Вітаю! Це "Маркер подій". Мене звати Яна Мацько, і сьогодні моїм гостем є експерт з економіки Борис Кушнірук. Пане Борисе, вітаю Вас!І одразу питання. Зараз курс рубля стрімко падає. Ми бачимо, що вперше від березня минулого року він перетнув психологічну позначку у 100 рублів. Взагалі, як довго такий курс ще протримається? І яка роль міжнародних санкцій у цьому процесі?Безперечно, роль міжнародних санкцій є. В першу чергу в контексті того, що надходження від імпорту суттєво скоротилися. В той же час потрібно розуміти (я передбачав це ще навесні цього року), що вони будуть послаблювати курс рубля до долара, ну і відповідно до інших іноземних валют з одної банальної причини — вони вирішують проблему бюджету. Експортна виручка надходить в іноземних валютах. Враховуючи прив'язку всього, це до долара, бо рахуються через долар. Це означає, що весь експорт у валютному еквіваленті виростає в ціні. Відповідно експортна виручка потім, коли вона конвертується в рублі, то чим ближче курс іноземної валюти, тим більші доходи до державного бюджету. Плюс до цього те саме відбувається і з імпортом. А імпорт в іноземній валюті, відповідно за те, що цей імпорт потрапляє до росії, доводиться платити більше коштів бюджетних. Таким чином, росія насправді вирішує бюджетну проблему в першу чергу. І тут я би не поспішав надзвичайно радіти, бо це лише технічний механізм, за рахунок якого відбувається зростання інфляції, життя пересічних росіян погіршується, але вони на це не зважатимуть і вирішуватимуть лише проблему надходження додаткових рублів до державного бюджету для фінансування військової агресії проти України.Не знаю, як щодо радіти вже цьому, але таке питання: чи може російська економіка розвалитися повністю, і скільки часу для цього взагалі потрібно?Ну економіка ніколи не розвалюється повністю. Бо поки є люди, які в ній живуть, і поки є відповідне споживання, економіка в якомусь вигляді існує завжди. Буде громадянська війна там, що б не відбулось, економіка буде функціонувати. Якщо брати і масштаби росії, і чисельність населення, то, скажемо так, якогось суттєвого обвалу російської економіки принаймні поки що я би не чекав. Вони будуть фактично вирішувати проблеми фінансування агресії за рахунок пересічних росіян.А що з українською гривнею? Який прогноз ви можете зробити на осінь? Вона ослабне чи, навпаки, зміцниться?Ні. Гривня у нас, як відомо, з лютого минулого року прив'язана до долара. Фактично вона визначається позицією центрального банку України. По великому рахунку, враховуючи, що гривнева інфляція і інфляція цін виробників дуже суттєва, це не дуже добра історія, що курс залишається незмінним. Тому що всі товари в гривнях стають дорожчими в доларовому еквіваленті, і імпорт стає більш вигідний. Таким чином, навіть ті виробництва, які залишились і які намагаються вижити в умовах війни, вони знаходяться в менш вигідному становищі по відношенню до імпорту. Тому з цієї точки зору я був прихильником і залишаюсь прихильником повільного, прогнозованого, але знецінення гривні, девальвації її по відношенню до іноземних валют. Тобто Національний банк сказав, що він, наприклад, кожного місяця 15-го числа буде на пів відсотка гривню девальвувати. Таким чином, не буде відбуватися зловживань з оцією девальвацією як такою. Але вона буде відбуватися, бо зараз ми створюємо все більший навіс. З одного боку, у нас за рахунок зовнішньої допомоги є доволі значні золотовалютні резерви. Але при цьому потрібно розуміти, що оця невідповідність курсу реальному стану економіки згодом призводить до того, що коли Нацбанк все ж таки ухвалить рішення про те, щоб відпустити курс... Наприклад, все добре, війна завершилася, і що робити Нацбанку? Якщо він відпустить курс, то це призведе до дуже-дуже суттєвого знецінення гривні. І на цьому, крім того, що програє населення в першу чергу, але на цьому виграють ті, хто будуть знати, що ця девальвація відбудеться. Таким чином, хтось на цьому заробить, а мільйони українців точно програють.