Масований удар РФ по Україні, політичний тролінг Росії та законопроєкт про подвійне громадянство


Хоч силам ППО і вдалось збити більшість ракет, без руйнувань, постраждалих та загиблих не минулось. Станом на 13:00 було відомо про 22 людини, які постраждали внаслідок ворожого обстрілу Києва. У Харкові через атаку терористів, за попередніми даними, загинули п’ятеро людей, 51 людина, зокрема чотири дитини, отримала поранення. З-під завалів врятовано 27 людей. У Павлограді російський терор забрав життя однієї людини. Про це повідомив очільник держави.
Президент України Володимир Зеленський назвав російський обстріл 23 січня актом "свідомого терору проти звичайних житлових будинків".
Напередодні, 22-го січня у День Соборності України, Володимир Зеленський підписав указ «Про історично населені українцями території Росії». За його словами, «це повернення правди про історичне минуле заради українського майбутнього».
Документом постановлено «внести на розгляд план дій щодо збереження національної ідентичності українців в Російській Федерації». Зокрема на історично населених ними землях (на Кубані, Стародубщині, Північній та Східній Слобожанщині в межах сучасних Краснодарського краю, Білгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей РФ, а також Зеленого Клину).
Указ набув чинності з дня його опублікування.
То чого Росія хоче досягти таким ракетним терором мирних українських міст та чи повʼязана ця масована атака із указом, який президент підписав напередодні? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів я політик, громадський діяч та народний депутат України VIII скликання Борислав Береза.
Чому росіяни витрачають сотні мільйонів доларів і запускають ракети будь-куди? Фактично їм це не дає нічого, бо вони мінімально вражають інфраструктурні чи військові об'єкти. Яка мета цих дій росіян проти мирного українського населення?
Вони роблять це в рамках своєї стратегії. Їхня стратегія – залякати українців, це перше. Друга частина – все ж таки вразити ті місця, які є частиною енергосистеми та інфраструктури, аби українцям було холодно, моторошно й темно. Але їм це не вдається. Третя частина – аби ми постійно відчували тиск. Вони все вимірюють тим, що переносять це на себе і вважають, що якщо нас постійно атакувати, то ми рано чи пізно попросимо миру на будь-яких умовах, зокрема на умовах Росії. Але вони не розуміють, що чим більше вони нас обстрілюють, тим більше ми хочемо свою лють конвертувати в їхні смерті і подальшу допомогу нашій армії.
Але вони також це бачать. На одному відео з Харкова видно, як немає пів будинку, але на його фоні стоять люди, які вижили. Чоловік і дружина на фоні свого зруйнованого дому стоять і обіймаються. Наша сила в єдності навіть тоді, коли ми бачимо руїни. Вони ж теж усі ці відео бачать. Вони ж теж за ці 10 років мали б зрозуміти, що їхня стратегія абсолютно провальна. Чому вони продовжують так діяти?
Росіяни готові захищати своє майно ціною власної свободи, і помилково думають , що ми – такі ж
Вони вважають, що буде інакше. Що ті, в кого не влучили, будуть думати: "Ойойой, а може завтра в мене прилетить? Треба просити миру й йти на умови Росії". Вони йдуть від психології НЕвільної людини. Вони йдуть від психології людини, яка готова захищати своє майно ціною своєї свободи.
Я прокинувся не від сирени, а від вибухів. Я так втомився, що сирени не почув. Зранку йшов у лікарню на процедури і побачив чоловіка похилого віку. Він так спокійно сидів і просто спостерігав. Потім впізнав мене, ми з ним розговорились і він запитав: "А як ви вважаєте, чого вони хочуть?". Те ж саме запитання ставить людина, якій 90 років. Він каже: "Я колись працював в Сургуті. І росіяни вважали, що якщо людину зранку й до ночі пресувати, то людина зламається. Але це не працювало. І що? Вони змінювали стратегію? Ні, вони пресували далі". Це психотип Росії, яка намагається нас подолати саме таким чином, але їм не вдасться нас зламати.
Хочу також поговорити про один цікавий документ, який з'явився саме напередодні цього масованого удару Росії по Україні. Президент України Зеленський підписав указ про українців, які живуть на російських територіях. Колись ці території були етнічно, географічно і політично територією Української Народної Республіки, але їх, на жаль, розкидали. “Укри”, які є громадянами Росії, так само як і всі інші громадяни Росії, стануть на коліна, будуть звертатись до Путіна, бо вони замерзають, але все одно проголосують за нього на виборах? Чи ці “укри” чимось кращі від цих “русскіх рабів”, що потрібно видавати указ і намагатися їх так чи інакше інтегрувати? Чи правильну стратегію щодо найбільшої української діаспори обрав президент Зеленський?
