Шантаж Росії та конфіскація активів: чи отримає Україна заморожені гроші РФ
Якщо закон буде ухвалений Сенатом і Палатою представників та підписаний президентом Джо Байденом, то він відкриє шлях для першої в історії США конфіскації активів Центрального банку країни, з якою він не перебуває у стані війни.
Проте не США володіють найбільшими російськими активами за кордоном. Найбільше російських грошей були влиті в економіки європейських держав. Проте часто саме Америка стає “флагманом” в подібних процесах, тому є надія, що після успішного прикладу Штатів, Європа піде тим самим шляхом.
У свою чергу, диктатор Путін відреагував “дзеркально”: він підписав указ про “виділення коштів на пошук, оформлення та юридичний захист зарубіжної нерухомості, яка належить Росії, включно з періодом часів СРСР і Російської імперії”. Крім того, країна-терорист стала погрожувати, що також конфіскує закордонні активи держав, які підтримують Україну.
То про які суми йде мова, яким чином можна конфіскувати російські активи на користь України і чи може країна-окупант якось захистити свої гроші? Про це в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповів Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Скільки приблизно активів Росія має в інших державах, які можна теоретично заморозити і передати Україні?
Ви знаєте, це дуже цікаве питання. Війна триває вже два роки, а однієї точної цифри нам досі не сказали. Говорять про діапазон у 300-350 мільярдів доларів США та євро. Приблизно 180 млрд є у Бельгії на депозитарному обліку, ще приблизно 20 млрд у Франції. Тобто це цінні папери, номіновані в різних валютах – як в євро, так і в доларах. А от у Сполучених Штатах – небагато, десь у межах 8-ми мільярдів. Тому якщо всюди позбирати, то виходить приблизно такий масштаб – 300-350 мільярдів. І основний фігурант ухвалення рішень з погляду юриспруденції в межах Великої сімки – це Європейський Союз.
Кому ці активи належать юридично?
Юридично це активи Центрального банку Росії. Це валютні резерви. Такі самі валютні резерви є в України та інших держав. Ці гроші вкладаються для того, щоб заробляти на відсотках. Власне, тому і лежать ці гроші не на рахунках в банках, а в депозитах.
Чи існують механізми конфіскації цих грошей і передачі їх Україні?
По-перше, вони заморожені, а це вже дуже потужний крок. Це сталось 28-го лютого 2022-го року і політичним лідером цього процесу була міністерка фінансів Канади українського походження Христя Фріланд. Вона, власне, вийшла з цією ідеєю про скоординоване заморожування активів.
Згодом почались розмови про ризики для країн, які таке зроблять. Це ж після цього ніхто не буде вкладати гроші в економіки, цінні папери та резерви в США та Європі, казали скептики. Проте тут все чітко: якщо ти не агресор, то ніхто тебе не чіпатиме.
Далі питання щодо конфіскації. Спочатку розглядався механізм санкцій та конфіскації судовим рішенням, але він суперечить юридичним принципам суверенності країн. Це означає, що, наприклад, рішення щодо суверенних активів у Франції не може ухвалювати суд Німеччини.
Конфіскація не потребує юридичних рішень, це політична воля
А вже механізм, який був публічно представлений влітку минулого року, розроблявся групою юристів на чолі з Робертом Заліковим, який свого часу був лідером аналогічного процесу з конфіскації іракських активів у США після спроби окупації Іраком Кувейту тридцять років тому. Це механізм так званих контрзаходів. Тобто це не судовий механізм, це механізм урядовий, який ухвалюється виконавчою владою відповідних країн. Це реакція країн, які виступають проти агресора, щоб унеможливити його протиправні дії. І, власне, він не вимагає судових рішень. Це адміністративне чи навіть політичне рішення.
На що ці гроші можна буде використати і який тут механізм?
Ці гроші від продажу цінних паперів, які належали Росії, переводяться на спеціальний рахунок, наприклад, в Сполучених Штатах. Це такий рахунок, на якому “лежать” кошти для тебе, але ти сам ними не розпоряджаєшся. Ними розпоряджається хтось інший. Умовно, це як банківський рахунок дитини, яким розпоряджаються батьки. І з цього рахунку гроші сплачуються відповідно до реєстру збитків. Цей реєстр створений Україною за допомоги Нідерландів у Гаазі. Це міжнародний реєстр, і там фіксуються збитки, нанесені Росією Україні. Наприклад, там є рядочок: руйнування Каховської ГЕС. Комісія порахувала і підтвердила, що руйнування Каховської ГЕС завдало збитків Укргідроенерго на певну суму. Відповідно комісія зібралась і дала розпорядження банкові, який керує цим рахунком, відправити ту суму на рахунок Укргідроенерго. Такий механізм є надзвичайно прозорим.
Українська влада до цього часу на такому механізмі наполягає. Але наші міжнародні партнери починають говорити про те, що вони бідні та нещасні, в них був COVID-19, перехід до “зеленої економіки” відбувся не так, як планувалось, тощо. А тому, можливо, військову допомогу України варто фінансувати не з кишені платників податків, а саме з активів країни-агресора. Перевага для України тут у тому, що тоді ми будемо забезпечені фінансуванням, і ми можемо навіть вести переговори про надання нам грошей “тут і зараз”. Але цих активів нам не вистачить на довгий період за умови такого їхнього використання.
Нещодавно російський диктатор Путін підписав дуже дивний указ про “виділення коштів на пошук, оформлення та юридичний захист зарубіжної нерухомості, яка належить Росії, включно з періодом часів СРСР і Російської імперії”. Ми розуміємо, що це така собі “дзеркальна” реакція, аби утримати свої активи. Чи може Путін якось реально це зробити?
Путін ніяк не може захистити свої активи
Я думаю, що він ніяк не може захистити свої активи. Вони вкладені в економіку інших країн і перебувають під їхнім контролем.
Щоправда, Росія заявила і про те, що іноземним інвесторам у Росії належать активи на 288 млрд чи то доларів, чи то євро. Але більша частина цих активів – це Кіпр, тому невідомо – європейські це чи російські бізнесмени та олігархи робили вклади через офшорні компанії. Але очевидно, що Росія насправді просто шантажує наших союзників конфіскацією активів. Хоча, фактично, це вже відбувається і так. Наприклад, Росія вже конфіскувала завод Carlsberg і не лише.
Що Україна має робити зараз на міжнародній арені, аби ці процеси не зупинилися чи може навіть прискорились?
Україна насамперед має всіма силами підтримувати тиск на наших партнерів. Зараз це робиться, Мін'юст дуже добре відпрацьовує за цим напрямком. Крім того, про це постійно на офіційному рівні говорять прем'єр-міністр Шмигаль та президент Зеленський. Також, є тиск з боку нашого співтовариства, експертів, громадянського суспільства за кордоном тощо. Ми працюємо з лідерами думок на заході та світовими медіа для того, щоб цю позицію донести до світу.
А другий напрямок – це не робити внутрішніх помилок, які негативно позначаться на нашому іміджі. Наприклад, коли видання Bloomberg, яке є джерелом ділової інформації для світових інвесторів і фінансистів, пише про арешт підприємця Мазепи, який критикував владу в Україні, це не є добре для нас.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.
Читайте також: Експерт пояснив мету і загрози російських кібератак