Це "Зброя Перемоги", програма, в якій ми говоримо про те, що допоможе нам допомогти і що точно не допоможе росіянам перемогти нашу країну. Мене звати Христина Яцків. Іван Кричевський. Іване, привіт!
Привіт, Христино!
Ми вже з тобою робили програму про дрони і говорили про велику кількість найменувань і особливості. Але мені здається, що це така невичерпна історія, і, на жаль, нам завжди, поки йде війна, буде про що тут згадати. Російська пропаганда підкинула українцям тему для дискусії, нібито вони спромоглися масштабувати до якихось промислових об'ємів виготовлення своїх дронів. Мова йде і про "Ланцети", і про fpv-дрон "Гортензія", якщо не помиляюся, і про інші штуки. І тепер це буде така не виключна історія у них, абсолютно унікальна і "аналоговнєт", а це поставлено на потік. В українців одразу велике запитання: а що робимо ми в цей момент? Мінцифра відповідає: "Та ми якби робимо. Деякі із дронів, які ми виготовляємо, ми робимо в сто разів більше, ніж буквально минулого року. Безумовно, треба старатися і робити ще. Але не все так безнадійно". Я не пропоную тобі зараз смакувати російську пропаганду і впадати в якусь істерію. Я навпаки пропоную тобі з холодною головою підійти до того, що ми побачили, і спробувати відповісти на запитання: а чому у нас поки що ми не знаємо нічого про створення реальної армії дронів, а не проекту, підгледіти за яким ми поки що не маємо можливості?
Думаю, тут варто почати з отакої своєрідної цифри. Один із західних аналітичних центрів, який контактував з нашими військовими в рамках одного із досліджень, вивів показник: щомісяця наші військові, назвемо так, витрачають до 10 тисяч дронів різних типів. Це заодно відповідь на питання: "Невже так впали волонтерські збори?!". Ну, судячи з усього, волонтерські збори аж ніяк не впали, ми просто, як за традиційною звичкою, бідкаємося. Ну навіть, якщо спробувати сигментувати, про які саме дрони може йти мова. Ну от навіть, якщо це fpv-дрони для розвідки або там в режимі камікадзе. Навіть, якщо ті самі квадрокоптери чи так звані "весільні" мавіки, які витримають пару польотів, а потім все-таки гинуть через вплив російської РЕБ. Все-таки 10 тисяч дронів, куплених за кордоном або виготовлених на наших таких потужностях в стилі гаража, ну все-таки це дуже багато. З іншої сторони, коли росіяни розповідають, що у них там прямо десятки тисяч дронів уже напоготові і вони їх застосовують, я скажу тут прямим текстом. З однієї сторони, росіяни справді, вони намагаються свої якісь там речі по безпілотниках розвивати. Ну тому що в них і до війни були свої напрацювання по оперативно-тактичних безпілотниках, і вони це намагаються, скажем так, зробити більш таким мікро на рівні. Але якби в них були б настільки великі порядки, цифри, які вони б заявляли, то не те, що у нас би на рівні окремих дискусій в соцмережах була: "А от на тому окремому відео "Ланцет" просто там пролетів поряд "Гепарадом" чи, можливо, просто зачепив якийсь прилад спостереження?". В нас би там були б настільки великі втрати на полі бою, що ніхто би не зміг приховати, і це були б ну катастрофічні цифри. А так... Ну от, поки в нас ще йде мова навіть західних джерелах... От якби зараз наші партнери в своїх ЗМІ пишуть обережно, що там, мовляв, навіть вдалося зменшити втрати на полі бою завдяки методам дистанційної війни. Якби в росіян було б дуже багато fpv-дронів, як вони розповідають, це було би рівно навпаки. Тому тут треба ставитись якось рівнозважено, в буквальному сенсі все ділити або множити на 2 або навіть на 5. Ну у випадку з росіянами ділити на 5 їхні цифри, у випадку з нашими заявляти на 2-3, ну як мінімум, там щодо зборів на волонтерські дрони, щодо обсягів виробництва і тому подібне і тому подібне. Чому просто ми не бачимо таких відео, як росіяни з "Ланцетом" показали? Ну в наших виробників зброї ще є таке уявлення (що цілком обґрунтоване), що якщо якісь кадри засвітити, то потім по цьому об'єкту може прилетіти або по якомусь суміжному об'єкту. Тому краще зайвий раз не висовуватися. І, на жаль, якби такі тенденції були. Тому, можливо, це саме той випадок, коли краще чогось не показати в наших соцмережах, краще хай це бачать росіяни останнім перед своєю смертю.
