Сьогодні курс рубля стрімко падає і вперше від березня минулого року він перетнув психологічну позначку у 100 рублів. Не останню роль у цих процесах відіграли міжнародні санкції, які були накладені на росію, вважає Борис Кушнірук. Проте нам не варто очікувати, що російська економіка розвалиться повністю.

“Безперечно, роль міжнародних санкцій є. В першу чергу в контексті того, що надходження від імпорту суттєво скоротилися. В той же час потрібно розуміти, що вони будуть послаблювати курс рубля до долара, ну і відповідно до інших іноземних валют. Експортна виручка надходить в доларах, а це, у свою чергу, означає, що весь експорт у валютному еквіваленті виростає в ціні. А вже потім вся виручка конвертується в рублі, тому чим більшою є різниця між рублем і доларом, тим більшими є прибутки рф. Проте зворотна ситуація відбувається і з імпортом - за нього треба платити більше в національній валюті. Таким чином, росія насправді у першу чергу вирішує бюджетну проблему. І тут я би не поспішав надзвичайно радіти, бо це лише технічний механізм, за рахунок якого відбувається зростання інфляції. Так, життя пересічних росіян погіршується, але вони на це не зважатимуть і вирішуватимуть лише проблему надходження додаткових рублів до державного бюджету для фінансування військової агресії проти України. Проте все це не завалить російську економіку повністю, бо так просто не буває. Поки є люди, які живуть в країні, і поки є відповідне споживання, економіка в якомусь вигляді існує завжди. Навіть якщо там буде громадянська війна, цей механізм все одно функціонуватиме”, - розповів фахівець. 

Він також пояснив, що буде із гривнею. На думку аналітика, на вартість нашої валюти та бізнес у цілому негативно позначається фіксація курсу. 

“Гривня у нас, як відомо, з лютого минулого року прив'язана до долара і її позицію, фактично, визначає Нацбанк. Тому, враховуючи, що гривнева інфляція та інфляція цін виробників дуже суттєва, незмінність курсу є негативним явищем. Я так кажу тому, що всі товари в гривнях стають дорожчими в доларовому еквіваленті, а імпорт стає вигіднішим. Таким чином, навіть ті виробництва, які залишились і які намагаються вижити в умовах війни, знаходяться в невигідному становищі з погляду імпорту. Тому я був і залишаюсь прихильником повільного, прогнозованого, але знецінення гривні, девальвації її по відношенню до іноземних валют. Таким чином, не буде відбуватися зловживань з оцією девальвацією як такою. З одного боку, в нас за рахунок зовнішньої допомоги є доволі значні золотовалютні резерви, але при цьому невідповідність курсу реальному стану економіки згодом призводить до того, що коли Нацбанк все ж таки ухвалить рішення про те, щоб відпустити курс, це призведе до дуже-дуже суттєвого знецінення гривні. І на цьому, крім того, що у першу чергу програє населення, то ще й виграють ті, хто будуть знати, що ця девальвація відбудеться. Таким чином, хтось на цьому заробить, а мільйони українців точно програють”, - пояснив Кушнірук. 

Всі ці реалії розкололи суспільство на два табори: одні переконані, що задля розвитку вітчизняного бізнесу, держава має посилити контроль цього сектору, а інші притримуються протилежної думки - треба дати максимальну свободу нашим підприємцям. Ідеальним рішенням цієї проблеми фахівець вважає “золоту середину”. 

Питання втручання держави у бізнес ніколи не мають однозначних відповідей

“Насправді це не протиріччя одне одному, а невміння урядовців управляти економікою. Бо десь ви можете дати послаблення чи правильніше налаштувати регулювання, а десь ви б мали навпаки більше втручатися як держава, особливо, коли йдеться про виробництва, які нам необхідні для забезпечення ЗСУ. Я просто наголошую, що завжди існує питання, де держава повинна втручатися, а де ні. І тут немає однозначних відповідей.

Маю банальний приклад: ми відновили податки на всю продукцію, зокрема, на акцизи та пальне. З одного боку, це правильно, і я казав про те, що це потрібно було робити ще влітку минулого року. Але в той же час це зроблено в абсолютно неправильний спосіб. Не секрет, що саме в сфері постачання пального у нас багато зловживань при адмініструванні ПДВ. Тому частина експертів, серед яких і я, пропонували суттєво збільшити ставку акцизу на пальне, причому зробити її однаковою для різних видів пального, щоб не було намагання зловживати. Бо якщо ставка одна, то “обзивати” дизель 95-тим чи 92-им бензином вже не буде сенсу.  Натомість ПДВ мав залишатися на рівні там 7-10%. Але уряд зробив схему, яка створює поле для зловживань і бюджет буде недоотримувати кошти. Натомість певні можновладці і бізнес будуть на цьому заробляти”, - розповів Борис Кушнірук.

Крім того, у тих же Штатах є різні погляди на допомогу Україні. Так, республіканці часто стверджують, що це надто дорого для пересічного американця, проте правда є іншою, впевнений аналітик. 

