Згодом у коментарі “Суспільному” прессекретар президента Сергій Никифоров заперечив цю інформацію. "Немає предмета розмови, не було звільнення, я більше нічого сказати не можу", – сказав він.

Також напередодні в Ужгороді відбулись переговори з угорською делегацією. Українські інтереси відстоювали Андрій Єрмак та Дмитро Кулеба. Переговори засвідчили взаємне прагнення офіційного Києва та Будапешта провести зустріч лідерів держави на найвищому рівні.

За словами Єрмака, під час переговорів не обговорювали конкретні дати, однак обидві сторони зацікавлені, щоб зустріч Віктора Орбана та Володимира Зеленського відбулася якнайшвидше, а також закінчилася конкретними результатами.

Чи можна назвати історію зі "звільненням" Залужного перевіркою реакції населення та про що вдалось домовитись зі скандальним Петером Сійярто? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів політолог Євген Магда. 

Як можете прокоментувати ситуацію із "відставкою" Валерія Залужного? 

У нас є проблеми з інформаційною гігієною, тому очікувати, що всі будуть "світлішими за Папу Римського" – дуже наївно

На цю ситуацію ми маємо дивитися в контексті чуток та інформації про політичні ревнощі між офісом Президента і Валерієм Залужний, починаючи ще з листопада-грудня минулого року. Ця ситуація, як ми бачимо, нікуди не зникла, і фактично вона “вихлюпується” саме в такі прояви. Зранку у цій ситуації зʼясувались нові подробиці про те, що можуть бути інші кадрові укази. Це все, звичайно, цікаво, але я не думаю, що суспільство в умовах війни не реагувало б на такі речі, оскільки популярність Залужного справді дуже висока. І тут складно застосовувати якусь інформаційну логіку і гігієну. Пересічний громадянин мав би очікувати офіційних повідомлень. Але коли у нас "буяють" анонімні телеграм-канали в інформаційному полі, то чого можна очікувати від простого народу? Коли у нас є проблеми з інформаційною гігієною, то очікувати, що всі будуть "світлішими за Папу Римського" в такій ситуації, м'яко кажучи, наївно. 

Як, на вашу думку, буде розвиватися ця ситуація? 

Мені б хотілося, щоб президент і головнокомандувач Збройних сил вийшли і публічно заявили, що вони будуть спільно боротися за перемогу України. Але я розумію, чому з кожним днем ми віддаляємось від такої можливості. І це насправді дуже прикро. Прикро, тому що Україна увійшла в складну й затяжну війну, і вона, на жаль, такою буде впродовж невизначеного часу. І перш ніж ми перейдемо до якихось “дорослих” рішень, маємо почути усвідомлення керівництва держави про те, що війна буде довгою, тривалою й складною, і почути про готовність до діалогу з українським суспільством з болісних і складних питань.

В який політичний “кут” зараз “уперлась” Верховна Рада України? Які питання там не можуть вирішити? 

Я думаю, що головна проблема полягає в тому, що ентузіазм суспільства зменшився і, на жаль, це дуже помітно. Це насамперед викликано тривалістю бойових дій і розмірами втрат. Але разом з тим, за цей час не створено систему ефективного військово-патріотичного виховання чи тієї ж боротьби з дезінформацією. Ми спільними зусиллями не створили стратегію нашої перемоги. Це залежить від усіх нас – від влади насамперед, але й від інших громадян також. 

Голова Офісу Президента Андрій Єрмак, коли був в Ужгороді, де зустрічався разом із Кулебою з Петром Сіярто, каже про те, що готові долучати в перспективі росіян до перемовин стосовно мирного плану на третьому етапі, після узгодження всіх планів, після зустрічі з лідерами держав. Але в якійсь перспективі ця фраза вже пролунала. Чому вона пролунала і що це означає, якщо трактувати її з вуст глави Офісу Президента?

Я не поділяю оптимізму Андрія Єрмака, хоча розумію, що в нинішній системі влади він набагато більше поінформований, аніж деякі інші представники. Але зараз у нас склалась ситуація, коли формат країн, як хотіли б підтримати цей мирний план, дійшов до числа 80, але відповіді з Росії немає. І Росії на ці переговори впродовж найближчих півтора місяця точно не піде. Це однозначно і це чудово. Росії станом на сьогодні перемовини з Україною не потрібні. Мета Росії – знищити Україну. І той, хто думає по-іншому, живе в небезпечних ілюзіях. 

“Корисні ідіоти” будуть “розкручувати” тему про росіян як нацменшину в Україні в Європейському Союзі

Мені видається, що теза про можливе залучення Росії – це такий своєрідний “реверанс” пану Сіярто. Але для чого? Він приїхав до Ужгорода з тими думками, які хотів донести до своїх українських візаві, і доніс їх. І я, чесно кажучи, не зрозумів цього. Що він втратив? Я не бачу таких втрат. В чому його вдалося переконати? В тому, що буде йти боротьба за повернення прав угорської меншини станом на 2015-тий рік? А як ви думаєте, що скаже завтра румунська меншина чи болгарська? А що після завершення війни скаже російська національна меншина, якої, на думку наших керівників, не існує? А вона, за підсумками перепису 2001-го року, доволі значна. І російська пропаганда буде цю тему дуже активно “розкручувати” через "корисних ідіотів" в Європейському Союзі і в Сполучених Штатах. І робити це достатньо ефективно, якщо хтось цього не зрозумів. Але ж ми віддаємо перевагу тому, щоб зараз тактично посміхнутися Сіярто, який як "рятівник світу" прилетів до Ужгорода. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Геніальні ідеї Шурми та “армія дронів” від Федорова