Улюблена російська гра - будувати Потьомкінскі дєрєвні і ховати проблеми подалі, аж поки проблеми не поховають самих хитросраких.

Вибираючи стратегію боротьби з корупцією, треба вибрати, хто ми. Якщо ми ментально рускі люди, тоді дійсно, корупції в нас нема, Всі, хто говорить про корупцію - ворожі агенти, а якщо раптом когось зловлять на корупції, він укладе парі і буде красти далі.

Але якщо ми не рускі і красивий фасад не затуляє нам об'єктивну реальність, ми не повинні толерувати корупцію навіть в найменших проявах. Зараз інфоприслуга корупціонерів радісно рапортує, що зимові куртки для МО дійсно виявилися зимовими, тому розходимося, корупції нема.

При цьому факт, що "турецька" фірма належить племіннику депутата Касая, який працює в Комітеті з нацбезпеки та оборони, якось нашими білими польтами старанно замовчується. Але ж, якщо державні замовлення родичам державних чиновників - не корупція, то що тоді корупція??

Що вибере українське суспільство? Бути чи видаватися? Толерувати корупцію, щоб не порушити єдність корупціонерів з політиками, чи бити по руках, щоб ці су*и не крали у стікаючої кров'ю країни?

Для мене відповідь очевидна. А для вас?

Джерело

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.