Я з тобою можу погодитися. З іншого боку, досліджуючи нашу інформаційну політику, яка пропонується... Ну от просто з того, що згадується за останній час, пан Камишін відверто говорить про те, що ми уже маємо підготовку до власного виробництва, спільного із Туреччиною на території нашої країни, — "Байрактарів". Тобто завод десь уже чи то готується будуватися, чи то навіть почав будуватися. Тобто десь ми щось показуємо, щось не показуємо. Десь ми боїмося реакції і ракет росіян на ті об'єкти, а десь ніби ні. Але поки що можемо констатувати, що наші військові з фронтів справді констатують: є проблема російських дронів. У них, безумовно, немає того рівня майстерності по їх застосуванню і винахідливості, як у наших захисників. Але те, що їх збільшилося, їх побільшало, то це так само прикрий факт. Вочевидь, коли ми говоримо про створення реальної армії власних дронів, яка би могла конкурувати із тим, що нам ну принаймні малює російська пропаганда, ми говоримо не тільки про гроші. І тому не буде справедливо, якщо сказати: "А давайте все, що акумулюється в нашій країні ну так трішки хоча б надлишкове, спрямуємо на оборонку". Адже це доволі технологічний процес, високотехнологічний процес, який потребує, окрім всього, ще й залученості професійних людей і просто часу. Іване, якщо переходити до, власне, цієї теми, далі її продовжувати, то варто напевно нагадати нашим глядачам, про що ми говоримо, коли говоримо про ті самі "Ланцети", які сильно дошкуляють нашим бійцям, і про які ми все більше і більше чуємо.
"Ланцет" російський — це той якраз унікальний випадок, коли росіянам вдалося зробити реально більш-менш вдалий зразок зброї. Ну тому що, якщо сказати так обережно, в рамках російської концепції ведення війни "Ланцет" має в першу чергу застосовуватися проти так званих м'яких цілей, тобто не броньованої техніки, типу звичайні автомобілі або колісні самохідні артустановки. Або, можливо, навіть намагатися бити в верхню частину гусеничних САУ. Можливо, засоби протиповітряної оборони, як і пускові установки з зенітними ракетами, так і радіолокаційні станції. І тут якраз виходить, якщо ще зважити на те, що все-таки дальність польоту "Ланцета" заявлена складає 40 кілометрів, певне, ну щось на кшталт режиму вільного полювання це допускає. Хоча, як росіяни самі засвітили в одному з пропагандистських відео, їхній "Ланцет" не настільки розумний, як вони розповідали раніше, і для наведення треба окремий безпілотник. Тобто, виходить, в чомусь... Ну як мінімум аналог протирадіолокаційної ракети, як наша AGM-88 HARM. Ну і плюс такий в буквальному сенсі баржуючий боєприпас, який створений саме для ураження цілей на полі бою. Можливо, навіть в чомусь більш досконалий, аніж "Шахед", тому що "Щахед" можна назвати, що це така крилата ракета з поршневим двигуном, яка може бити по стаціонарних цілях, по наперед заданих координатах. "Ланцет" все-таки підходить для ураження рухомих цілей. І чому, скажімо так, ми говоримо про масштаб проблеми. Якщо наш Генеральний штаб (здається, генерал Громов) визнав, що от росіяни виготовили за час повномасштабної війни 900 "Ланцетів", із яких 850 витратили. Ну тобто, виходить, у рашистів мінімум по 2 "Ланцети" на день вони видають. Ну, звісно, хоча при цьому лишається невідомим виробничий цикл, тобто скільки треба часу, щоб виготовити "Ланцет", включно з тим, щоб вручну склепати корпус, набрати комплектуючі і тому подібне, і тому подібне. Але те, що в них вийшла універсальна зброя, це факт. Навіть більш того, якщо спробувати розподілити ніші, в яких застосовується "Ланцет", нам би насправді подібна штука теж би не завадила. Ну тому що, навіть якщо в нас є протирадіолокаційні ракети оці-от HARM, нам би отакий-от, скажемо так, апарат з моторчиком для знищення ворожих РЛС "Зоопарк" або РЛС засобів ППО на передній лінії оборони російської теж би не завадив. Ну тому що, поки в нас немає F-16, все-таки застосування HARM із МіГ-29 певний ризик для наших льотчиків несе. Давайте побережемо льотчиків і зробимо щось подібне до "Ланцета". Більш того, зважаючи на те, що в нас немає таких-от штук, щоб могли би вибивати або якісь легкоброньовані цілі, або вогневі точки противника, ми, як можна судити за відео з соцмереж, використовуємо ракети APKWS з лазерним наведенням, як такі собі пікапи з РСЗВ. Хоча американці нам дали такі пікапи саме для боротьби з тими самими "Ланцетами". Тобто от якраз виходить такий парадокс: через те, що в нас нема подібної зброї, як "Ланцет", ми вимушені нетрадиційним чином використовувати американську зброю, яка була дана для боротьби проти "Ланцетів".
