За даними Wall Street Journal, служба безпеки Ірану допомогла спланувати атаку ХАМАСу на Ізраїль. Минулого понеділка на зустрічі в Бейруті вони дали “зелене світло” для нападу. ЦАХАЛ завдає масованих ударів по Газі. За останню ніч уразили понад 500 цілей. Під час чергового ліквідували одного з лідерів радикального палестинського руху ХАМАС Аймана Юніса. 

Кількість загиблих в Ізраїлі вже сягає понад 700 людей, за даними Times of Israel. Ще понад 370 людей загинули у Секторі Гази. Кількість поранених з обох сторін приблизно 4,5 тисяч. Серед загиблих є дві українки. Ще 100 українців звернулись по допомогу в посольства в Ізраїлі.

США оголосили про додаткову допомогу для Ізраїлю, а Радбез ООН скликав екстрене засідання через вторгнення.

Хто стоїть за атакою ХАМАСу на Ізраїль і як це вплине на допомогу Україні в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів перший Консул України в Ізраїлі Дмитро Чекалкин. 

Хто насправді напав на Ізраїль? 

Ісламське угруповання, яке поставило собі за мету знищити Ізраїль як державу, – це один з найпотужніших екстремістських військових підрозділів на Близькому Сході разом з "Хезболла" в Лівані. Ці дві організації офіційно проголосили своєю метою знищення сіоністського утворення. І, на жаль, це зайвий раз підкреслює те, що палестинська держава так і не відбулася. Відбувся розкол в палестинському русі. Сьогодні є практично нелегітимна влада, штаб-квартира якої розташована в Рамалі, де є Президент Палестинської автономії Махмуд Аббас, який був обраний у 2013-му році. Тоді він мав перевагу над своїми суперниками, тому що не допустили до виборів лідера ХАМАС. останні парламентські вибори відбулись в Палестині в 2006-му році, і з того часу немає згоди між цими двома організаціями, традиційними лідерами палестинців. Іронія долі полягає в тому, що Ізраїль сам свого часу долучився до створення та посилення ХАМАСу, як противаги Організації визволення Палестини. Перший лідер і засновник ХАМАСу підтримував благодійну діяльність і створив медичні та освітні центри. Вони отримували не фінансову, але гуманітарну допомогу з боку ізраїльські влади – вона їх не забороняла, тобто вважала противагою для Організації визволення Палестини в 70-х чи 80-х роках. І практично Ізраїль дивився на розвиток цієї організації і створення її інфраструктури. 

Зараз, під час цієї атаки, є діяльність лише організації ХАМАС чи, все ж таки, за нею фінансово, організаційно, структурно чи збройно стоять інші сили, які зацікавлені саме в запаленні великого вогню на території Ізраїлю? 

Всі роки існування ХАМАСу, його діяльність повністю фінансували з-за кордон

The Wall Street Journal писали про те, що усі дії були узгодженими і планували у цю операцію залучити іранських фахівців. Згоду дали іранські очільники, які зустрічалися з лідерами ХАМАСу в Бейруті декілька тижнів тому. Без фінансової підтримки, з одного боку Ірану, з іншого боку Катару, напад не був би можливим. Ці дві держави узгодили дії з керівництвом. А взагалі всі роки існування ХАМАСу, його діяльність повністю фінансували з-за кордону. І ми ж пам'ятаємо ці історії про численних смертників камікадзе, терористів, які підривали разом із своїми тілами ті чи інші об'єкти, а потім їхні родини роками фінансували з бюджету Ірану або Катару. Уся діяльність цього керівництва, діяльність всіх структур ХАМАСу, фінансують з-за кордону. Вони не спромоглися створити економіку, яка діє. Свого часу ізраїльтяни пропонували мирний план, який був підписаний у 1993-му році восло. Згідно з ним не передбачали будівництво великого техногенного парку вздовж кордону Гази з Ізраїлем. Нагадаю, що це смужка землі, яка 40 кілометрів завдовжки і 10-15 кілометрів завширшки. Я сам був присутній на презентації цього плану в Єрусалимі, де покійний Шимон Перес та Іцхак Рабин представляли план, який мав вирішити головну проблему населення сектора Газа – безробіття безхатченків. Наскільки я пам'ятаю, там пів мільйона безробітних, сто тисяч безхатченків і досить важкі умови життя. Щільність населення – 5,5 тисяч людей на квадратний кілометр, тобто територія половини Києва, і забудови там немає, здебільшого висотні буділіь. Тому можна уявити, яка там, на відміну від Києва, щільність населення. Я сам був колись представником України на окупованих на той час палестинських територіях і вже після створення Палестинської автономії відвідував неодноразово сектор Газа. Пам'ятаю, в яких там жахливих умовах жили люди.

