Підривають склади та отруюють їжу: як українські партизани чинять спротив на окупованих територіях

Підривають склади та отруюють їжу: як українські партизани чинять спротив на окупованих територіях
Посилання скопійовано
Українські Сили оборони знищують склади та штаби російських військових на окупованих територіях завдяки інформації від партизанів, які активно чинять спротив російській армії та владі. Про це 8 жовтня повідомив Центр національного спротиву.
Підривають склади та отруюють їжу: як українські партизани чинять спротив на окупованих територіях

8-10 вересня на окупованих територіях України провели так звані вибори. Після цих “виборів” російські окупаційні сили шукають місцевих жителів, які мають проукраїнську позицію. 

21-го листопада окупанти замовили їжу в одному з місцевих кафе тимчасово окупованого Мелітополя Запорізької області та отруїлися, а частина з них загинули.

Крім того, напередодні в Мелітополі вибухнув штаб російських окупантів. Внаслідок цього загинули щонайменше три російські офіцери. Це підтвердили в ГУР. 

Всі ці випадки наштовхують на небезпідставні роздуми: швидше за все, це стає можливим за рахунок діяльності партизанів. І це вже не кажучи про вибухи на залізниці, інформація для українського війська тощо. Мер окупованого міста Іван Федоров назвав ці випадки “дієвим спротивом, який продовжують чинити майже два роки окупації”. 

То яким зараз є рух спротиву на окупованих територіях і чому рашисти розпускають окупаційні міністерства? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.

Яким зараз є рух спротиву на окупованих територіях? 

Партизанський рух, який діє на окупованих територіях, доволі потужний. Що важливо, він розпочав діяти відразу з початком повномасштабного вторгнення. Звичайно, він був не таким організованим, але люди в силу своєї громадянської позиції об'єднувались між собою, щоб чинити спротив окупантам. Люди виходили на вулиці просто для того, аби висловити свою проукраїнську позицію. Росіяни були "до зубів" озброєні, проте люди виходили, не боялися дул автоматів, світлошумових гранат і погроз росіян. Наші люди чітко вказували на свою позицію щодо того, що їх на нашій землі ніхто не чекав. Тоді вже була всім відома фраза "за російським кораблем", і саме цей шлях люди на окупованих територіях вказували окупантам. Народ з першого дня об'єднався в організований партизанський рух, який і до сьогодні діє на цих територіях. 

Яка кількість людей на окупованих територіях у відсотковому еквіваленті є учасниками партизанського руху і чинить спротив російські владі? 

Важко сказати у відсотках, але я думаю, що в кожному районі і селі є люди, які чинять спротив чи інформують Службу безпеки України та розвідку про позиції окупантів. Я багато спілкуюсь з людьми на окупованих територіях, то хочу сказати, що окупанти справді дуже нервують. Вони організовують фільтраційні заходи, у кожному населеному пункті проводять обшуки, а інколи – й незаконні затримання. Окупанти реагують на будь-який опір населення, а слова про партизанський рух справді лякають їх. Саме тому вони роблять все те, що я вже перерахував. Та й пояснюють все це тим, що борються з партизанським рухом. Звичайно, побороти вони його не можуть, постійно є випадки, коли в тому чи іншому місці з'являється українська символіка, знаходять погрози окупантам в формі листівок чи точні влучання наших Збройних сил по тилових розташуваннях ворога і знищення угруповань росіян в глибині окупованих територій. Все це – докази, що скільки вони б не старались, знищити партизанський рух повністю у них не вдасться. Партизанський рух і Збройні сили України тісно співпрацюють. 

Розкажіть про останні випадки такої співпраці партизанів з СБУ, службою розвідки і ЗСУ. До яких неприємностей у ворога вони призвели?

Знищення керівного складу окупантів в пансіонаті “Юний” – спільна робота партизанів і ЗСУ

На Арабатській стрілці було розташування командного пункту в пансіонаті "Аура", і там був вищий командний склад. І як би там окупанти не приховували те, що в цьому пансіонаті був керівний склад окупаційних військ, це саме так. Неподалік пансіонат "Юний", де окупанти навмисно розташували новоприбулих військовослужбовців Російської Федерації для того, щоб замаскувати цей штаб і видати, що начебто це просто розташування військових, які тільки прибули на службу. Чітке знищення ось цього штабу, який намагались приховати окупанти, це доказ, що ця співпраця – вдала.