Я недарма згадала про професіоналів, які мають займатися цією сферою загалом, і що ми їх все ще потребуємо. І це нормально, будемо потребувати. Ти сказав, власне, що росіяни вже залучають ледь не дітей, які там цікавляться авіабудуванням і щось типу того. І от пропонують їм реалізовувати, так би мовити, власні можливості в контексті дронобудування. Щось схоже насправді запропонували і у нас, тільки не в контексті будувати дрони, створювати дрони, але вчитися їх застосовувати. Міносвіти і міністр Лісовий, власне, говорять про те, що на базі звичайних українських шкіл було б непогано вчити і викладачів, і дітей цій майстерності. Ну як ти ставишся до цієї ініціативи?
Ну от, якщо є технічна можливість влаштувати, ну тому що у нас не у всіх навчальних закладах є бомбосховища. Ну тут не те, що там пропонувати, дискутувати, це треба робити на вчора. Тому що, ну за великим рахунком, от з таких речей високотехнологічні промислові гіганти і виростають. Тобто дітки чимось в дитинстві цікавляться, потім вони йдуть вчитися цілеспрямовано, потім з них ростуть спеціалісти, в яких треба вкладати дуже багато грошей. І тут речі, якщо говорити про гроші, що треба надлишок на щось кинути, зараз у світовому ВПК така ситуація, що гроші — це в буквальному сенсі такий-от ресурс, який треба, образно кажучи, кидати в топку паровоза. Інакше, якщо не кидати це в топку паровоза, то нічого не поїде. Навіть якщо не вистачає електроніки, навіть якщо не вистачає спеціалістів... От виходить, весь змарнований за останні 30 років час доводиться компенсувати дуже великими вливаннями грошей. І ми не виняток. Тому оті всі тези про те, що замість перекладеної плитки зберегти, бо гроші на дрони, вони більш ніж справедливі. Навіть якщо це будуть більші витрати на один fpv-дрон, це треба робити, тому що плитка, м'яко кажучи, почекає. А от, наприклад, для складання fpv-дрона замість китайської електроніки спробувати купити французьку або норвезьку, було б непогано. Ну інакше, як так виходить, що ми така високотехнологічна держава, а мікродрони Hornet нам постачає Норвегія.
Тож чи маємо ми робити висновки із того, що нам показала російська пропаганда? Приймати це всерйоз? Скоріше ні. Розуміти, що вони перебільшують? Безумовно, так. Але продовжувати робити своє. І це надзвичайно важливо, бо насправді у нас є прекрасні випадки, коли ми скалькували і розвинули те, що нам уже продемонстрували росіяни. І Іван Кричевський зараз нам нагадає, як саме росіяни показали нам, що з дрончика можна скидувати такий собі невеличкий боєприпас, який дуже гарно і ефективно працює проти окупанта зараз на нашій землі.