Воєнні дії від початку повномасштабного вторгнення тривають вже понад рік. Частина України досі перебуває під окупацією. Як за таких умов розвивається українська економіка, і як Ви могли б оцінити її теперішній стан?Ну вона, скажімо, знайшла певне дно, вона зараз не падає. Інша справа, що залежить вона значною мірою від тієї фінансової допомоги, яку Україна отримує ззовні. Без неї було б все кепсько. Все дуже-дуже кепсько було б. Але ця зовнішня допомога вона дозволяє фінансувати видатки державного бюджету, і це формує внутрішній попит суттєво як в промисловій сфері, так і в сфері кінцевого споживання товарів. Бо саме за рахунок цих коштів у нас є можливість платити і пенсії, і зарплати, і фінансувати бюджетні витрати іншого гатунку. Банально від того, що потрібно для Збройних сил, і закінчуючи банальним там фінансуванням дорожнього будівництва в містах і за їхніми межами. Тобто зараз ми маємо певне плато, але для зростання економіки суттєвого і стабільного необхідне завершення війни. На жаль, поки війна не завершиться, ми будемо мати дуже обмежені можливості для зростання. Тому що постійні обстріли ракетні тих чи інших підприємств вдаряють по можливості для них займатися виробництвом. Крім того, об'єктивно споживання значною мірою пригнічене, бо воно не має впевненості в завтрашньому дні. Тому, на превеликий жаль, ми будемо мати певну стабільність з точки зору економіки, яка базується на цій зовнішній допомозі. Але при цьому казати про якесь зростання, причому стале зростання, не доводиться, поки не завершиться активна фаза бойових дій.Якщо говорити про завершення війни. Якщо найближчим часом ми теоретично виганяємо ворога за межі наших територій, значна частина землі під посіви залишається замінованою. Скільки часу взагалі треба на розмінування такої території, і які збитки це нам може принести?Ну насправді розмінування території, з одного боку, це величезна проблема, яка потребуватиме дуже значних зусиль. Але, враховуючи, що в цьому зацікавлений бізнес (в першу чергу аграрії), то повірте, вони це зроблять відносно швидко. Так, переважно за свій рахунок. Але вони усвідомлюють те, що вони виграють більше від того, що вони зможуть засіяти і почати потім збирати врожай, аніж просто чекати, поки держава збереться розмінувати всі ці території. Інша справа, що таке зменшення території. Є ж замінування території цілеспрямоване, а є пов'язане з тим, що є купа нерозірваних снарядів. Відповідно, є постійний ризик загибелі людей, великих ушкоджень і так далі. Тобто тут є проблема. Крім того, все ж таки потрібно розуміти, як би ми на карту не дивилися, а переважна частина території України не знаходиться в окупації. Відповідно, той же аграрний сектор має можливість працювати. Тут вже більша проблема, як все це експортувати. Тобто завершення війни дозволить відкрити повністю і звільнити для торгівлі наші порти. І це дуже важливо в контексті не тільки аграрного сектора, а й, наприклад, металургії, тому що вона теж знаходиться в надзвичайно пригніченому стані, тому що у них взагалі просто немає можливості майже експортувати продукцію, тому що ті експортні потужності, які є залізничним транспортом, вони переважно використовуються для аграрки.Поговорімо ще про атаки на енергоінфраструктуру. І цього року росія теж може вдаватися до таких атак. Як взагалі також це може вплинути на нашу економіку?Ну в першу чергу це суттєво здорожує виробництво, тому що значна частина наших підприємств або змушена призупиняти діяльність, або змушена використовувати інші джерела електроенергії, різноманітні дизельні генератори. Відповідно, електроенергія від них стає надзвичайно дорогою. Якщо так, то продукцію, яку вони випускають, вони будуть змушені продавати значно дорожче. Крім того, безперечно, взимку слід очікувати перебої з постачанням електроенергії. Причому проблема буде в чому полягати? У нас будуть виробничі потужності задіяні, тобто ми зможемо виробляти електроенергію, але поставити її в ті чи інші регіони, до тих чи інших населених пунктів може бути проблемно. І саме це ми бачили минулої зими, коли у нас начебто частина людей сидить без електрики, а в цей момент електроенергію продають за кордон. І були з цього