Там стверджують, що не мають юрисдикції щодо РФ, оскільки вона не є учасницею Римського статуту. Про це пише The Guardian.

Провідний прихильник створення міжнародного трибуналу Філіп Сендс звинуватив Каріма Хана, прокурора МКС, і деяких неназваних суддів у тому, що вони блокують створення спеціального трибуналу не з принципових міркувань, а через боротьбу за власні інтереси. За словами Сендса, деякі країни, як США, Велика Британія і Франція переймаються з приводу міжнародного трибуналу, оскільки він може створити прецедент, який призведе до того, що інші світові лідери можуть бути звинуваченими у майбутньому.

У виданні пишуть, що альтернативою може стати створення трибуналу Радою Європи на основі багатостороннього договору.

То що має зробити Україна, аби покарати винних та зібрати докази злочинів РФ проти України в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів ексзаступник секретаря РНБО та академік Національної академії правових наук України Степан Гавриш.

Які міжнародні організації займаються фіксацією російських злочинів і як саме це відбувається? 

Є низка Женевських конвенцій, які певною мірою регулюють правила ведення війни. Росія всі ці конвенції порушує, вона дійсно користується терористичними прийомами, методами й способами ведення бойових дій. І це не тільки пов'язано із ракетними обстрілами цивільних територій. Це пов'язано із масовими вбивствами цивільних людей, знищенням їхніх поселень, вбивством й викраденням дітей і багато іншого. 

Є три види злочинів, які скоює Росія: воєнні, злочини проти людяності і геноцид. Геноцид – це найстрашніший злочин. Після Другої світової війни з'явилися норми права стосовно геноциду, через які нацистських злочинців засуджували. Саме львів'янин був основним ідеологом написання Конвенції щодо боротьби з проявами геноциду і саме питання геноциду є ключовим для дискусії. Чому? Тому що Путін серед цілей війни заявив і про денацифікацію. Його мета – український народ не має самостійного місця як етнос, тому його потрібно знищити. Українська держава не відбулася і українці не мають права на свою державу, тому ми, за його словами, є частиною російського світу. Політику геноциду Росія застосовувала колись, коли відправляла люей до Сибіру, і застосовує зараз, коли на мирні українські міста запускає свої ракети. Така політика направлена на те, аби знищити український народ, який не має права на майбутнє як суверенна нація, як древній і європейський етнос.

До фіксації й оцінки воєнних злочинів РФ доєдналися понад 30 демократичних країн

Що стосується органів, які фіксують всі ці злочини, то це всі правоохоронні органи на чолі з Генеральною прокуратурою та Офісом генерального прокурора. Працюють групи, зокрема й радники, які включають в себе міжнародних спеціалістів у цій сфері, які фіксують такі докази. Ну і нарешті – це Міжнародний кримінальний суд в Гаазі на чолі з прокурором Ханом, який виніс вердикт, рішення щодо арешту Путіна. Тобто видав ордер на його арешт за депортацію українських дітей. Крім того, такі групи створені нашими союзниками. До цієї групи по фіксації й оцінці воєнних злочинів Росії проти людяності і геноциду приєдналося понад 30 країн. Це не тільки європейські, але й світові відомі демократичні держави, наші союзники, які створили робочий механізми, робочі групи всередині, які збирають і фіксують ці злочини. 

Фіксують дуже різними методами. По-перше, їм передає матеріали Українська воєнна прокуратура. Одночасно передають такі докази групи волонтерів і радників, які працюють в Офісі Президента. По-друге, вони самі виїжджають, суддя Гаази Хан був в Україні. Вони виїжджають у місця ведення боїв, на місця, де були вчинені злочини Російської Федерації. Наприклад, в поселення Ягідне, де ціле село закрили у підвалі і утримували в нелюдських умовах. Ми всі знаємо назви цих поселень і за кожне таке місто нас болить. Ми звільнимо Маріуполь, і там також проведемо фіксацію цих злочинів. Зрозуміло, що це довготривала робота, яка немає такого інформаційного супроводу, який би щодня показував світу, які злочини вчиняє Росія, і вона цим активно користується. Хоча кожен раз, коли ми наносимо серйозних проблем Росії, наприклад коли ми збили ІЛ-76, вони хочуть нас у цьому звинуватити, хоч і не можуть надати жодних доказів. Вони вимагають скликання Ради нацбезпеки і оборони, користуючись тим, що вони є постійним членом РБ ООН і мають право в будь-який час її скликати. 

