Наскільки хорошими є такі ініціативи, з яких джерел все це буде фінансуватись і як вонопрацюватиме на практиці? Про це розповіла народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

На що слід звернути увагу в ухваленні бюджету саме під час воєнного стану?

Перше питання - який буде розмір мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму на одну особу. Від цих показників залежать всі соціальні виплати, які є. Тільки так люди розумітимуть, як вони зможуть планувати свій особистий бюджет наступного року - кожна родина чи домогосподарство. Ми знаємо, які інфляційні процеси відбувалися, наскільки в нас зараз дорожчають товари першої необхідності, тому та “мінімалка”, яка закладена сьогодні, є надто малою. Як на 6.700 гривень має прожити родина з дітьми? Згідно з розрахунками, які нам дала Організація Об'єднаних Націй, в Україні понад 50% людей перебувають за межею бідності. Це питання, на які найбільше має звернути увагу уряд при підготовці бюджету.

Ну і, звісно, найголовніший блок - це наскільки ми зможемо забезпечити Збройні сили України для того, щоби закінчити війну.

Які недопрацювання попереднього бюджету слід вдосконалити?

Нам ніхто не буде допомагати, якщо ми не будемо раціонально використовувати своїх коштів

Необхідно провести аудит витрат по кожному розпоряднику. Розпорядник - це той, хто має право витрачати кошти. Це міністерства та окремі служби. Також треба провести обіцяну оптимізацію кількості державних службовців. І це мало б точно вже бути зроблено для того, щоб всі ці заходи були враховані при плануванні бюджету на наступний рік. Нам ніхто не буде допомагати, якщо ми не будемо раціонально використовувати своїх коштів.

Наступного року мінімальну зарплату планують підняти до 7.100 грн, а вже у липні - до 8.000 грн. Чи на часі зараз такі збільшення видатків?

Я бачу, що Міністерство фінансів дало завдання всім прорахувати свої бюджети на 2024-й рік. Очевидно, що в нас наразі немає коштів для таких ініціатив. Будуть якісь коригування, щось будуть робити.

Важливо розуміти, що в нас є фонди та міністерства, які формуються за рахунок податків і витрачаються вони виключно на ті цілі, які прописані у статутах цих організацій. Наприклад, Спеціальний фонд дорожнього будівництва України - він формується за рахунок акцизного податку з вироблених та ввезених нафтопродуктів і транспортних засобів. Його бюджет на 2023-й рік склав до 70 млрд грн, і саме над змінами у таких фондах і слід працювати. Якщо частину цих коштів перенаправити на потреби ЗСУ, то це вже буде позитив. Тому підіймати мінімальну зарплату варто, але не шляхом урізання фінансування ЗСУ.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що наступного року планують провести індексацію пенсій. Наскільки зростуть виплати?

Індексацію пенсій влада обіцяє проводити за встановленою процедурою і нормою на індекс інфляції. Я думаю, що вони повинні проіндексувати пенсію приблизно на десять відсотків. Але ми маємо розуміти, що змога таке робити у нас є лише доти, доки нас підтримують партнери, які щомісяця дають нам 3-4 мільярди доларів. Якщо цих надходжень не буде, то, звісно, і про індексацію, і про підвищення мінімальних заробітних плат мови не буде. І взагалі це для нашої країни на цьому етапі обернеться катастрофою.

Ще була заява, що держбюджет готуватимуть з урахуванням нових підходів в оплаті праці чиновників, щоб усунути зловживання при нарахуванні додаткових виплат і премій. Про які підходи йдеться і як вони працюватимуть на практиці?

Тут вся річ у тому, що базова ставка в державних службовців дуже маленька. Вона може бути на рівні 10-20 тисяч гривень. А потім починаються різні доплати, премії, надбавки за вислугу років, і ця початкова сума може збільшитися в п'ять разів. Так от, щоб такого не допускати, влада розробляє якусь нову систему, але “параліч” державної служби в іншому. Насправді часто в штаті є величезна кількість людей, які насправді не працюють. Вимірювання ефективності роботи держслужбовців не проводилося дуже давно. Траплялись випадки, коли у штаті було зареєстровано 300-400 людей, а насправді роботу виконували 100-200. Решта - просто ходять на роботу, отримують зарплату, і їм цього достатньо. Не треба боятися про це говорити. Тому ці процеси необхідно оптимізувати й визначити ефективність кожного службовця.