Понад тиждень вони намагались замовчувати цю ситуацію і єдине, що вони подавали, що дійсно було влучання в пансіонат "Юний", де нібито був розташований лише особовий склад окупантів. Але згодом, все ж таки, видали звання тих військовослужбовців керівного складу, які загинули внаслідок точного влучання в штаб. Саме це робота партизанського руху, який надав координати, а знищення – результат і синергія єдності. 

Партизанський рух і люди, які до нього входять, створюють спротив на тимчасово окупованих територіях, під шаленою небезпекою. Чим вони ризикують і яка це небезпека з боку ворога? 

Так, дійсно це шалена небезпека. Люди кажуть, що справді дуже складно, постійно треба ховати телефон, через який ведуть зв'язок. Люди мають по декілька телефонів, і якщо окупанти знайдуть той, за допомогою якого вони ведуть переписку чи виходять на зв'язок, то закінчитись це все може дуже трагічно. Тому окупанти сильно за цим слідкують, періодично проводять рейди по населених пунктах, беруть в облогу, ставлять блокпости на в'їзд та виїзд, нікого не пускають і відповідно відпрацьовують обшуками у кожній хаті, хто, де і коли виходив на зв'язок. Окупанти роблять показові затримання, навіть якщо людина не дотична до партизанського руху, щоб зробити інформаційну атаку і показати, на що вони здатні по відношенню до тих, хто може йти проти “влади”. Це роблять для того, щоб залякати людей, і щоб люди з проукраїнською позицією приховували її. 

Чи можемо ми говорити про те, що інформацію про людей, які чинять спротив, знову "зливають" люди, які живуть поруч? 

Неприємно, але такі ситуації дійсно є. Цю систему доносів окупанти почали впроваджувати майже з першого дня окупації. Вона реанімована зі сталінського режиму, і працює станом на зараз. Тобто, через такий донос можуть прийти окупанти з обшуками, і вони не приховували, що заяви прийшли, наприклад, від сусідів. Ця система доносів дійсно працює, бо деякі люди думають, що таким чином до них не будуть чіплятись.

Напередодні була інформація про те, що партизани пробралися до бази росіян у Тольятті. Багатьом цікаво, що це за партизани і хто це може бути. Тобто, чи це самі росіяни, чи це українці, які перебувають на території Росії?

Я не володію цією інформацією, але треба розділяти, яке партизанство відбувається. Є партизани, які мають чітку проукраїнську позицію, а є ті, які просто проти влади, яка є зараз в Росії. Є партизани, які працюють об'єднано і в групах, а є ті люди, які є окремою одиницею. Є групи людей на окупованих територіях, які просто шкодять окупантам через свою проукраїнську позицію і переконання. А є групи партизанського руху, які координуються нашими службами і проводять організовані дії на окупованих територіях. Це стосується не тільки окупованих територій, а й територій Російської Федерації. 

Не можна казати, що хтось з партизанів краще чи гірше працює. Але ж ми розуміємо, що організований партизанський рух — це ефективніший партизанський рух, хоча й героїзм тих людей, які діють в силу своїх переконань, применшити неможливо. Ці люди фактично ризикують своїм життям через свої проукраїнські переконання.

Окупанти на тимчасово окупованих територіях розпускають свої міністерства і відправляючи покидьків, які приїхали, додому через брак фінансування. Розкажіть деталі цієї цікавої ситуації. 

Те, що росіяни розпускають окупаційні адміністрації, показник того, що у них не все так добре

Так, дійсно, нещодавно була ситуація, коли почалися затримки зарплат окупаційних адміністрацій. Ба більше, навіть для вчителів виник дефіцит бюджетних видатків. Прибула комісія рашистів в Генічеськ, яку надіслав російський уряд. Виявили фінансові зловживання і "роздутий" апарат чиновників, які створили окупаційні адміністрації. Саме тому, з огляду на економію фінансування і вивільнення коштів, вони почали масово скорочувати ці окупаційні адміністрації, а інколи – навіть цілі “міністерства”. 

А ще окупанти зробили помилку, коли вирішили похизуватись цими створеними окупаційними адміністраціями, бо зараз усі ці адміністрації розпустили, а окупанти самі не розуміють що і де тепер розташовано. Зокрема, у Скадовську зараз не зрозуміло нічого навіть для самих росіян. Розпустили, а ще й провели велике скорочення, бо немає фінансування. Звісно, це не подобається окупантам, бо "за дякую" ніхто працювати не буде. Ця ситуація — це показник того, що на Росії не все так добре, як вони це демонструють.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Нові корупційні скандали. Вистава чи цілеспрямованість влади?