Пішов в архіви, подивився свої листи березня-травня 2022 року різним цікавим людям (з усіх кореспондентів того часу можу назвати тільки Denis Dovgopoliy та Дмитро Дубілет, інші допомагали непублічно, але дуже сильно) і вирішив написати трохи про роль тваринних протеїнів в житті сучасних суспільств.

Найдешевшим джерелом протеїну для сучасного суспільства є курятина. Наприклад, завдяки доведеній до абсолюта вертикальній інтеграції, коли одна компанія вирощує зерно на українських ланах, вона ж переробляє його на комбікорми, вона ж згодовує ці комбікорми курчатам-бройлерам, вона ж вигодовує цих бройлерів і після того переробляє їх на продукти повсякденного споживання, український МХП є одним з (а в деякі роки – не одним з, а абсолютним) світових лідерів з собівартості виробництва курятини. Курятина вже давно стала джерелом протеїна для найширших верств населення (перш за все - для найбідніших) завдяки своїй відносно (порівняно з іншими видами м’яса) низькій ціні.

Але є одне але. 90% всієї курятини в світі (і майже 100% курятини, що її виробляють індустріальними методами) є бройлерами, які належать до однієї з двох порід, Cobb500 або Ross308, і виробництво обох порід повністю контролюється двома компаніями. Це дуже цікава історія і я прошу трохи терпіння аби її розповісти, але я обіцяю, що після цього ваш chicken schnitzel вже ніколи не буде таким, яким він був до того.

В світі є тільки дві компанії, Aviagen (що належить німецькому конгломерату EW Group, але компанія розташована в Шотландії) та Cobb (належить величезному американському конгломерату Tyson Foods і розташований в США), що виробляють курей, завдяки яким ми маємо курятину на своєму столі. Але краще пояснити з іншого боку. Ми купуємо в Сільпо куряче філе. Це філе – продукт переробки курки, що відгодовувалася на потужностях МХП на протязі шести-семи тижнів. Ця курка з’явилася з яйця, що його несли курки-несучки, які живуть на іншій фермі, яка спеціалізується тільки на яйцях, з яких після того вилупляються курчата, якіх і відгодовують для Сільпо. Ця курка-несучка англійською буде називатися праонучка (great-grandchild), бо вона є п’ятим поколінням тих кур, що розводяться Aviagen чи Cobb. Якщо ви – маленьке виробництво, то ви купуєте тільки курей-праонучок або, якщо повезе, то онучок, бо для виробників породних курей немає економічного сенсу продавати вам щось інше. Якщо ви – МХП, то, скоріше за все, ви будете купувати курей-матерей (вибачте, але воно так і визначається англійською), бо масштаб вашого бізнесу настільки великий, що виробники будуть вам продавати третє покоління несушок. Далі – все. Курей-бабусь Aviagen та Cobb нікому не продають. Курки-бабусі – це величезна таємниця. Курки-прабабусі, які є основними зберігачами генофонду, з чиїх яєць вилупляються курки-бабусі і які є початком всієї піраміди індустріального розведення курей, охороняються краще, ніж військові об’єкти. Вони живуть тільки у двох локаціях, біля Единбургу та в Siloam Springs, Arkansas, в Штатах. Якщо комусь цікаві деталі – нижче посилання на статтю про те, як так сталося і чому ніхто з початку шістдесятих років не може створити породу, яка була б хоча б здалено порівняною з цими двома.

Як це виглядає? Курка-прабабуся (носій чистого генофонду) несе яйця, з яких вилуплюються бабусі. Ті, через декілька тижнів, починають нести яйця, з яких вилупляються курки-матері. Все це поки що відбувається або в Штатах, або в Британії. Після того майбутні курки-матері (тобто, курчата, яким виповнилося два тижні) вантажаться в спеціальний контейнер і летять до свого замовника. Летять рейсовим літаком, я десь читав, що більша частина перевозиться або американськими (бо Tyson Foods – американська компанія), або Lufthansa Group (бо EW Group – німці), але все змінилося після початку Ковіду. Бо Дональд Трамп заборонив переліти між США та континентальним Китаєм і в результаті основним перевізником на той час стали Singapore Airlines. В одному з моіх наулюбленіших подкастів, AvTalk, в той час розповідали, що Сингапурські Авіалінії відгорожували приблизно половину літака рейсом Нью-Йорк- Сінгапур для термінових вантажів в Китай (і що, власне, Сингапурскі Авіалінії заробляли більше на перевезенні вантажів, ніж на перевезенні пасажирів) і, я так думаю, значну частину з того складали курчата-майбутні матері для птахофабрик Китаю.

З точки зору Китая курятина є найбільш соціально важливим джерелом протеїну. Без неї неможливо нагодувати всіх мільярд+ китайців. Тому ЦК КПК з початком Ковіду прикладало максимальних зусиль для того, аби постачання американських та британських курчат не перервалося, а також інвестувало якісь божевільні гроші в спробу вивести свою породу курей, які зможуть давати таку ж або приблизно таку ж кількість м’яса. В них зараз є своя порода, але вона все одно по своїх здатностях набирати вагу і нести яйця дуже сильно відстає від обох основних порід і Китай продовжує закупівлі в США та Британії. Для Китаю найбільшою проблемою того, що Дональд Трамп перервав повітряне сполучення між США та Китаєм було не те, що китайці не зможуть кудись долетіти, а те, що птахофабрики в континентальному Китаї не зможуть отримувати постійне постачання несучок-бабусь зі Штатів на їхні мегафабрики з виробництва птахів.

