Чи достатньо Україна готова до нової навали ракетних й дронових ударів та для чого нам нищити ворожу авіацію в Криму? Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “ФМ Галичина” розповів військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network, експерт Центру дослідження армії, конверсії та озброєння Михайло Самусь.

Сьогодні обстріляли військовий аеродром у Саках в тимчасово окупованому Криму, де було дванадцять бойових літаків та система ППО “Панцир”. Ми ж не перший раз вже обстрілюємо в Криму такі військові об'єкти. Які зараз тенденції на цьому напрямку, які наші успіхи, і який загалом потенціал росіян саме в Криму? 

Авіація має властивість переміщуватись, а у росіян літаків багато, вони можуть переміщувати їх з Росії на окупований Крим. Авіації у ворога багато, і під час навчань вони так запаковували ці аеродроми, що там ніде було запаркуватися літакам. Тому сенс тут полягає в тому, щоби росіяни взагалі не користувалися аеродромами в Криму. 

Коли наносяться постійні ракетні удари та удари дронами по місцях базування авіації, росіяни, як і в принципі, будь-хто, починають намагатися їх якось убезпечити. А це зробити можна лише за умови посилення системи ППО, що в росіян, я думаю, не вийде. Тому що, по-перше, у них не виходить закривати територію Росії. Це очевидно,адже всі удари наносилися зокрема по аеродромах базування тактичної авіації в глибині російської території. Вони фактично не захистили ці аеродроми. Це означає, що проблема величезна. Вороги сконцентрували свої системи ППО довкола Москви, довкола Санкт-Петербургу, можливо, ще кілька об’єктів захищених. Ну і Крим вважається найзахищенішим місцем, тому що починаючи з 2014-го року, після його окупації й анексії, там було розміщено велике угруповання протиповітряної й протиракетної оборони, навіть не через те, що вона захищає Крим, а через те, що ці системи ППО накривали весь Чорноморський регіон. 

Те, що зараз робить Україна, це підготовка до деокупації

Росіяни відверто говорили про те, що контролюють системи ПРО і ППО в усьому Чорноморському регіоні, все Чорне море. Тому якщо ми щось спробуємо зробити – вони будуть нас вбивати. Це такий підхід і тактика. Тому те, що зараз робить Україна, це підготовка до деокупації. Тобто, якщо зараз ми бачимо деокупацію острова Зміїний і деокупацію так званих вишок Бойка, то далі – удари по системах ППО С-400. А це означає, що знищується єдине поле, яке покривало Чорне море і створюються прогалини, які дозволяють Україні застосовувати авіацію. Ось чому удари по Севастополю здійснювалися із застосуванням авіації.

Якраз знищення систем ППО і удари по місцях базування корабельної техніки та авіації –, це вже наступні кроки з погляду підготовки до деокупації. Тобто ми маємо створити умови, коли росіяни виведуть свої кораблі з Севастополя, і заховаються в Новоросійську. Коли росіяни будуть вимушено перебазовувати свою авіацію з Криму, тому що там постійно будуть удари і вони просто фізично не зможуть там перебувати.

Тобто, суть не в тому, скільки там літаків було чи скільки там може бути. У росіян на материковій частині Росії розташовані сотні літаків, і за одну ніч вони можуть всіх їх перебазувати в Крим. Тут сенс у можливості використання аеродромів окупованого Криму. І зараз Україна створює такі умови, за яких росіяни не зможуть це зробити. Звісно, вони будуть звозити туди системи протиповітряної оборони, таким чином будуть або “гуляти” на фронті, або везти їх з Москви, в чому я дуже сумніваюся. Тому це комплексний підхід, який полягає в знищенні систем протиповітряної оборони і авіації. І це дуже важливо, тому що коли в нас з'являться літаки F-16, ми маємо завоювати панівне повітряне положення в Чорноморському регіоні. І чим менше у росіян буде в Криму літаків, тим ефективніше і легше нам це буде даватися.

Україна часто заявляє про те, що ми будемо намагатися захистити нашу критичну інфраструктуру. Пів року не було обстрілів саме енергетичних об'єктів. Що можна очікувати надалі? Чи може Україна захистити критичну інфраструктуру загалом?

Перший спосіб – це вбити Путіна

Ну, звісно, може. Перший спосіб – це вбити Путіна. І я не жартую. Другий спосіб – це посилення системи ППО і ПРО. Це об'єктивний фізичний процес. Чим більша щільність у нас систем протиповітряної й протиракетної оборони, тим більша їхня ефективність, про що постійно говорить керівництво країни на всіх рівнях з першого дня війни – будь ласка, дайте нам системи  ППО і ПРО навіть в тимчасове користування. Після перемоги вони нам не будуть потрібні, ми будемо розвиватися, але вони потрібні зараз, коли ми постійно перебуваємо під загрозою ракетних ударів. Тому перше – це створення єдиного поля, коли жодна ціль не може зайти в повітряний простір України, а краще, щоб за кілометрів 400-500 не змогла піднятися будь-яка ціль, яку ми не бачимо.

Це робиться за рахунок того, що партнери передають нам інформацію, відслідковують польоти російської авіації. У нас є свої можливості розвідки, які також бачать злет тактичної авіації, наприклад, запуски ракет. І чим щільніше радарне поле, тим ефективніше ми виявляємо ворожі цілі. І чим раніше ця ціль виявляється, тим більше часу для того, щоби сформувати алгоритм, як її знищити.

Україна – дуже велика країна, найбільша в Європі за територією і повністю покрити її зенітно-ракетними комплексами дуже важко. І це можливо тільки у тому випадку, якби у нас було кілька десятків Patriot і F-16. Тому що F-16 якраз мають свої можливості в сфері протиповітряної оборони, протиракетної оборони. І тоді можна було б більш гнучко забезпечувати протидію. На жаль, у нас F-16 будуть, як мінімум, в січні, можливо в грудні. Але я думаю, що в січні наступного року, нам треба буде пережити важкий осінньо-зимовий період, коли Росія буде намагатися максимально використати цей час до того, як у нас з’являться F-16. Вони мають можливість переносити фокус протиповітряної оборони. Зенітно-ракетні комплекси, навіть якщо вони мобільні, не можна перемістити на кілька сотень кілометрів за кілька хвилин чи за годину, поки летять ракети чи “шахеди”. Тому F-16 чи більше зенітно-ракетних комплексів, причому далекої дальності, створюють якраз ті "куполи" з радіусом 100-150 кілометрів середньої дальності та малої дальності – 20-30 кілометрів. Тобто умовний купол може закрити максимум одне місто, можливо якийсь об'єкт, але не якусь значну територію. Patriot можуть закривати значні території, тому якщо інформація буде з різноманітних засобів розвідки далекого визначення запусків ракет, то це буде означати, що Patriot зможуть підготуватися, а якщо їх розмістити відповідним чином, з урахуванням прикриття всіх основних об'єктів на території України, то все це можна ефективно здійснювати. Проте у нас поки ще не вистачає таких комплексів. І це реальність. Не даремно Зеленський з трибуни Генасамблеї ООН обговорював якраз надання засобів ППО. Наразі Іспанія передає нам засоби ППО, думаю, що Німеччина також долучиться. Саме завдяки цьому можна було б значно розширити наші можливості. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Що необхідно Україні для знищення Чорноморського флоту РФ?