США ще ніколи не мали можливості так дешево послаблювати свого стратегічного противника 

“США за весь час виділили десь 65 мільярдів доларів. Для росії чи Америки це просто копійчані суми. А якщо враховувати, що Україна вирішує глобально-стратегічні питання Штатів, то це й зовсім мізер. По-перше, ми максимально ослаблюємо росію, а це не напряму, але унеможливлює китайську агресію в північній Азії, в першу чергу щодо Тайваню. Це, за великим рахунком, просто незрівнянні витрати Америки по відношенню до вигоди, яку вони отримують внаслідок цієї допомоги Україні. Тому Трамп і його прихильники можуть казати все, що завгодно, але з погляду геополітики і в самій Республіканській партії, і в Демократичній партії, і взагалі в американському істеблішменті існує цілком чітке усвідомлення, що вигода від ослаблення росії та затрати на це абсолютно незрівнянні. Так дешево послаблювати стратегічного противника вони ще ніколи не мали можливості”, - запевнив Кушнірук.

Проте в Україні є ще одна неабияка пролема, яка негативно впливає на нашу економіку - війна на території України. Частина наших земель досі перебуває під окупацією. Все це опустило нашу економіку на, певного роду, дно, вважає аналітик. 

“Українська економіка, скажімо, знайшла певне дно, тому зараз вона не падає. Але вона значною мірою залежить від фінансової допомоги, яку Україна отримує ззовні, а без неї було б кепсько. Ця зовнішня допомога дозволяє фінансувати видатки державного бюджету, і це формує суттєвий внутрішній попит як в промисловій сфері, так і в сфері кінцевого споживання товарів. Бо саме за рахунок цих коштів у нас є можливість платити пенсії і зарплати та фінансувати бюджетні витрати іншого ґатунку. Банально від того, що потрібно для Збройних сил, і закінчуючи фінансуванням дорожнього будівництва в містах і за їхніми межами. Тобто зараз ми маємо певне плато, але для суттєвого і стабільного зростання економіки необхідне завершення війни. На жаль, поки війна не завершиться, ми будемо мати дуже обмежені можливості для зростання. Тому що постійні обстріли ракетні тих чи інших підприємств вдаряють по можливості для них займатися виробництвом. Крім того, споживання значною мірою пригнічене, бо воно не має впевненості в завтрашньому дні. Тому, на превеликий жаль, ми будемо мати певну стабільність економіки, яка базується на цій зовнішній допомозі, але говорити про якесь зростання, причому стале, не доводиться, поки не завершиться активна фаза бойових дій”, - пояснив він. 

Якщо ж найближчим часом ми теоретично виганяємо ворога за межі наших територій, значна частина землі під посіви залишається замінованою. Загалом, на розмінування необхідно багато часу, але у цьому допоможуть вищезгадані бізнесмени, впевнений Борис Кушнірук. 

Обсяги, які ми можемо постачати потягами чи Дунаєм, є у рази меншими у порівнянні з портами

“Насправді розмінування території, з одного боку, це величезна проблема, яка потребуватиме дуже значних зусиль. Але, враховуючи, що в цьому зацікавлений бізнес (в першу чергу аграрії), то повірте, вони це зроблять відносно швидко. Навіть переважно за свій рахунок, бо вони усвідомлюють, що виграють від того, що зможуть сіяти і збирати врожай, аніж просто чекати, поки держава збереться розмінувати всі ці території. 

Проте більшою проблемою є припинення зернової угоди, бо так ми втрачаємо дуже багато грошей. Фактично весь наш експорт - і аграрний, і металургійний - залежить від портів. Обсяги, які ми можемо постачати потягами чи Дунаєм, є у рази меншими у порівнянні з портами. Тому, з цього погляду, ми маємо великі проблеми в економіці”, - розповів він.

Проте Україна зараз шукає інші шляхи транзиту зерна, а це, м’яко кажучи, дуже нелегко.

“Давайте будемо реалістами: вивезти нашу “аграрку” залізничним транспортом практично нереально, бо її масштаби надто великі. Все ж таки Україна — це аграрна держава світового масштабу, і її значення доволі суттєве для стабільності продовольчої в світі. Залізничний транспорт не передбачає такі масштаби і такі опції. І це питання не тільки української сторони, а й інших країн, які просто всю цю продукцію мають прийняти через залізницю. Вони не будуть готові настільки суттєво розширити свої потужності прийому цієї продукції, транспортування територією цих країн, щоби ми мали можливість вирішити проблему за рахунок збільшення українських потужностей перевезень”, - запевнив Кушнірук. 

Окрім цього, з настанням осені актуалізується питання нашої енергетики - ніхто не сумнівається, що рф продовжить свої теракти, руйнуючи наші електростанції. Це, у першу чергу, вплине на собівартість нашого виробництва, вважає аналітик. 

“В першу чергу це суттєво здорожує виробництво, тому що значна частина наших підприємств або змушена призупиняти діяльність, або використовувати інші джерела електроенергії типу дизельних генераторів. Відповідно, електроенергія від них стає надзвичайно дорогою. Якщо так, то продукція, яку випускають наші підприємства, зросте в ціні. Крім того, безперечно, взимку слід очікувати перебоїв з постачанням електроенергії. Ми зможемо виробляти електроенергію, але поставити її в ті чи інші регіони, до тих чи інших населених пунктів може бути проблемно. І саме це ми бачили минулої зими, коли у нас начебто частина людей сидить без електрики, а в цей момент електроенергію продають за кордон. І були з цього приводу емоції. А проблема банальна: те, що у вас є можливість виробляти електроенергію, не означає, що у вас є можливість її доставити до конкретних населених пунктів. Розбиті підстанції, пошкоджені лінії електропередач магістральної і тому подібні речі значно ускладнюють цей процес. Тому на якихось територіях електроенергія може бути відсутня протягом цілих діб”, - підсумував Борис Кушнірук.

Повну розмову з Борисом Кушніруком можете переглянути за посиланням. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.