2_Банери разом_ПРАВИЙ АНІМОВАНИЙ.jpg
animation.gif

Україна в НАТО без окупованих територій

Україна в НАТО без окупованих територій
Посилання скопійовано
15-го листопада президент США Джо Байден зустрівся з очільником Китаю Сі Цзіньпінем у Сан-Франциско.
Україна в НАТО без окупованих територій

Зустрічі лідерів запланована в межах саміту країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, де розглядатимуть питання, які важливі для України. У Білому домі заявляють, що головною метою сьогоднішніх перемовин є відновлення нормальної комунікації між двома країнами, зокрема військових зв'язків. 

Як зустріч двох очільників може вплинути на підтримку України та яких змін в допомозі від США чекати після візиту української делегації на чолі з Андрієм Єрмаком? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів ексміністр закордонних справ України та співзасновник Центру національної стійкості та розвитку Павло Клімкін.

Чого варто очікувати Україні від зустрічі у Сан-Франциско між Джозефом Байденом і Сі Цзіньпіном? 

Насамперед стабілізації американсько-китайських відносин. У них були хвилі, навіть “цунамі”, після візиту спікерки Ненсі Пелосі до Тайваню. Розривалися лінії комунікації, зокрема й військових. Китай був шалено обурений, а американці – збивали китайські аеростати. Але зараз все йде по спадній. Ми чуємо про важливі домовленості, зокрема для Американської адміністрації, а це – обмеження експорту хімікатів, з яких роблять синтетичні наркотики. Для Штатів це велика проблема. Кожного року 100 тисяч американців гинуть тільки через фентаніл, який переправляють через південний кордон з Мексикою. Тому я оцінюю атмосферу перед зустріччю Сі і Байдена як стримано-позитивну, якщо говорити дипломатичним виразом. 

Чого насправді хоче Китай і в контексті цієї зустрічі, і в ситуації, яка склалася загалом? 

Китай хоче свободу дій щонайменше в Західному світі, а також в Азії і на тихоокеанському просторі. Китай прагне отримувати американські і західні технології без обмежень. Але найголовніше, чого хоче Китай, – співвизначати всі світові правила як в безпековій сфері, так і в фінансовій.

Чи можуть там ухвалити рішення, яке в перспективі вплине на хід українсько-російської війни? 

Заборона експорту товарів подвійного призначення стане серйозним ударом для РФ

На швидке рішення війни я точно не очікую. Хоча, звісно, хотілося би. Але китайці можуть обмежити експорт товарів подвійного призначення. Це компоненти, які використовуються Росією і для дронів, і для інших стратегічно важливих речей. В першу чергу – мікрочіпи, які Росія взагалі не виробляє. Якщо їхній експорт обмежать, то це буде суттєвий й болісний удар по Російській Федерації. 

Також дуже важливо розуміти, що китайці бачать світ через призму змагання зі Сполученими Штатами. І поки що російський режим в цьому змаганні їм потрібен. Це не означає, що у них є довіра до Москви, але поки вони можуть, вони будуть його використовувати. Тобто будуть балансувати, але зменшення підтримки за результатами цієї зустрічі для нас насправді багато означає.

Ну і про підтримку Україні з боку Сполучених Штатів Америки. Вже зробили заяву про те, що дуже мало допомоги залишилось зараз в Пентагоні для України. Палата представників США продовжила законопроєкт про тимчасовий бюджет без фінансової допомоги Україні. Що робити Україні, коли грошей стане замало? Чи вдасться вийти з цієї складної ситуації законодавцям Сполучених Штатів Америки і уряду Джозефа Байдена? 

Я відчуваю настрої в Вашингтоні і, що важливо, до цього законопроекту не увійшла не лише допомога Україні, а й допомога Ізраїлю. її будуть розглядатися окремо, бо розгляд в пакеті разом міг би стати для нас не дуже позитивним. Дуже важливо, щоб ця допомога була не на перспективу президентських виборів, оскільки американська президентська кампанія теж запускає хвилі всередині американської системи і ускладнює будь-які домовленості. Таке собі політичне мінне поле. Але стосовно грудня – у мене оптимістичні очікування. 

