У соцмережах багато відео, на яких представники ТЦК силоміць затягують чоловіків до машин або чинять інші відверто протиправні дії. Натомість під державними установами на мітинги збираються жінки й діти, які вимагають врегулювати питання мобілізації, аби їхні чоловіки нарешті повернулися додому на ротацію. 

Днями Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт про мобілізацію, рекрутинг та військовий облік. У ньому зокрема йдеться про зміну призовного віку, демобілізацію строковиків та посилення відповідальності за неявку в ТЦК. Цей документ став однією з найгучніших тем протягом останніх днів та викликав хвилю дискусій в українському суспільстві.

А вже вчора, 26 грудня, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний провів брифінг, на якому прокоментував найбільш актуальні й гострі питання, що стосуються зокрема демобілізації військових та роботи ТЦК.

То коли вступить у дію новий закон про мобілізацію, який він матиме вигляд та хто і з якою метою розповсюджує фейки про мобілізацію у соціальних мережах? В ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” на ці та інші запитання відповів генерал-майор запасу СБУ та колишній заступник Голови СБУ Віктор Ягун.

Коли остаточно ухвалять закон про мобілізацію і чи можемо ми очікувати швидких результатів? 

Сподіваюсь, що закон ухвалять в перші дні січня. Я не вірю, що депутати встигнуть до Нового року. Чому? Тому що, відповідно до заяви президента, у Верховній Раді потрібна дискусія. Тобто спочатку розпочне працювати Комісія, можливо внесуть якісь певні зміни, тому що в Кабінеті Міністрів своє бачення цього законопроєкту. При тому, воно якось дивно не збігається із баченням військових, хоча Міністерство оборони входить в Кабінет Міністрів. Незважаючи на бажання деяких депутатів прискорити і закрити це обговорення, я думаю, що ці обговорення “виллються” в громадський простір.

Як ви вважаєте, цим законопроєктом вдасться доукомплектувати військо чи наростити потужності для подальших наступальних дій? 

Після вирішення питань мобілізації можна готуватись до потужних дій на фронті

Я сподіваюся, що буде впорядковано ті безпрецедентні ситуації з безладом, який твориться в ТЦК. Ніхто не розуміє, як має відбуватись ця мобілізація, що таке призов і що таке рекрутинг. Наше суспільство банально не ознайомлене з цими термінами і більшість не знає їхнього значення. А все це переплетено. Я сподіваюсь на впорядкування всіх цих моментів і здійснення накопичення особового складу, які можуть забезпечити і ротацію, і підготовку частини нашого особового складу. І, напевно, будемо готуватися до якихось більш потужних дій, ніж ті, які ми зараз маємо на фронті. 

Як ви вважаєте, наскільки якісно побудована комунікація в питанні мотивації і пояснення, де ми є зараз і що ж з нами буде? 

Я думаю, що влада не спромоглася на професійну комунікацію. Зараз треба вгамувати всі ті пристрасті, поставити все на свої місця. І я думаю, що ми вийдемо на якийсь позитивний результат. Хочеться вірити, тому що, якщо ми не зможемо вийти на цей результат, це буде величезна проблема і для України в цілому, і для суспільства зокрема. 

Як ви оцінюєте вчорашній виступ генерала Залужного для медіа? Це його рішення чи за нього вирішила влада, яка виставила генерала, аби той пояснив народу все без дитячих слів, а так, як є? Це був виступ керівника війська чи більше політика? 

Давайте відкинемо політику. У нас – війна. Я взагалі б про політику не говорив, тому що є певна категорія осіб які дуже хочуть затягнути генерала Залужного в політику. Я знаю про провокацію, яка готувалася з листівками в Дніпрі. Люди, яким це вигідно, мали надрукувати 60 тисяч листівок, на яких чітко вказували, що саме Залужний має бути наступним Президентом України. А що ще цікаво, все це замовили за готівку. Всі ці провокації організовує ворог. 

Я думаю, що це все ж таки була комунікація з владою. Влада сказала своє слово в вигляді прес-конференції президента, і потрібно було внести деякі пояснення від військових. Мобілізацією має займатися саме влада, військові тільки мають поставити ті вимоги, які їм потрібні на фронті. Але якщо в нас є довіра до головнокомандувача, то цю довіру використали. Він вийшов, сказав досить професійно про те, що насправді відбувається і що треба робити. Я сподіваюсь, що певні напруження, які є в суспільстві, зникнуть після цього. 

Виснажлива ресурсна війна є героїчною, але вона все одно передбачена, тому що у ворога ресурсів більше. Як можна було б діяти проти ворога так, аби вражати його там, де він не чекає? 

Треба переносити війну на території ворога

По-перше, треба переносити війну на території ворога. По-друге, треба розгортати бойові дії за допомогою наших Сил оборони та руху опору в тилу ворога на їхній території. Ніколи не можна перемогти партизанську війну в своєму тилу, і ці значні сили ворог змушений буде витягувати з фронту. По-третє, треба розуміти, що ресурси в нього є, але які ресурси? У нього людський ресурс є, але цей людський ресурс без нормальної економіки, без забезпечення озброєнням та боєприпасами – це ніщо. Ви подивіться, яка критична ситуація у них була, незважаючи на те, що вони спромоглися знайти боєприпаси десь в Північній Кореї чи домовлялися з Іраном. Але проблема залишається, боєприпасів немає. Озброєння, яке вони використовують, застаріле і воно руйнується. Тобто це не та Росія, яка воювала в Другій світовій війні, використовуючи ресурси як Заходу, так і всього колишнього Радянського Союзу. Тому треба розуміти, що війна на виснаження, все ж таки, є не тільки для нас важкою, для них так само. Нам потрібно просто витримати цей період. 

Як бути з псевдоекспертами та представниками влади, які колись самостійно одягнули на народ “рожеві окуляри”, а тепер залякують народ мобілізацією? Наскільки важливо з цим ефективно працювати? Люди слухають нібито розумні слова нібито розумних людей, а насправді вони підривають найголовніше – віру в перемогу. А без віри в перемогу всі інші моменти приречені на невдачу. 

Насправді просто працювати – дуже мало. Є певна категорія осіб, яка "присмокталася" до нашої війни і заробляє на цьому гроші. Та й не лише гроші заробляють, а й впізнаваність, аудиторію і паразитують на наших проблемах. Такі люди є не тільки в нас, вони є й за кордоном. Вони мають мільйонні аудиторії, дуже красиво розповідають про те, як нам ця перемога потрібна. Проте вони у 80% правди вкладають 20% отрути, яка потім отруює думки народу. Тому треба це все систематизувати і робити певну профілактичну роботу в цій галузі. Профілактична робота із сторони спецслужб і правоохоронних органів. І коли починаєш працювати, викликати цих людей, ставити їх на облік і робити їх відомими, то тоді ці люди починають не просто замислюватися, а просто йдуть з цього інформаційного простору й не працюють більше на ворога. Профілактична робота має тривати постійно. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Мобілізація 2024: як повернути чоловіків з-за кордону та чи відправлять поліцію на фронт