Так, 14-го березня спікер Палати представників Майкл Джонсон пообіцяв розблокувати допомогу Україні, але зі значними змінами. За його словами, Палата представників підготує свій проект для підтримки України. Мова йде про кредит або ленд-ліз. 

Ці новини спровокували жваве обговорення, адже виникло чимало питань. Наприклад, для чого нам новий ленд-ліз, якщо був проголосований попередній? Якими будуть умови цього кредитування? Та і чи не затягнуть всі ці “паперові” справи допомогу Україні? 

Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповів політичний експерт Ігор Рейтерович. 

Що нам вигідніше – кредит чи ленд-ліз? Ну і в чому полягає різниця між цими двома поняттями?

Ленд-ліз для нас набагато вигідніший, ніж кредит

З кредитом все зрозуміло – нам щось дають, і ми потім все це в повному об'ємі повертаємо. А з ленд-лізом ситуація трішки інша. Там, як правило, оплата йде за те, що ми не можемо потім повернути. Умовно кажучи, якщо ми отримаємо п'ятдесят танків, двадцять із яких знищує ворог або вони в такому стані, коли ми не можемо їх відремонтувати, то ми платимо лише ці 20. А решту – просто віддаємо. А якщо це кредит, то ми оплачуємо всі 50 танків. Тому ленд-ліз більш вигідний нам. Пан Джонсон його подає як щось компромісне, хоча насправді ми від цього постраждаємо. Проект, який був проголосований в Сенаті, є вигіднішим для нас. 

А з іншого боку, ще більш вигідним є той пакет допомоги, який не передбачає повернення якихось коштів або, наприклад, повернення техніки. Тобто ця техніка в будь-якому випадку залишається в України.

А чому не запрацював той ленд-ліз, за який проголосували раніше?

Попередній ленд ліз не був реалізований з однієї простої причини – в ньому, фактично, не було потреби. Сполучені Штати поставляли нам техніку, зброю, боєприпаси і багато інших речей за такими умовами, коли нічого повертати не треба. І Байден тоді, до речі, заявляв, що США не запустили процедуру ленд-лізу просто через те, що в держави було достатньо ресурсів, щоб допомагати Україні напряму і не вимагати повернення цих коштів, матеріалів чи техніки. А тепер, оскільки проект допомоги Україні завис, Джонсон виступає знову з ідеєю ленд-лізу, і він вважає, що їй політично буде простіше “продати” республіканським виборцям в тому сенсі, що це, все ж таки, допомога, кошти за яку Штати частково повернуть. Це, на його думку, буде краще сприйматись республіканським електоратом. От, в принципі, і вся відмінність від того, що було раніше. Але я ще раз наголошу, що це з його боку така спроба “загравати” з електоратом, бо вони не підтримують законопроект, написаний демократами. 

Також є думка, що може з'явитись взагалі альтернатива і ленд лізу, і кредиту. Тобто, щось третє. Що це може бути і чи не буде це просто нове зволікання з допомогою Україні? 

Якщо з'являється більше проектів, буде більше відтермінування

Ну воно так виходить, тому що якщо з'являється більше проектів, буде більше відтермінування. 

Взагалі, рішенням щодо допомоги Україні може бути якийсь комбінований варіант. Наприклад, частина коштів може виділятись напряму, частина коштів піде в якості кредиту, а ще частина за умовами ленд-лізу. Все це можливо. Тут насправді сценаріїв може бути достатньо багато. Проте треба зосередитися на якомусь одному. 

Інколи, якщо там будуть з'являтися ідеї стосовно нових проектів, треба дивитися, хто є їхніми авторами та ініціаторами. І необхідно чітко розуміти, що американські політики, як правило, це роблять для того, щоб дійсно просто затягнути час або вибити для себе максимально сприятливий варіант з огляду на внутрішню політику. Ідеальним варіантом є голосування за той проект, який вже був підтриманий в Сенаті. Це ж дуже важливий момент. Давайте не будемо забувати, що проект, який пропонує Джонсон, повинен буде пройти додаткове голосування у Сенаті. А більшість там – демократи. Де гарантія, що демократи не вирішать піти назустріч республіканцям? Її немає. Тому краще повернутися до того, що вже є. Можливо, дещо його доопрацювати, внести якісь зміни і проголосувати. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Ми чекаємо на F-16, але можемо самостійно створити альтернативу, – Хазан