Книга львів’янки Людмили Калабухи «Зробіть НАВПАКИ: життя та продажі ДО і ПІД ЧАС ВІЙНИ» стала найкращою книгою України 2023 за підсумками VII Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича.

Людмило, ти до нас завжди приходиш переможницею – з новими проектами, книгами, номінаціями. І зараз прийшла відразу з 3-ма перемогами, розкажи із якими?

Перша – це моя нова книга «Зробіть НАВПАКИ: життя та продажі ДО І ПІД ЧАС ВІЙНИ». Вона перемогла в національному літературному конкурсі ім. Леся Мартовича і стала найкращою Книгою України 2023. Друга перемога –  це те, що ця книга стала першою книгою українського автора про війну, яка в англійському перекладі продається на Amazon. І третя перемога полягає у тому, що ця робота пройшла суворий відбір Українського Інституту книги і буде представлена на українському стенді на найпрестижнішому міжнародному книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні.

Три твої книги ставали найкращими книгами України 2017/2020/2023. Виграють як у читацькому голосуванні, так і отримують найвищі бали авторитетного журі. От дивишся на тебе і думка тільки одна – ПОЩАСТИЛО. Це так?

Так, мені насправді дуже пощастило. Проте за кожною успішною жінкою стоїть історія, яка не залишила їй вибору. Все моє свідоме життя складається саме з таких історій та ситуацій. І мені саме з цим дуже “пощастило”!

Розкажи, як ти змогла зібратися і вже В КВІТНІ 2022-го року написати за місяць книгу? Не важко було “збиратись до купи”?

Я дуже пишаюся тим, що я перша в Україні – на дванадцятий день після двадцять четвертого лютого – почала проводити відкриті вебінари “Як продавати під час війни?”. Тоді навколо мене були люди, які не могли “зібратися”, не знали, що робити, які втратили прибуток та свою справу, в яку було стільки вкладено. І я просто відчула, що я як відповідальна за власну творчість людина, повинна допомагати людям. Я почала проводити безкоштовні вебінари саме з продажів під час війни. Я пояснювала, як змінилася психологія покупця, як змінилися методи комунікації з людьми тощо. Бо те, що працювало раніше, абсолютно змінилось. 

Після цього я виступала вже наживо в чотирьох країнах світу, і зі сльозами на очах до мене підходили люди, які казали, що вони змогли зібратись саме завдяки тим моїм вебінарам. Вони з нуля побудували нову справу в новій країні.

Людмило, читачі твоїх книг та авторитетні критики зазначають, що в у цій роботі зовсім неочікувано подана тема війни – без розпачу і безнадії. Як тобі це вдалося?

Ми – покоління людей, яке виборює перемогу

Справа у тому, що мої герої – не жертви, а переможці, які доводять всім, що є речі, які ми не можемо втратити, навіть коли втратили все. І моя місія полягає у тому, щоб максимально зберігати ці факти та популяризувати їх. Ми – покоління людей, яке виборює перемогу. Покоління, яке вистояло, зберегло свою справу, себе і людей, які нам довірилися.

Тому так, писати оптимістичні книги у темні часи – складно. Але саме зараз видно світлих людей, про яких можна і треба нагадувати. Це і є моя місія.

Які поради даси читачам, щоб й їм «пощастило»? Зокрема тим, хто давно хоче написати, дописати чи видати свою книгу?

Коли, якщо не зараз, ви будете писати свої найкращі твори, картини чи просто розказувати про свій досвід? Ваш досвід безцінний, і ми зараз є літописом нашої перемоги. Я пишаюся, що на основі тисяч інтерв'ю, історій, реальних підприємців і методів, як продавати під час війни, народилася моя книга, яка має такий неймовірний успіх. 

Ти пишеш дуже відверті речі про свої стосунки в родині, про те, які випробування тобі особисто вдалося пройти. Звідки така сміливість?

Я вважаю читачів близькими людьми. Всі пишуть, що мої книги – це ніби розмова з подругою. Мені нема що приховувати. Мало хто напише публічно чи розкаже про себе правду. В кожної історії завжди є “офіційна версія” і те, як це все було насправді. Так от, я пишу завжди, як було – як про себе, так і про людей.

Твої книги читаються на одному подиху – це хоч і нон-фікшн, але написано як захопливий любовний, детективний та пригодницький роман. Як ти знаходиш такі історії, кожна з яких варта стати сценарієм фудожнього фільму або окремого роману?

«Поряд з тобою небезпечно щось розказувати – ти ж напишеш!», – жартують мої друзі

Я просто слухаю і чую людей. Взагалі, я люблю людей, захоплююся ними, цікавлюсь і дуже уважно нотую все, що чую і бачу. «Поряд з тобою небезпечно щось розказувати – ти ж напишеш!», – жартують мої друзі. І це дійсно так. Але перш, ніж публікувати чиюсь історію, я завжди питаю згоди у героїв. Навіть якщо не вказую їхні імена. Всі історії, що я пишу, – правда. Для чого “художку” писати, коли по сусідству такі драми та комедії творяться, що Голлівуд “відпочиває”.

Твоя книга «Зробіть НАВПАКИ…» отримала вже 8 номінацій на престижних літературних конкурсах. Деякі з них передбачають суттєві грошові премії. Як ти плануєш їх витратити?

100% всіх грошових премій я 100% передам на ЗСУ

Всі грошові премії, якщо мені пощастить здобути перемогу ще в якомусь конкурсі, я передам на ЗСУ. Пишаюся, що підтримую найсильніших. Тих, ким захоплюється весь світ і тих, завдяки яким я жива, вільна, можу писати книги та отримувати за них книжкові “Оскари” під аплодисменти, а не під вибухи. 

Багато в кого сьогодні є різного роду труднощі, зокрема й фінансові. Як зараз не опустити руки? 

Треба просто змінити позиціонування із “все пропало” на “я все можу”. Я у продажах вже працюю 29 років і розпочинала я у часи, які ми колись вважали найважчими в Україні, – у 90-х.  Як би важко це не звучало, але багато бізнесів через російську агресію закрились, а отже на ринку звільнились нові ніші. Завжди треба вірити у себе. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Комплекс меншовартості або “пологова травма українського народу”