1) Багато СПЕЦІАЛІСТІВ і справді роблять і дрони, і інші потрібні на війні речі не на конвеєрі, а самостійно і за власні кошти. Тут треба зазначити, що а) вони спеціалісти! Б) це не зовсім власні кошти, а пожертви і донати від громадян в)якщо за справу беруться НЕСПЕЦІАЛСТИ, то це призводить до валу БРАКУ! Саме з цим браком завтра доведеться махатись солдату на передку, де для цього геть ніяк умов нема! Г) всі ці розмови про центр сертифікації, який відділятиме смарагд від лайна - то від лукавого - приховані недоліки можуть вилізти пізніше, що робити з бракованими дронами? Достатньо одного повернення продукції, щоб ентузіаст перестав ним бути!

2) Кошти. Вартість комплектуючих на один дрон - від 14 тисяч гривень. Багато хто з громадян може собі дозволити витрачати такі кошти, щоб поставити таке виробництво на потік?! Мушу розчарувати - ідея наших Мао про МАСОВІСТЬ ТАКОГО ВИРОБНИЦТВА ПРИРЕЧЕНА. Ще раз про кошти. 42 мільярди, вилучені з місцевих бюджетів - куди підуть? На дрони, котрі робитимуть в гаражі? Чи на той мільйон дронів, що вже анонсовано? Чи на відкати?Залишим це питання без відповіді, адже ми самі вимагали дрони замість стадіонів. В результаті не отримали ні одного, ні іншого.

3) Яка відповідальність лежить на наших самодєлкіних? Крім моральної - жодної. Як казала коняка з старого анекдоту: «Ну, не змогла я! Не змогла!» Кошти - мої, деталі - мої, робота - моя. Які до мене претензії? Я нікому нічого нє должен! Сорі, зірвався.

4) Про логістику. Хто саме може давати вказівки, які саме дрони потрібно і куди саме? Ніхто. Оскільки волонтери сьогодні САМІ вирішують кому і скільки, то так буде і в майбутньому - курувати чи модерувати ці процеси ніхто буде не здатний - навіщо мені вказівки людей, котрі не дали мені ні коштів, ні запчастин, КУДИ САМЕ мені відправляти зроблену мною продукцію? Самопальні дрони, які з рук в руки вже нині передають громадяни України проходять якусь сертифікацію? Як каже в рекламі пан Буданов: «Уви…» Так буде і в майбутньому

6) Китай. Це він сьогодні постачає нам компоненти до дронів. Ніхто не знає, які угоди між ним і Рашею будуть досягнуті в майбутньому: тому потрібно не займатись хернею, а ля «рух Паши Ангеліноі за дрони», а випускати власні комплектуючі і робити захищені від ракетних обстрілів лінії з виробництва дронів. І робити це вже, попри кулуарні перемовини про ілюзорний мир з агресором.

Можна ще багато розписувати, але висновок лежить на поверхні: не потрібно намагатися очолити рухи, які вже і так активно працюють - краще допомогти їм фінансово чи технічно. Є багато унікальних українських спеціалістів, котрі пропонують свої винаходи МО - і все це потрапляє у ватну ситуацію - їх ніхто не чує!

Тому імітацію і бутафорії потрібно лишити в минулому. Просто припинити. Бо всі ці пункти незламності, профанація ідей і збитий банкою з огірками дрон - вже не вставляють! А винищення горобців в Китаї, які , мовляв, теж нищили урожай, з масового народного руху перетворилось на голод.

Микола САВЕЛЬЄВ, ЗСУ, позивний «Волоцюга».

Джерело. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.