Тут може комусь здатися, що ми зараз з Христиною обговорюємо якусь крамолу. Тому що в нас прийнятий такий-от дискурс. Спочатку говорити всім дружно: "Треба перестати говорити солодку брехню, пора перейти до гіркої правди!". І потім вже казати собі, м'яко кажучи, не коректні дані: "Росіяни нас переганяють в технологія застосування дронів!". Тому що, на жаль, реальність трошки інакша. І ця реальність полягає в тому, що першими, наприклад, історію, як скидати воги із різних безпілотників (ну, наприклад, "Орланів"), на жаль, на нас застосували росіяни. Точніше, по наших воїнах чи в зоні проведення так званої ООС ще десь от весною-осінню 2021 року. Тоді наші військові зазначали, що це була така дуже суттєва проблема, і от тоді вперше тренувалися стріляти по тих пташках із ЗУ-23-2 і інших засобів ураження. Але от якраз потім це все якось мігрувало, мігрувало, мігрувало... І далі наші захисники, перейнявши досвід ворога, почали отак-от кошмарити його ж методом ведення війни. Якщо навіть говорити про таку більш високотехнологічну річ, яка нам дозволила створити Чорнобаївку, ну й зараз виносити тили росіян на півдні, це тобто створення так званих розвідувально-ударних комплексів. Там, де безпілотники розвідувальні, скажемо так, підрозділи, які приймають інформацію, обробляють і реактивна артилерія працюють в такому трикутнику єдиного цілого. За великим рахунком, навіть от першими подібні речі почали робити росіяни. І можна навіть пригадати, що не пізніше березня 2021 року рашисти тренувалися, як вони будуть стріляти з "Іскандерів", використовуючи цілу вказівку з безпілотника. Ну тобто виходить, в чомусь навіть ми йшли слідом, тому що десь там орієнтовно вже, скажімо так, уже більше літом 2021 року, коли ВМСУ отримали перші "Байрактари" в розпорядження морської авіації, тоді пішла мова, що, можливо, от "Нептун" наводитиметься на морські цілі з наведенням "Байрактарів" тих самих. Не кажучи вже про те, що у росіян взагалі-то в перших на момент лютого 2022 року були дрони-камікадзе готові до застосування, навіть якщо вони були невдалі. Мова про так звані ZALA КУБ із трикутним крилом, один із яких росіяни застосували навіть у березні 2022 року для ударів по Подолі в Києві. Тобто, виходить, ми просто у росіян перейняли досвід і їхні ж напрацювання ефективно повернули проти них. І про це не варто забувати хоча б тому, що коли ми відстежуємо цей шлях і розуміємо, як багато ми пройшли і вивчили, це якось надихає. А коли ми собі починаємо розповідати: "Ааа, ми програємо, росіяни нас наздоганяють", — ну ми не просто там даємо ворогу фору, ми марнуємо свої досягнення.
Ми маємо аналізувати і робити з цього висновки, і йти далі. І коли ми навіть потенційно говоримо про те, що вони могли або збільшили кількість своїх дронів, ми ж, напевне, маємо думати про засоби протидії. От буквально сьогодні, в день, коли ми створюємо цю програму, мені нагадалася така теза від Георгія Туки, який сказав: "Росіяни просто ставлять невеличкі РЕБ-чики на свої танки, і наші дрони просто навіть не долітають". Ну тобто вплив цих засобів радіоелектронної боротьби так само мусимо враховувати. Я хочу, чесно кажучи, цілу окрему програму зробити про РЕБ, ми це обов'язково зробимо з Іваном. Але якою є паритетність наших засобів радіоелектронної боротьби зараз?
Та насправді, з однієї сторони, не треба перебільшувати всюдисущість російських РЕБ, про що ми, власне, на одній із програм поговоримо. А з іншої сторони, чому я, власне, і проговорив про те, що через відсутність аналога "Ланцета" нам доводиться марнувати засоби, призначені для боротьби проти "Ланцетів". От нам би масштабувати отакі-от штуки, як американські APKWS, тобто керовані снаряди з лазерним наведенням. Ну тому що просто виробляти звичайні "Стінгери" американці тільки-но ще учаться заново. І це вже буде в принципі рішення проблеми. Тому що, якщо наші зенітники вже поступово звітують про те, як вони поступово збивають ті самі "Ланцети", і навіть наші морпіхи розповідають, що іноді їм за день вдається збивати кілька десятків російських квадрокоптерів, то на якісь там російські "аналоговнєти" в нас може знайтись пряма відповідь — старий добрий "Стінгер", ЗУ-23-2 або інші зенітні засоби. Тому... Але це, звісно, не означає, що нам не треба розвивати свій сегмент засобів радіоелектронної боротьби. Втім, ми про це теж окремо поговоримо в одній із наступних програм.
Що ж, чергова програма про БПЛА нам, я вважаю, вдалася. Проаналізували, власне, те, чим нас налякала російська пропаганда. А чи налякала вона вас, шановні глядачі, напишіть, будь ласка, в коментарях. Ну і загалом, чи є проблема зараз із БПЛА, грошима на БПЛА, часом на БПЛА і професійними можливостями. Все це в коментарі. Бажано ще там якісь лайки, вподобайки і так далі. Будемо дуже вдячні!