приводу емоцій. Як так може бути? Люди сидять без електроенергії. І так далі. А проблема банальна: те, що у вас є можливість виробляти електроенергію, не означає, що у вас є можливість її доставити до конкретних населених пунктів. Бо розбиті підстанції, пошкоджені лінії електропередач магістральної і, відповідно, у вас просто немає можливості доставити електроенергію до конкретних населених пунктів. Тому ці проблеми справді будуть. І це буде призводити до того, що на якихось територіях електроенергія може днями цілими бути відсутня або будуть обмеження щодо постачання на конкретну територію. Коли на якусь територію дають в одні години, на тій же території інша якась частина, яка підживлюється саме за рахунок цього постачання, буде спрямовуватись на іншу частину цієї території, і таким чином, інша частина людей і виробництв буде мати можливість доступу до електроенергії.Поговорімо ще про зернову угоду. Чорноморська ініціатива наразі призупинена. Скільки коштів взагалі вона принесла Україні, і скільки ми зараз втрачаємо від її зупинення?Ну ми втрачаємо дуже багато, тому що фактично весь наш експорт і аграрний, і металургійний залежить від портів. І те, що ми можемо постачати потягами чи Дунаєм... Я вже не кажу, що дунайські порти теж обстрілюють ракетами. Але якщо брати потяги, їх, безперечно, зупинити значно важче росіянам, але обсяги постачання дуже-дуже відрізняються. Йдеться про у багато разів (якщо не в десяток разів) менше, ніж ми могли постачати морем. Я кажу в даному випадку про весь наш експорт: і аграрний, і металургійний. Тому, з цієї точки зору, ми маємо великі проблеми в економіці. З точки зору експорту й експортної виручки, яку ми отримали.А чи заробляла щось на цій ініціативі росія, поки зернова угода працювала?В першу чергу, вони мали можливість обмежувати Україну, бо вони активно саботували навіть і виконання. Плюс до того, ціни на аграрну продукцію в світі із ситуацією в Україні виросли, відповідно певні доходи у них від цього є. Інша справа, що після того, як вони вийшли із зернової угоди, це призвело до того, що вони, з одного боку, почали обстрілювати наші порти, але з іншого боку, ми почали стріляти вже дронами по Новоросійську. Це призвело до того, що стрімко зросла ціна на страхування вантажів і на фрахт вантажів з росії. Відповідно вони, з одного боку, виграють від зростання цін на аграрну продукцію, але з іншого боку, суттєво програють від витрат на її вивезення з цих портів. Тому у них... Скажімо так, у стратегічному вимірі вони скоріше програли, в тому числі з точки зору банального експорту, який вони могли робити через Чорне море. Бо йдеться не тільки про аграрку, а й про те, що в них дуже суттєво зросли ціни на фрахт і на страхування інших вантажів, в першу чергу нафти і нафтопродуктів.Україна зараз шукає інші шляхи транзиту зерна. Як Ви гадаєте, що потрібно зробити для того, щоб налагодити зерновий коридор саме сушею? І скільки взагалі це буде коштувати?Ну давайте будемо реалістами. Вивезти нашу аграрку залізничним транспортом практично нереально. Масштаби нашої аграрки вони... Все ж таки Україна — це аграрна держава світового масштабу, і її значення доволі суттєве для стабільності продовольчої в світі. Я би не перебільшував значення, але доволі суттєве. Тому, на превеликий жаль, вивезти всю аграрку залізничним транспортом ми не зможемо в принципі. Залізничний транспорт не передбачає такі масштаби і такі опції. І це питання не тільки української сторони, а й інших країн, які просто всю цю продукцію мають прийняти по залізничному транспорту. Вони не будуть готові настільки суттєво розширити свої потужності прийому цієї продукції, транспортування територією цих країн, щоби ми мали можливість вирішити проблему за рахунок збільшення українських потужностей перевезень. З точки зору залізничного транспорту, у нас мережа доволі непогано розвинена, і її якраз агресор... Пошкодити і зупинити саме залізничне сполучення неможливо, але при цьому вивезти аграрку (я вже не кажу, що у нас є ще й металургійна продукція, ну це такі великі просто за обсягами експортні позиції), на жаль, ми залізничним транспортом не зможемо.