Указ президента про етнічні українські території непоганий політичний тролінг Росії
Я вважаю, що це непоганий політичний тролінг Росії, але якихось практичних наслідків я не бачу. Кажу, як є. І навіть закликів звільнити Зелений Клин я теж не чую. По-перше, туди ще потрібно дійти. Але я б не здивувався, якби Зеленський заявив, що нам ще потрібно звільнити і ці території. Проте, на мою думку, це трохи нагадує імперські історії. Так, я розумію, що це тролінг, але цим також не треба “хворіти”. Друге – ми втратили час. З українцями, які є в Росії, потрібно було працювати значно раніше. Так, там є симпатики України, які мовчки спостерігають за тим, що відбувається. Інколи допомагають нашим спецслужбам, інколи співпрацюють, але в переважній більшості це зросійщені “холопи”. На жаль, так сталося і треба це розуміти. Чи впливає на щось цей указ? Ні, не впливає. Але тут також цікава історія. Я би хотів, щоб президент не тільки політично тролив росіян, а й потужно працював у цьому контексті, а саме просував українські наративи у світі.
Але в європейських столицях виходять наші переселенці разом з місцевим населенням.
Це не зовсім так. Перше – це не частина системи. Друге – це не великі мітинги, які на щось впливають. Як приклад можна навести ізраїльські і антиізраїльські маніфестації. Ось вони справді величезні – що ті, що інші. В це “вкидають” гроші як прибічники Ізраїлю, так і противники Ізраїлю. Вони відстоюють свої інтереси в інформаційній площині. А де тут Україна? Я нещодавно був у Страсбурзі, спілкувався з нашою громадою. Люди невмотивовані, вони не бачать комунікації з Україною. Я був у Брюсселі, там взагалі страшна історія. У Відні, там, де я спілкувався з політиками, потім спілкувався й з представниками нашої діаспори. Там справді проблема величезних масштабів. Я би був дуже вдячний нашому президенту, якщо б він не тільки тролив Росію, а потужно використовував інструменти, які у нас є. А це – наші українці. Так, це інструмент, який дійсно може впливати, тому що велика кількість країн – це не біженці, це виборці. А виборці можуть впливати на ті чи інші процеси, зокрема й на допомогу Україні.
Хочу повернутися до ще однієї законодавчої ініціативи і скористатися вашим досвідом як законотворця. Президент подав законопроєкт про множинне громадянство. Фактично ідея давати паспорти, зокрема етнічним українцям, які є громадянами інших країн, це давня і добре продискутована ідея. Все це би збільшувало вплив на українство як таке. Тим більше, що в законопроєкті чітко прописано, “окрім країни-агресорки”. Але питання у тому, що в Конституції у нас прописане одне громадянство. Конституція вища за своєю силою, аніж законопроєкт від президента. Це означає, що її треба змінювати, але вносити зміни до Конституції під час війни – заборонено. І тут ми потрапляємо в такий “капкан”. То що буде з цим законопроєктом і чи внесуть зміни до Конституції?
По-перше, це вже не перший випадок, коли президент пропонує порушити Конституцію. До речі, він вже декілька разів її порушував. На це вказували не тільки українські юристи, а й Венеційська комісія. І навіть пояснювали, що це робити не треба, і він повинен працювати виключно в межах своїх повноважень.
Так, Конституція – це головний і базовий закон України, і він домінує над усіма іншими законами. Але у нас є ще один нюанс, про який всі забули. Вже чотири роки у Верховній Раді лежить законопроєкт президента Зеленського про подвійне громадянство. Згідно з процедурою, поки не буде розглянутий цей закон, не можна розглядати інший закон з таким самим сенсом. Ба більше, не можна подавати такий же закон. Будь-які закони від людини, яка має право на законодавчу ініціативу, які вже вона подала і закрила цю нішу, повинні бути розглянутими. І президент вже його подав. Тому повертаємось до того, що президент ставить не лише собі таку проблему в питанні конфлікту з трактуванням Конституції.
Є ще декілька моментів. Наприклад, він своїм указом звертається до українців, які зараз в Росії, але каже, що на громадянство вони розраховувати не можуть. Він каже, що окрім росіян, всі можуть мати подвійне громадянство, а Росія не може. А що робити з тими громадянами Росії, які воюють за Україну? І тут він каже: "Можуть ті росіяни, які захищають Україну". Велика кількість "але". Його законопроєкти й укази перечать один одному.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.
Читайте також: Експертка розповіла про корисних ідіотів, інформаційні вкиди РФ та небезпечні соцмережі