Виборів у 2024-му році нам, таки не уникнути

Виборів у 2024-му році нам, таки не уникнути
Посилання скопійовано
Явно не “снігом на голову” стала для українців заява Володимира Зеленського про те, що він балотуватиметься на посаду Президента України, якщо вибори таки відбудуться у 2024-му році. Питання лише в тому, наскільки вони реальні.
Виборів у 2024-му році нам, таки не уникнути

Фото Vasily Maximov /AFP

Міжнародні партнери України все частіше нам про це нагадують.

"Я хочу, щоб у цій країні відбулися вільні та чесні вибори, навіть під час нападу на неї. Американський народ має знати, що Україна змінилася. У минулому це була дуже корумпована країна", - республіканець Ліндсі Грем. 

Чому Грем зробив таку заяву?

Один із варіантів, чому Америка про це говорить, є те, що США постійно стежать за допомогою (а це зброя і гроші), яку вони нам надають. 

"Ми стежимо за кожним доларом, за кожною одиницею зброї. Ми продовжуємо робити свій внесок. І я задоволений тим, що українці не наживаються на американському народі. Вони допомагають американському народу. І я вважаю, що Україні час зробити наступний крок у становленні демократії, а саме - провести вибори 2024 року", - дуже чітко сказав впливовий американський сенатор. Можна не сумніватись, що він розуміється на логістиці та цінах, за якими можна проводити різного роду закупівлі. 

І на цьому фоні дуже дико й неприємно виглядають різного роду корупційні скандали - від яєць по 17 гривень до літніх курток за ціною зимових. Звісно, вже є чутки про відставку Міністра оборони Резнікова, але це ще далеко не боротьба із корупцією.

На перший погляд, це зовсім не стосується виборів, але це зовсім не так. Перша причина пов’язувати ці речі - це втома США від вищезгаданої корупції. І саме вибори виглядають логічним способом “перетасувати колоду” монобільшості. 

“Я думаю, питання в легальності виборів суто політичне, а хаос, який ми спостерігаємо у владі, набрид не тільки всередині України, але й ззовні. Тому наші партнери сподіваються на значне оновлення владної команди і на те, що нарешті після приходу нових політиків до влади, вдасться не тільки перемогти ворога, але й збудувати чітку картинку майбутнього України. Тому я думаю, що наші союзники нам максимально допоможуть з організацією цих виборів”, - зазначає ексміністр інфраструктури України, політичний експерт та офіцер запасу Володимир Омелян. 

Вибори таки будуть

Спочатку позиція Офісу Президента і самого Зеленського була “проти”. Зрозуміло, що перемогти росію до того часу буде нереально, тому доведеться проводити вибори під обстрілами. Тому президент зазначав, що зробити це - просто нереально. Він це аргументував тим, що багато людей у полоні, багато людей в окопах, а ще більше - за кордоном. Він навіть говорив про наглядачів із США, які мали б працювати на лінії фронту, адже забезпечити якусь ротацію нашим воїнам для голосування у тилу практично неможливо. Тим більше є і питання із балотуванням - як має будувати передвиборчу кампанію чи брати участь у дебатах умовний артилерист, який працює на “нулі”? У нього буде явно менше шансів, ніж у політиків, які вже почали “гастролі” по різних медіамайданчиках. 

Проте тепер ми маємо оцю заяву Зеленського про другий термін, і вона дає нам зрозуміти: вибори, найімовірніше, будуть. Питання лише у форматі.

“Дія”?

Тут першим варіантом є додаток “Дія”. З одного боку - це хороший засіб, оскільки відкрити смартфон і тицьнути пальцем у свого кандидата може кожен. Проте питань тут більше, ніж відповідей. Наприклад, чи кожна бабуся або дідусь мають смртфони, а тим більше вміють його використовувати ширше, ніж на рівні підняти-покласти слухавку? По-друге, що робити, якщо випадково обрав не того, кого планував? Чи є якийсь варіант змінити голосування? Ну і третє - підрахунок. Є такий жарт, що “неважливо, як голосують люди, важливо, як ті голоси потім рахують”, і саме це лякає чи не найбільше. Тобто, обрання президента у “Дії” відкриває чималі можливості для махінацій, маніпуляцій та банальної фальсифікації. Крім того, ми добре знаємо про любов росії до втручань у вибори різних країн шляхом своїх масових хакерських атак. Тому це не варіант. 