Я не скажу, що все, що нам би хотілося, однозначно там буде, але і цифри, і обсяги мають бути достатніми для того, щоб далі ефективно працювати. В Пентагоні мало чого залишилось в плані фінансів, але не мало того, що нам потрібно. Тобто в американців ще багато того, чого ми потребуємо станом “на вчора” і станом на сьогодні, хоча вони також мали би прискорювати виробництво. І наша війна, на жаль, також напряму впливає на усі ці процеси. 

Прокоментуйте корисність візиту української делегації до Сполучених Штатів Америки, який відбувся під орудою пані Свириденко. У цій групі також брав участь голова Офісу Президента Андрій Єрмак. Про що свідчить рівень представництва і чи принесе цей візит користь? Чому саме в такому складі вирушили до Сполучених Штатів Америки?

Одна гарна зустріч коштує декілька дзвінків і приносить в рази більше допомоги

Я думаю, що в нашій делегації головним був Андрій Ярмак. Він фактично визначає основні моменти і в безпековій сфері, і стосовно співпраці з американцями. Він тримає контакт з радником Байдена з питань національної безпеки Джейком Салліваном, який зараз ухвалює багато рішень. Тому, з одного боку, це візит про стратегію, про те, що і як нам потрібно, і що ми можемо отримати. З іншого боку, цей візит про те, як далі буде проходити історія з американськими безпековими зобов'язаннями. Цей процес вже почався. Звісно, це також про допомогу, про те, що можуть зробити американці стосовно підтримки приватних компаній до закінчення війни, тому пані Юлія Свириденко там також була. 

Результати візиту покажуть, якими будуть американські дії. Я не думаю, що в найближчі дні, але після Різдва ситуація точно буде зрозумілою з огляду на те, чи змогли ми зрушити питання критично необхідних нам зараз речей. І цей діалог між нами і адміністрацією – не про дзвінки. Хоча дзвінки – це теж корисна справа, проте одна гарна зустріч коштує декілька дзвінків і приносить в рази більше допомоги.

Дуже хотілося, щоб у нас певні люди в структурах влади не говорили такі речі, як сказав Данілов. Він наполягав, що лише президент Зеленський, Кулеба, Стефанчук і Шмигаль можуть представляти Україну, а всі інші – просто туристи. І при різних поглядах на Єрмака і Свириденко – вони не туристи, вони їхали представляти Україну, яка потребує допомоги. 

Я би на цьому не фокусувався, тому що у нас справді є прописано, хто і чому офіційно може представляти Україну на міжнародній арені. Але у нас є президент, який є головнокомандувачем під час війни. Якщо він дає такі повноваження, і вважає, що такий діалог із Штатами найбільш ефективний, то маємо працювати за цією схемою. Нам не важливо, хто, нам потрібен результат. Ми всі прекрасно розуміємо, що американська політика стає “мінним полем”, і викликів з'являється дуже багато. Я думаю, що з американцями мають працювати багато людей. Тут про те, що ми з американцями маємо зберігати довіру. Довіра – це те, що нам потрібно підтримувати з усіма союзниками. 

Андерс Фог Расмуссен і Міністерка закордонних справ Нідерландів заявили про ідею включення України до НАТО в підконтрольних Україні територіях, а непідконтрольні – повернемо згодом. Ця ідея може підтримати схвалення чи це лише “пробні камені”? 

Україна в НАТО без окупованих територій – думка, на рівні ідеї 

Це не тільки думка Андерса, це в основному експертна думка на рівні ідеї. Це не офіційна позиція. У випадку, якщо вона отримає подальший поштовх, звичайно, ніхто не буде говорити про юридичне, політичне чи емоційне визнання тимчасової окупації Криму. У нас не весь Кіпр є членом Європейського Союзу. Ми живемо у XXI столітті, і будь-які принципові моменти мають право на існування. Подивіться на історію Німеччини. Коли Сталін намагався відбити Аденауера від того, щоб Західна Німеччина стала членом НАТО, Аденауер сказав чітке “ні”. Він пішов вперед, і подивіться сьогодні на долю Німеччини. 

Ми всі хочемо, щоб Україна залишалась в кордонах 1991-го року, але шлях до цього – це велика дискусія з нашими друзями. Ми не можемо передбачити хід війни, але ми можемо передбачити, що ми маємо бути частиною Заходу. Це запорука нашої безпеки і добробуту.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Конфлікти між владою та військовими, контрнаступ і вибори: політичний експерт про інформаційні “вкиди”