Показова жорстокість, вбивство ізраїльтян, вбивство громадян інших держав на фестивалі музики, який відбувався в пустелі на півдні Ізраїлю, там, де й межує Ізраїль з сектором Газа – такий розстріл населення порівнюють з тим, що ми бачили в Бучі, в Ірпені, на півдні України, в багатьох інших районах. Замотані руки, постріли в потилицю, розстріляні автівки з дітьми, жінками. Це почерк росіян чи показова жорстокість? Яка у цього мета чи мети немає, а це просто характер нападників?

Я вже наводив приклад двох колишніх бійців підрозділу так званих ізраїльтян, спецпризначенців підрозділів "Шабак", які видають себе за арабів. Так от, 10 років тому вони залишили службу і почали свою продюсерську та акторську діяльність. Створили найпопулярніший серіал "Фауда", який був одним із найпопулярніших серіалом на платформі Netflix. Він розповідає про ту страшну прірву ненависті, яка розділяє два народи, тому що вони зрозуміли, що просто однією зброєю цю проблему не вирішити. І ми ж самі знаємо, як працює “соловйово-скабєєвська” пропаганда, яка накручує мільйони росіян, які потім йдуть сюди "мочіть хахлов". Ось такий самий рівень ненависті до ізраїльтян роками підтримувався на території Гази. Але жахливі економічні умови призвели до того, що рівень такої агресії і ненависті в секторі Газа набагато вищий, ніж на західному березі ріки Йордан, де умови життя набагато кращі і більш комфортні. 

Радянська пропаганда стала причиною прірви ненависті

Тобто, на жаль, сьогодні головне поле битви, як стверджують творці цього серіалу, це людська психіка, людський мозок, і саме на нього вони намагалися впливати. Робили це досить успішно, тому що цей серіал подивилися 200 мільйонів мусульман та арабів. Це одна десята всіх мусульман нашої планети, і в більшості арабських країн він отримав схвальні відгуки, тому що він розповідає правду про те, зокрема і якими підступними психологічними методами виривали цю прірву ненависті, яка розділяє ці народи. На жаль, я сам був свого часу свідком і навіть певним чином співучасником цих операцій, тому що нас готували як військових перекладачів, як бійців інформаційного фронту. Ми приносили на Близький Схід, звозили літаками цю пропагандистську літературу, де зображували на страшних цих карикатурах американський імперіалізм та його прислужників – ізраїльських сіоністів і накручували покоління не тільки палестинських студентів. В Радянському Союзі навчалися сотні тисяч представників арабських країн. І показовий результат – це ті країни, які надсилали своїх дітей вчитися в Гарвард, Сорбонну та Кембридж. В них сьогодні досить пристойний рівень життя, навіть якщо в них немає нафти, такої, як у Йорданії чи Марокко. А ті країни, діти яких навчалися в Інституті Патріса Лумумби і в інших навчальних закладах Радянського Союзу, – вже сьогодні охоплені громадянськими війнами. Те, що ми бачимо в Ємені, Алжирі, в країнах півночі Африки, Лівії, Сирії, Іраку, – результати діяльності радянської пропаганди. 

Росія, будучи правонаступницею СРСР, продовжує цю свою підривну роботу. І, звичайно, що таке багаття зараз дуже вигідне Росії. Вже писали про те, що одна з цілей цього наступу – порвати домовленість між Ізраїлем та Саудівською Аравією, яка дуже не вигідна і Китаю, і Росії. Ну і посіяти ненависть, запалити вогонь там, де дуже вигідно тим, хто підтримує світову агресію, яка зараз концентрується у війні Росії проти України. Військова відповідь Ізраїлю і мета знищити це “осердя зла” дасть результати чи на якомусь етапі знову почнуться перемовини, розмови і замирення?