Звідси й висновок, що єдиним притомним варіантом є вибори “наживо” - з дільницями, урнами та бюлетенями. І тут також є маса проблем, які необхідно вирішувати. 

Як “ділити” Україну?

Перша із них - це поділ України на виборчі округи. У той час, якщо на умовній Львівщині чи Закарпатті можна використовувати вже відіграні десятки разів сценарії, то що робити на Херсонщині чи Запоріжжі? І це ми вже мовчимо про Донеччину Луганщину та Крим. 

Логістика

Тут все просто: значна частина України та наших доріг зараз зруйнована та замінована. За одну добру відвезти бюлетені у всі куточки держави та зібрати їх буде вкрай складно.

Безпека людей - понад усе

Третя проблема - захист виборців, виборчих комісій, правоохоронців тощо. До ворожки не треба ходити, аби зрозуміти, що вся карта України в день виборів буде “червоною” від повітряних атак. Дуже сумнівно, що Ізраїль нам позичить “залізний купол”, та й не вистачить його на всю державу. 

Експерт з питань інформаційних воєн та конкурентної розвідки Дмитро Золотухін підкреслив неможливість та абсурдність таких ідей, запропонувавши Штатам організувати безпекові заходи на території України під час таких виборів. Його ідея полягає у почерговому закритті неба над двома-трьома областями, аби там проводити голосування.

“Оголошуємо вибори, скажімо, в Закарпатській області. США та НАТО оголошують Закарпатську область безполітною зоною та забезпечують це своїми ППО/ПРО та авіацією. Голосування відбувається безпечно. Потім переходимо до Львівської та Івано-Франківської областей…”, - зазначив він.

А ще є артилерія ворога, яка може діставати значні частини України. Та й отаке “голосування по черзі” також створює ціле поле для фальсифікацій. Урни можуть губитись, опечатуватись не один раз і таке інше. 

Як всі, то всі

Проблема номер чотири - це люди, які не в Україні. І якщо проблему виборів в країнах Євросоюзу ще можна вирішити за рахунок наших посольств та консульств (хоч це теж ще той головний біль), то що робити із тими, хто в полоні, на окупованих територіях або вивезений в глибину рф? Іншими словами, люди, які виїхали до цивілізованих країн, зможуть віддати свій голос як громадяни України. Проте цього не зроблять полонені воїни, люди, яких силоміць вивезли до росії та всі, хто проживає на окупованих територіях. І що тут робити із Донеччиною, Луганщиною та Кримом? Раніше вибори проходили без них, проте тепер ні влада, ні народ не поступиться ворогу в цих питаннях. Єдиний варіант - виходити на кордони України 1991-го року. А всі ці люди також є громадянами України і мають право голосу, бо саме так працює демократія. 

Яблуко розбрату

П’ята проблема - це передвиборчі перегони. У той час, коли Україна має залишатись згуртованою та єдиною, такі речі дійсно можуть стати “яблуком розбрату”. Особливо для суспільства, якому для запеклих ср*чів достатньо і набагато дрібніших причин, ніж вибори влади під час повномасштабної війни.

Висновок

Схоже, що виборів у 2024-му році нам таки не уникнути (чи ні?). На це вказує багато ознак: позиція Заходу, від якого напряму залежить наша обороноздатність, зміна риторики президента і влади та передвиборчі перегони, які фактично вже стартували. Але для того, щоб провести ці вибори у демократичний та максимально адекватний спосіб, нам слід усунути масу проблем, які ми бачимо вже. Скільки їх ще “вилізе” по ходу - можна лише уявити. Ми опинились на такі собі “розтяжці”: не проведемо виборів - зле, проведемо неналежним чином - теж погано. Навіть якщо ми отримаємо гроші на організацію, це тільки початок. І всі ці речі Володимиру Зеленському варто вирішувати вже, адже надворі дев’ятий місяць 2023-го року. А замість допомоги, його команда постійно йому додає проблем у вигляді корупційних скандалів, невдалих висловлювань та необдуманих рішень. 

Автор Роман Гурський

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.