Так, на росії вибухнув літак, у якому серед пасажирів зазначалось ім’я очільника ПВК “Вагнер” терориста євгєнія прігожина. Найімовірніше, його вбито, хоч наразі про це повідомляють лише російські джерела інформації. Крім нього, на борту була верхівка ПВК. 

Для того, аби освіжити пам’ять, ми коротко нагадаємо про конфлікт кремля й прігожина. Рівно два місяці тому євгєній прігожин розвернув підпорядковане йому військо на 180 градусів і заявив, що планує “взяти москву”. Що б це не означало, така подія сколихнула ворожу країну: народ поділився на прихильників президента і “вагнерівців”, останні без бою захоплювали військові об’єкти, а в ході боїв навіть було знищено кілька одиниць техніки та загинули російські військові. Щоправда, завершилось все дуже прозаїчно - прігожин із путіним уклали “мирову”, ПВК “Вагнер” виїхала до білорусі, а сам прігожин отримав волю. Проте, як ми бачимо, на цьому все не завершилось. 

То чому путін ліквідував прігожина, як це вплине на російсько-українську війну, а головне, які наслідки чекають на росію? З’ясуймо це із керівником Українського інституту майбутнього та журналістом Вадимом Денисенком. 

Хто такий путін?

Почати варто з невеличкого бекграунду - “Ху із містер путін?”. Ні для кого не секрет, що диктатор має досвід роботи у радянських каральних спецслужбах, а КДБ-істів, як відомо, колишніх не буває. Саме цьому “карлику” належить фраза, яку він сказав під час прес-конференції на початку свого президентського шляху, - “Якщо треба, ми терористів мочитимемо у сортирах”. Погодьтесь, така цитата не з найкращого боку, але дуже чітко описує політика. Що цікаво, тоді він говорив про чеченських терористів, які нібито були причетні до вибухів житлових будинків на росії, проте цивілізований світ більше схиляється до думки, що таким чином путін просто створив собі Casus Belli, аби розпочати “маленьку переможну війну” на території Чечні. Тому найімовірніше, цей акт “страти” колишнього союзника і свого особистого кухаря - це банальна помста закомплексованого тирана, який намагається все тримати у своїх “лещатах”. 

Такої ж думки і Вадим Денисенко, який вважає, путін просто помстився за приниження. 

“Ми всі повинні чітко розуміти, що вказівку вбивати прігожина міг дати тільки владімір путін, який просто наплював на власну ж обіцянку. Донедавна всі ми знали, що у внутрішньоросійській політиці, якщо путін дає слово, то він завжди його дотримується. І прігожин був впевнений в тих гарантіях безпеки. Бо чому інакше він так впевнено пересувався по території рф? Вперше в історії диктатор так грубо порушив свою обіцянку, тому це неабиякий прецедент”, - розповів журналіст. 

Публічна страта?

Другим аспектом цієї історії є її публічність. Якщо тоталітарний режим росії хоче когось “прибрати” без галасу, він намагається так і робити. Звісно, інколи їхні плани зриваються, як це було зі спробою отруїти Скрипалів у Британії, коли імена виконавців стали відомі на весь світ. Однак, маховик репресивної машини рф доволі сильний та потужний, аби тихо знищити людину - навіть публічну - на своїй території. Проте тут путін захотів “привселюдної страти”, аби всі це бачили. Це щось таке ж, як наколоти голову переможеного ворога на спис і їздити з ним по місту, аби залякати всіх: і друзів, і ворогів. Що це? Спроба довести, що “вожак” ще може управляти “зграєю”? 

Вадим Денисенко схиляється до думки, що таким чином путін не лише ліквідував ворога, а й уклав новий союз, адже слухняна армія чи то ПВК диктатору потрібна, як повітря.  

“Перш за все, треба зрозуміти, що разом з прігожиним у тому літаку було знищено всю верхівку “Вагнера”. Після цього багато найманців залишаються без керівника, і вони спокійно можуть перейти в інші структури - міноборони рф чи інші ПВК. Хоча я вважаю, що головною тут є група нікалая патрушева - людини, яка все життя працює в органах держбезпеки росії. Найімовірніше, саме руками патрушева і вдалось вбити прігожина”, - пояснив Денисенко. 

Що буде на війні в Україні?

Наступним питанням є баланс сил на фронті. Ми неодноразово чули про те, що саме “вагнери” взяли те, що залишились від українського міста-фортеці Бахмут. Невідомо, чи то здали його росіяни через відхід ПВК звідти, чи то “Вагнер” відійшов, бо розумів, що не втримає місто, але, все ж, російська пропаганда “ліпила” із них справжніх героїв, які не поступаються на полі бою. Але як це вплине на хід війни сьогодні? Насправді, ніяк.

“Смерть ватажків “Вагнера” зовсім не впливатиме на баланс військових сил, оскільки “прігожинців” і так вже давно не було на полі бою. Сьогодні там воює регулярна армія рф та багато інших приватних військових компаній, які належать міністерству оборони та іншим бенефіціарам”, - зауважив керівник Українського інституту майбутнього.

