Вітаю! Це "Маркер подій". Мене звати Ольга Салабай, і сьогодні моїм гостем є колумніст, інвестиційний банкір, заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса. Пане Сергію, вітаю Вас!З 1-го серпня цього року повернули довоєнні податки та перевірки для бізнесу. Що це означає, і кого стосуються ці оновлення?Ну, власне, це означає, що просто виправляються помилки, які були зроблені більше року тому. Податкові пільги під час війни були помилкою, але тоді, коли не зрозуміло було, наскільки довго війна, вбачалося деяким, що це стаєрська дистанція, а не марафонська. І так було зроблено. Зараз просто повернули нормально, і зараз ті самі ФОПи, деякі з яких перейшли на 2%, повернуться на 5%. І це дуже важливо, особливо враховуючи, що багато такого великого бізнесу, який мімікрує під маленький. Великі торгівельні мережі, на жаль, також перейшли на ці 2% і мінімізували таким чином своє оподаткування, що, власне, призводило до менших надходжень до державного бюджету. А зараз всі гроші, які надходять від податків до бюджету, йдуть на фінансування армії. І тому важливо, щоб таких речей не було.Також ми бачимо, що подорожчало пальне, адже на початку липня повернулися ставки довоєнних податків на нафтопродукти. Чого очікувати далі? Чи буде і надалі дорожчати пальне?Ну, дивіться, воно то подорожчало, але до цього пів року ціна на пальне падала, і зараз бензин, наприклад, дешевший, ніж був рік тому. Стосовно подальшої цінової динаміки, тут є два фактори, які будуть впливати. По-перше, ще повністю не відіграна історія з підвищенням податків, бо повністю це все в ціні ще не включилося. Тому там ще на гривень 5-7 може зрости ціна там на умовний 95 бензин до того, як повністю відіграється історія з оподаткуванням. Проте є інша історія. Це те, що ціни на бензин зараз прямо залежать від динаміки цін на нафту. Прогнозувати ціну на нафту на світовому ринку ми не можемо. Зараз, наприклад, можемо констатувати лише, що вона збільшилась. Якщо десь місяць тому стабільно барель Brent коштував десь 75$, то сьогодні зранку це 85$. Але, знову ж таки, ціна може рухатись там як вгору, так і вниз, і прогнозувати її неможливо.Нацбанк нарешті знизив облікову ставку. Поясніть, будь ласка, що це означає?Це означає, що Нацбанк побачив стале зниження інфляції і зрозумів, що він може піти на зниження облікової ставки. Облікова ставка, власне, визначає вартість грошей в економіці, і тому, звісно, бізнесу завжди хочеться, щоб гроші коштували дешевше. Проте високий рівень облікової ставки був головним інструментом Національного банку, який Центральний банк як України, так і всього світу використовує для боротьби з інфляцією. Власне, результати цієї боротьби ми бачимо. Якщо минулого року інфляція була на рівні 26%, що в принципі, для країни під час війни минулого року було дуже-дуже добрим показником, бо в принципі, минулий рік був такий рекордний з точки зору інфляції у всьому світі. І наші 26% були плюс-мінус такими самими, як угорська інфляція, наприклад, чи інфляція в країнах Балтії. То вже цього року ми бачимо, що інфляція знизилася нижче 15%, а на кінець року очікування становлять там 10-11%. І таким чином Національний банк побачив, що він може знижувати, і обережно почав знижувати облікову ставку.З 1-го серпня також ще є деякі зміни. Тепер, щоб внести готівку через термінал, потрібно обов'язково ввести номер телефону, тобто ідентифікувати себе як клієнта. От для чого такі зміни взагалі запровадили?Це боротьба зі схемами. Насправді дуже відомі схеми, які зараз були вскриті. Міскодинг так званий, це те, що використовували букмекери, це те, що гральний бізнес використовував. Тому нічого страшного, для звичайних людей нічого не зміниться. Це просто намагання унеможливити такі схеми.Тобто це можливо навіть вплив якийсь на ухилення від плетіння податків чи ні?Дивіться, це історія не про звичайних громадян. Це історія про те, що гральний бізнес дійсно уникав оподаткування і займався міскодингом. Це такі значні великі схеми. Зараз давайте не будемо вдаватися в подробиці, бо там складне, я можу заплутатися, і ніхто нічого не зрозуміє. Але ідея в тому, щоб ці схеми унеможливити. От і все.З 1-го грудня цього року мінімальна зарплата в Україні складає 6700 гривень, але протягом цього року її планували підвищити майже аж до 9000 гривень. Чи взагалі це можливо в теперішніх умовах зробити?Ну я не чув, щоб хтось мав такі плани, якщо чесно. Тому не думаю, що зараз буде якесь підвищення мінімальної зарплатні.Якщо вже повернутися до теми бізнесу, от ми з вами говорили, що повернули податки. Як зараз вижити бізнесу?