До речі, щодо теми допомоги від союзників. Республіканці і прихильники Дональда Трампа часто зауважують, що допомога для України б'є по економіці Сполучених Штатів Америки. Як Ви вважаєте, наскільки це дійсно правда? Тобто скільки доларів з кишені пересічного американця йде на допомогу Україні?Вони за весь час виділили десь 65 мільярдів. Я таку цифру зустрічав. Для росії і для Сполучених Штатів це просто копійчані суми. А якщо враховувати, що Україна, безперечно за допомоги наших союзників, вирішує глобально-стратегічні питання... По-перше, максимальне ослаблення росії, а це не напряму призводить і до ослаблення, я б навіть сказав, унеможливлення китайської агресії в північній Азії, тобто в першу чергу щодо Тайваню. Це, по великому рахунку, просто незрівнянні витрати Сполучених Штатів по відношенню до тих бенефітів, до вигоди, яку вони отримують внаслідок цієї допомоги Україні. Тому... Трамп і його прихильники можуть казати все, що завгодно, але з точки зору геополітики і в самій Республіканській партії, і в Демократичній партії, і взагалі в істеблішменту американському існує цілком чітке усвідомлення, що вигода від ослаблення росії внаслідок тієї допомоги, яку вони надають Україні і у фінансовій сфері, і з точки зору озброєння, просто абсолютно незрівнянні. Так дешево вони ще, як вони самі кажуть, так дешево послаблювати стратегічного противника ще ніколи не мали можливості.І наостанок. Зараз у суспільстві існує дві думки, як управляти українським бізнесом під час війни. Тобто одні кажуть про додаткову регуляцію з боку держави, а інші про те, що бізнесу треба дати максимальну свободу. Як Ви вважаєте, що правильніше? І чому?Насправді це не протиріччя одне одному, це відсутність професійних знань і вмінь з боку урядовців управляти економікою. Бо десь ви можете дати послаблення чи правильніше налаштувати регулювання, а десь би ви мали можливість навпаки більше втручатися з боку держави, коли йдеться про ті виробництва, які нам необхідні для забезпечення наших Збройних сил. Я би просто наголосив, що, по великому рахунку, завжди існує питання, де держава повинна втручатися, а де ні. І тут немає прямолінійних відповідей, бо деякі речі робляться правильно, а деякі робляться начебто правильно, але, по суті, є неправильними. Наприклад, банальна річ: ми відновили податки на всю продукцію і в тому числі на акцизи, на пальне. З одного боку, це правильно, і я казав про те, що це потрібно робити ще влітку минулого року. Але в той же час це зроблено в абсолютно неправильний спосіб. Тому що не секрет, що саме в сфері постачання пального у нас багато зловживань при адмініструванні ПДВ. Тому частина експертів, в тому числі і я, пропонували збільшити суттєво ставку акцизу на пальне, причому зробити її однаковою для різних видів пального, щоб не було намагання зловживати. Бо якщо ставка одна, то обзивати дізель там 95-тим бензином чи 92-им бензином вже не буде сенсу. Наприклад. Тобто акцизна ставка мала би бути єдина і суттєво підвищена. Натомість ПДВ мав залишатися на рівні там 7% чи максимум до 10% піднятий. В цьому випадку би зловживань з ПДВ було б значно менше. Але уряд зробив так, як він зробив. Він зробив схему, яка якомога більше створює зловживань для бюджету. Тобто бюджет буде недоотримувати кошти, натомість певні можновладці і бізнес будуть на цьому заробляти. От приклад, де питання не тільки того, що ви хочете керувати, питання є, наскільки ви вмієте, і у вас немає корупційних намірів для керування економікою. Ми ж бачимо, що відбувається з бюджетними закупівлями, в тому числі для військових потреб. Ну там історії просто абсолютно скандальні і вони тривають. Незважаючи навіть на всю цю історію з яйцями по 17 грн, продовжуються закупівлі того, що потрібно військовим, в Україні і за її межами за абсурдними цінами. Це наслідок саме того, що уряд начебто керує, але керує абсолютно безпринципно і з корупційною складовою.Пане Борисе, дякую Вам! Нагадаю, сьогодні гостем "Маркера подій" був експерт з економіки Борис Кушнірук. Мене звати Яна Мацько. До зустрічі!