Теоретично курка-несучка живе п’ять-сім років. Проте всі курки, що задіяні у виробництві бройлерів, несуться настільки інтенсивно, що вони (вибачте за визначення) зношуються і починають втрачати свої якості приблизно за півтора роки. І їх треба регулярно замінювати.

От один з листів (прибрав адресатів та компанії, які там згадував, замінивши їх крапками), що я надсилав десяткам респондентів в травні минулого року:

***

Привет! Есть вопрос по экономическому бойкоту России. Есть следующий нюанс: самым дешевым мясом в РФ (и в Украине, да и в мире сейчас) является мясо курицы. Это стало возможным благодаря тому, что компании по производству мяса курицы превратились в абсолютно индустриализированные предприятия, максимально эффективно выращивающие и перерабатывающие кур в мясо и мясные продукты. В этом процессе есть несколько ключевых потенциальных bottlenecks, основных два – комбикорма (этот реалистично никак не перекрыть) и племенные куры. Так получилось, что вся мировая промышленность по производству курятины держится на двух компаниях по производству кур-несушек, которые максимально эффективны в производстве бройлеров. Обе компании – американские, Aviagen и Cobb-Vantress, и имеют 90% рынка того, что называется меганесушками (или бабушками) – они продают несушек (бабушек), которые, в свою очередь, несут яйца для производства массовых несушек (мам), которые, в свою очередь, уже несут яйца, из которых выращивают бройлеров на продажу. Чуть более детально – вот тут: https://1drv.ms/b/s!Ahlw_1-8aaX8g5xdaHLlPT3zYtsJ0g. Проблема эта настолько велика, что американцы считают, что одним из серьезных ударов в возможной торговой войне с Китаем является отказ поставок в Китай бабушек-несушек, так как заменить их невозможно, а курятина в структуре потребления протеинов в Китае имеет самую высокую долю и является мясом бедного населения, очень чувствительного к колебаниям цен на ключевой для них продукт. Китай в прошлом году даже торжественно сообщил в Женьмин Жибао о том, что им наконец-то удалось вывести свой собственный сорт бабушки-несушки и они стали намного меньше зависеть от импорта (https://global.chinadaily.com.cn/.../WS61b2ba9fa310cdd39b....) .

Проблема индустрии производства курятины в том, что бабушки, в силу очень сильной эксплуатации, очень быстро изнашиваются и должны заменяться примерно раз в год-полтора. Перекрытие этого канала поставок в Россию в течение года приведет к подорожанию куриного мяса минимум на 30% в связи с очень большой разницей в яйценоскости и наборе веса у альтернативных пород, включая китайские. Поэтому, в дополнение к неизбежному инфляционному росту цен, произойдет еще и рост цен в силу существенного уменьшения эффективности производства. К сожалению, у меня нет никаких контактов в этих компаниях, но он должен быть точно в ХХХ [компании, в которой работает адресат письма]. Можно по возможности выяснить какие-то контакты на этом поприще, чтобы организовать кампанию по давлению на них, чтобы они прекратили бизнес в РФ (ни Aviagen, ни Cobb-Vantress не приостановили бизнес с Россией)? Я бы тогда передал контакты для дальнейшей работы *** и ***, которые по отдельности организовали очень эффективные группы лоббирования крупных корпораций для остановки их бизнеса в РФ (я сам участвую чуток в одной из них).

***

Приблизно три місяці назад чи то в Комерсанті, чи то в Вєдомостях була стаття про те, що в росії свинина стала дешевшою за курятину. З основною думкою про те, що успіхи розведення російської свині очевидні, процент жиров у маслі постійно підвищується, а Ї*ала у всіх такі ситі, що курятину вже не їдять. Я ще тоді звернув на неї увагу, бо такого в нормальній економіці бути не може. В сучасній економіці градація тваринного білка по його вартості на полицях магазинів не змінюється вже давно: червоне м’ясо (яловичина та свинина) дорожчі за біле м’ясо (філе курки), котре дорожче за сіре м’ясо («Ніжки Буша»), котре дорожче за яйця. Структура споживання білка корелює з рівнем достатку різних верств населення – тобто чим більше їдять яловичини, тим багатше суспільство, при підвищенні рівня бідності попит зміщується спочатку в курятину, а потім – в яйця.

Схоже на те, що зараз в росії проходить процес повернення синьої птиці, як називали в СРСР кур місцевого розводу, які виглядали так, ніби померли своєю смертю, і тому криза з нестачею і підвищенням ціни на курятину та яйця має системний характер і не минеться сама по собі.

Я не знаю чи мої листи річної давнини допомогли в цьому, але в цьому контексті для мене важливий результат, а не авторство того руху, який привів до такого результату.

Чому це важливо? Тому, що без високого рівня суспільного невдоволення, в якому холодильник перемагає телевізор, змін в росії і її поразки у війні з Україною не буде. А кожна нова черга за яйцями (особливо перед Новим Роком, олів’є та оселедцем під шубою) та кожна нова синя птиця по ціні двох довоєнних бройлерів наближає цю перемогу.

АПД: дякуючи читачам, виявив, що один з двох виробників все ще присутній в росії, зараз буду думати що з цим робити.

Джерело. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.