Ну про це якраз творці серіалу і кажуть у своїх численних інтерв'ю. Що вони в черговий раз зайдуть в Газу, знищать там пару сотень будівель, вб'ють декілька тисяч палестинців, але в цих палестинців з покоління народиться ще в десять разів більше нащадків в тих сім'ях, де будуть жертви. І вал цієї ненависті буде збільшуватись. Тому, на жаль, це не є принциповим вирішенням питання. Принциповим вирішенням було б створення повноцінної Палестинської держави, де панували б демократія, свобода слова. Зараз дійсно можливий союз Ізраїля з Саудівською Аравією, який передбачав будівництво нафтопроводу з тих нафтових родовищ, які розташовані на півночі Саудівської Аравії. Якщо подивитися на карту, то там відстань менша тисячі кілометрів до турецьких берегів, де прокладені російські колишні нафтопроводи, по яких раніше прокачуватися російська нафта і газ. І це дало б змогу тій самій Саудівській Аравії чи навіть Катару значно зменшити вартість транспортування своєї нафти. Тому що нафта в таких умовах залягання, що рентабельність там практично найнижча в світі. Можна просто трубу в землю увіткнути і качати нафту. Тобто 90% вартості саудівської нафти – це транспортування. А якщо б проклали ту гілку, яка передбачалася цим планом, то це значно знизило б ціну транспортування, оскільки зараз нафта йде через Перську затоку, Індійський океан, Суецький канал. А так, Саудівська Аравія, яка має 20% усіх розвіданих запасів нафти в світі, могла б викинути на світовий ринок значно більші обсяги нафти і знизити ціни. При цьому не втратити власних заробітків тому, що вони суттєво б підвищили рентабельність своєї нафти. 

Ми розуміємо, що так чи інакше це все одно синхронізується із тим, що сьогодні Росія й Іран роблять в Україні все проти західного світу. Якою мірою Сполучені Штати Америки будуть допомагати в цьому протистоянні? Чи Ізраїль може самотужки впоратися з тією загрозою? В Україні постає питання, що зараз увага переключиться на Ізраїль, на ситуацію на Близькому Сході, і Україна відійде на другий план, а це допомога, фінанси, зброя. 

Дестабілізація координується Росією та Іраном

Я не думаю, що допомога, яка і так передбачена форматом ізраїльсько-африканського співробітництва, суттєво вплине на допомогу Україні. Навпаки, можливо, якраз ізоляціоністські настрої, які панували серед республіканців, суттєво зменшаться. Вони, все ж таки, відмовляться від цієї концепції, яку, на жаль, останніми місяцями почали все більше підтримувати. Я про те, що США не треба витрачати фінанси на зовнішні цілі. Тобто я не думаю, що це суттєво вплине на допомогу Україні. Навпаки, нам треба використати цей фактор для того, щоб максимально прикувати увагу до ситуації в світі, до того, як дестабілізація координується союзом Росії та Ірану і, можливо, з долученням Китаю. Тобто всі цивілізовані країни мають зайвий раз розуміти рівень цієї загрози, тому що, на жаль, за останні роки пріоритети були вибудувані не правильно. 

На вашу думку, чи долучаться до цієї війни ті країни, які так чи інакше можуть бути зацікавлені в тому, аби “підлити бензину” у цей “вогонь” в Ізраїлі? Ця війна матиме масштабування чи все обмежиться протистоянням ХАМАСу та Ізраїлю? 

З цих чотирьох країн, які мають спільний кордон з Ізраїлем, діють мирні угоди і плідне співробітництво відбувається вже роками. Я маю на увазі сосунки між Ізраїлем та Йорданією, Ізраїлем і Єгиптом. Тобто дві інші країни – це Ліван та Сирія, які, як відомо, охоплені громадянськими війнами. І я не думаю, що зараз їм до того, і що в них є достатньо сил і можливостей якось втручатися. Тобто Хезболла – це дійсно друге за своєю потужністю військове формування на Близькому Сході, і вони загрожують Ізраїлю. Але це ж не державна структура, не державна інституція. Тобто казати про те, що на державному рівні якась близькосхідна країна може втрутитись – абсолютно безпідставно. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.

Читайте також: “Для самостійного виробництва "натівської" зброї, нам бракує лише політичної волі”, – Ступак