Тобто мова йде про те, що зараз має бути посилена робота української дипломатичної системи, а перш за все працювати має Міністерство закордонних справ. Саме воно має очолювати цей процес разом з Генеральною прокуратурою. Генпрокуратура збирає брифінги, зокрема й за кордоном, і демонструє ці злочини, але цього недостатньо. Ця тема є досить принциповою. Чому? Тому що війна увійшла у фазу статистичного протистояння, тобто позиційної війни. Війни, яка певною мірою є кутом зіткнення, коли ні одна з армій не може просуватися. Тому наша інформаційна політика має бути надзвичайно потужною. Путін і все керівництво Росії є воєнними злочинцями. І чи є міжнародне право достатнім, аби ми могли заявити, що воєнний злочинець не може бути легітимним главою держави з погляду міжнародного права? Саме у відповідді на це питання – ключ, аби зрозуміти, як розвиватись у післявоєнний період. 

Чи може бути відео з телефону, яке пересічні громадяни зняли в окупації чи під час обстрілів, фігурувати як доказ злочину? 

Відео з телефону пересічного громадянина може бути доказом у міжнародному суді

Всі факти мають бути верифіковані, тобто мають бути підкріплені чимось. Масові зйомки, тобто коли одну і ту саму подію знімають одразу кілька людей і експертним чином можна доказати, що це правда, а не постанова, то так, вони можуть бути доказом. Доказом також є систематичне вчинення воєнних злочинів, коли розстрілюють військових, наприклад, полонених, коли мова йде про вбивство цивільних людей, і це все знімають на відео. Третій вид доказів – це збори свідчень із перебіжчиків зі сторони Російської Федерації, перш за все офіцерів, громадян Росії, політиків, які надають таку інформацію. Ну і це робота розвідслужб, які здобувають відповідні документи. І вся ця сукупність документів дозволяє верифікувати такі випадки як військові злочини. Таких випадків сотні. Тому в цьому плані, звичайно, зйомки з мобільного телефону є вкрай важливими, і це дає можливість спеціалістам, правоохоронцям і агентам різних спецслужб використати такі відео як доказ. 

Хто, окрім Путіна та конкретних військових, які надавали накази та виконували їх, несуть відповідальність за цю велику і повномасштабну війну, яку розпочала Росія? Чи понесуть покарання політики та вся еліта? Чи понесуть покарання пропагандисти, які сіють ненависть просто в неймовірних масштабах? 

Можна подивитися на фінал нацистської Німеччини, коли її ключові пропагандисти були повішені. Та й це були непоодинокі випадки. Проблема в тому, що сама війна, де діють воєнні ресурси, тобто солдати, бронетехніка, авіація, ракети, нерозривно пов'язана з інформаційною війною. Тобто це – гібридна війна, із залученням соціальних мереж, з залученням того, що в звичайних умовах не може бути зброєю. Але тоді, коли зброя використовується, коли спалюють цілі українські регіони, до цього безпосередньо приєднується інформаційна пропаганда. 

Відповідальність будуть нести всі: і політики, і військові, і пропагандисти

Саме такі люди, як Соловйов та інші, щодня промивають мізки росіянам і намагаються вплинути на західну аудиторію. Таким чином вони спотворюють сам факт війни, перекладають відповідальність з себе на інших, звинувачуючи жертву у тому, що вона готова себе знищити. Відповідальність будуть нести всі, починаючи від політиків, які з класичного погляду розпочинають війну, воєнних, які її продовжують і пропагандистів, які цю війну підтримують створенням ідеології. 

Який суд має займатися тим, аби росіяни понесли відповідальність? Це Нюрнберг, Гаага чи якийсь інший? 

Є як мінімум три варіанти, які розглядають зараз. Один з них і на якому наполягає Захід, аби цей суд відбувся на території України. Тобто це був український суд з можливим залученням іноземних судів. Але це – неприйнятна ідея, оскільки такий суд не буде мати міжнародної сили аби Росія сплачувала репарації і відшкодувати ті збитки, які були нанесені. 

Який спосіб справді буде дієвим? 

Створити міжнародний трибунал. Ми бачимо, що Міжнародний суд ООН, який розглядав два українських позови, не є достатньо готовий до рішучих дій. І третя версія – створити такий суд в Гаазі, але проти цього виступає сам Гаазький суд. Нам потрібно створити такий суд десь в Британії чи Голландії із залученням відомих світових суддів. Це такий окремий трибунал поза межами тих двох міжнародних судів, які ми знаємо. Це має бути не просто новий суд, а суд із новими прокурорами, з новими слідчими і новим ресурсом, який вже сьогодні дозволить розслідувати ті злочини, які вчинила Росія. Це був би неймовірно потужний виклик Путіну, який готується до виборів навесні. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Від Трампа не варто очікувати нічого хорошого, – Чех