Уряд також схвалив відновлення податкових перевірок бізнесу з першого жовтня. Що це для нас означає і хто цим буде займатися?

Повернення перевірок у воєнний час - це недопустима річ

Повернення перевірок у воєнний час - це взагалі недопустима річ. І коли депутати повертали довоєнну систему стягнення податків, адміністрування податків, застосування штрафів та відповідальності, я була проти. Я вважаю, що це передчасна дія.

Наприклад, на фоні перших місяців широкомасштабної війни, коли сплачувалися податки, саме бізнес здійснював першу допомогу Збройним силам. Він будував різні приміщення, купував необхідні товари, які не могла забезпечити держава, тому що Міністерство оборони дуже довго розгорталося. От тоді я відчула, що наші головні волонтери - це малий і середній бізнес. І коли в березні 2022-го року були прийняті деякі зміни до Податкового кодексу, що відповідало воєнному часу, в багатьох не було можливості навіть спланувати, що він може робити сьогодні і чи треба залишати гроші на сплату податків через пів року. А потім попит зник, а весь ланцюг діяльності зламався. Тому підприємства виживали за рахунок своїх можливостей і для них головне було, аби держава не втручалась у їхні внутрішні процеси.

Але насамперед треба розуміти, що в цій ситуації тепер все залежатиме від добросовісності податкової служби. Наскільки вони будуть по-людськи ставитись до бізнесу, наскільки вони зможуть прозоро, не з різним політичним підтекстом чи “наїздами”, проводити ці перевірки. Також наскільки правильно вони зможуть формувати плани перевірок, включити і оприлюднити реєстр запланованих до перевірки підприємств, щоби все суспільство розуміло, за якими критеріями відбираються платники податків для цих ревізій. Люди мають бути впевнені, що це не йде “віджим” бізнесу, а реальна прозора перевірка. Як тільки підприємці відчують, що до них знову приходять заради того, щоб попросити заплатити якийсь незрозумілий штраф чи донарахувати податки, всі наші ініціативи зазнають краху.

Раніше президент Володимир Зеленський запропонував створити єдиний орган перевірок для бізнесу. Водночас саме бізнес має запропонувати, що це буде за орган, хто до нього буде входити. Наскільки, на вашу думку, це буде ефективно?

Ну, цього апріорі зробити не можна, тому що в нас є законодавство, яке регламентує дії кожного правоохоронного органу і розмежовує відповідальність. Все чітко прописано: хто може приходити до бізнесу і що він має перевіряти. Тому створення єдиного органу суперечить нашим законам. Можна також реформувати ті інститути, які вже існують, але це потребує додаткового фінансування з бюджету, адже всі вони лише з цього й існують. Тому я не вірю в те, що говорить Президент. Мені здається, що це все не буде мати законної юридичної сили.

З першого серпня вже повернули довоєнні податки. Як ви можете оцінити їхній вплив на економіку?

Нам треба готуватися до складної зими

З першого липня повернули акциз на пальне, і ми вже бачимо, що ціни зросли на 6-8 гривень. А зростуть ще десь на 11-12 гривень, адже у нас були запаси палива, завезені раніше. Також виникла нова проблема: виробляється дуже багато фіктивного палива. І це є проблемою, тому що ринок пального завжди страждав від того, що існувала оця “сіра” нелегальна частина і її відсоток сьогодні зростає. Наслідки - зменшення надходжень до бюджету. Крім того, я впевнена, що ми всі побачили ріст цін у маркетах. Але саме осінь і зима буде лакмусовим папірцем у цьому питанні. Зараз вже говорять про це ті, хто має нам забезпечити тепло, гарячу воду, електроенергію. І тут нам треба готуватися до складної зими.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.

Читайте також: Ця принизлива зернова угода