Ну як завжди насправді. Тут є плюс для українського бізнесу, тому що бізнес в Україні завжди виживав всупереч обставинам, всупереч діям влади, а не завдяки цьому. А так, ну це залежить від кожного конкретного бізнесу, власне, насправді ключове, що зробила держава разом з нашими західними партнерами, це збереження макрофінансової стабільності. Це є, і тому багато бізнесів оперує майже на рівні, як до війни. У деяких ситуаціях навіть краще, ніж до війни. Звісно, падіння ВВП, яке ми побачили минулого року на 30% на тлі війни, на тлі значної міграції, воно не може пройти просто так мимо. І це вдарило по бізнесу. Ну але якихось інших умов до завершення війни не буде.Пане Сергію, як Ви гадаєте, чи впливають події на фронті на економіку України?Ну прямого впливу немає, але є багато непрямих впливів, перш за все емоційний. Бо економіка — це настрої, економіка — це психологія. І в залежності від того, що відбувається на фронті, психологія людей змінюється. Значить, змінюється і там схильність чи витрачати гроші, чи інвестувати в щось. Оце найважливіше. Ну і звісно, коли фронт там значно рухається, це впливає на економіку також. Але коли в нас немає значних змін, це виключно в голові.Після ударів на портову інфраструктуру Одещини ми побачили, що у світі різко зросли ціни на зерно. З чим це взагалі пов'язано, і чому взагалі у світі зростають ціни? Адже це атакують Україну.Ну тому, що Україна є експортером зерна. І, власне, наявність чи не наявність українського українського зерна чи української кукурудзи впливають на ринкові ціни. Це досить просто насправді.Ми побачили зростання одразу на 7%. Тобто це прямий вплив російських атак?Ну насправді там вже ситуація трошки стабілізувалася. Але якщо ми подивимось на те, що відбувалося на початку війни, через блокування українських портів, через війну, ціни на збіжжя зросли майже вдвічі. Тому насправді зараз такі коливання знизу десь там таке, трошечки хвилювання на ринку. А після того, як зернова угода була укладена, ціни на зерно впали вдвічі. Це те, що ми бачили останнього року. Тому, знову ж таки, це абсолютно природньо. Україна — значний гравець на ринку зерна, на ринку кукурудзи світовому. І тому, звісно, коли української продукції... Якщо ви не чекаєте побачити там українську продукцію, то це призводить до того, що на ринку виникає дефіцит, і ціни зростають. Чи навіть без дефіциту. Просто це порушує баланс попиту і пропозиції. Тут, знову ж таки, досить така проста історія. Цього року вплив не такий значний, тому що ми вже обладнали Дунай, вже є розвиток по західному кордону, і майже весь експортний потенціал зараз може бути експортований (пробачте за каламбур). Я маю на увазі експортний потенціал зерна, кукурудзи і так далі. Агропродукції. Тобто майже вся агропродукція, яка має бути поставлена на світовий ринок, так чи інакше буде поставлена на світовий ринок на найближчі там 12 місяців, навіть без використання портів. І тому ситуація досить стабільна.Останнім часом ми бачимо повідомлення про бавовну на росії, зокрема у москві. Її атакують постійно безпілотники. Чи впливають отакі події на економіку росії? І взагалі, як Ви оцінюєте, в якому стані зараз російська економіка?Економіка росії, на жаль, в набагато кращому стані, ніж ми очікували. Давайте так, навіть не очікували, а хотіли б. Проте там іде поступова деградація, примітивізація цієї економіки. І вони так чи інакше повторюють там шлях Ірану, який за 40 років так, не розвалився, але ВВП впало і менше, ніж було 40 років тому. Хоча в співставних країн виросло в 2-3 і більше разів. Стосовно атаки безпілотників. Ну прямого впливу на економіку це не має. Може є додатковим драйвером відтоку капіталу. Бо трошки нервує людей, які, власне, в тому "Москов-сіті" ведуть бізнес. А відтік капіталу взагалі вже впливає, наприклад, на курс рубля. Проте от просто, якщо дрон прилетів там кудись один раз в якусь там башту, нічого це для економіки не змінить.Яка валюта зараз стабільніша: гривня чи рубль?Це пов'язано з допомогою наших західних партнерів, власне, що забезпечують рекордний рівень резервів Національного банку і дозволяють Національному банку нормально тримати курс рубля. Він зафіксований. Власне, на чорному ринку якихось значних коливань нема. І оця західна допомога, яка забезпечує макрофінансову стабільність, забезпечує разом з тим і валютну стабільність.Пане Сергію, дякуємо Вам за розмову, А я нагадаю: сьогодні гостем "Маркера подій" був колумніст, інвестиційний банкір, заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса. Мене звати Ольга Салабай. До зустрічі!
