорів є дуже далекою від реальної. І, звісно, “марафон” та інші медіа завищили ці очікування. А воєнно-політичне керівництво сидить і очікує, що ж робити далі. 

Політична оцінка тих цілей, які стояли перед наступом, одна, а вийшло – по-іншому. І тепер всі дружно сидять і шукають винних. І найцікавіше, що суспільство подекуди поводиться доросліше, ніж еліти. Бо в суспільстві, якраз, ще ніхто не ставить питання, чому ж військові не звільнили Токмак, на відміну від політиків. Люди розуміють, що у нас війна. Але ми рухаємось від страху, який самі для себе створили. Це все схоже на процес перекидання печеної картоплі, при чому це відбувається і серед військових, не будемо ідеалізувати. Там так само між різними очільниками на різних напрямках є свої питання. 

Нещодавня зміна, наприклад, очільника Сил спеціальних операцій, про яку деякі інсайдери кажуть, що вона пов'язана не з умовним і вигаданим протистоянням Зеленського і Залужного, а з тим, з якої служби людина пішла і кого поставили на її місце. Це внутрішні міжусобиці всередині війська з тією ж метою знайти крайнього. Але зрозуміло, що на цьому тлі починають вилазити ці "іскри" між політичним і військовим керівництвом. І одразу з'являється Росія, яка каже, що військові розвернуть зброю і підуть на Київ. До речі, кричали вони про це ще до початку повномасштабного вторгнення, але чомусь так не відбувається. 

Чому вони продовжують робити інформаційні вкиди, якщо навіть статті про вибори не зовсім актуальні для українців? 

Наша опозиція говорить, що Зеленський боїться виборів, а влада тригерить цією темою суспільство

З приводу виборів у мене діаметрально протилежна думка. Влада досягла результату, якого хотіла. 3 1-го вересня в Україні не було всієї цієї кампанії. Зовні починають кричати про те, що у Путіна вибори пройшли і він переобрався. А от Зеленський ледь не узурпатор. Трамп вже також про це натякав. Демократів б'ють за те, що вони підтримують диктатуру в Україні, яка забороняє партії та тримає медіа під контролем, і взагалі у нас ще гірше, ніж в Росії. Саме так нас зараз там намагаються позиціонувати. А всередині фанатична опозиційна частина говорить, що Зеленський боїться, і через це не пішов на вибори. Нагадаю, що у нас війна з 2014-го року, а в 2019-му вибори проводили. А влада бере тему виборів і тригерить її у відповідь суспільству. Ніхто з владних спікерів не агітував за проведення виборів. Вони виключно вкидали цю тему в наш інформаційний простір. 

Голова Верховної Ради Стефанчук заявив, що Конституція прямо каже, що вибори під час військового стану можливі. Це так?

Там йшла мова про президентські вибори. Він просто констатував рамку і казав: "Я не знаю, будуть чи не будуть, хочуть чи не хочуть, треба чи не треба. Ну в принципі можна, а може й не можна". І всі вони так роблять. Тільки тема виборів згасала, відразу від влади з'явився хтось, хто в такий спосіб її “підігрів”.

Бюджет виборів озвучений на суму 150 мільйонів доларів. Зараз був бюджетний процес. Якщо б влада хотіла провести ці вибори, то заклала би ці гроші. Запросто. Це невелика сума для бюджету, але ніхто навіть не згадав про це питання. В проміжку цього, Зеленський сказав, що якщо вибори будуть під час війни, то він на них піде. Після цього опозиція ще більше кричала, що вибори не допустить. Все це доходить до свого піку, Зеленський виходить і каже: "Вибори наразі не на часі, це політиканство. Ніяких виборів не буде". І воєнний стан продовжують ще на три місяці. І цих три місяці, на які продовжили воєнний стан, дають зрозуміти, що їх банально не зможуть процедурно провести. Настане березень, опозиція буде сидіти і ловити облизня, тому що сказати, що Зеленський боїться, – не можна, бо він сам казав про вибори, а опозиція кричала, що їх проводити категорично не можна. 

Попри спекуляції від Росії та Європи, виборів в Україні не буде

Влада створила для себе фундамент – електоральний та ідеологічний – для того, щоб зняти питання завтрашнього дня. Коли хтось намагається недооцінювати сьогоднішню владу, треба пам'ятати, що там є абсолютно різні люди, далеко не всі там "ліві" з вулиці. Вони вибори виграли, і до сьогодні є при владі. Навіть якщо ви є ідеологічним опонентом і терпіти не можете цю владу, ніколи не недооцінюйте опонентів. Це був удар на випередження і превентивна гра. Вони імітують готовність до виборів, але не зробили жодного реального кроку. І це дає нашим опонентам назовні дискредитувати Україну, так і росіянам знову витягти з “нафталіну” цю тезу про "розкол між військовими і політиками". Хоча повернуся сам початок – напруження існує, але про конфлікт не йде мова.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Через “Єдиний телемарафон” у людей відбувся розрив із реальністю, – медіаекспертка