Вбивство - фейк?

Також у пресі з’явилась інформація, що путін нібито вбив не самого прігожина, а його двійника, проте її варто розглядати виключно з погляду теорії змови. Варто зняти з голови шапочку з фольги і поставити кілька логічних питань: для чого це путіну, що це дасть прігожину і яким чином це вплине на рф? Питань тут більше, ніж відповідей. 

Якою буде реакція ПВК “Вагнер”?

Крім того, в мережі з’явилось відео, де люди в балаклавах, які представились вагнерівцями, заявили, що вони кудись “стартують”. До того ж, путін покинув москву і терміново перебрався до свого бункера на Валдай. Важко сказати, чи це страх нового, більш рішучого, заколоту, але якась пересторога, все ж, відчувається. Проте треба зазначити, що диктатору дуже пощастило із народом - чим більше росіян гнобити, тим більше вони будуть тішитись дрібницям і славити свого “царя”. Тому, швидше за все, не варто очікувати нового бунту “осиротілих” вагнерівців, які завжди були звичайними найманцями.. Так вважає і Вадим Денисенко.

“Ніякого заколоту бути не може. Я ще раз кажу, що росіяни не здатні зробити революцію. А рішення про знищення прігожина було ухвалено саме зараз із двох причин. Перша полягає у тому, що путіну було необхідно ці два місяці, аби перекинути на фронти в Україні ті активи, які перебували в Африці. Тому я вважаю, що нас вже не чекає якийсь “другий вагнер”, а радше менші групки “тітушок”, які будуть належати іншим людям. Друга причина є екзистенційною: прігожин, незважаючи на те, що він заявив про закриття вербування (а він цього не зробив), залишався достатньо серйозною публічною фігурою, і по суті, залишався політиком “номер два” в російській федерації. Там вже навіть пробували досліджувати його потенційний рейтинг. Тому путін розумів, що його візаві мав усі шанси увірватись в російську політику, а диктатору це не вигідно. Тому реальна амністія для прігожина була нереальною”, - розповів журналіст. 

Як відреагують російські еліти?

А якими будуть наслідки цього вбивства для російських еліт? З одного боку, вони побачили, що “цар” не є аж таким недоторканим, і він боїться бунту й зброї. Проте, водночас вони побачили публічну “страту” заколотника. Крім того, всі їхні активи й бізнеси сконцентровані в руках путіна, який може дуже легко позбавити олігархів усього. Тому й на якийсь спротив тут також очікувати не варто. До того ж у них немає жодної структурованості, аби організувати дієвий спротив. А ще їм банально бракує сміливості та лідера. 

А що народ?

А тепер ми переходимо до найцікавішого питання: як на все це відреагує пересічний росіянин? Під час “походу на москву” чимало росіян були готові підтримувати ПВК “Вагнер” і навіть вступати до її лав. Як би вони не обожнювали путіна “на камеру”, все ж, “холодильник” їм потроху відкриває очі, що в ядерній державі, яка видобуває газ, нафту і золото, м’яко кажучи, не все добре. Але їх “обезголовили”, вбивши єдиного кандидата, на якого вони могли б покладати якісь надії. Крім того, ніхто не здивується, якщо на росії найближчим часом подешевшає алкоголь. Це давній “лайфхак” російських правителів: є загроза - дай народу можливість пиячити. Захмелілі не згуртуються докупи, та й керувати ними легше. 

Це підтверджує і Денисенко, який вважає, що далі “незадоволення” у росіян не дійде.

“Ніяких бунтів чи революції не буде. Єдине, про що ми точно можемо говорити, це те, що для  багатьох прігожин був таким собі символом пошуку справедливості.  Недаремно про нього доволі багато російських політологів говорили як про майже міфічного персонажа. Він уособлював якісь казкові мотиви архаїчної і загадкової російської душі. 

Проте запустились інші нестримні процеси. У першу чергу це розстановка сил в Африці без прігожина - подивимось, хто там вхопить найбільш ласі шматки. По-друге, серед російських еліт все-таки буде рости певна тривожність, а можливо навіть і параноя, адже, нагадаю, слово та обіцянки путіна втратили свою вагу”, - додав Вадим Денисенко.   

Висновок

Неможливо не зазначити, що путіну дуже пощастило із народом. Чим біднішими стають росіяни, тим більш охоче вони йдуть на війну за “царя” зі сподіваннями хоча б намародерити додому пральну машину чи мобільні телефони. Але “король” потроху “оголюється”. Нас лякали можливими атаками на День Незалежності, проте ми бачимо перемоги наших воїнів та внутрішні розбірки російських еліт. путін закриває червону площу для відвідувачів, а сам тікає в глибину своєї “нєаб’ятнай”. Виглядає так, що тепер боїмось не ми, а ворог. І так, “вожак” наразі дав раду новому претенденту на титул, але кожна нова сутичка йому дається все важче, а рани гояться все довше. Та й сусідня зграя, на яку він мав дурість напасти, стає все міцнішою. 

Повна розмова з Вадимом Денисенком за посиланням.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.