Сам Залужний під час спілкування з журналістами у Києві сказав, що в цьому кабінеті, де знайшли прослушку, мав працювати саме 18 грудня.

Крім того, 28 листопада дружину керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова Маріанну Буданову та інших працівників ГУР отруїли важкими металами. Зараз потерпілим краще, вони перебувають під наглядом лікарів вдома. Злочинця досі не знайшли, проте працівник розвідки повідомив, що вони вжили додаткові заходи безпеки.

То чи причетна “рука” росіян у цих справ та як будуть карати винних? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів український юрист та депутат, майор ЗСУ у відставці Ігор Лапін. 

Хто, на вашу думку, поставив “жучка” в одне з приміщень, де міг працювати головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний? 

До знайденого “жучка” в кабінеті Залужного причетна російська агентура

Виключати російський слід – некоректно. Я би звернув увагу на декілька моментів. Перший – це те, що прослушки були не в одному кабінеті, але й в інших. Тобто, як мінімум, ми знаємо два місця встановлення прослушки. Другий момент – я б радив розвідці звернути увагу, чи є це відволіканням уваги від головного джерела витоку інформації. Генштаб – це ж не прохідний двір, туди чужі не заходять. Тому те, що це робилося в інтересах Росії, – так, однозначно. Чиїми руками? У нас агентурна сітка ФСБ не закінчується лише на одному Деркачі, Шуфричу чи Дубінському. Я думаю, що в наших кабінетах є дуже багато представників так званого “політичного офісу ФСБ”. Найімовірніше, що саме ці люди поставили ці ”жучки”. Я б порадив шукати головне джерело, від якого зараз активно відволікають увагу другорядними цілями.

Зранку з'явилася інформація, що дружина генерала Буданова і працівники Головного управління розвідки, яких було отруєно важкими металами, досі лікуються. Вони ще не прийшли в нормальний стан, проте лікарі змогли мінімізувати негативні наслідки для здоров'я. 

Так, вони лікуються, але вже вдома. Проте виявляється, що у нас Головне управління розвідки – також “прохідний двір”. Тоді в мене запитання до керівника, це перший момент. Другий – чому немає порушеного кримінального провадження з цього приводу? Чому зразки крові не відбиралися слідчими в рамках розслідування кримінального провадження? Тобто питання не до Буданова, а до інших офіцерів Головного управління розвідки. Де кримінальне провадження, чому не слідчі відбирають зразки і чому ми не бачимо наслідків розслідування цього провадження? Практика показала, що внутрішні розслідування ні до чого не призводять. У нас всі залишаються на своїх посадах, так як і залишаться на посадах ті, хто закинув цю отруту. 

4-го грудня 2023-го року ви внесли петицію на сайт президента, яка називається "Внесення невідкладного президентського законопроєкту до Верховної Ради України щодо призначення звільнення керівного складу ЗСУ виключно за поданням головнокомандувача Збройних сил України". Очевидно, ви подали її після того, коли Валерій Залужний з інтернету дізнався, що його підлеглого командувача військ Сил спеціальних операцій було звільнено без будь-якого погодження із генералом Залужним. Чи зібрала ця петиція вже необхідну кількість голосів і яку долю ви їй провокуєте? 

Вже є 25 тисяч підписів, тобто вона зібрала відповідну необхідну кількість. Давайте говорити відверто. Ніщо не перешкоджає повноваженням президента, бо призначає все одно усіх він відповідно до закону України. Єдине, це робиться за поданням Міністра оборони. Я хочу, щоб погодження кандидатури і ці всі речі відбувалися з керівником наших Збройних сил України. Бо виходить, що Залужний дає команду Хоренкові підготувати операцію, а тут із медіа дізнається, що цю операцію Хоренко не підготує, бо він вже звільнений. Такий абсурд не може відбуватись в країні, яка воює. Тому я вважаю, що такий законопроєкт, як невідкладний, має бути внесений Президентом України. Там не потрібно багато змінювати. Одне доповнення до статті 16 закону України "Про національну безпеку і оборону", а саме в контексті призначення посадових осіб вищого керівного складу Збройних Сил України. Це буквально пів сторінки тексту. 

Дивна історія трапилась з полковником ГУР Міноборони Російської Федерації, учасником приватної військової компанії "Вагнер", який дивним чином виїхав до Нідерландів і написав листа до Міжнародного кримінального суду ООН в Гаазі про те, що він хоче свідчити проти російського режиму, проти Путіна, про злочинів російського режиму. Він брав участь у війні в Сирії, у війні проти України в 2014-му і в 2022-му роках. А зараз, як він написав, його мотивація – "розчарувався у російській ідеї", і вирішив свідчити. Я дуже сумніваюсь в тому, що так просто можна виїхати і так просто можна свідчити проти. Мені здається, що після цього листа людина могла померти відразу того ж вечора. Але, чи може тут бути якась подвійна гра Кремля? Ми прекрасно розуміємо, що про однорідність Кремля говорити не можна. Просто є трохи сильніші, які могли б чинити якийсь навіть показушний, але опір, як це робив Прігожин, якого просто вбили, а є слабші, які не готові свідчити. Тобто виходить, що людині, яка робила звірства в Україні, дають свідчити. Що ви можете сказати стосовно цього всього? 

Це “розтягування задоволення” на роки, і він собі весь цей час буде спокійно жити. Таких свідчень можна назбирати мільярд, ще й різного ґатунку. Кожен полонений росіянин буде давати свідчення про порушення правил війни, а це – юрисдикція міжнародного трибуналу і так далі. Тобто таких свідчень можна збирати пачками. Вони рятують свої шкури, тому що не хочуть вмирати в тюрмі. 

Російських “відважних героїв” треба судити в Україні, бо до Гаазького трибуналу вони можуть і не дожити

Хтось вірить в те, що Путін буде сидіти в Гаазькому трибуналі? Звичайно, ні. По-перше, він до нього не доживе. Я впевнений у цьому, тому що весь цей процес буде тягнутися десятиріччями. Це абсурд. Коли ми говоримо про міжнародні суди і про ці всі історії, я думаю, наскільки система колективної безпеки і міжнародного права в світі зламана. Навіть публікації і всі ті висловлювання багатьох міжнародних політиків – це доказ того, що більшість бачить єдиний вихід розв'язання війни – посадити Україну за стіл переговорів, а Росія бачить лише нашу капітуляцію. Право сили зламалося з Криму, з 2014-го року. Дасть він свідчення – ну добре, але кримінального провадження в Україні проти нього ніхто не бачив. Треба, аби такі "відважні герої" давали свідчення про злочини тут, в Україні. Зібрали б докази, попросили би екстрадицію, але таких свідчень росіяни не дають в Україні. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Україна не бореться з російською агентурою у владі та церквах, – Гудименко